ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Федорюк Л. В. КОНЦЕПТ І СПІВМІРНІ / НЕСПІВМІРНІ ВЕЛИЧИНИ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

УДК: 811.161

 

КОНЦЕПТ І СПІВМІРНІ / НЕСПІВМІРНІ ВЕЛИЧИНИ: КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Федорюк Л. В.

Донецький національний університет, Україна, Вінниця

 

У пропонованій статті проаналізовано відомі інтерпретації термінологічного апарату когнітивної лінгвістики. Обґрунтовано основні відмінності термінів «концепт», «поняття», «слово», «стереотип», окреслено їх межі та взаємозв’язок. Встановлено критерії розмежування зазначених термінів у когнітивному аспекті. Доведено існування терміна «концепт» як автономної одиниці мислення. Розглянуто питання концептуалізації як одного з найважливіших процесів пізнання людиною світу.

Ключові слова: концепт, поняття, слово, символ, концептуалізація, мислення.

 

Федорюк Л. В. Концепт и сопоставимые / несопоставимые величины: когнитивный аспект / Донецкий национальный университет, Украина, Винница

В предложенной статье проанализированы известные интерпретации терминологического аппарата когнитивной лингвистики. Обоснованы основные отличия терминов «концепт», «понятие», «слово», «стереотип», очерчены их границы и взаимосвязь. Установлены критерии разграничения указанных сроков в когнитивном аспекте. Рассмотрен вопрос концептуализации как одного из важнейших процессов познания человеком мира.

Ключевые слова: концепт, понятие, слово, символ, концептуализация, мышление.

 

Fedoryuk L. Concept and Comparable / Incomparable Quantities: Cognitive Aspect / Donetsk National University, Ukraine, Vinnitsa

In the proposed article the known interpretation of the terminological apparatus of cognitive linguistics is analyzed. The main differences between "concept" of the terms "concept", "word", "stereotype" are substantiated, delineated the boundaries and the relationship. The question of conceptualization as one of the most important processes of man's knowledge of the world is considered.

Keywords: concept, notion, word, symbol, conceptualization, thinking.

 

Вступ. Проблема термінологічного статусу поняття «концепт» залишається нагальною для сучасної когнітивної лінгвістики. Не менш дискусійними постають питання кореляції таких термінів, як концепт і поняття, концепт і значення, концепт і слово, концепт і стереотип. Актуальність роботи визначається необхідністю диференціювання зазначених понять, окреслення їх меж та взаємозв’язку.

Мета пропонованого дослідження - конкретизація та чітке розмежування термінів «концепт», «поняття», «слово», «значення», «стереотип», що зумовлює розв’язання таких завдань: 1) проаналізувати актуальні роботи із тлумаченням поданих термінів; 2) визначити терміни «концепт», «поняття», «слово», «значення», «стереотип»; 3) виявити основні відмінності у їх розумінні.

Концепти зароджуються у процесі пізнавальної діяльності, відображають й узагальнюють досвід людини й інтеріоризовану її свідомістю дійсність, підводячи інформацію під певні вироблені суспільством категорії та класи. Такий процес усвідомлення й осмислення нової інформації, що веде до утворення концепту, тобто процес утворення і формування концептів у свідомості, називається концептуалізацією.

Ж. Краснобаєва-Чорна, узагальнюючи можливі ознаки концепту, зазначає, що «концепт – багатовимірне утворення, що характеризується такими диференційними ознаками: зв’язок з мовою, мисленням, пам’яттю та психікою, абстрагування, етнокультурне забарвлення, момент переживання, специфікація, узагальнення, автореферентність, безтілесність, відкритість, вічність, динамічний характер, гнучкість, множинність складників, потенційна суб’єктивність, тривалість і складність формування, стереотипність і константність, кодованість у чуттєво-образних уявленнях, відображення ментальної дійсності, і виконує пізнавальну функцію, функції збереження знань про світ, структурування знання, орієнтування у світі» [1, с. 41]. Дослідниця виділяє сім аспектів інтерпретації концепту: логіко-філософський, власне філософський, лінгвістичний, лінгвокультурологічний, когнітивний, психолінгвістичний та літературно-культурологічний, основними з яких є когнітивний та лінгвокультурологічний.

Ми досліджуємо концепт саме з позиції когнітивної лінгвістики, для якої він є базовим. Концепт – це мисленнєве утворення польової структури, що поєднує пов’язані з певним явищем поняття, уявлення, знання, асоціації, переживання, частина яких складає інваріантне колективно вироблене й понятійно структуроване, оформлене ядро, а інші – індивідуальну периферію.

Концепт і поняття. Концепт є комплексною одиницею, яка в процесі мисленнєвої діяльності активізує різні ознаки й шари. Ю. Степанов розглядає концепт у порівнянні з поняттям. «Концепт – явище того ж порядку, що й поняття. За своєю внутрішньою формою слова концепт і поняття однакові: концепт є калькою з латинської conceptus «поняття», від дієслова concipere «зачинати» [2, с. 40]. У науковій мові ці два слова також іноді виступають як синоніми.

На сьогодні концепт і поняття досить чітко розмежовані. Концепт – це ніби згусток культури в свідомості людини; те, у вигляді чого культура входить до ментального світу людини… Концепти не тільки мисляться, вони переживаються» [2, с. 40-41]. О. Іпанова вважає, що «концепт посідає проміжне положення між поняттям як формою абстрактного мислення й уявленням як формою образного значення» [3, с. 9].

Будучи ідеалізованим утворенням, концепт вирізняється високим ступенем абстрагування. Концепт – одиниця когнітивного рівня, отже, він вбирає в себе все, що належить природі поняття й значення. Але концепт – це й факт культури, отже, він увібрав у себе й те, що робить його таким: вихідна форма (етимологія), аксіологічна оцінка, асоціації, абстракції, ментальні ізоглоси.

З позиції когнітивної лінгвістики доведено, що використання терміна «поняття» у традиційному розумінні не відповідає вимогам сьогочасного етапу в науці про мову. Саме концепт відповідає уявленню про ті значення, образи, етноспецифіку, на які людина спирається й якими оперує в процесі мислення.

Концепт і слово. Концепт як одиниця концептосфери може мати словесне вираження, а може й не мати його. Таким чином виникає проблема вербалізації концептів. Коли концепт отримує мовне вираження, то використані для цього мовні засоби виступають засобами вербалізації (мовної репрезентації, мовного уявлення, мовної об’єктивації) концепту. З. Попова та Й. Стернін вважають, що сукупність вербальних засобів реалізації концепту складає план вираження відповідного лексико-семантичного поля, побудованого навколо домінанти (ядра), представленої іменем концепту.

Слово представляє концепт не повністю ¬¬¬– воно своїм значенням передає кілька основних концептуальних ознак, релевантних для повідомлення. Увесь концепт у всьому багатстві свого змісту теоретично може бути виражений тільки сукупністю засобів мови, кожен з яких розкриває лише його частину. Слово – це ключ, який відкриває людині концепт як одиницю мисленнєвої діяльності і який робить можливим користування ним у мисленнєвій діяльності [4, с. 19].

Отже, мовні засоби необхідні не для існування, а для повідомлення концепту. Численна кількість концептів не мають системних мовних засобів вираження, бо вони обслуговують сферу індивідуального мислення, де без них не можливо мислити, але далеко не всі вони призначенні для обговорення [4, с. 49].

Концепт і значення. А. Вежбицька вивчає концептуальний світ і його елементи виключно посередництвом мови: «мовне значення – це концептуальна структура, утворена природними комбінаціями фундаментальних концептів» [5, с. 19]. Дж. Лакофф великого значення надає безпосередньому вивченню концептів, але і для нього «вивчення категоризації в мові буде одним з основних джерел про природу структури взагалі». Дослідники не проводять суттєвого розмежування концепту і значення. Основа концепту – певний чуттєвий образ та знання про світ, що складають зміст концепту. Значення своїми системними семами передає певні ознаки, які утворюють концепт, але це завжди лише частина смислового змісту концепту.

Для експлікації концепту потрібно зазвичай багато лексичних одиниць, а отже − багато значень. М. Піменова підтверджує, що значення може передавати лише певні концептоутворювальні ознаки, які є тільки частиною смислового змісту концепту: «Концепти відрізняються від лексичного значення тим, що зберігають свою структуру, не втрачають включені в цю структуру ознаки протягом історії народу (пор. з явищем десемантизації слова). Структура концептів тільки поповнюється за рахунок виділення додаткових ознак» [6, с. 10].

Концепт і стереотип. О. Кубрякова говорить, що «концепт – це термін, що служить для пояснення одиниць ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості і тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини; оперативна змістова одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, усієї картини світу, відображеної в людській психіці» [7, с. 25]. Обсяг концепту визначуваний індивідуальними особливостями мислення окремого носія мови, психіки, життєвого досвіду, соціального статусу, рівня культури тощо. Концепт вбирає всю змістовну багатоаспектність поняття, багатство асоціацій і уявлень, пов'язаних з ним в національно-мовній картині світу.

Стереотип, навпаки, переживає певну мінімізацію, стандартизацію та схематизацію формують його уявлень. Для М. Піменової стереотип є лише особливим типом концептів: «стереотип - це сукупність ознак, які формують ту чи ту думку щодо певного явища дійсності - фізичної чи віртуальної» [8, с. 9]. Під стереотипом розуміємо «стандартну думку про соціальні групи чи окремі індивіди як представників цих груп» [9, с. 28]. Тому стереотип відображає тільки найактуальніші для масової свідомості ознаки, зафіксовані в концепті. На відміну від концепту, який є сутністю високого рівня абстракції, заснованої на узагальненні думок, емоцій, оцінок, стереотип - одиниця досить конкретна, і проявляється в стандартних і передбачуваних реалізаціях. Таким чином, стереотип, співвідносний з однойменним концептом, виступає його редукцією.

Висновки. Беззаперечним з погляду когнітивної лінгвістики є факт існування терміну «концепт» як автономної одиниці мислення. Концепт, як і стереотип, пов'язаний з культурою, відображає її специфіку та особливості, але не сталим , обмеженим уявленням. Концепт може не мати мовного вираження. Слово об'єктивує концепт в мові і відкриває доступ до концептуального знання. Не можна змішувати також значення й концепт: концепт – одиниця концептосфери, значення – одиниця семантичної системи, семантичного простору мови.

 

Література:

1. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Концептуальний аналіз як метод концептивістики (на матеріалі концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці) / Ж.В. Краснобаєва-Чорна // Українська мова. − № 1. – 2009. – С. 41-52.

2. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю.С. Степанов. – М.: Школа «Языки русской литературы», 1997. – С. 40-76.

3. Іпанова О. А. Концепт «життя» в лінгвокультурологічному аспекті / О.А. Іпанова // Лінгвістика, методика й культурологія у викладанні російської мови як іноземної. СПб. − М.: Політехніка, 2003. – 196 с.

4. Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Воронеж: Изд-во Истоки, 2001. – 191 с.

5. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / А. Вежбицкая. – М.: Русские словари, 1996. – 416 с.

6. Пименова М. В. Душа и дух: особенности концептуализации / М. В. Пименова. – Кемерово: ИПК «Графика», 2004. – 386 с. − (Серия «Концептуальные исследования». Вып. 3).

7. Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова. − М., 1996.− 245 c.

8. Пименова М. В. Национальные стереотипы (о героях русских сказок, их красоте и здоровье) / М. В. Пименова // Новые парадигмы и новые решения в современной лингвистике; гл. ред. М. В. Пименова. - Кемерово, 2013. - Вып. 3. - 80 с.

9. Quasthoff U. The uses of stereotype in everyday argument / U. Quasthoff // JPr. - 1978. - V. 2. - P. 1-48.

 

References:

1. Krasnobayeva-Chorna Zh.V. Kontseptual'nyy analiz yak metod kontseptyvistyky (na materiali kontseptu ZhYTTYa v ukrayins'kiy frazemitsi) / Zh.V. Krasnobayeva-Chorna // Ukrayins'ka mova. − № 1. – 2009. – S. 41-52.

2. Stepanov Yu.S. Konstanty: Slovar russkoy kultury. Opyt issledovaniya / Yu.S. Stepanov. – M.: Shkola «Yazyki russkoy literatury», 1997. – S. 40-76.

3. Ipanova O. A. Kontsept «zhyttya» v linhvokul'turolohichnomu aspekti / O.A. Ipanova // Linhvistyka, metodyka y kul'turolohiya u vykladanni rosiys'koyi movy yak inozemnoyi. SPb. − M.: Politekhnika, 2003. – 196 s.

4. Popova Z. D. Ocherki po kognitivnoy lingvistike / Z. D. Popova, I. A. Sternin. – Voronezh: Izd-vo Istoki, 2001. – 191 s.

5. Vezhbitskaya A. Yazyk. Kultura. Poznanie: Per. s angl. / A. Vezhbitskaya. – M.: Russkie slovari, 1996. – 416 s.

6. Pimenova M. V. Dusha i dukh: osobennosti kontseptualizatsii / M. V. Pimenova. – Kemerovo: IPK «Grafika», 2004. – 386 s. − (Seriya «Kontseptualnye issledovaniya». Vyp. 3).

7. Kubryakova Ye. S. Kratkiy slovar kognitivnykh terminov / Ye. S. Kubryakova. − M., 1996.− 245 c.

8. Pimenova M. V. Natsionalnye stereotipy (o geroyakh russkikh skazok, ikh krasote i zdorove) / M. V. Pimenova // Novye paradigmy i novye resheniya v sovremennoy lingvistike; gl. red. M. V. Pimenova. - Kemerovo, 2013. - Vyp. 3. - 80 s.

9. Quasthoff U. The uses of stereotype in everyday argument / U. Quasthoff // JPr. - 1978. - V. 2. - P. 1-48.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.