Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя: сучасні тенденції (29-31.05.2014) » к. філол. наук, доцент, Пацаранюк Ю.М., Паламарюк О. Р. РОЛЬ ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ У МОВЛЕННІ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІСТІВ

к. філол. наук, доцент, Пацаранюк Ю.М., Паламарюк О. Р. РОЛЬ ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ У МОВЛЕННІ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІСТІВ

Категорія: Наука і життя: сучасні тенденції (29-31.05.2014), Філологічні науки

УДК 81'276.5

РОЛЬ ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ У МОВЛЕННІ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІСТІВ

к. філол. наук, доцент, Пацаранюк Ю. М., студент Паламарюк О. Р.

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна, м.Чернівці

 

Дослідження мовної культури дає змогу дізнатися про те, що професійні жаргонізми продуктивно створють емоційно забарвлені фахові неологізми, які досить детально характеризують рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії .

Ключові слова: мовна культура, професіоналізми , інтегрований фахівець.

 

Пацаранюк Ю.М., Паламарюк А.Р. РОЛЬ ПРОФЕССИОНАЛИЗМОВ В РЕЧИ СОВРЕМЕННЫХ ЭКОНОМИСТОВ/ Черновицкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета, Украина, г.Черновцы

Исследование языковой культуры позволяет узнать о том, что профессиональные жаргонизмы продуктивно создают эмоционально окрашенные профессиональные неологизмы, которые достаточно детально характеризуют род занятий, действия или предметы, непосредственно связанные со сферой деятельности соответствующей профессии.

Ключевые слова: языковая культура, профессионализмы, интегрированный специалист.

 

Patsaraniuk J.M., Palamariuk O.R. ROLE OF SPEECH PROFESSIONALISM IN CONTEMPORARY ECONOMIST/ Chernivtsi Trade and Economics Institute of Kyiv National Trade and Economic University , Ukraine , Chernivtsi

The study of language culture lets you know that professional jargon productively create emotive professional neologisms that sufficient detail characterize occupation, actions or items directly related to the domain of the relevant profession.

Keywords: language culture , professionalism , integrated specialist.

Вступ

Мовна культура — це основна ознака та складова культури людини в цілому, запорука не лише фахової досконалості та професіоналізму, а й зростання творчого потенціалу особистості. Проблема якісної мовної освіти в нашій державі й дотепер залишається актуальною, оскільки врешті-решт маємо усвідомити, що «допоки ігноруватиметься роль мовного виховання, нам не домогтися високого рівня загальної культури суспільства» [1, с.7].

Мова – як фундамент, на якому побудовано суспільні відносини, «як один із факторів самоорганізації нації, є важливим критерієм духовності, культури, освіченості народу і студентської молоді зокрема» [3, с. 73].

Метою дослідження є дослідження, аналіз, раціональне використання професіоналізмів у практичній діяльності економістів. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: виокремити й охарактеризувати основні класи і підкласи, визначити систему подібностей і відмінностей номінативних одиниць спеціальної лексики.

Об'єктом дослідження є термінологічна підсистема економіки сучасної української мови. Предметом дослідження є диференціація професіоналізмів у зазначеній термінологічній підсистемі.

Професійну сферу спілкування фахівців обслуговує лексика, яку традиційно науковці називають спеціальною (В. C. Ващенко, Г. С. Коляденко, Н. П. Кузьмін). Джерельною базою являється наукові доробки Є.О.Климова, Н.В.Кузьміна, О.О.Деркача та інших; посібники “Мова ділових паперів” та “Мова за професійним спрямуванням, конспекти лекцій з даного предмету.

Методологічною базою дослідження виступають загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, індукція, дедукція).

Теоретичне значення науково-дослідницької роботи полягає в тому, що за допомогою результатів дослідження можна сформувати ряд висновків, які будуть використані в подальшому. Одержані результати можуть бути використані особами, які працюють або навчаються в економічній сфері, для удосконалення своєї роботи, мовлення.

У зв’язку зі змінами, що відбулися за останні десятиліття в політичному й соціально-економічному житті України, зростає інтерес до аналізу та досліджень професійної лексики, до складу якої постійно надходить велика кількість іншомовних слів, формується нова власне українська лексика на позначення різних понять і процесів, водночас збагачується система галузевої термінології різних наукових дисциплін: економіки, правознавства, інформатики тощо.

Специфіка професійного мовлення полягає в обслуговуванні сфери виробничих відносин, потреб спілкування між представниками однієї професії, в цьому дослідженні економічної сфери. Добре знання мови фаху "підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації"

Професіоналізм науковці розглядають як сполучення загальної освіти з уміннями й навичками, що здобуваються у процесі роботи в конкретній організації, у специфічних умовах її багато в чому унікальної системи розподілу та організації праці що і є його практичним значенням. Більшість авторів розглядають особистісний і професійний розвиток як взаємодоповнювальні та взаємозумовлювальні один одного процеси (О. О. Деркач [6], Є. О. Климов [2], Н. В. Кузьміна).

Поняття «професіоналізм» за своїм походженням скоріше повсякденне, ніж твердо встановлене, канонічне.

На відміну від неемоційних наукових сфер комунікації, професійне мовлення продуктивно створює емоційно забарвлені фахові неологізми, які досить детально характеризують рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії [4, c. 104].

До психологічних причин виникнення професійного мовлення ми відносимо прагнення спеціалістів певних галузей різноманітити свої фахові мовні засоби, передати суб’єктивне розуміння і надати оцінку. Таким чином, фахівці в конкретній області можуть розглядатися не тільки як споживачі, а і як потенційні творці мови.

Здебільшого професіоналізми використовують в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню.

Поширеним засобом поповнення складу професіоналізмів є «місцева творчість» (у межах колективу, підприємства тощо), насамперед за рахунок префіксації та словоскладання. Серед префіксів найпопулярніші до- (дообладнати, декваліфікація), недо- (недопалив, недовнесок), за- (залозунгувати, за процентувати), над- (надзверхплановий); серед суфіксів – ість (бойовитість, пливучість, стрибучість), -аж (типаж, листаж), -ація (маршрутизація, декваліфікація) та ін.

Частина професіоналізмів переходить до термінів, зазнаючи при цьому структурних змін; деякі з них, не стаючи термінами, усе ж уживаються в науковій мові з певними застереженнями (здебільшого їх виділяють лапками, тоді як терміни вживають звичайно без лапок).

Різновидом професіоналізмів є професійні жаргонізми, наприклад: баланс – рівновага, бартер – обмін, бізнес – справа або діяльність, реєстрація – запис, фіксація – запис або закріплення. Професійні жаргонізми – це експресивні дублети термінів, уживаються у сфері усного спілкування фахівців. Досліджували професійні жаргонізми Н. В. Васильєва, О. А. Покровська, В. Н. Прохорова, Н. В. Подольська, Л. О. Cтавицька, А. В. Суперанська та ін. На думку О. В. Суперанської, Н. В. Подольської, Н. В. Васильєвої, жаргонізми не належать до спеціальної фахової лексики [8,c.27].

В наш час ринок праці вимагає не лише інтегрованого фахівця, а й людини, яка розуміє, що висока культура – це фактор успіху, конкурентноздатності, це володіння умінням спілкуватися з людьми, входити в контакт з будь-ким. В той самий час – це толерантність, здатність управляти собою, вміння працювати в колективі, бути наполегливим, енергійним, доброзичливим, працездатним, вміти вирішувати управлінські завдання на певному рівні своєї посади.

Декілька порад щодо професійних жаргонізмів, іншомовних слів у діловій мові та в науковому стилі:

- не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники;

- треба використовувати іншомовні слова лише в тому значенні, у якому вони зафіксовані в сучасних словниках, а якщо є синоніми – добирати потрібні найточніші відповідники, виходячи з контексту;

- не можна використовувати в одному документі (тексті) іншомовне слово та його український відповідник.

Більш перспективним напрямом вивчення професіоналізму є, на нашу думку, його розгляд у нерозривному зв’язку з розвитком (індивідуально-професійним) суб’єкта праці [5]. Перевага надається державній мові, що значною мірою полегшить ведення діловодства й допоможе уникнути небажаних двозначностей і помилок.

Зміст понять професіоналізму діяльності й професіоналізму особистості в структурі моделі економіста, їх аналіз показує, що професійне становлення майбутнього професіонала буде проходити більш успішно, якщо особистість володіє не тільки певними, найбільш затребуваними в професійній діяльності властивостями, якостями, вміннями; має високу професійну кваліфікацію й компетентність. Важливо, щоб у майбутніх економістів у процесі професійного становлення сформувалися: професійна спрямованість, адекватна соціальній ситуації розвитку; економічні позиції, які не суперечать еталону особистості і діяльності спеціаліста відповідно до сучасних вимог суспільства та професійного співтовариства; індивідуальний стиль діяльності, що виступає показником високого рівня професіоналізму і майстерності.

Співробітником ж, який усвідомлює свою професійну неповноцінність, незнання професійних жаргонізмів, набагато простіше маніпулювати. Людина розуміє, що він займає цей пост тільки завдяки уподобанням боса і у нього мало шансів отримати аналогічне місце на вільному ринку. Виходить, що створення команди професіоналів вимагає від керівника великих зусиль, вживати які в звичайній ситуації багато хто не готовий або просто не бажають. Тепер же, в умовах кризи, ця неготовність шефа може дорого обійтися компанії. Заради її виживання першій особі доведеться переосмислити цю свою установку. Хоча б на тій підставі, що ефективний антикризовий керівник апріорі не повинен бути персонажем, відданим керівнику, – від нього, перш за все, чекають тверезої оцінки ситуації, реального погляду на події та безпомилкового плану дій, що забезпечують успішний розвиток бізнесу, економіки в цілому. І наше з вами завдання зробити так, щоб ця переорієнтація керівника не стала тимчасовим заходом, а перетворилася на єдино можливий принцип формування кадрового резерву. Тобто, професіоналізми відіграють чималу роль, бо без них не можна чітко оцінити ситуацію та описати її висококваліфікованими думками, щоб зрозуміли всі співробітники фірми, заводу тощо.

Висновки:

Отже, спеціаліст, який володіє професіоналізмами – це керiвник, що володiє високим рiвнем знaнь, котрий свiдомо змiнює себе тa свої переконaння в процесi прaцi, пiдвищує престиж своєї професiї i держaви зaгaлом, зaбезпечує стaбiльнiсть тa сумлiнно виконує свої обов’язки.

 

Література:

1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення : [навчальний посібник] / Н.Д.Бабич. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

2. Климов Е. А. Профессиональное самоопределение : [текст] / Е.А.Климов. – М., 2004. – 120 с.

3. Кравчук О. Культура мовлення – одна з ознак справжнього українця // Педагогіка і психологія професійної освіти : [текст] / О.Кравчук, О.Кліщова. – Львів, 1998. – № 4. – С. 77-86.

4. Паламар Л. М. Мова ділових паперів : [Посібник] / Л.М.Паламар, Г.М.Кацавець. – К .: Либідь, 2000. – 296 с.

5. Професіоналізм та професійний розвиток особистості : [електронний ресурс] // Режим доступу : http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/govermgmt/2013/214-202-22.pdf

6. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности // [текст] / [под ред. Р. С. Никифорова]. – СПб., 2004. – 360 с.

7. Сложеникина Ю. В. Терминологическая лексика в общеязыковой системе / Ю.В.Сложеникина : [текст] .– Самара: Изд-во СамГУ, 2003. – 160 с

8. Суперанская А. В.Общая терминология : терминологическая деятельность : [текст] / Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. – М.: Едиториал УРСС, 2005. – 288 с

 

References:

1. Ваbych N. D. Osnovy kul'tury movlennya : [navchal'nyy posibnyk] / N.D.Babych. – L'viv: Svit, 1990. – 232 s.

2. Klymov E. A. Professyonal'noe samoopredelenye : [tekst] / E.A.Klymov. – M., 2004. – 120 s.

3. Kravchuk O. Kul'tura movlennya – odna z oznak spravzhn'oho ukrayintsya // Pedahohika i psykholohiya profesiynoyi osvity : [tekst] / O.Kravchuk, O.Klishchova. – L'viv, 1998. – # 4. – S. 77-86.

4. Palamar L. M. Mova dilovykh paperiv : [Posibnyk] / L.M.Palamar, H.M.Katsavets'. – K .: Lybid', 2000. – 296 s.

5. Profesionalizm ta profesiynyy rozvytok osobystosti : [elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu : http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/govermgmt/2013/214-202-22.pdf

6. Psykholohycheskoe obespechenye professyonal'noy deyatel'nosty // [tekst] / [pod red. R. S. Nykyforova]. – SPb., 2004. – 360 s.

7. Slozhenykyna Yu. V. Termynolohycheskaya leksyka v obshcheyazыkovoy systeme / Yu.V.Slozhenykyna : [tekst] .– Samara: Yzd-vo SamHU, 2003. – 160

8. Superanskaya A. V.Obshchaya termynolohyya : termynolohycheskaya deyatel'nost' : [tekst] / Superanskaya A. V., Podol'skaya N. V., Vasyl'eva N. V. – M.: Edytoryal URSS, 2005. – 288 s

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^