Наукові конференції, Научные конференции » Сучасна наука ХХІ століття (17-19.06.2013) » Капінус О. С. РІВНЕВА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ

Капінус О. С. РІВНЕВА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ

Категорія: Сучасна наука ХХІ століття (17-19.06.2013), Педагогіка

Капінус Олександр Сергійович

Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

РІВНЕВА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ

Якість вищої військової освіти, перш за все, пов’язана із здобуттям професійних знань, умінь, що дають змогу майбутньому офіцерові оптимально використовувати накопичений освітній капітал у реальних умовах професійної діяльності. Однак, варто констатувати, що майбутній офіцер Збройних Сил України поряд із знаннями та уміннями повинен володіти належним рівнем соціальної відповідальності. Такі висновки є досить логічними, виходячи із того, що згідно із «Концепцію реформування й розвитку ЗСУ на період до 2017 року» необхідно створити сучасну армію, здатну виконувати конституційне завдання з оборони України, захисту її суверенітету й недоторканності. Виходячи з цього, до майбутніх офіцерів висувають високі вимоги щодо сформованості у них такої особистісної якості як соціальна відповідальність. На наш погляд, високий рівень соціальної відповідальності зумовить адекватну професійну поведінку офіцера та сприятиме виконання ним рольових обов’язків.

Загальні педагогічні аспекти, які розкривають сутність соціальної відповідальності представлені у роботах М. Савчина, М. Сметанського, Л. Терехової та ін. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій, можна констатувати той факт, що військові педагоги недостатньо уваги звертають на встановлення впливу соціальної відповідальності на розвиток соціальної зрілості майбутніх офіцерів ЗСУ. Актуальність зазначеної проблематики посилюються тим, що офіцер - це професіонал, який, насамперед, повинен дотримуватися принципу субординації по відношенні до свого командира, чітко виконувати його накази, а також вимагати виконання наказів від своїх підлеглих та діяти відповідно до Статутів та інших нормативних актів. У нашому баченні соціальна відповідальність належить до тих категорій, які із економічним та політичним розвитком суспільства мають тенденцію суттєво змінюватися. Демократизація суспільства розширює межі соціальної відповідальності. Гуманізація системи освіти, на думку Н. Огренич [1] вносять істотні зміни не лише до суті поняття «соціальна відповідальність», а й до умов її формування. На основі напрацювань науковців встановлено, що соціальна відповідальність тісно пов’язана із духовністю особистості. Ретроспективний аналіз наукових праць Л. Грядунова, В. Оржеховської, Н. Румянцевої, В. Сперанского дає можливість стверджувати, що саме духовність пов’язує окрему особистість, суб’єкта фізичної, психічної, соціальної активності з усім людським родом і дає відповіді на питання: «Навіщо він живе?», «Яке його призначення?», «Що є добро, а що – зло?» тощо.

Духовний розвиток особистості включає в себе засвоєння і прийняття загальнолюдських цінностей (добро, краса, любов, обов’язок, мир), а також реалізацію їх у повсякденному житті та розвиток здатності прислухатись до голосу сумління. Усе це створює взаємозв’язок між соціальною відповідальність та формуванням соціальної зрілості майбутнього офіцера під час навчання у вищому військовому навчальному закладі. У своєму дослідженні ми поставили собі завдання встановити рівневу градацію сформованості соціальної відповідальності. За основу ми прийняли градацію соціальної відповідальності відповідно до життєвої позиції особистості, розроблену В. Сперанським [3, с. 38–87]. На основі інтерпретування авторської шкали до предмету нашого дослідження, досліджуючи отримали п’ятирівневу шкалу, а саме:

– перший (низький) рівень життєвої позиції передбачає той факт, що соціальна відповідальність особистості практично не є сформованою, вона виявляється лише як санкція, основним мотивом виконання дій є прагнення уникнути відповідальності за свої вчинки, що не є обмотивованими;

– другий рівень (задовільний) характеризується наявністю спонукального мотиву, особистість дотримується норм і правил, відзначається прихильністю до оточуючих; на цьому рівні відбувається перехід об’єктивної відповідальності до суб’єктивної, особистість починає брати до уваги мотиви «неправильного вчинку» і умови, які спонукали його здійснити;

– третій рівень (середній) відзначається тим, що майбутні офіцери можуть трансформувати почуття загальної відповідальності у соціальну відповідальність на основі як зовнішніх чинників так і внутрішніх спонукань;

– четвертий рівень (достатній) характеризується, насамперед, високорозвиненою професійною відповідальністю майбутнього офіцера, яка реалізується через продуктивну професійну діяльність;

– п’ятий рівень (високий) передбачає сформовану соціальну зрілість майбутнього офіцера ЗСУ, дає можливість займати чітку громадянську позицію як в особистій, так у професійній та громадській діяльності.

Вважаємо, що навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах має бути організований таким чином, щоб дати змогу курсантам ще під час навчання сформувати достатній та високий рівень соціальної відповідальності. Слід зауважити, що онтогенетичний розвиток людини відрізняється глибиною і рівнем інтенсивності, сутністю особистісних якостей. Тому, поетапне формування у майбутніх офіцерів соціальної відповідальності, як риси особистості, дозволяє сформувати певний рівень соціальної зрілості. Усвідомлення свого «Я», своєї власної позиції щодо оточуючого світу, прагнення до самореалізації сприяють розвитку соціальної відповідальності. Соціальна відповідальність розвивається за допомогою актуалізації себе в інших, виходу за межі самого себе, коли «Я» не розчиняється в системі взаємодії, взаємозв’язку, а виявляє силу – «Я для всіх», – призводячи до розвитку свідомого ставлення до інших людей, до оточуючих, прагнення знайти своє місце в житті. Соціальна відповідальність, на нашу думку, тісно пов’язана із самоконтролем. Зокрема, якщо курсант бере відповідальність за події, що відбуваються в його житті на себе, то це є показником внутрішнього контролю. І, навпаки, якщо майбутній офіцер приписує відповідальність за все зовнішнім чинникам (іншим людям, долі, випадку), то це свідчить про зовнішній контроль.

Ми повністю підтримуємо науковців [4] у тому, що найвищою інстанцією, котра регулює соціальну відповідальність особистості – є гуманістичне сумління, яке ніби узгоджує всезагальний моральний закон з конкретною ситуацією, в якій перебуває конкретна особистість. Тому, у нашому розумінні провідним завданням виховання майбутніх офіцерів є «шліфування сумління, щоб людині вистачило душевної чуйності почути вимогу, яка міститься у кожній окремій ситуації. Тим самим, виховання більше ніж будь-коли стає вихованням відповідальності» [4, с. 139].

Науковцями (К. Абульхановою-Славською, І. Бехом, М. Савчиним та ін.) доведено, що розвиток соціальної відповідальності як особистісної риси відбувається за умови формування прагнення до свободи. Автори мають на увазі, передусім, вільні вчинки і дії особистості, тобто такі, які не залежать від зовнішніх причин. Усвідомлення свого життя як вчинку є початком формування себе як вільної та відповідальної особистості. На думку М. Савчина [2], соціальна відповідальність як особистісна основа відповідальної поведінки є своєрідним загальним принципом співвіднесення (саморегулювання) в межах цілісної мотиваційно-сутнісної сфери мотивів, цілей та засобів життєдіяльності. Відповідальна поведінка – це тип соціальної поведінки людини, спрямованої на реалізацію предмета відповідальності (обов’язки, доручення, завдання), яка внутрішньо опосередкована особистісним сенсом цього предмета і суб’єктивною імперативністю інстанції відповідальності, а у зовнішньому плані – конкретними соціально-психологічними та матеріальними умовами її реалізації. Автор зазначає, що серед мотивів відповідальної поведінки особистості найбільш розвиненими виявляються мотиви суспільні, морального самоствердження та самореалізації. Соціальна відповідальність розглядається науковцем як «цілісна якість особистості, в якій інтегровані духовні, соціально-психологічні та психофізіологічні функції, що забезпечують розвиток особистості як суб’єкта відповідальної поведінки, який реалізує необхідне й потенційне» [2, с. 254].

Ми погоджуємося з точкою зору вітчизняних та зарубіжних дослідників, які пов’язують феномен стійкості поведінки із зростанням моральної цілісності особистості, інтегрованості різних проявів моральної поведінки: усвідомленості, відповідальності і готовності дотримуватися обов’язку, здатності відчувати і сприймати моральні почуття, безконфліктно вирішувати питання моралі у спілкуванні. Усі зазначені риси є надзвичайно вагомими для майбутніх офіцерів ЗСУ. Беручи до уваги проведений нами аналіз рівневої градації соціальної відповідальності можна стверджувати, що ця наукова дефініція у своїй внутрішній сутності характеризує соціальну зрілість особистості, тобто її здатність дотримуватися у своїй поведінці та діяльності загальноприйнятих соціальних норм та вміння адекватно реагувати та нести відповідальність за власні дії. У нашому баченні майбутній офіцер не може бути пасивним споглядачем будь-яких соціальних подій. Майбутній офіцер, якому притаманний високий рівень сформованої соціальної відповідальності має право стверджувати – я відповідаю усім своїм життям, кожний мій вчинок і переживання є усвідомленим моментом мого життя. У цілому, внутрішній світ майбутнього офіцера, якому притаманний високий рівень соціальної відповідальності завжди відкритий для соціальних потреб, пріоритетів та людських цінностей.

Література:

1. Огренич Н.М. Педагогічні умови формування соціальної відповідальності студентів: Дис... канд. пед. наук. – Миколаїв, 1997. – 267 с.

2. Савчин М.В. Психологічні основи розвитку відповідальної поведінки особистості: Дис... док. психол. наук. – К., 1997. – 447 с.

3. Сперанский В.Й. Социальная ответственность личности: сущность и особенности формирования / Сперанский В.Й. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1987 – 150 с.

4. Франк С.А. Духовные основы общества / Франк С.А. – М.: Республика, 1992. – 511 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^