Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя: сучасні тенденції (14-16.05.2015) » Дикан О. В. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Й КОНТЕКСТ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Дикан О. В. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Й КОНТЕКСТ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Категорія: Наука і життя: сучасні тенденції (14-16.05.2015), Філологічні науки

УДК 81 – 114.2

 

ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Й КОНТЕКСТ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Дикан О. В.

Івано-Франківський національний медичний університет, Україна, Івано-Франківськ

 

Стаття присвячена теоретичному дослідженню актуальної мовознавчої проблеми взаємозв’язку лексичного значення й контексту. У статті подано ґрунтовний аналіз існуючих у лінгвістичній науці трактувань поняття «контекст». Автор розкриває суть поняття «контекст», його функції, механізми впливу на лексичне значення, пояснює особливості мовного та позамовного контексту, а також вказує характерні риси контексту в художньому творі.

Ключові слова: лексичне значення, контекст, мовний контекст, позамовний контекст.

 

Дикан О. В. Лексическое значение и контекст: теоретические аспекты/ Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина, Ивано-Франковск.

Статья посвящена теоретическому исследованию актуальной языковедческой проблеме взаимосвязи лексического значения и контекста. В статье представлен подробный анализ существующих в лингвистической науке трактовок понятия «контекст». Автор раскрывает суть понятия «контекст», его функции, механизмы влияния на лексическое значение, объясняет особенности языкового и внеязыкового контекста, а также указывает характерные черты контекста в художественном произведении.

Ключевые слова: лексическое значение, контекст, языковый контекст, внеязыковый контекст.

 

Dykan O.W. The lexical meaning and context: theoretical aspects/ Ivano-Frankivsk National Medical University, Ukraine, Ivano-Frankivsk.

The article is devoted to the theoretical study of the actual linguistic problem relationship of lexical meaning and context. The article provides a detailed analysis of existing linguistic science interpretations of the concept "context". The author reveals the essence of the given concept, its functions, mechanisms of influence on the lexical meaning, explains the features of the language context and extra-linguistic context, and also indicates the characteristics of the context in the fiction.

Keywords: lexical meaning, context, language context, extra-linguistic context.

 

Вступ

На різних етапах розвитку сучасної науки про мову увагу лінгвістів традиційно привертає проблема взаємозв’язку лексичного значення та контексту, що є однією з центральних у сучасній лінгвістиці, стосуючись лексикології, семантики, лексикографії. Так чи інакше вказане питання висвітлювали В. В. Виноградов, О. Потебня, Л. Вітгенштейн, Ж. Вандрієс, У. Вайнрейх, Л. Єльмслев, Р. Карстон, М. П. Кочерган, О. С. Мельничук й інші. Більшість вказаних мовознавців доводять беззаперечність існування взаємозв’язку лексичного значення та контексту, проте більшою мірою акцентуація здійснюється на понятті лексичного значення, та меншою – на понятті контексту. Таким чином, існує необхідність систематизувати наявні трактування контексту з метою глибшого проникнення в суть цього явища.

Зміст терміна «контекст» на різний лад модифікується в мовознавчих дослідженнях: від безпосереднього словесного оточення до суми всіх знань людини про світ. Так, в «Лінгвістичному енциклопедичному словнику» наявне таке тлумачення контексту: «Контекст – фрагмент тексту, що включає обрану для аналізу одиницю, необхідний і достатній для визначення значення цієї одиниці, що є несуперечливим відносно спільного змісту вказаного тексту» [5, с. 238]. Нерідко трапляються визначення такого типу, яке подає Г. В. Колшанський: «Контекст – це сукупність умов, які визначають конкретне однозначне виявлення якогось мовного явища (лексичного, граматичного)» [3, с. 32].

Як бачимо, між трактуваннями контексту різними дослідниками спостерігаються досить помітні відмінності. Дехто з дослідників під контекст підводить усне й писемне мовлення, дехто – текст, а інші, зокрема Г. В. Колшанський, – сукупність всіх умов оточення мовних одиниць. Також окремі мовознавці акцентують на функції однозначного виявлення мовного елемента, інші взагалі не пояснюють змістову сторону явища.

Видається, що найбільш вдалим є визначення, яке пропонує М. П. Кочерган, виходячи з «живої» мовної практики використання слова «контекст». «Контекст – це умови вживання слова» [4, с. 23]. Вказане визначення містить той мінімум ознак, який дозволяє зрозуміти сутність контексту; і не містить суперечностей. Подібні визначення контексту пропонували О. С. Мельничук, В. М. Мігрін, Р. О. Будагов. Під умовами вживання згадані мовознавці розуміли не тільки мовне оточення, але й позамовне. Адже контекст не зводиться лише до безпосереднього мовного оточення і не може розглядатися поза такими факторами, як мовленнєва ситуація, культурно-історичні, суспільні, світоглядні фактори, вплив яких на розуміння мовної одиниці надто значний і виводиться за межі мовного оточення, тобто контекст культури – умови інтерпретації існуючого словесного контексту. Крім того, контекст словесний часом повністю залежить від мовленнєвої ситуації, бо оточення іншими мовними одиницями не дає достатнього розуміння значення слова. Тому доречним є зауваження М. П. Кочергана про доцільність розрізнення достатніх і недостатніх для розуміння слова лінгвістичних контекстів [4, с. 24].

Однак все вище сказане не перешкоджає розрізняти мовний і позамовний контексти. Під першим розуміємо внутрішньолінгвальні умови вживання певної мовної одиниці, оточення її іншими мовними одиницями, що цілком збігається з поняттям дистрибуції. Під другим мають на увазі вживання мовної одиниці, яке створюється немовними обставинами: зовнішньою ситуацією спілкування, умовами в яких вона відбувається, учасниками, які створюють мовленнєвий акт, культурою, історією, традиціями етносу. Контекст виявляє в мовній одиниці її сталі ознаки й ті риси, які залежать від згаданих факторів. Як уже зазначалося, контекст найбільше проявляється на лексико-семантичному рівні. Як зазначав Ж. Вандрієс: «В усіх випадках значення слова визначається контекстом. Слово ми ставимо в оточення, що виявляє його значення кожного разу і в даний момент. Не що інше, а саме контекст, всупереч різноманітності значень даного слова, надає йому його «особливого» значення; не що інше, а саме контекст, очищає слово від його колишніх значень, нагромаджених пам’яттю, і створює йому його «актуальне» значення» [5, с. 251]. Вказана заувага є цілком слушною, оскільки контекст справді є засобом відбору потрібного значення й засобом актуалізації відібраного значення. Це положення є загальновідомим і відзначається чи не всіма мовознавцями, які займаються дослідженням контексту. Однак деякі лінгвісти стверджують, що треба вивчати контекст, а не слово, бо воно в літературному творі повністю залежить від мовного оточення. Це звісно неправильно. Цій думці протистоїть точка зору академіка В. В. Виноградова, який вважає, що в слові, навіть художньому, не все залежить від контексту. У слова й до його реалізації в тексті було лексичне значення, визначене носіями мови і відоме їм. Без спирання на нього жодні контекстуальні відтінки, як правило, виникнути не можуть [2, с. 22].

Говорячи про контекст в художньому творі, треба вказати, що зв’язки між словами в художніх текстах виходять далеко за межі фраз, надфразових єдностей, розділів, пронизуючи весь твір, який в цьому випадку виявляється широким контекстом. Крім того, часом важко зрозуміти значення слів у художньому творі без знання позамовного контексту.

Отже, в художньому творі слово слід розглядати як реалізовану в контексті лексичну одиницю, іншими словами, воно розглядається в одному значенні, в тому, яке зумовлюється різноманітними супутніми чинниками, пов’язаними з контекстами різного рівня.

Варто теж вказати, що контекст, на думку більшості мовознавців, є засобом відбору й актуалізації значення не тільки полісемантичного слова, але й омонімів. Проте контекст не однаковою мірою впливає на відбір і реалізацію значень. Як довів У. Вайнрайх, для окремих багатозначних слів неоднозначність в більшості контекстів не зникає, а для інших, навпаки, важко знайти контекст, в якому би виявлялась неоднозначність [1, с. 82].

Однією з найважливіших функцій контексту є його здатність формувати оказіональне значення слова. Оказіоналізми виникають тоді, коли слово потрапляє у невластиве для нього оточення. Реалізуючи зв’язки, які не випливають з парадигматичної характеристики (невалентні зв’язки), слово набуває нового смислового або емоційного відтінку. Такі переносні вживання слова, чи оказіональні значення, іноді називають контекстними значеннями, бо поза контекстом вони неможливі. Тут виявляються розбіжності щодо термінології між польським і українським мовознавством. У польському мовознавстві будь-яке значення слова, що реалізується в контексті через зв’язки з іншими словами, називається контекстовим [6, с. 202]. А в українському мовознавстві, як вже вказувалося, називають контекстовим переважно оказіональне значення слова [4, с. 27]. Важливою є функція контексту у лексикографії: часом наведення типових контекстів має більше значення, ніж саме тлумачення.

Оскільки значення слова зумовлюється його різними відношеннями, то в нього треба включати і його стійкі емоційно-експресивні елементи, які завжди парадигматично зумовлені (поруч з парадигмами, в яких слова протиставлені за якимись предметно-смисловими ознаками, виділяються стилістичні парадигми). Як підкреслював В. В. Виноградов «...в стилістичній оцінці виступає нова сфера смислових відтінків слова, пов’язаних з його індивідуальним «паспортом» [2, с. 22]. Стилістична характеристика слова – це не доповнення до «індивідуального паспорта» слова, а фактор, від якого дуже багато чого залежить у функціонуванні слова. І тому, як справедливо зазначає М. П. Кочерган, «Контекст в однаковій мірі впливає як на предметно-смислові, так і на емоційно-експресивні елементи слова» [4, с. 22]. Таким чином, можна відзначити, що у мові існують емоційно-оцінні значення, які об’єктивно властиві словам, а також ті, які створюються контекстами, причому останніх значно більше.

Висновки

Отже, безліч лексем, які за словниковим визначенням мають тільки логічно-предметне значення, у певних контекстах набувають емоційно-оцінного значення. Тобто за допомогою відносно обмеженої кількості лексичних одиниць можна виразити необмежену кількість інформації, в тому числі і суб’єктивне ставлення. Таким чином, контекст є ще одним яскравим прикладом вияву принципу економії у мові.

 

Література:

1. Вайнрайх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования / У. Вайнрайх ; [пер. с англ. Ю. А. Жлуктенко]. – Киев : Вища школа, 1979. – 263 с.

2. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) : [Учеб. пособие для вузов]. / В. В. Виноградов ; Отв. ред. Г. А. Золотова. – [3-е изд., испр.]. – М. : Высш. шк., 1986. – 640 с.

3. Колшанский Г. В. О логической природе контекста : Тезисы конференции по машинному переводу. – М., 1978 –. С. 25 – 50.

4. Кочерган М. П. Слово і контекст / М. П. Кочерган // Мовознавство. –1976. – №6. – с. 21 – 30.

5. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В.Н. Ярцева]. – 2-е изд., доп. – М. : Большая рос. энцикл., 2002. – 709 с.

6. Słownik terminologii językoznawczej / [Red. I.Gołąb, A.Heinz, H.Poloński]. – Warszawa, 1970. – 525 s.

 

References:

1. Vainraikh U. Yazыkovыe kontaktы: Sostoianye y problemы yssledovanyia / U. Vainraikh ; [per. s anhl. Yu. A. Zhluktenko]. – Kyev : Vyshcha shkola, 1979. – 263 s.

2. Vynogradov V. V. Russkyi yazыk (Hrammatycheskoe uchenye o slove) : [Ucheb. posobye dlia vuzov]. / V. V. Vynohradov ; Otv. red. H. A. Zolotova. – [3-e yzd., yspr.]. – M. : Vыssh. shk., 1986. – 640 s.

3. Kolshanskyi H. V. O lohycheskoi pryrode konteksta : Tezysы konferentsyy po mashynnomu perevodu. – M., 1978 –. S. 25 – 50.

4. Kocherhan M. P. Slovo i kontekst / M. P. Kocherhan // Movoznavstvo. –1976. – №6. – s. 21 – 30.

5. Lynhvystycheskyi эntsyklopedycheskyi slovar / [hl. red. V.N. Yartseva]. – 2-e yzd., dop. – M. : Bolshaia ros. эntsykl., 2002. – 709 s.

6. Słownik terminologii językoznawczej / [Red. I.Gołąb, A.Heinz, H.Poloński]. – Warszawa, 1970. – 525 s.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^