Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя: сучасні тенденції (14-16.05.2015) » Мідяна І. М. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Мідяна І. М. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Категорія: Наука і життя: сучасні тенденції (14-16.05.2015), Економіка

УДК:336.1

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Мідяна І. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Вінниця, Україна

 

В статті розглянуто основні особливості проведення бюджетної децентралізації в Україні та перспективи її подальшого розвитку. Проведено формальну оцінку результативності реалізації політики бюджетної децентралізації на місцевому рівні на основі аналізу законодавчих актів України та розкрито необхідність децентралізації системи місцевих бюджетів України для створення достатньої фінансової бази органів місцевого самоврядування.

Ключові слова: бюджетна децентралізація, місцеві фінанси, місцеві органи самоврядування, фінансова незалежність.

 

Мидяная И. М. Особенности проведения бюджетной децентрализации в Украине / Винницкий торгово-экономический институт КНТЭУ, Украина, г.Винница

В статье рассмотрены основные особенности проведения бюджетной децентрализации в Украине и перспективы ее дальнейшего развития. Проведено формальную оценку результативности реализации политики бюджетной децентрализации на местном уровне на основе анализа законодательных актов Украины и раскрыта необходимость децентрализации системы местных бюджетов Украины для создания достаточной финансовой базы органов местного самоуправления.

Ключевые слова: бюджетная децентрализация, местные финансы, местные органы самоуправления, финансовая независимость.

 

Midyana I. M. Features of budget decentralization in Ukraine / Vinnitsa trade and economic institute KNTEU, Ukraine, Vinnitsa.

This article examines the main features of budgetary decentralization in Ukraine and prospects of its further development. A formal assessment of the impact of budget decentralization policy implementation was conducted at the local level by analyzing the Laws of Ukraine and revealed the need for decentralization of local budgets of Ukraine to create a sufficient financial base of local governments.

Key words: budget decentralization, local finances, local government, financial independence.

 

Вступ. На сьогоднішній день пріоритетним напрямом розвитку демократичної держави є забезпечення зростання рівня благополуччя кожного окремого громадянина. Забзпечення правової, організаційної та фінансової автономії місцевого самоврядування – одна з головних передумов розбудови демократичної держави. Тому питання бюджетної децентралізації виходять на перший план в умовах кризового періоду розвитку української державності, оскільки саме децентралізація є однією з базових умов незалежної та ефективної діяльності органів місцевої влади: децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території.

Метою статті є дослідження особливостей проведення бюджетної децентралізації в Україні та її стан на сучасному етапі.

Постановка завдання. Система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреб суспільства. Функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню органами місцевого самоврядування, утвореними ними установами та організаціями високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на відповідних територіях. Проблема оптимального перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними та місцевими органами влади та самоврядування є однією з найбільш актуальних у контексті підвищення ефективності бюджетної системи України. Раціонально побудована та збалансована система бюджетних відносин є запорукою дієвості соціально-економічної політики держави. Відповідно, вектором реформ в Україні, у даному напрямі, стали процеси бюджетної децентралізації як найбільш ефективної форми організації управління суспільними коштами.

Проблемі бюджетної децентралізації, визначення ролі місцевих бюджетів та їх взаємодії з Державним бюджетом присвячено багато досліджень науковців. Так цим питанням присвячені праці відомих учених, таких як Т.Бондарук, М.Деркач, В.Кравченко, В.Кудряшов, О. Кириленко, І. Луніна, О. Василик та інші.

Децентралізація - це передача значних повноважень від державних органів органам місцевого самоврядування таким чином, аби якомога більше повноважень мали ті органи, що ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно. Виділяють політичну, адміністративну, ринкову та фінансову децентралізацію. Процес розподілу функцій, фінансових ресурсів і відповідальності за їх використання між центральним і локальним рівнями управління характерний для фінансової децентралізації [4, с.146].

Для успішних реформаторських дій децентралізація повинна відбуватися поряд з передачею достатніх фінансових ресурсів та майна для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування якісних та доступних послуг. Коли фінансові ресурси надаються органам місцевого самоврядування, тоді вони можуть генерувати свої власні доходи, встановлюючи та збираючи податки та збори за надані послуги, керуючись при цьому принципами компенсації вартості послуг.

Аналізуючи фінансову політику України за роки незалежності, не можна не помітити її спрямування до децентралізації. Це закріплено в Конституції України та при підписанні Європейської хартії про місцеве самоврядування.. Проте майже до кінця першого десятиріччя існування незалежної держави в цій галузі не відзначалося суттєвих зрушень, навпаки, спостерігалося відносне скорочення видатків (і, відповідно, обсягу послуг) місцевих органів влади.

Бюджетна реформа 2001 р. започаткувала чіткий розподіл компетенції щодо видатків та доходів між рівнями влади. Низка видаткових повноважень в галузі освіти, охорони здоров’я та інших суспільних послуг, пов’язаних з виконанням державою її основних функцій, була делегована місцевим органам влади і фінансово забезпечена передачею до місцевих бюджетів надходжень від низки загальнодержавних податків [7, с.112].

Під час вступу до Ради Європи 9 листопада 1995 року Україна взяла на себе низку зобов'язань, внесених до Висновку Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190. Відповідно до цих зобов’язань Верховною Радою України 15 липня 1997 року було ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування (ЄХМС). Європейська Хартія місцевого самоврядування – це багатостороння угода Ради Європи, яка поєднує найкращі принципи місцевого самоврядування та слугує зразком, якому має слідувати кожна країна. Відповідно до європейської концепції, відображеної в частині першій статті 3 Європейської хартії, місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення [3].

Однак, незважаючи на всі заходи держави, спрямовані на зміцнення і розвиток місцевого самоврядування, переважна більшість територіальних громад України – а саме територіальні громади сіл, селищ і міст районного значення – через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку фінансову базу залишаються неспроможними до виконання всіх повноважень місцевого самоврядування. Наслідком цього є низька якість публічних послуг, що надаються громадянам на місцевому рівні, депопуляція сільського населення, деградація сільських територій і до цього – надмірне навантаження на державний бюджет через необхідність фінансувати також діяльність органів самоврядування.

Необхідність зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування була визначена у Концепції реформування місцевих бюджетів яку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. Основною метою реформування місцевих бюджетів згідно цієї Концепції бюджетів було визначено зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, посилення впливу системи формування місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток та поліпшення добробуту громадян України.

На першому етапі (2007-2008 роки) передбачалося забезпечити: уточнення положень Бюджетного кодексу України, удосконалення Формули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між державним та місцевими бюджетами, розроблення методики визначення стандартів надання основних соціальних послуг населенню тощо.

На другому етапі (2009-2014 роки) передбачалося подальше удосконалення бюджетного та податкового законодавства з метою зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування у середньостроковій перспективі, що забезпечить цілісність, послідовність і стабільність державної фінансової політики у сфері місцевих бюджетів [2].

Стримування тенденцій децентралізації та звуженості фінансової бази місцевого самоврядування викликали кризові явища, зокрема світова фінансова криза, що не оминула Україну у 2008 – 2009 рр. Внаслідок неї відбулось відсунення доцільності проведення структурних реформ щодо подальшої децентралізації владних повноважень на декілька років.

В умовах ринкових економічних перетворень, що відбулись у 2013 – 2014 роках, продовження реформ у напрямі децентралізації в Україні набули вагомого значення, зокрема в частині передачі повноважень органам місцевого самоврядування.

Міністерством регіогального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було підготовлено пропозиції щодо змін до Конституції України. Пропозиції підготовлені на реалізацію реформи місцевого самоврядування, Концепцію якої було схвалено Урядом 1 квітня 2014 р.[1].

Якщо Концепція реформування місцевих бюджетів, прийнята у 2007 р., була спрямована виключно на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення, то метою Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні 2014 р. є «визначення напрямів, механізмів і строків формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад»[1].

Відповідно до Концепції, основні зміни будуть проводитись у 2 етапи (табл.1).

 

Повний текст статті за посиланням Stattya_Mdyana.doc [83,5 Kb] (cкачиваний: 194)

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^