Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя: сучасні тенденції (29-31.05.2014) » Величко Т. А. ВИБОРЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Величко Т. А. ВИБОРЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Категорія: Наука і життя: сучасні тенденції (29-31.05.2014), Політологія

УДК:32:324

 

ВИБОРЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Величко Т. А.

Вінницький національний технічний університет, Україна, м. Вінниця

 

Досліджуються виборчі технології, притаманні вітчизняним виборчим кампаніям, розглядається їх вплив на електоральні процеси в Україні, особлива увага приділяється розгляду застосування технологій шоу-бізнесу в виборчому процесі, широко використовуваних на вітчизняних виборах, аналізується доцільність використання таких технологій якщо цільовим контингентом є молодь.

Ключові слова: виборча кампанія, виборчі технології,шоу-бізнес, ефективність дії, вплив, електорат, молодь.

 

Величко Т. А. ИЗБИРАТЕЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ПОЛИТИЧЕСКОЕСОЗНАНИЕ СОВРЕМЕННОЙ МОЛОДЕЖИ / Винницкий национальный технический университет, Украина, г.Винница

Исследуются избирательные технологии, присущие отечественным избирательным кампаниям, рассматривается их влияние на электоральные процессы в Украине, особое внимание уделяется рассмотрению применения технологий шоу-бизнеса в избирательном процессе, широко использованных на отечественных выборах, анализируется целесообразность использования таких технологий если целевым контингентом является молодежь.

Ключевые слова: избирательная кампания, избирательные технологии, шоу-бизнес, эффективность действия, влияние, электорат, молодежь

 

Velychko T. A. ELECTION TECHNOLOGIES AND THEIR INFLUENCE

ON THE POLITICAL CONSCIOUSNESS OF TODAY'S YOUTH / Vinnytsia National Technical University, Ukraine, Vinnytsia

In this article election technologies inherent national election campaign are investigated, their impact on the electoral process in Ukraine is considered, particular attention is paid to the technology of show business in the electoral process, which is widely used in the elections, the feasibility of using such technology is being analyzed if the target is youth contingent.

Keywords: campaign, election technology, show business, effectiveness, impact, voters and youth.

 

Виборчі технології як сукупність засобів і алгоритмів цілеспрямованого політико-психологічного впливу на електоральні настрої та поведінку, а також на результати голосування задля досягнення цілей у виборчій кампанії вже стали невід’ємною складовою вітчизняних електоральних процесів.

Теоретичні та прикладні проблеми ефективного застосування виборчих технологій в Україні найбільш повно розроблені в працях В. Бебика[1], Т. І. Буркута [2], М. Бучина [3], М. Варія [4], К. Ващенка [5], О. Заславської [6], Е. Золотухіна [8], Л. Кочубей [10], Т. Мадриги [11], В. Мокана [13], О. Хромця [15] та багатьох інших науковців.

У вітчизняному політичному процесі застосування виборчих технологій мало свій початок із проголошенням державної незалежності України у 1991 р., коли скасування монополії на державну владу КПРС відкрило шлях для проведення конкурентних виборів.

Сучасні виборчі технології можна типологізувати за різними критеріями: хронологією застосування, значенням, сферою застосування, ступенем інноваційності, витратами, прогнозованістю результатів, легальністю використаних засобів, морально-етичним змістом тощо.

Частіше всього обговорюють технології за легальністю використання:

"Білі технології"—технології законні (або технології відкритої комунікації). До їх числа входить весь інструментарій донесення повідомлень до виборця - агітатори, реклама в ЗМІ, масові акції тощо. Переважно це найпростіші та природні технології: розклеювання інформаційних листівок, зустрічі з виборцями і т.ін

"Чорні технології" – незаконні технології (закритої комунікації). До їх числа входить підкуп виборців, різноманітні способи фальсифікації результатів виборів, відверта "уголовщина". Це сортування, замовчування, дозування інформації; домінування оцінних суджень у поданій інформації; вилучення окремих відомостей із загального контексту; відсутність у повідомленнях різних точок зору; незбалансоване подання інформації щодо одних партій і блоків порівняно з іншими.

"Сірі технології" – не передбачають прямого порушення закону, але вступають у суперечність з нормами суспільної моралі та прийнятими способами ведення політичної (особливо - виборчої) кампанії. Наприклад - присутність на мітингу якого-небудь політика групи його противників з транспарантами, листівками та іншими матеріалами опозиційного до нього змісту. 3 одного боку, такого роду діяльність не с порушенням закону (якщо тільки матеріали не містять наклепу на адресу політика, а самі його противники не порушують громадського порядку), з іншого - громадськість зазвичай засуджує такі дії, вважаючи їх порушенням неписаних правил публічних відносин політиків [13, c.191]

Нажаль, так звані чорні технології займають велику частку передвиборчої компанії. Такі технології є ефективними, а їх застосування залежить лише від фантазії та ідей політтехнологів. Ці методи дають змогу висвітлювати інформацію щодо кандидата з такого ракурсу, який дозволить йому виглядати в очах виборців бездоганним народним обранцем, президентом та ін.

Більшість кандидатів володіє доступом до ЗМІ, що спонукає їх запустити не тільки позитивну інформацію про себе, а й розповсюджувати різноманітну інформацію, відео, фотографії, записи телефонних розмов інших кандидатів, які можуть їх скомпрометувати. Саме це призводить до війни компроматів..

Політтехнологи приділяють велике значення кожній деталі передвиборчої компанії. Чітко сформульований головний меседж виборцям і створення належного іміджу — це одне з найперших та найважливіших завдань.

В Україні дуже добре працює технологія передвиборний тур, англійська за походженням. Кандидат приїжджає у регіони і безпосередньо спілкується з людьми. Найбільший результат дають зустрічі із залученням дружини, дітей, родичів. Популярними стають зйомки кандидата з особистими собаками, що налаштовує виборців на позитив, бо є символом добробуту, затишку та надійності.

Використання таких прийомів і є прикладом маніпулювання свідомістю громадян. [11]

Зараз говорять про великі масштаби застосування т.зв. брудних виборчих технологій на виборах 2004 р., які здійснювалися через використання мас-медіа. Відзначено безпрецедентні масштаби прямого втручання у виборчий процес із боку Росії. Інститут гуманітарних і прикладних досліджень подає такі висновки опитування експертів щодо використання маніпулятивних технологій:

• оприлюднення неправдивої, а також негативної непідтвердженої інформації про кандидата на пост Президента, політичну силу, до якої він належить, представників найближчого оточення кандидата (90,2 % респондентів);

• оприлюднення неправдивої інформації про перебіг подій у ході виборчої кампанії, що дає перевагу одному з кандидатів (86,3 %);

• застосування керівництвом або засновниками ЗМК методів політичної цензури (84 %);

• використання у ЗМК у ході виборчої кампанії т.зв. прихованої реклами (80 %);

• тиск державних органів на ЗМК, які є опозиційними до влади або дотримуються незалежної позиції, з метою блокування їх участі у виборчій кампанії (70 %);

• використання у ЗМК у ході виборчої кампанії т.зв. прихованої антиреклами (67,3 %);

• використання у ЗМК сатиричних матеріалів (фейлетонів, карикатур, коміксів, кліпів тощо), які принижують честь і гідність певних кандидатів (64,7 %);

• використання для дискредитації окремих кандидатів символіки, що негативно сприймається певними категоріями виборців (64,7 %);

• дискредитація кандидата на пост Президента шляхом проведення передвиборної агітації на користь цього кандидата з навмисним порушенням відповідних норм закону про вибори Президента України (64,7 %);

• оприлюднення сфальсифікованих даних соціологічних досліджень (64 %);

• створення спеціальних інтернет-сайтів для розповсюдження чуток і компромату проти певних кандидатів (58 %);

• дискредитація соціологічних служб і аналітичних центрів, що проводять об'єктивні соціологічні дослідження (52 %). [8, c.88-89]

Обговорюючи вибори та їх результати варто звернути увагу на віковий фактор активності виборців України, він є дуже впливовий. Літні люди досить активні – це результат радянської системи виховання, а більш молодші покоління аполітичніші. Тому у минулі роки до влади приходи політики, які закликали до ідеалів державності колишнього СРСР. Шоу-бізнес працює переважно з аудиторією віком 13-45 років, тому саме цій технології хотілося б приділити особливу увагу.

Молодь є специфічною соціально-демографічною спільнотою, суттєві характеристики і риси якої знаходяться, на відміну від представників старших поколінь, у процесі становлення. Чисельність молодих людей віком 15–35 років у нашій країні становить понад 14,5 млн.осіб [13, c. 9]. Отож недивно, що роботі з молоддю приділяється особлива увага в процесі підготовки президентських виборів, де використовуються виборчі технології. І технології реклами і шоу-бізнесу в більшості розраховані як раз на молоде покоління.

Найдорожча і найскладніша з точки зору реалізації передвиборча технологія максимально використовувалася у ході виборчого процесу 2004 року на Україні. Команди обох кандидатів окрім безпосередніх візитів політиків до населених пунктів країни організували додаткові промо-тури музичних виконавців.

На підтримку Віктора Ющенка згуртувалися переважно українські рок-музиканти Олег Скрипка і "ВВ", "Плач Єремії", "Океан Ельзи", "Мандри", представники так званих неформатних музичних стилів - "Танок на майдані Конго", Росава, Тартак, а також виконавці інших стилів ( Ніна Матвієнко, Оксана Білозір, Олександр Пономарьов, Марія Бурмака та ін). Усі артисти без виключення співали українською. Безперечно, кампанія опозиційного кандидата могла б і не бути настільки успішною, якби не участь у турі двох груп, що можуть зібрати повний стадіон у будь-якому місті України – Океану Ельзи та ВВ, оскільки звичайні зустрічі кандидата із народом ніколи не користувалися популярністю серед населення України. Віктор Ющенко приймав участь у всіх масових акціях в рамках туру „Пісні свободи”.

Кожна масова акція на підтримку В. Ющенка передбачала конвергенцію усіх засобів впливу на свідомість та підсвідомість глядача: зі сцени постійно лунали гасла, неодноразово повторювалося прізвище кандидата, на декораціях було зображено кандидата, його ім’я, а також фрази-ідентифікатори, публіці роздавали помаранчеві кульки, парасольки, канцтовари і сувеніри із символікою кампанії.

Акція масової непокори на Майдані Незалежності (після оголошення результатів третього туру) – прототип концерту „Пісні свободи”, що було організовано у кращих традиціях передвиборчого шоу. Єдиними відмінними рисами акції стали прямі включення на ТБ, висока зацікавленість відвідувачів, широкий часовий діапазон проведення (що у свою чергу змінює „формат” зустрічі), залучення рекордної кількості музичних виконавців, політичних та інших діячів України. Можливо саме тому, Помаранчева Революція мала значний успіх.

Концертні тури у підтримку Віктора Януковича були організовані також на

високому рівні. До агітації на користь даного кандидата було залучено набагато більше зірок естради, не лише українських, але і російських та білоруських. Українські виконавці (Алібі, Альона Вінницька, Наталя Могилевська, Ірина Білик, Ані Лорак, Каріна Плай, "Грін Грей", "Скрябін", Таїсія Повалій, Валентина Степова, Ян Табачник, „Друга ріка”, Андрій Князь), а також улюблена група російського президента В. Путіна „Любе”, відвідали усі обласні центри на території України в рамках туру „Молодь – Проти! Молодь – за!”, російські виконавці (Йосип Кобзон, Філіп Кіркоров, Клара Новікова, Надія Бабкіна, Наташа Корольова, Лоліта, Олександр Морозов, Олександр Малінін, ”Отпетые мошенники”, Ірина Салтикова, „Балаган Лімітед”, Валерій Меладзе, Діма Білан тощо) гастролювали іншим маршрутом і співали переважно у невеликих містах в рамках туру „Ми діти твої, Україно!”.

Головною помилкою організаторів турів на підтримку В. Януковича стала

неправильна вікова політика, тобто відсутність чіткої цільової аудиторії туру „Ми діти твої, Україно!”. Концерти проводилися за принципом: чим більше співаків, тим краще. Контингент артистів, що приймали участь у кмапанії „Молодь – Проти! Молодь – за!”, також часто-густо не відповідав смакам сучасної молоді.

Як повідомляє офіційний сайт Віктора Януковича, за час проведення передвиборчої кампанії концерти відвідали більше 500 000 громадян. Акції на підтримку В. Ющенка (до третього туру) відвідали приблизно 700 000 людей.

Отже, результативність музичних мітингів на підтримку Януковича була набагато нижчою, ніж у головного конкурента – Віктора Андрійовича.

Технологією шоу-бізнесу з ставкою на молодь користувались і на виборах 2006, 2010, 2012 року.

Аналізуючи дані за роки незалежності України, можна дійти висновку, що молодь стала більш політично активною, що і доводять останні події осені 2013 - першого кварталу 2014 року, коли ми бачимо, наскільки піднялась громадянська позиція у молоді. Акції протесту, ініційовані студентськими організаціями: масове голодування у 1990 та 1992 роках, акції протесту на майдані Незалежності 2004, 2010 року. Все виразнішою стає тенденція до створення при партійних молодіжних організацій.

Висновки:

- при застосуванні виборчих технологій значна увага приділяється роботі з молодим поколінням, як таким, що досить легко піддається впливу; особливо задіюють важелі шоу-бізнесу;

- молоде покоління поступово долає характерний нігілізм, аполітизм характерний для кінця ХХ-початку ХХІ ст.

З підвищенням освітнього рівня молодого покоління зростає його політична інформованість, компетентність, а відтак і цінність для нього політики.

Боротьба протилежних тенденцій в суспільстві потребує пошуку шляхів подолання політичного нігілізму та абсентеїзму молодого покоління.

У зв’язку з цим необхідно, перш за все, підвищити увагу до наукових досліджень із зазначеної проблематики й критичного використання досвіду інших країн.

По-друге, слід вжити заходів для підвищення рівня політичної активності молоді. Для цього необхідно, на нашу думку, створити дієві демократичні інфраструктури, систему демократичної політичної освіти, пропаганди національної та соціальної толерантності, утвердження свободи як абсолютної цінності.

По-третє, одним з важливих напрямів роботи з молоддю має стати політичне виховання населення.

Для реалізації зазначеного необхідно:

- докорінно оновити зміст, форми і методи вивчення соціально-гуманітарних дисциплін на основі фундаментальної перепідготовки викладачів, створення необхідних структур для безперервної підготовки відповідних фахівців;

- запровадити широку політичну освіту населення (вивчення норм поведінки, культури відносин, правового статусу особи тощо);

- створити державну систему політичної освіти з ефективним використанням потенціалу політичної науки.

Необхідність забезпечення в Україні стійкого переходу до нового суспільного порядку та нового характеру взаємовідносин держави і громадянина диктує потребу засвоєння з раннього віку знань про політичну символіку української держави, історію країни з найдавніших часів, принципи ефективного державного устрою. Все це має сприяти формуванню у молодого покоління патріотизму, політичної толерантності та критичного ставлення до будь-яких форм політичної пропаганди.

Становище молоді, її якісні характеристики, ціннісні орієнтації та життєві плани – це те дзеркало, в якому будь-яке суспільство може побачити своє майбутнє.

 

Література:

1. Бебик В.М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.

2. Буркут І.Г. Виборчі технології: регіональний досвід / І.Г. Буркут, О.В. Колесников. – Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2009. – 240 с.

3. Бучин М.А. Ресурси виборчої кампанії та особливості їх використання в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. політ.наук: 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / М.А. Бучин. – Л., 2007. – 20 с.

4. Варій М.Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології: [навч.-метод. посіб.] / М.Й. Варій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 400 с.

5. Ващенко К. Політичні технології як чинник демократичного розвитку суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ.наук: 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» /К. Ващенко. – О., 1999. – 19 с.

6. Заславська О.О. Засоби масової інформації як інструмент моделювання політичної свідомості у виборчій кампанії (на матеріалах президентських і парламентських виборів 2004–2006 рр.): автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. політ. наук: 23.00.03 «Політична культура та ідеологія»/ О.О. Заславська. – К., 2008. – 19 с.

7. Золотухін Е.В. Політичний маркетинг у сучасній Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Е.В. Золотухін. –Д., 2008. – 16 с.

8. Квіт С. Масові комунікації / С. Квіт. – K.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 206 c.

9. Кочубей Л.О. Виборчі технології: політологічний аналіз на прикладі виборів до парламенту

сучасної України / Л.О. Кочубей. – К.: Юридична думка, 2006. – 280 с.

10. Мадрига Т.Б. Особливості використання виборчих технологій у виборах до Верховної Ради України 2002 року / Т.Б. Мадрига // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. – К.:ВІРУАН, 2010. – Вип. 30. – С. 467–473.

11. Місце виборчих технологій у житті громадян [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ya.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=174:2010-09-02-13-22-16&catid=40:2010-08-29-07-09-53&Itemid=128

12. Мокан В.І. Чинники ефективності виборчих технологій в Україні / В.І. Мокан // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. –К.: ВІРУАН, 2010. – Випуск 34. – С. 333–340.

13. Молодь в умовах становлення незалежної України (1991 - 2011 роки): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про соціальне становище молоді в Україні. / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Державний інститут розвитку сімейної та молодіжної політики; [ред.кол.: О.В.Бєлішев (голова) та ін], - К.:2011. - 316 с.

14. Політологія для вчителя : навч. посібн. для студ. педагогічних ВНЗ /за заг. ред. К.О.Ващенка, В.О.Корнієнка. – К.: Вид-во імені Національного педагогічного університету М.П.Драгоманова, 2011 . – 406 с.

15. Хромець О.Л. Виборчі технології як чинник політичних трансформацій у пострадянських країнах (на прикладі України та Росії): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пол. наук: 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / О.Л. Хромець. – К., 2009. – 22 с.

 

References:

1. Bebyk V.M. Menedzhment vyborchoi kampanii: resursy, tekhnolohii, marketynh / V.M. Bebyk. – K.: MAUP, 2001. – 216 s.

2. Burkut I.H. Vyborchi tekhnolohii: rehionalnyi dosvid / I.H. Burkut, O.V. Kolesnykov. – Chernivtsi: Vydavnychyi dim «Bukrek», 2009. – 240 s.

3. Buchyn M.A. Resursy vyborchoi kampanii ta osoblyvosti yikh vykorystannia v Ukraini: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stup. kand. polit.nauk: 23.00.02 «Politychni instytuty ta protsesy» / M.A. Buchyn. – L., 2007. – 20 s.

4. Varii M.Y. Polityko-psykholohichni peredvyborni ta vyborchi tekhnolohii: [navch.-metod. posib.] / M.Y. Varii. – K.: Elha, Nika-Tsentr, 2003. – 400 s.

5. Vaschenko K. Politychni tekhnolohii yak chynnyk demokratychnoho rozvytku suspilstva: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. polit.nauk: 23.00.02 «Politychni instytuty ta protsesy» /K. Vaschenko. – O., 1999. – 19 s.

6. Zaslavska O.O. Zasoby masovoi informatsii yak instrument modeliuvannia politychnoi svidomosti u vyborchii kampanii (na materialakh prezydentskykh i parlamentskykh vyboriv 2004–2006 rr.): avtoref. dys. na zdobuttia nauk.stupenia kand. polit. nauk: 23.00.03 «Politychna kultura ta ideolohiia»/ O.O. Zaslavska. – K., 2008. – 19 s.

7. Zolotukhin E.V. Politychnyi marketynh u suchasnii Ukraini: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. polit. nauk: 23.00.02 «Politychni instytuty ta protsesy» / E.V. Zolotukhin. –D., 2008. – 16 s.

8. Kvit S. Masovi komunikatsii / S. Kvit. – K.: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2008. - 206 c.

9. Kochubei L.O. Vyborchi tekhnolohii: politolohichnyi analiz na prykladi vyboriv do parlamentu suchasnoi Ukrainy / L.O. Kochubei. – K.: Yurydychna dumka, 2006. – 280 s.

10. Madryha T.B. Osoblyvosti vykorystannia vyborchykh tekhnolohii u vyborakh do Verkhovnoi Rady Ukrainy 2002 roku / T.B. Madryha // Gileia (naukovyi visnyk): Zbirnyk naukovykh prats. – K.:VIRUAN, 2010. – Vyp. 30. – S. 467–473.

11. Mistse vyborchykh tekhnolohii u zhytti hromadian [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.ya.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=174:2010-09-02-13-22-16&catid=40:2010-08-29-07-09-53&Itemid=128

12. Mokan V.I. Chynnyky efektyvnosti vyborchykh tekhnolohii v Ukraini / V.I. Mokan // Gileia (naukovyi visnyk): Zbirnyk naukovykh prats. –K.: VIRUAN, 2010. – Vypusk 34. – S. 333–340.

13. Molod v umovakh stanovlennia nezalezhnoi Ukrainy (1991 - 2011 roky): Schorichna dopovid Prezydentovi Ukrainy, Verkhovnii Radi Ukrainy, Kabinetu Ministriv Ukrainy pro sotsialne stanovysche molodi v Ukraini. / Ministerstvo osvity i nauky, molodi ta sportu Ukrainy, Derzhavnyi instytut rozvytku simeinoi ta molodizhnoi polityky; [red.kol.: O.V.Bielishev (holova) ta in], - K.:2011. - 316 s.

14. Politolohiia dlia vchytelia : navch. posibn. dlia stud. pedahohichnykh VNZ /za zah. red. K.O.Vaschenka, V.O.Korniienka. – K.: Vyd-vo imeni Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu M.P.Drahomanova, 2011 . – 406 s.

15. Khromets O.L. Vyborchi tekhnolohii yak chynnyk politychnykh transformatsii u postradianskykh krainakh (na prykladi Ukrainy ta Rosii): avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. pol. nauk: 23.00.02 «Politychni instytuty ta protsesy» / O.L. Khromets. – K., 2009. – 22 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^