Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » Громнюк А. І. МЕНТАЛІТЕТ, ЕТНОМОТИВИ ТА ТРАДИЦІЇ ЯК ЗАСОБИ НАЦІОНАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОГО ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА

Громнюк А. І. МЕНТАЛІТЕТ, ЕТНОМОТИВИ ТА ТРАДИЦІЇ ЯК ЗАСОБИ НАЦІОНАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОГО ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Будівництво та архітектура

Громнюк Адріана Ігорівна

Аспірантка НУ «Львівська політехніка»

МЕНТАЛІТЕТ, ЕТНОМОТИВИ ТА ТРАДИЦІЇ ЯК ЗАСОБИ НАЦІОНАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОГО ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА

Етностиль – стилістичний напрям в архітектурі та дизайні інтер’єрів, що характеризується використанням елементів народної архітектури, традиційних матеріалів, виробів народно-ужиткового мистецтва, зразків етнічної матеріальної культури за допомогою методів етнічної стилізації при формуванні їх художньо-архітектурного образу.

У етностилі відтворюються менталітет, культурні традиції, особливості побуту, художня творчість, звичаї та обряди певного етносу.

Однією із головних складових етнічної своєрідності є менталітет. Він зумовлює формування способу життя, традицій, відображає світогляд певної групи людей, психологічно-емоційні, а отже і естетичні особливості сприйняття і трактування навколишнього світу. Оскільки Україна складається із багатьох субетносів, доцільно розглянути особливості менталітету різних її етнічних груп та виявити як впливає менталітет даних етносів на формування їх архітектури та предметно-побутового середовища.

Так, гуцули є активними, заповзятими, працьовитими, сміливими, індивідуалісти, люблять свій край та родину, довірливі. Дані риси гуцулів відображалися у формуванні їх життєвого середовища. Хати вони будували із дерев’яного зрубу, який не білили, завдяки чому вони особливо мальовничо виглядали серед гірського ландшафту. Архітектурні форми гуцульських хат були були дещо різкими, мали чітку графічну окресленість, що нагадує про цілеспрямований характер гуцулів. Будівлі перекривали чотирисхилими дахами, які повторювали м’які обриси гір. Любов до прекрасного, оптимізм та працьовитість гуцулів відтворювалися у багатстві декоративного оздоблення інтер’єру їхніх хат, предметів повсякденного вжитку. Печі на Гуцульщині обкладали кахлями, що відзначалися багатством декоративних мотивів: рослинних, сюжетно-тематичних із зображеннями козаків, тварин, птахів. Різьбленням декорували столи, скрині, верхню частину одвірків. Окрім дерев’яних образів, гуцули малювали ікони на склі, які відрізнялися особливою різноманітністю сюжетів та орнаментів, вражали різнобарвністю кольорів.

Характерними рисами менталітету бойків є надійність, доброзичливість, скромність, демократичність, вони схильні до бійок, запальні, проте пасивніші, ніж гуцули, легко примиряються зі своєю долею, працьовиті, але не напружуються. Кмітливість та спостережливість бойків відображаються у їхній архітектурі, яка гармоніює з природою, будівлі мають життєрадісний вигляд. Архітектурні форми бойківських хат легкі та м’які, будівлі пропорційні з чіткими силуетами, дахи високі та стрімкі. Печі на Бойківщині вражали великими розмірами. Серед мотивів розписів поширені рослинні орнаменти у вигляді складних барокових вазонів або окремих гілок; хрести.

Лемки самолюбиві, не такі послужливі, як бойки, працьовиті, мають холодний жорсткий погляд. Їхні села розміщувалися у гірських долинах уздовж русел рік. З цим пов’язаний їх тип хат – довгі хати або хижі. Це житло містить під одним дахом хату, сіни, комору, стайню, боїще, возівню. Дахи лемківських хат переважно солом’яні, двосхилі. Усередині стіни обмазували й білили глиною, вхідні двері були дуже низькі. Особливу увагу лемки приділяли зовнішньому вигляду оселі. Її розмальовували орнаментальними мотивами. «Квіт» зображували на площині дверей, він повинен був мати таку кількість галузок, яка відповідає кількості членів сім’ї.

Мешканці долин та рівнин Закарпаття є релігійними, працьовитими та законослухняними, мають особливий естетичний смак та любов до краси. Більшість будівель на Закарпатті зрубні, стіни обмазані глиною, побілені, а іноді мали яскраві сині тони. Дахи у деяких районах високі та солом’яні. Інтер’єр закарпатських хат відзначався багатством декорації. Поширене використання кольорових тканини з вишивкою, на ліжках розміщено багато тканих подушок. Естетична функція меблів була для закарпатців не менш важливою, ніж утилітарна. Вони використовували столи-скрині з контурним різьбленням. На стіни вішали мальовані фаянсові тарелі. Любов до землі та землеробство, як головне заняття закарпатців знайшло своє відображення у розміщенні їх хат, які були оточені двором, садом або городом.

У характері жителів Поділля виділялися такі риси як доброта, ввічливість, відвертість у спілкуванні, щира гостинність, терплячість, мужність. Господарність та охайність подолян віддзеркалена у зовнішньому вигляді їхніх осель. Хати подолян мальовничі, білі стіни з підсиніними заглибленими площинами, кольоровий художній розпис додає виразності. Дахи будівель солом’яні. Замість стола подоляни використовували скриню з плоским віком. Печі на Поділлі відрізнялися від інших регіонів тим, що опіччя – дерев’яну основу викладали на стояках, часто декорували художнім розписом.

Стримана неговірка вдача жителів Полісся позначилася на їх скромній архітектурі та на предметах матеріальної культури, що не мають різнобарвного показного вигляду як на Гуцульщині чи Буковині [1,31]. Поліські хати низькі, темні, архітектуро-будівельні засоби в них дуже обмежені. Раціональність характеру мешканців Полісся відображаєьтся у плануванні їх інтер’єру, де кожен куток має певну функцію.

Південь України здавна характеризувався поліетнічністю, де поряд із корінним населення поселилися росіяни, болгари, вірмени, греки, німці, молдавани. Це знайшло відображення у архітектурі Півдня. Для даного регіону характерне багате як зовнішнє, так і внутрішнє художньо-декоративне оздоблення. Стіни декорувалися розписами, прикрашалися килимами, декоративними панно; архітектурні деталі виділялися кольором, ззовні різьбленням; декоративне малювання прикрашало дерев’яні лави, печі, фасад навколо вікон, попід стріхою. Серед розписів переважали рослинні мотиви.

Етнічним символом української культури став класичний тип народного житла Середньої Наддніпрянщини. Біла акуратна хата, з чотирисхилим солом’яним дахом з високим накладним гребенем та дідухом, з невеликими вікнами є зразком української народної архітектури. Мешканцям Середньої Наддніпрянщини притаманні такі рисами характеру як працьовитість, охайність, привітність, весела вдача. Щирість, затишність, правдивість прогладається у архітектурі та інтер’єрі хат даного регіону. Тут здавна поширені настінні розписи, що вражають різноманітністю сюжетів, різьблення по дереву, яке використовується для оздоблення вікон, дверей, фронтонів, ганків. У інтер’єрі також був присутній художній розпис, ним декорувалися предмети побуту; використовувалися вишивки, кераміка, декоративні тканини. Серед сюжетів розписів переважали зображення птахів та квітів, сонця, композиції з геометричних елементів: кругів та ромбів, стрічкові орнаменти.

На Полтавщині люди працьовиті та гостинні, добродушні, оселі їхні мальовничі та охайні. Більшість хат ззовні та всередині побілені, дахи мають м’які обриси, чотирьохсхилі, солом’яні зі стріхами. Ззовні архітектурні деталі декорували різьбленням та фарбуванням, різнокольоровими глинами покривали фасад, призьбу. У деяких селах художнім розписом декорували внутрішні стіни та стелю: зображеннями птахів, вінків, квітів, зірок. На Слобожанщині оселі зводили з різних матеріалів: дерева, крейди, глиносолом’яної цегли. Дахи мали напуск для захисту стін та призьб від опадів [1,46]. Печі по-різному оздоблювалися залежно від місцевості, були мазані, розписані або декоровані кахлями. У інтер’єрах хат використовували багато рушників.

Дані характеристстики менталітету етнічних груп України свідчать про багатогранність особливостей їх характеру, які знаходять своє відображення у формуванні специфічного комфотного для кожної з них архітектурного та предментно-просторового середовища, у індивідуальних засобах забезпечення естетично-емоційного задоволення.

Література:

1. Данилюк А.Г. Давня архітектура українського села: Етнографічний нарис / Данилюк А.Г. – К.: Техніка, 2008. – 256с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^