Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя: сучасні тенденції (14-16.05.2015) » кандидат філологічних наук, Кочукова Н. І. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНІВ З КОМПОНЕНТОМ НАНО- В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ МОВІ

кандидат філологічних наук, Кочукова Н. І. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНІВ З КОМПОНЕНТОМ НАНО- В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ МОВІ

Категорія: Наука і життя: сучасні тенденції (14-16.05.2015), Філологічні науки

УДК 811.161.2’276.6:62

 

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНІВ З КОМПОНЕНТОМ НАНО- В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ МОВІ

кандидат філологічних наук, Кочукова Н. І.

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Україна, м.Слов’янськ

 

У статті розглянуто терміни з компонентом нано-, що виявлені в загальномовних словниках і словниках інновацій, докладно схарактеризовано специфіку компонента нано- в термінології сучасної української мови, з’ясовано його продуктивність, особливості активного функціонування новотворів із досліджуваним складником та їхнього правопису в друкованих і електронних, наукових та науково-популярних текстах різних галузей науки.

Ключові слова: компонент нано-, термін, термінологічне словосполучення, новотвори, науковий текст.

 

Кочукова Н. И. Особенности использования терминов с компонентом нано- в украинском научном языке / ГВУЗ «Донбасский государственный педагогический университет», Украина, г. Славянск

В статье рассмотрены термины с компонентом нано-, которые были выявлены в общеязыковых словарях и словарях инноваций, детально охарактеризована специфика компонента нано- в терминологии современного украинского языка, выяснена его продуктивность, особенности активного функционирования новообразований с исследуемым элементом и их правописания в печатных и электронных, научных и научно-популярных текстах различных областей науки.

Ключевые слова: компонент нано-, термин, терминологическое словосочетание, новообразования, научный текст.

 

Kochukova N. I. The peculiarities of the use of terms with the component nano- in the Ukrainian scientific language / DHEI «Donbass State Pedagogical University», Ukraine, Slovyansk

The article deals with terms with the component nano-, discovered in the common language dictionaries and the dictionaries of innovations. It gives a detailed analysis of the specific of the component nano- in the terminology of the modern Ukrainian language. It is found its productivity, the peculiarities of neologisms functioning and its spelling in printed and electronic, scientific and educational texts.

Key words: the component nano-, the term, a terminological word-combination, neologisms, a scientific text.

 

Вступ

Об’єктивний розвиток суспільно-політичної сфери, динаміка техніки, науки, культури, міжнародне співробітництво вчених спричиняє появу й активне функціонування в українській мові значної кількості термінів-запозичень або таких, що містять іншомовні компоненти. Поповнення ресурсів мови, оновлення уже відомих потребує від науковців ґрунтовного дослідження.

Специфіку міжнародних компонентів у науковій термінології сучасної української мови детально розглянула І. Кочан у посібнику «Українська наукова лексика: міжнародні компоненти в термінології» (К., 2013). Учена порушила дискусійні проблеми оновлення фахового лексикону, пов’язані насамперед із гармонійним поєднанням тенденції до інтернаціоналізації з прагненням до збереження національної своєрідності. Лексику з окремими терміноелементами досліджували А. Москаленко (супер-, ультра-, гіпер-, мікро-, міні-); Л. Пацера (електро-); Г. Півторак (філ-…-філ-); О. Сербенська (фото-); М. Сташко (бібліо-); Н. Титаренко (авто-); Г. Чернецька (гідро-, макро-, мікро-, міні-, мульти-, термо-, турбо-) тощо. Статус міжнародних компонентів визначали К. Городенська, Н. Клименко, Є. Карпіловська. Серед сучасних праць, присвячених дослідженню лексичних інновацій, зокрема й таких, які містять запозичені компоненти, варто відзначити перший в українській лексикографії ідеографічний словник нової лексики «Активні ресурси сучасної української номінації» (К., 2013). У словнику описано формальні, змістові та функціональні властивості нових слів і словосполук, їхню роль у сучасній мовній практиці, унаочнено тенденції внормування в мові нових назв і суджень.

«Греко-латинські морфеми, – наголошує І. Кочан, – покладені в основу міжнародних компонентів, відповідають вимогам точності, короткості й однозначності терміна. Тому давньогрецька і латинська мови є потужним джерелом для українського термінотворення. Вивчення їхньої структури та значення дасть поштовх до глибшого сприймання форми слова, допоможе осмислити значну кількість термінів і рідної, і нерідної мов» [1, с. 13]. У поєднанні із запозиченими й власне українськими лексемами такі компоненти мають широке використання. Напр.: «Передумови ймовірнісної інтерпретації моделі контактуючих мікроелементів поверхні» (назва статті) (машинознавство та обробка матеріалів у машинобудуванні) (В. Курской, А. Давидов, І. Пастух); «Дослідження жорсткості високотемпературних фільтрувальних матеріалів у процесі термостаріння» (назва статті) (технології харчової та легкої промисловості) (Л. Пелик); «Амплітудно-часові параметри біоелектромагнітних сигналів фазового рівня біотехнічних систем» (назва статті) (радіотехніка, електроніка та електрокомунікації) (А. Ляпандра); «Коефіцієнти інтенсивності напружень при термопружному згині ізотропних пластин із теплоізольованим розрізом у випадку симетричного теплообміну» (назва статті) (природничі науки) (Н. Бондаренко, А. Гольцев); «Античне розширене розуміння граматики як галузі філологічних (а не суто лінгвістичних) знань, виділення морфології в її основний розділ багато в чому зумовило розвиток української граматичної традиції на початкових етапах» (філологія) (О. Медведь); «Сучасні лінгвістичні, зокрема етимоло-ономастичні, дослідження дають підстави для твердження про те, що українська гідронімія сформувалася на різноетнічному мовному елементі» (С. Вербич).

Останнім часом в українській мові набувають продуктивності запозичені компоненти слів – словотворчі форманти, які виявляють активність у сучасній українській номінації, на кшталт префіксів анти-, контр-, нано- або основ еко-, євро- тощо. Напр.: «Антидемпінг як принцип зовнішньоторговельних відносин ЄС: міжнародно-правовий аспект» (назва статті) (К. Яловий); «Виходить, що дно Чорного моря саме собою є «живою викопною екосистемою», вивчаючи яку можна краще зрозуміти ті процеси, які відбувалися на Землі в сиву давнину» (Науковий світ, 2011, № 1); «Особливості українсько-словацького євро-регіонального транскордонного співробітництва» (назва статті) (В. Ковач).

Мета статті – виявити терміни з компонентом нано- в загальномовних словниках і словниках новотворів, дослідити особливості їхнього функціонування, правопису в наукових та науково-популярних текстах, друкованих і електронних.

Компонент нано- виявляє високу продуктивність у сучасній українській мові. Загальновідомі терміни й інновації з цим складником, що стали активним ресурсом сучасної української номінації, заслуговують на поглиблене професійне вивчення.

Компонент нано- належить до таких, які вживаються лише на початку слова, тобто в препозиції. Він грецького походження (nannos – карлик, карликовий). «Це префікс, який у складі слова означає 10−9 (н), тобто одна мільярдна частина чогось» [2, с. 725] та в «складених словах позначає «базовий рівень» або «дуже маленький» [3, с. 340]. Якщо раніше терміни або термінологічні словосполучення, які містили компонент нано-, були здебільшого зі сфери техніки, кібернетики, космонавтики, то наразі їхнє функціонування поширилось у текстах природничих наук, медицини, косметології, електроніки. Це пов’язано зі стрімким розвитком високих технологій у цих галузях науки.

«Словник іншомовних слів» (К., 2000) містить лише одне слово з аналізованим компонентом – нанорельєф (найменші форми рельєфу земної поверхні (кротовини, борозни тощо)) [4, с. 663].

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (К., 2005) зафіксовано такі слова з компонентом нано-: наноампер, нановат, наногенрі, нанодіагностика, нанокулон, нанометр, наноом, нанорельєф, нанорельєфний, наносекунда, наносекундний, наноскопія, наносомія, наностомуси, нанотесла, нанофарад, нанофієтоз [2, с. 725].

В «Англо-українському тлумачному словнику з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування» (К., 2005) простежуємо такі лексеми з цим складником: нанокомп’ютер, наномашина, нанометр, наноробот, наносекунда, нанотехнологія, нанотрубка [3, с. 340].

«Большой русско-украинский политехнический словарь» (К., 2002) подає шість слів: наноамперметр, нановольтметр, нанокристал, наномагнетем, нанорельєф, наносекунда [5, с. 299].

У словнику «Нові й актуалізовані слова та значення» зазначено лише термін «наномедицина» (медичні дослідження та лікування на молекулярному рівні). Відновлення діяльності технологічних парків дасть змогу Україні успішно конкурувати у світовому технологічному просторі, а саме: біотехнології, наномедицини, створення нових методів діагностики захворювань (УК, 25.03.2010) [6, с. 142]. Варто зазначити, що термінологічний корпус нової галузі науки – наномедицини – містить лексеми з компонентом нано-: наноструктуровані матеріали, поверхні з нанорельєфу, мембрани з наноотворами, наночастки, нанокапсули, нанотехнологічні сенсори та аналізатори, наноінструменти, наноманіпулятори.

В останні роки з’явилися нові композити, що є поєднанням компонента нано- із запозиченими словами: нанопродукція, нанопрепарат, наноелектроніка, нанофотоніка, наоноплазмоніка, наноенергетика, наномедицина, нанобіотехнології, нанохімтехнології, нанокосметика, наноструктура, нанооптика, наноінженери («Розробка нового асортименту синтетичних ниток, модифікованих нанопрепаратами» (назва статті) (М. Березненко)). Сьогодні ми маємо також і новотвори-композити із другою питомою частиною: наносвіт, нановиробництво, наносуспільство, наноринок тощо. Напр.: «Лише тоді, коли достатньо коштів виділятимуть на розвиток нано-, піко-, і фемтонаук, на стимулювання «якісних природно-наукових досліджень», Україна рухатиметься у XXI століття та у наносуспільство, а не відтворюватиме погіршений варіант «дикого капіталізму» (К. Корсак); «За оцінкою експертів, у 2015 році світовий наноринок складе 1-2,5 трлн. дол.» (www1.nas.gov.ua).

У різних джерелах, зокрема в українськомовних наукових, науково-популярних, навчальних текстах, друкованих і електронних, засвідчено написання компонента нано- в структурі складених слів разом і через дефіс. Напр.: «Восени цього року в Києві, на території одного із найстаріших технічних університетів Європи – Київської політехніки, було урочисто відкрито перший в Україні науково-навчальний центр «Наноелектроніка і нанотехнології» (І. Николайчук); Пошукове дослідження пристроїв на основі графену буде оброблене під Graphene Flagship та внаслідок цього не буде включене в дану мету. Інтеграція функціональності у системи на мікросхемах (SoC) або у пакетні системи (SiP) із використанням нано-структур та/або нано-пристроїв (ncp.kpi.ua); «Діяльність буде сфокусована на підкладках з високою мобільністю для підвищення продуктивності, новій архітектурі комутаторів для зниження розсіювання енергії, тривимірних підходах, нових інформаційних носіях, нових запам’ятовуючих пристроях та на з’єднувальних нано-розмірних об’єктах і новій архітектурі з’єднань» (ncp.kpi.ua). Також засвідчено написання компонента нано- з великої літери: назва комп’ютерної гри «НАНОферма», кирилицею і латиницею: нанонаука, нанооб’єкт, NANO Antivirus. Часто слово з аналізованим компонентом є складником онімів, напр.: «Проект «Нанотвінінг» передбачає низку заходів, які зосереджені на стимулюванні співробітництва між українськими науковцями та представниками науки, освіти та бізнесу в Європі двома основними шляхами: підсилення наукової кооперації, підсилення high-tech кооперації» (www.iop.kiev.ua); «НАНОФАБ – унікальна діагностична система, завдяки якій можуть бути досягнуті серйозні – світового значення – наукові результати» (І. Ніколайчук); «НАНОФАБ – цілісний комплекс, який має не лише наукове значення (там проводитимуться дослідження світового рівня), а й практичне (створюватимуться новітні наноматеріали)» (І. Ніколайчук).

Компонент нано- вживають і як самостійне слово, маючи на увазі новітні нанотехнології, напр.: «Міжнародна конференція «НАНО – 2015» (www.iop.kiev.ua).

Прикметники з нано- входять до складу термінологічних словосполучень: нанорозмірні системи, наноструктурні матеріали, наноструктуровані поверхні, напр.: «Сучасний науково-технічний розвиток дедалі більше визначають наукові дослідження у сфері саме нанорозмірних систем» (І. Ніколайчук); «Інтенсифікований рух дефектів у наноструктурних матеріалах, отриманих інтенсивною пластичною деформацією» (заголовок статті) (О. Пашинська).

За нашими спостереженнями, дедалі частіше в науково-популярній інформації, викладеній у різноманітних формах інтернет-комунікації, трапляються як уже відомі слова з компонентом нано-, так і новотвори, напр.: «Наноінженери Каліфорнійського університету в Сан-Дієго розробили «наногубку», яка безпечно й ефективно поглинає з кровотоку широкий спектр токсинів, які виробляються патогенними бактеріями типу мецитилін-резистентного золотистого стафілокока (MRSA) і кишкової палички (E. Coli), а також токсини зміїної й бджолиної отрути, – повідомляє видання «Природні нанотехнології» (Nature Nanotechnology)» (fp.com.ua); «В результаті багаторічних досліджень вченим WGN Corporation вдалося розробити методику створення нанокомплексів із заздалегідь запрограмованими властивостями, які містять подрібнені до розміру нано-біологічно активні речовини, життєво необхідні шкірі» (charmuk.blogspot.com). Таку ж тенденцію простежуємо й у друкованих текстах науково-популярних видань, напр.: «Крихітні структури, які називаються фероелектричними нанопровідниками, можуть швидко генерувати електричний струм у відповідь на будь-яку міну температури навколишнього середовища, збираючи енергію від термальних флуктуацій» (Науковий світ, № 1, 2011); «Піроелектричні наногенератори можуть бути надзвичайно корисними в біології, медицині та нанотехнології, зокрема в космосі, оскільки вони ефективно працюють за низьких температур» (Науковий світ, № 1, 2011); «Ми зосереджуємо діяльність на проведенні досліджень і розроблень у галузях нанофізики й наноелектроніки, отриманні конкурентоспроможних на світовому ринку наукових і науково-прикладних результатів…» (Науковий світ, № 12, 2011).

Отже, останнім часом в українській мові набуває продуктивності запозичений компонент нано-. На сьогодні функціонування новотворів з таким складником поширилось у текстах природничих наук, медицини, косметології, електроніки. Це пов’язано зі стрімким розвитком високих технологій у цих галузях науки. Засвідчено написання компонента нано- з великої літери, кирилицею і латиницею. Часто такі слова є складником онімів.

 

Література:

1. Кочан І. М. Українська наукова лексика: міжнародні компоненти в термінології: навч. посіб. / І. М. Кочан. – К.: Знання, 2013. – 294 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

3. Пройдаков Е. М., Теплицький Л. А. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування / Е. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький. – Вид. 1. – К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2005. – 552 с.

4. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / [уклад. Л. О. Пустовіт та ін.]. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

5. Большой русско-украинский политехнический словарь – около 160000 слов и словосочетаний / [под ред. А. С. Благовещенского]. – К.: Чумацький Шлях, 2002. – 749 с.

6. Нові й актуалізовані слова та значення: словникові матеріали (2002 – 2010) / [кер. проекту і відп. ред. О. М. Тищенко, авт. колектив: В. О. Балог, Н. Є. Лозова та ін. [Інститут української мови НАН України]. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – 280 с.

References:

1. Kochan I. M. UkraYinska naukova leksika: mIzhnarodnI komponenti v termInologIYi: navch. posIb. / I. M. Kochan. – K.: Znannya, 2013. – 294 s.

2. Velikiy tlumachniy slovnik suchasnoYi ukraYinskoYi movi (z dod. I dopov.) / [uklad. I golov. red. V. T. Busel]. – K.; IrpIn: VTF «Perun», 2005. – 1728 s.

3. Proydakov E.M., Teplitskiy L.A. Anglo-ukraYinskiy tlumachniy slovnik z obchislyuvalnoYi tehnIki, Internetu I programuvannya. – Vid. 1 – K.: Vidavnichiy dIm «SoftPres», 2005. – 552 s.

4. Slovnik Inshomovnih slIv: 23000 slIv ta termInologIchnih slovospoluchen / [uklad. L. O. PustovIt ta In.]. – K.: DovIra, 2000. – 1018 s.

5. Bolshoy russko-ukrainskiy politehnicheskiy slovar – okolo 160000 slov i slovosochetaniy / [pod. red. A. S. Blagoveschenskogo]. – K.: Chumatskiy Shlyah, 2002. – 749 s.

6. NovI y aktualIzovanI slova ta znachennya: slovnikovI materIali (2002 – 2010) / [ker. proektu I vIdp. red. O. M. Tischenko, avt. kolektiv: V. O. Balog, N. E. Lozova ta In. [Institut ukraYinskoYi movi NAN UkraYini] – K.: Vidavnichiy dIm Dmitra Burago, 2010. – 280 s.

 

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^