Наукові конференції, Научные конференции » СУЧАСНА НАУКА ХХІ СТОЛІТТЯ (19-21.06.2014) » кандидат педагогічних наук, Пасічник Н. О. ПОДУШНА ПОДАТЬ У НАУКОВІЙ КОНЦЕПЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ М. М. АЛЕКСЄЄНКА

кандидат педагогічних наук, Пасічник Н. О. ПОДУШНА ПОДАТЬ У НАУКОВІЙ КОНЦЕПЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ М. М. АЛЕКСЄЄНКА

Категорія: СУЧАСНА НАУКА ХХІ СТОЛІТТЯ (19-21.06.2014), Історія

УДК: 93/94: 330.8/336.226.111

 

ПОДУШНА ПОДАТЬ У НАУКОВІЙ КОНЦЕПЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ М. М. АЛЕКСЄЄНКА

кандидат педагогічних наук, Пасічник Н. О.

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Україна, Кіровоград

 

У статті розглядається подушна система оподаткування в Російської імперії та подається характеристика цього прямого податку в науковій спадщині професора Харківського університету М.Алексєєнка. Науковець охарактеризував історичні причини введення подушної податі, проаналізував статистичну інформація про розмір цього податку в різні історичні періоди, визначив характерні риси подушної з точки зору зручності цього прямого податку для фінансової адміністрації та незручності й невигідності для платників.

Ключові слова: фінанси, податки, прямі податки, система оподаткування, подушна подать.

 

Пасечник Н. А. Подушная подать в научной концепции налогообложения М. М. Алексеенко / Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Украина, Кировоград

В статье рассматривается подушная система налогообложения в Российской империи и дается характеристика этого прямого налога в научном наследии профессора Харьковского университета М.Алексеенко. Ученый охарактеризовал исторические причины введения подушной подати, проанализировал статистическую информацию о размере этого налога в разные исторические периоды, определил характерные черты подушной с точки зрения удобства этого прямого налога для финансовой администрации и неудобства, и невыгодности для плательщиков.

Ключевые слова: финансы, налоги, прямые налоги, система налогообложения, подушная подать.

 

Pasichnyk N. А. The poll tax in the scientific concept of taxation by M. Alekseenko / The Volodymyr Vynnychenko Kirovohrad State Pedagogical University, Kirovohrad, Ukraine

The article deals the poll tax system in the Russian Empire and the characteristic of this direct tax in the scientific heritage of M.Alekseenko, the professor of the Kharkiv University. The scholar described the historical reasons for declaring of the poll tax, analyzed statistical information on the amount of the tax in different historical periods, defined characteristic features of the poll in terms of conveniences and inconveniences of the direct tax for the financial administration and disadvantages for taxpayers.

Keywords: finance, taxes, direct taxes, the tax system, the poll tax.

 

Основи системи оподаткування Російської імперії ХІХ ст. були закладені реформами Петра І. Після подушного перепису 1718 р. подать від сохи та інші окладні збори замінюються подушною податтю (з 1724 р.) [1]. На українські землі подушне поширюються за часи правління Катерини ІІ – 1765 р. на Слобожанщину, з 1783 р. – на Лівобережжя, а з 1796 р. – на Правобережжя. Подушна подать як становий феодальний податок справлявся з сільських обивателів: державних, приписних, удільних, кріпосних селян, поміщицьких дворових людей, різного найменування вільних поселенців, а також міщан (за винятком купецтва, для якого встановлюються гільдійські мита), цехових і робочих людей у містах [2, с. 199 – 200]. Подушна подать була основним податком більш ніж півтора століття.

Першими дослідниками системи оподаткування в цілому, і подушного податку зокрема, в Російській імперії в ХІХ ст. були теоретики і практики фінансової і фінансово-правової думки того часу: М. Тургенєв, І. Горлов, В.Лебедєв, М.Озеров, М.Орлов, Ф. Мільгаузен та ін. На теренах України аналогічні дослідження здійснювали М. Алексєєнко, С. Іловайський, І. Патлаєвський, Г. Сидоренко та ін.

Протягом тривалого періоду після жовтневих подій 1917 року проблеми історії податкової політики Російської імперії ХІХ – початку ХХ ст. не були актуальними серед радянських науковців. Проте, потрібно відзначити наукові дослідження Є. Сташевського, А.Буковецького, Д.Буткова. У другій половині ХХ ст. наукові розвідки з даної проблематики активізуються, з’являються праці А. Погребінського, С. Троїцького, П. Хромова, С. Струміліна, В. Неупокоєва, В. Потаніна та ін.

На сучасному етапі у значній кількості досліджень розглядаються як загальні, так і конкретні проблеми розвитку фінансової та податкової політики в історичній ретроспективі. Серед таких історико-правових досліджень необхідно відзначити ряд публікацій: монографію українського історика В.Орлика «Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період» [3]; монографію В. Жвалюка «Податкові органи Російської імперії в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: Організаційно-правові засади діяльності» [4]. У науковому дослідження О.Гуржія та В.Орлика [5] розглядаються проблеми історії оподаткування сільського населення України з XVII до середині XIX ст., висвітлюються процеси структуризації та еволюції різних груп сільських мешканців у взаємозв'язку з їхніми фіскальними зобов'язаннями. Автори комплексно досліджують особливості становлення та діяльність основних інституцій реалізації податкової політики на тлі складних і часто непослідовних дій урядових структур, вивчають процеси поширення на українські терени російських податкових статей, специфіку різних видів оподаткування в українських губерніях крізь призму станових, етнічних та регіональних складових фіскальної політики в українському селі. Також, можна назвати праці, де розглядаються окремі аспекти указаної проблематики, серед яких дослідження науковців О. Бакаєвої А. Нечая, В.Небрат, С. Орлик, А. Масленнікової та ін.

На етапі становлення фінансово-правової науки значний внесок в загальну теорію податків зробив відомий професор Харківського університету Михайло Мартинович Алексєєнко, започаткував основи теоретичного осмислення природі податків у вітчизняній і російській фінансовій літературі. Науковець дослідив сутність і природу податків, що виступають підґрунтям для розробки принципів та конкретних форм оподаткування. Вчений закладає основи побудови цілісної, економічно ефективної та юридично виваженої податкової системи, що базується на принципах справедливості та господарської доцільності; підвищити ефективність функціонування цієї системи дослідник пропонує через систему перекладання податків [6].

В контексті даної статті ми окреслимо трактування автором подушної податі. М.Алексєєнко в працях « Подоходній налог и условия его применения» [7], «Действующее законодательство о прямых налогах» [8], «Общая теория переложения налогов» [9] «О подушной подати в Росии» [10] та ін. аналізує подушну подать. Цей податок, на думку ученого, в ряду прямих податків посідає перше місце, як за сумою надходжень від її стягнення, так і за значенням залучення населення до сплати податків. Науковець подає історичні відомості щодо введення подушної податі за часи Петра І для утримання армії; визначає предмет оподаткування – «податна душа»; подає статистичну інформацію про розмір податку з різних підданих на початковому етапі (до перепису 1784 року) – з сільського населення по 80 копійок, а з міщан – по 1 рублю 20 копійок. Алексєєнко на основі аналізу значного масиву статистичної інформації показує посилення податкового тиску в подальшому, в наслідок чого селяни «приходили в крайнее и всеконечное разорение», а в уездах «воровства и разбои и крестьянские побеги чинятся» [8, с.7]. Протягом 1794 – 1818 рр. ставка подушного із 0,85 руб. зростає до 3,3 руб, тобто майже в чотири рази. У листопаді 1839 року, після переведення усіх податків і зборів, що раніше стягувалися асигнаціями на срібло, подушне становило 95 коп. сріблом [11]. Алексєєнко зазначає, що причинами, які сприяли зростанню подушної було: скорочення земельних наділів; збільшення державних витрат на фінансування армії у наслідок збільшення її чисельності; зменшення доходів казни через зниження асигнацій. Автор наводить посилання на урядовий Маніфест 1810 року, в якому для виправдовування підвищення подушної зазначається, що «возвышение цен на предметы потребления, от расширения промышленности и умножения населения прибытки сельского хозяйства увеличились вдвое и втрое, а доходы казны вследствие понижения ассигнаций уменшились»[8, c.9] і робить висновок, що мотиви визначені в цьому та різноманітних інших указах про підвищення подушної є непереконливі. Після детального аналізу подушної податі, М.Алексєєнко визначає її характерні риси з точки зору зручності цього прямого податку для фінансової адміністрації та незручності й невигідності для платників: 1) загальна сума податкових надходжень нараховується із окремих товариств (відповідно, розраховується на незмінну чисельність населення); 2) загальна сума подушної визначається наперед і залишається незмінною протягом декількох років (автор зазначає, що цього ефекту можна досягнути за допомогою перекладання податків); 3) уряд має справу не з окремими платниками, а з товариствами, які несуть колективну відповідальність за своїх членів – кругову поруку, відповідно, спрощується діяльність фінансової адміністрації і забезпечуються податкові надходження; 4) для збільшення податкових надходжень наявна система давала змогу владі використовувати природній приріст населення та збільшення окладів [8, с. 32 – 34]. Для платників недоліки подушної податі полягають у тому, що невраховані: територіальні відмінності господарювання; розряди селян з позицій їх фінансової самостійності; подать нараховується ревізно, а сплачує її наявне населення. Відповідно, М.Алексєєнко робить висновок, що розподіл подушної між окремими поселеннями є неурівненим, а умовою необхідною для досягнення рівномірності розподілу подушної податі між окремими платниками повинно бути общинне землеволодіння і земельне паювання [8, с.35]. Українські селяни, в умовах істотної диференціації земельних наділів були зацікавлені у скасуванні подушної податі й заміни її поземельним податком [4, с.34].

1859 року створюється комісія для перегляду системи податків і зборів, яка прийшла до висновку, що без відміни подушного оподаткування неможливо досягнути істотного поліпшення системи прямих податків [12, с. 24]. 1887 року за рішенням Державної Думи було відмінено стягнення подушної податі з усіх розрядів населення, крім Сибіру [13].

Таким чином, М.М. Алексєєнко на основі ґрунтовного аналізу подушної податі як прямого податку, що був найпоширенішим в Російській імперії більше ніж півтора століття прийшов до висновку про його неефективність й невідповідність буржуазним перетворенням суспільства.

 

Література:

1. Ключевский В. О. Подушная подать и отмена холопства в России // Сочинения: В 9 т. – Т.VIII. – Москва, 1990. – С. 194 – 270.

2. Уставы о податях, о пошлинах, и о сборах с питей, с свеклосахарного производства, и с табаку. Свод уставов о податях // Свод законов Росссийской империи. – Т. 5. – СПб., 1857. – С. 199 – 200.

3. Орлик В. М. Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період: Монографія / В. М.Орлик. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2007. – 631 с.

4. Жвалюк В. Р. Податкові органи Російської імперії в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: Організаційно-правові засади діяльності: Монографія / За наук. ред. проф. О. Н. Ярмиша. – К.: Атака, 2001. – 176 с.

5. Гуржій О. І., Орлик В. М. Оподаткування сільського населення України (XVII – середина XIX ст.) / Відп. ред.: Смолій В. А. НАН України. Інститут історії України; Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького; Науково-дослідний інститут селянства. – Черкаси: Ант, 2011. – 196 с.

6. Небрат В. В. Наукова концепція державних доходів та оподаткування М. М. Алексєєнка / В. В. Небрат // Історія народного господарства та економічної думки України [збірка наукових праць] частина 324. – Режим доступу до журн.: http://www.info-library.com.ua/books-text-10947.html

7. Алексеенко М. М. Подоходный налог и условия его применения. – Харьков, 1885. – 35 с.

8. Алексеенко М. М. Действующее законодательство о прямых налогах. – СПб.: Типография М. Стасюлевича, 1879. – 250 с.

9. Алексеенко М. М. Общая теория переложения налогов. – Харьков, 1870.– 17 с.

10. Алексеенко М. М. О подушной подати в России. – Х.: Университетская типография, 1870. – 29 с.

11. Полное собрание законов Российской империи – 2-е. – Т. 14. – О. 1. – СПб: Тип. ІІ Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1840. – № 12867.

12. Труды комиссии для пересмотра системы податей. – Т. ІІІ. – Ч. 1. – СПБ., 1859. – С. 24.

13. Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/81128/Подушная

 

References:

1. Klyuchevskyy V. O. Podushnaya podat' y otmena kholopstva v Rossyy // Sochynenyya: V 9 t. – T.VIII. – Moskva, 1990. – S. 194 – 270.

2. Ustavy o podatyakh, o poshlynakh, y o sborakh s pytey, s sveklosakharnoho proyzvodstva, y s tabaku. Svod ustavov o podatyakh // Svod zakonov Rosssyyskoy ymperyy. – T. 5. – SPb., 1857. – S. 199 – 200.

3. Orlyk V. M. Podatkova polityka Rosiys'koyi imperiyi v Ukrayini v doreformenyy period: Monohrafiya / V. M. Orlyk. – Kirovohrad: Imeks-LTD, 2007. – 631 s.

4. Zhvalyuk V. R. Podatkovi orhany Rosiys'koyi imperiyi v Ukrayini u druhiy polovyni XIX – na pochatku XX st.: Orhanizatsiyno-pravovi zasady diyal'nosti: Monohrafiya / Za nauk. red. prof. O. N.Yarmysha. – K.: Ataka, 2001. – 176 s.

5. Hurzhiy O. I., Orlyk V. M. Opodatkuvannya sil's'koho naselennya Ukrayiny (XVII – seredyna XIX st.) / Vidp. red.: Smoliy V. A. NAN Ukrayiny. Instytut istoriyi Ukrayiny; Cherkas'kyy natsional'nyy universytet im. B. Khmel'nyts'koho; Naukovo-doslidnyy instytut selyanstva. – Cherkasy: Ant, 2011. – 196 s.

6. Nebrat V. V. Naukova kontseptsiya derzhavnykh dokhodiv ta opodatkuvannya M. M. Aleksyeyenka / V. V. Nebrat // Istoriya narodnoho hospodarstva ta ekonomichnoyi dumky Ukrayiny [zbirka naukovykh prats'] chastyna 324. – Rezhym dostupu do zhurn.: http://www.info-library.com.ua/books-text-10947.html

7. Alekseenko M. M. Podokhodnyy naloh y uslovyya eho prymenenyya. – Khar'kov, 1885. – 35 s.

8. Alekseenko M. M. Deystvuyuchee zakonodatel'stvo o pryamykh nalohakh. – SPb.: Typohrafyya M. Stasyulevycha, 1879. – 250 s.

9. Alekseenko M. M. Obshchaya teoryya perelozhenyya nalohov. – Khar'kov, 1870.– 17 s.

10. Alekseenko M. M. O podushnoy podaty v Rossyy. – Kh.: Unyversytet•skaya typohrafyya, 1870. – 29 s.

11. Polnoe sobranye zakonov Rossyyskoy ymperyy – 2-e. – T. 14. – O. 1. – SPb: Typ. II Otdelenyya Sobstvennoy Eho Ymperatorskoho Velychestva Kantselyaryy, 1840. – № 12867.

12. Trudy komyssyy dlya peresmotra systemy podatey. – T. III. – Ch. 1. – SPB., 1859. – S. 24.

13. Entsyklopedycheskyy slovar' F.A. Brok•hauza y Y.A. Efrona [Elektronnyy resurs] – Rezhym dostupu: http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/81128/Podushnaya

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^