Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя: сучасні тенденції (29-31.05.2014) » Бусько К. А. ТРАНСПАРЕТНІСТЬ КАПІТАЛУ ТА РИЗИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ «БАЗЕЛЯ ІІІ»

Бусько К. А. ТРАНСПАРЕТНІСТЬ КАПІТАЛУ ТА РИЗИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ «БАЗЕЛЯ ІІІ»

Категорія: Наука і життя: сучасні тенденції (29-31.05.2014), Економіка

УДК 336.7

 

ТРАНСПАРЕТНІСТЬ КАПІТАЛУ ТА РИЗИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ «БАЗЕЛЯ ІІІ»

аспірантка кафедри банківської справи, Бусько К. А.

Київський національний торгівельно-економічний університет, Україна, Київ

 

Предметом дослідження є процес забезпечення транспарентності інформації про капітал та ризики діяльності банків.

Метою дослідження є розкриття нових концептуальних положень рекомендацій «Базеля III» стосовно достатності капіталу та ризиків діяльності банків, в тому числі забезпечення їх транспарентності, виявлення ключових проблем в цій сфері та розробка пропозицій, спрямованих на їх вирішення.

В процесі дослідження було використано такі методи: наукової абстракції, історично-логічний, аналізу, синтезу, формалізації.

В процесі дослідження було визначено ключові причини й цілі прийняття Базельським комітетом нової редакції міжнародної угоди про капітал «Базеля ІІІ»; виділено основні напрямки змін, що передбачають посилення вимог до кількісних та якісних параметрів капіталу та ризиків, на які наражаються банки в процесі своє діяльності згідно «Базеля ІІІ» та наслідки прийняття цих змін; проаналізовано вимоги Базельського комітету до інформації, яка має розкриватися банками в офіційних джерелах згідно «Базеля ІІІ»; надано рекомендації щодо підвищення рівня транспарентності інформації про ризики діяльності банків.

Галузь застосування знань: результати дослідження можуть бути використані мегарегулятором (Базельським комітетом) та Національним банком України у процесі підвищення вимог до рівня транспарентності інформації щодо діяльності банків в цілому та їх ризиків й капіталу, зокрема.

Ключові слова: транспарентність інформації, ризики, достатність капіталу, коефіцієнт ліквідного покриття, коефіцієнт чистого стабільного фондування, коефіцієнт фінансового левериджу, Базельський комітет, сек’юритизовані активи, похідні фінансові інструменти, Stress-VaR, фінансовий продукт, справедлива вартість.

 

Бусько К. А. Транспарентность капитала и рисков деятельности банков в контексте тренований «Базеля ІІІ» / Киевский национальный торгово-экономический университет, Украина, Киев

Предметом исследования является процесс обеспечения транспарентности информации о капитале и рисках деятельности банков.

Целью исследования является раскрытие новых концептуальных положений рекомендаций «Базель III» в отношении достаточности капитала и рисков деятельности банков, в том числе обеспечение их транспарентности, выявление ключевых проблем в этой сфере и разработка предложений, направленных на их решение.

В процессе исследования были использованы следующие методы: научной абстракции, историко-логический, анализа, синтеза, формализации.

В процессе исследования были определены ключевые причины и цели принятия Базельским комитетом новой редакции международного соглашения о капитале «Базеля III»; выделены основные направления изменений, предусматривающих ужесточение требований к количественных и качественных параметрам капитала и рисков, которым подвергаются банки в процессе своей деятельности согласно «Базеля III» и последствия принятия этих изменений; проанализированы требования Базельского комитета к информации, которая должна раскрываться банками в официальных источниках согласно «Базеля III»; даны рекомендации по повышению уровня транспарентности информации о рисках деятельности банков.

Область применения знаний: результаты исследования могут быть использованы мегарегулятором (Базельским комитетом) и Национальным банком Украины в процессе повышения требований к уровню транспарентности информации о деятельности банков в целом и их рисков и капитала, в частности.

Ключевые слова: транспарентность информации, риски, достаточность капитала, коэффициент ликвидного покрытия, коэффициент чистого стабильного фондирования, коэффициент финансового левериджа, Базельский комитет, секьюритизированные активы, производные финансовые инструменты, Stress-VaR, финансовый продукт, справедливая стоимость.

 

Bus’ko K. A. Transpersncy of information about capital and banking activities risks in the context of «Basel III» requirements / Kyiv National university of trade an economics , Ukraine, Kyiv

The subject of research is the process of ensuring transparency of information about capital and risks in banks.

The aim of the research is the process of disclosing new conceptual provisions of the «Basel III» recommendations in respect of capital adequacy and banking activities risks, including ensuring their transparency, identifying the key problems in this area and developing proposals to solve them.

During research the following methods were used: scientific abstraction, historical and logical, analysis, synthesis, formalization.

During the study the key reasons and objectives for adoption by Basel Committee new revision of international capital agreement known as "Basel III" were identified; the main directions of changes and the consequences of these changes according to which striker requirements for quantitative and qualitative parameters of capital and banking activity risks provided under "Basel III" were identified; the Basel Committee requirements to the information that should be disclosed by banks in official sources under "Basel III" were analyzed; the recommendations for improving banking activities risks transparency were proposed.

The scope of knowledge: research results can be used by the mega-regulator (the Basel Committee) and National Bank of Ukraine in the process of improving the regulatory and legal framework, in order to enhance the level of banks’ transparency in general and their risks in particular.

Keywords: transparency of information, risk and capital adequacy, liquidity coverage ratio, net funding stable ratio, financial leverage ratio, the Basel Committee, securitized assets, derivative financial instruments, Stress-VaR, financial product, fair value.

 

Вступ.

Актуальність теми дослідження. Світова фінансова криза 2007-2009 років нанесла суттєвого удару по світовій банківській системі. Як результат, ситуація, що склалась після світової фінансової кризи 2007-2009 років вимагала від світової спільноти, урядів країн, державних та недержавних, фінансових та нефінансових установ відповідних змін, реформування та перегляду засад, принципів регулювання та управління банківськими установами, запровадження вкрай необхідних інновацій. Особливу акцент наголошувався на питаннях посилення вимог до якості капіталу та ліквідних резервів банку, необхідності формування додаткових джерел покриття втрат внаслідок настання кризових обставин та транспарентності інформації про капітал та ризики, яка має розкриватися в офіційній фінансовій звітності. Всі ці вимоги знайшли своє відображення у новій редакції положень «Міжнародної конвергенції визначення капіталу та стандартів капіталу: нові підходи» («Базель ІІІ»). Питання більш детального вивчення положень нової угоди про капітал набуває особливої актуальності в умовах нестабільності розвитку фінансових й товарних ринків.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Питанням дослідження та вивчення стандартів Базельського комітету з банківського нагляду, їх запровадження та визначення ефективності в банківських системах присвячено багато праць не лише вітчизняних, закордонних науковців. Особливу зацікавленість представляють праці А. Лемана, С. Волтера; П. Бондарчука, І. Ларіонової, А. Тавасієва, П. Труніна; Я. Белінської, О. Іваницької, І. Клименко, В. Коваленко, В. Кочеткова, О. Куценка, В. Міщенка, О. Хаб’юк, С. Хвалінського та інших.

Різні аспекти забезпечення транспарентності банківської діяльності, наприклад, визначення сутності, принципів, обгрунтовання необхідності та зв’язку між рівнем транспарентності та ринковою дисципліною банків досліджували зарубіжні вчені: Б. Вінклер, П. Гераатс, У. Дж. Долан, Р. Дж. Кемпбелл, Р. Ленг, Р. Лукас, Р. Л. Міллер, А. Поусен, П. Роуз, Дж. К. Ван Хорн, Л. Бєлих, В. Іванова, Ю. Маслєнченков, С. Моєсєєв, Г. Панова, Л. Захарова, М. Семенова, Г. Фетисова. Разом з тим, поза увагою залишилась така важлива науково-практична проблема як забезпечення транспарентності інформації про капітал та ризики банківської діяльності в контексті вимог Базельського комітету. Значущість вирішення цієї проблеми особливо загострилась у зв’язку зі світовою фінансовою кризою та необхідністю подолання її наслідків.

Предметом дослідження є процес забезпечення транспарентності інформації про капітал та ризики діяльності банків.

Метою дослідження є розкриття нових концептуальних положень рекомендацій «Базеля III» стосовно достатності капіталу та ризиків діяльності банків, в тому числі питань забезпечення їх транспарентності, виявлення ключових проблем в цій сфері та розробка пропозицій, спрямованих на їх вирішення.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

- визначити причини й цілі прийняття Базельським комітетом» нової редакції міжнародної угоди про капітал «Базеля ІІІ»;

- виділити основні напрямки змін, що передбачають посилення вимог до кількісних та якісних параметрів капіталу та ризиків на які наражаються банки в процесі своє діяльності згідно «Базеля ІІІ» та наслідки прийняття цих змін;

- проаналізувати вимоги Базельського комітету до інформації, яка має розкриватися банками в офіційних джерелах згідно Базеля «ІІІ»;

- надати рекомендації щодо підвищення рівня транспарентності інформації про ризики діяльності банків.

У процесі дослідження використовувались такі методи: наукової абстракції, історично-логічний, аналізу, синтезу, формалізації.

Виклад основних результатів дослідження. Світова фінансова криза загострила необхідність переосмислення принципів регулювання діяльності банків, а також посилила потребу в розробці та впровадженні нових підходів і методів оцінки системних ризиків, створенні контрциклічних норм достатності капіталу та формуванні резервів на покриття можливих збитків за позиками на періоди економічних піднесень і спадів.

Саме з цією метою Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ, який отримав назву Базель ІІІ.. Головною метою запропонованих в Угоді про капітал змін, які відповідають принципам Базеля ІІІ, є підвищення якості, прозорості й удосконалення структури банківського капіталу, розширення практики покриття ризиків капіталом і стимулювання заходів щодо створення резервних його запасів.

Згідно з рішенням Базельського комітету з банківського нагляду, зміни до Базельських рекомендацій («Базель III») мали на меті такі основні цілі [2, 3]:

- зміцнити міжнародні нормативи з управління капіталом та ліквідністю для створення більш стійкого банківського сектору;

- покращити здатність банківського сектору долати наслідки фінансових та економічних криз і таким чином знизити ризик розповсюдження цих проблем з фінансового у реальний сектор економіки.

Що стосується самих змін, то їх можна поділити на такі напрями [2, 3, 4]:

• підвищення якості та розміру капіталу - в документі суттєво посилюються вимоги до структури та якості капітальної бази банку для підвищення здатності банків поглинати збитки як при нормальному, так і при кризовому сценарії;

• створення оптимального балансу між обсягом власних та залучених коштів банку шляхом введення коефіцієнту фінансового левериджу як доповнення до показників капіталу з урахуванням ризиків;

• нові стандарти управління ліквідністю - «Базель ІІІ» визначає мінімальні вимоги до ліквідності та систему моніторингових інструментів. Згідно з цим документом вводяться два додаткових показника для контролю рівня ліквідних коштів в банках на короткостроковій й довгостроковій основі, а саме: коефіцієнт ліквідного покриття та коефіцієнт чистого стабільного фінансування;

• повномасштабне охоплення й покриття ризиків - «Базель ІІІ» передбачає повне покриття ризиків, збільшуючи вимоги до капіталу на покриття ризиків, які недостатньо відображені у «Базелі II», передбачає збільшення вимог до інструментів, що утримуються в торгових портфелях банків, операцій з сек’юритизованими активами та угод з похідними цінними паперами;

• регулювання системних фінансових інститутів - «Базель ІІІ» вводить додаткові вимоги до рівня достатності капіталу системоутворюючих для світової фінансової системи банків, що впливають на функціонування всіх інших фінансових установ на міжнародному рівні.

Крім того згідно з положеннями «Базеля ІІІ» передбачаються більш жорсткі вимоги до транспарентності інформації, яка має розкриватися банками в офіційній звітності. Серед таких вимог слід зазначити наступні:

- Більш жорсткі вимоги до розкриття інформації щодо компонентів регулятивного капіталу банків, включаючи методику його розрахунку. Для підвищення транспарентності регулятивного капіталу та зміцнення ринкової дисципліни банкам рекомендовано у складі річної фінансової звітності, перевіреної аудитором, на своїх веб-сайтах розкривати [2]: умови й терміни всіх інструментів, які включаються до регулятивного капіталу; розміри статей корегування регулятивного капіталу; основні характеристики емітованих капітальних інструментів; детальні розрахунки коефіцієнтів, які використовуються при визначенні компонентів регулятивного капіталу.

- Більш жорсткіші вимоги до розкриття інформації про систему винагороди в банках. З метою підвищення рівня транспарентності інформації щодо винагород менеджерів банків Базельський комітет рекомендував оприлюднити якісні та кількісні дані, які стосуються [5]: діяльності органів, відповідальних за призначення винагород; політики винагород та контролю за її дотриманням; процедури корегування винагороди залежно від показників ефективності та ризиків банківської діяльності; використання форм винагороди та їх комбінацій для різноманітних груп співробітників, а також опис факторів, які впливають на структуру виплат; структури винагород з розбивкою за формами виплат: фіксованою та змінною, виплаченою та невиплаченою частинами окремо для вищого керівництва банку та співробітників, які приймають на себе суттєві ризики; кількості та розміру різноманітних виплат, в тому числі їх корегування, які були зроблені протягом фінансового року, а саме: гарантованих бонусів, виплат при укладанні контрактів, вихідних виплат тощо.

- Нові вимоги до розкриття інформації стосовно сек'юритизації активів й позабалансових фінансових інструментів, в тому числі про [2]: стратегію, політику й цілі проведення банком операцій з сек’юритизованими активами й позабалансовими інструментами та облікову політику щодо цих інструментів; суму сек’юритизованих вимог, що були утримані чи придбані банком у розрізі типів вимог і обсягів операцій з позабалансовими інструментами; суму прибутку (збитку), визнану банком від проведення таких операцій з розбивкою за типом вимог; рейтингові агентства, які здійснювали оцінку сек’юритизовних актив, придбаних банком.

Не дивлячись на те, що перелік інформації, що в обов’язковому порядку має розкриватися банками в публічній фінансовій звітності, постійно розширюється, певні питання, які потребують особливої уваги, поки що не розкрито в положеннях Базельського комітету. Так, вважаємо за потрібне внести до складу інформації, що має оприлюднюватися банками наступні дані:

- про Stress-VaR, в розрізі наступних компонентів: історичний період спостереження; довірчий інтервал; фактори ризику, що використовуються для побудови часових рядів; довжина стресового-періоду та частота його перегляду; методологія й моделі, що використовуються для розрахунку Stress-VaR та їх зв'язок з моделями, які використовуються під час розрахунку VaR (вартості капіталу під ризиком); порядок бек-тестування зазначених моделей; періодичність розрахунку Stress-VaR; джерело ринкових даних, які використовуються для моделювання кривих при розрахунку Stress-VaR, в тому числі порядок перевірки цих даних на предмет їх достовірності та надійності; інформація про орган, який несе відповідальність за розрахунок Stress-VaR; перелік внутрішньої документації, яка має готуватися за результатами розрахунку Stress-VaR та порядок взаємодії органів під час підготовки цих документів. Розкриття цієї інформації надасть можливість оцінити максимальний рівень втрат, що може бути понесений банком у випадку стресового сценарію розвитку подій й розробити систему превентивних заходів виходу з кризи для попередження банкрутства банківської установи.

- про нові фінансові продукти, які наражають банк на високий рівень ризику (особливо це стосується продуктів, що обліковуються за справедливою вартістю), в розрізі наступних компонентів: результат угоди у вигляді суми прибутку або збитку, що очікується в результаті впровадження такого продукту на ринок; класифікація продукту за MIFID (Директива про ринкові й фінансові інструменти) - лише для країн, які приєдналися до відповідної директиви; інформація, яка використовуються для оцінки продукту за справедливою (ринковою) вартістю; метод, що використовується для оцінки продукту за справедливою вартістю; рівень ієрархії за справедливою вартістю згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (IFRS 13 «Оцінка справедливої вартості»); класифікація продукту до складу Торгової книги або Банківської книги згідно вимог Базельського комітету; класифікація продукту за загальним рівнем ринкового ризику; портфельна класифікація продукту на рівні фронт та бек-офісів; вплив на ліквідність - короткострокову, довгострокову (структурну) ліквідність; вплив на відкриту валютну позицію (рівень валютного ризику); вплив на операційний ризик та ризик репутації; рівень лімітів на операції з продуктом в разі їх наявності, порядок перегляду лімітів та орган, що несе відповідальність за їх виконання та контроль. Інформування ринкових клієнтів та інвесторів про ризики, які супроводжують операції в кожному конкретному випадку, надасть можливість значно підвищити рівень довіри їх до банку й таким чином створить додаткові можливості постійного нарощення обсягів діяльності й отримання додаткових прибутків для банківської установи.

- про систему бізнес-зв’язків з іншими фінансовими інститутами - інформація про міжнародну філіальну мережу, дочірні компанії за кордоном та частку володіння в структурі капіталу таких компаній, інформація про афілійовані, асоційовані та споріднені компанії банку; інформації про основних бізнес-партнерів та характер зв’язків й сфери, в яких відбувається основне співробітництво. Запровадження вимоги до розкриття такого характеру інформації надасть можливість, в першу чергу, знизити рівень ризику, пов’язаного з функціонуванням транснаціональних (системоутворюючих) фінансових інститутів та їх банкрутством.

Висновки. Світова фінансова криза продемонструвала неспроможність банківських установ своєчасно реагувати на зміни кон’юнктури фінансових й товарних ринків внаслідок відсутності дієвих механізмів страхування й збереження банківського капіталу. З метою посилення стійкості й забезпечення стабільності функціонування банківської системи, не дивлячись на вплив зовнішніх ринкових факторів в кризовий період, Базельським комітетом з питань банківського нагляду було розроблено пакет реформ, який отримав назву Базель ІІІ.

Головна ідея реформи світової фінансової системи полягає у посиленні стійкості банківської системи за рахунок збільшення ліквідних резервів та поліпшення якості капіталу. Відповідні зміни стосувалися також й переліку інформації, яка в обов’язковому порядку має розкриватися банками в складі публічної фінансової звітності. Слід зауважити, що вимоги до розкриття банками інформації про свою діяльність пройшли достатньо довгу еволюцію. На жаль, як зазначають експерти, вимоги до розкриття інформації в більшості випадків відставали від динаміки розвитку фінансових ринків, що і стало однією з причин фінансово-економічної кризи.

Для попередження розвитку кризових ситуацій у майбутньому Базельський комітет має своєчасно здійснювати моніторинг будь-яких змін, що відбуваються на світових фінансових та товарних ринках, з метою своєчасного закріплення відповідних вимог до капіталу та ризиків, в тому числі їх транспарентності, в своїх офіційних документах.

 

Література:

1. Basel II: International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards: A Revised Framework - Comprehensive Version, BCBS, Jun 2006. - 347 р.

2. Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems, BCBS, Jun 2011. - 77 p.

3. Сonsultation Paper on further possible changes to the Capital. Requirements Directive // CEBS’s comments on the Commission services. - 2010, April. - Режим доступу:http://www.c-ebs.org/documents/Publications/Other-Publications/Others/2010/Comments-to-CRDIV.aspx.

4. Countercyclical capital buffer proposal // Consultative document. - 2010, July. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs172.htm

5. Pillar 3 disclosure requirements for remuneration, BCBS, Jul 2011. - 12 p.

 

References:

1. Basel II: International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards: A Revised Framework - Comprehensive Version, BCBS, Jun 2006. - 347 р.

2. Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems, BCBS, Jun 2011. - 77 p.

3. Сonsultation Paper on further possible changes to the Capital. Requirements Directive // CEBS’s comments on the Commission services. - 2010, April. - Режим доступу:http://www.c-ebs.org/documents/Publications/Other Publications/Others/2010/Comments-to-CRDIV.aspx.

4. Countercyclical capital buffer proposal // Consultative document. - 2010, July. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbs172.htm

5. Pillar 3 disclosure requirements for remuneration, BCBS, Jul 2011. - 12 p.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^