Наукові конференції, Научные конференции » Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013) » Андрощук І. М. МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Андрощук І. М. МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Категорія: Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013), Економіка

Андрощук Ігор Миколайович

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно – економічного університету

МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Сьогодні аграрні підприємства функціонують в умовах нестабільності через недосконалість господарського механізму, нерозвиненість ринкової інфраструктури, відсутність необхідної інформації про стан ринку та недостатності практичного досвіду роботи в умовах конкурентного середовища. Рушійною силою у вирішенні більшості з цих питань може стати організація маркетингової діяльності, яка супроводжуватиме сільськогосподарську продукцію від моменту виробництва до моменту споживання.

Система агромаркетингу повинна бути складною, відкритою, ієрархічною підсистемою системи вищого порядку – агропромислового комплексу. Вона складається з трьох блоків, які забезпечують функціонування головної системи, відповідно до її цілей і знаходяться на макрорівні, мезорівні та на рівні підприємства.

На макрорівні здійснюється державне управління маркетингом в аграрному секторі економіки в межах загального управління АПК, яке передбачає виокремлення його в єдиний об’єкт, управління та переорієнтацію державних функцій на економічне регулювання агропромислового виробництва та координацію міжгалузевих та міжрегіональних зв’язків. Крім цього соціальна спрямованість аграрного ринку вимагає від його суб’єктів збалансованості прибутків та інтересів виробників, посередників, споживачів та суспільства. У ринкові відносини вступають і некомерційні організації і ті інститути влади, що функціонально займаються вирішенням різноманітних економічних та соціальних питань в аграрному секторі економіки.[5]

Виникають нові технологічні та виробничо-економічні зв’язки між сільським господарством, харчовою та переробною промисловістю, сферою матеріально - технічного забезпечення та агросервісного обслуговування а також ринковою інфраструктурою, тобто в маркетинговому середовищі АПК.

В цих умовах держава як суб’єкт управління набуває нових функцій які головним чином полягають в регулюванні виробництва та координації міжгалузевих зв’язків, процесів розвитку АПК в інтересах суспільства [3].

Якщо зпівставити функції державного управління АПК з функціями маркетингу як ринкової концепції управління то стають очевидними збіги не

просто по ряду основних елементів, а їх органічна єдність. Перші – визначають спрямованість розвитку відтворювальних процесів в АПК, а другі – виступають як інструмент їх реалізації.[1]

Функціями аграрного маркетингу як функціональної підсистеми АПК є:

- орієнтація системи АПК на виявлення та задоволення існуючих та потенційних потреб споживачів (зовнішня та соціальна спрямованість системи);

- координація, інтеграція та організація співробітництва всіх суб’єктів АПК;

- аналітичне та планове забезпечення процесів розширеного відтворення в аграрному секторі;

- ринкова орієнтація аграрного виробництва;

- стратегічне спрямування системи АПК;

- розвиток ринкових відносин та інфраструктури ринку;

- інформаційно-консультаційне забезпечення підприємств та організацій АПК;

- розвиток науки та практики маркетингу та підвищення кваліфікації кадрів.[4]

ЦІ функції не пов’язані з конкретним виконавцем чи підприємством. Їх виконання забезпечує держава за посередництвом своїх інститутів і зокрема, Міністерства аграрної політики, при наявності відповідного рівня розвитку суспільства, умов, що сприяють розвитку та функціонуванню конкурентного ринкового середовища, активної створюючої позиції органів влади, методів державного регулювання економіки, правового забезпечення процесів виробництва, розподілення, обміну та споживання у суспільстві.

Для того, щоб підприємства були зацікавлені в регулярному використанні маркетингових послуг, необхідно забезпечити високий науково-практичний рівень застосовуваних методів і технологій, наявність висококваліфікованих кадрів спеціалістів-маркетологів.

Головними функціями визначаються наступні:

 збір маркетингової інформації про кон’юнктуру оптових та роздрібних ринків сільськогосподарської продукції в області і за її межами;

 розробка і здійснення комплексних інтегрованих маркетингових програм виробництва та реалізація суб’єктів обласного АПК;

 розробка стратегії розвитку сільського господарства області (по обсягу, структурі, видам продукції й асортименту виходячи з кон'юнктури національних, регіональних та світових ринків);

 науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності суб’єктів аграрного ринку (впровадження сучасних методик збору, обробки та використання інформації, аналізу ринкової ситуації);

 організація науково-практичних конференцій, виставок досягнень і передового досвіду в області агромаркетингу);

 створення обласного банку ринкової інформації з усіх видів продукції;

 удосконалення системи стандартизації, сертифікації і контролю за якістю продукції з метою підвищення її конкурентоспроможності;

 моніторинг процесів формування та розвитку аграрного ринку, його інфраструктури, структури виробництва та споживання продуктів харчування;

 формування і розміщення замовлень на виробництво і постачання продукції агропромислового виробництва в обласні і республіканські фонди;

 пошук партнерів по кооперації, ефективних каналів збуту, методична та практична допомога в організації зовнішньоекономічної діяльності;

 моніторинг інновацій у технологіях виробництва, переробки, збереження і реалізації продукції.[3]

На рівні підприємств (мікрорівні) маркетинг в сучасних умовах перетворюється в складну функцію управління, яка впливає на всі його характеристики. Реалізується вона підсистемою маркетингу, яка розробляється, створюється і функціонує в межах функціональної управляючої підсистеми. З погляду на зміст, підсистема маркетингу підприємства є комплексом організаційної та функціональної цілісності елементів організаційної структури управління маркетингової функціональної організації на всіх рівнях, зв’язків між елементами, взаємодії персоналу, що здійснює маркетингову діяльність, технологій та методик маркетингу, інформаційної системи та ін.[2]

Підсистема агромаркетингу здатна ефективно функціонувати тільки як продукт науково-обґрунтованого процесу її створення, повинна бути економічною, надійною, чутливою до попиту споживачів, відповідати сутності ринкових відносин. Для реалізації цих умов та вимог необхідно налагодити взаємодію всіх структурних елементів управляючої та функціональної підсистем підприємства з підсистемою маркетингу.

Література:

1. Артімонова І.В. Формування та розвиток системи агромаркетингу [Електронний ресурс]/ І.В. Артімонова – Режим доступу: http//tezy.btsau.ebu.ua/files/x_xrh1dzug.pdf

2. Іващенко А.А. Особливості управління маркетинговою діяльністю в аграрній сфері / А.А. Іващенко // Економіка АПК. – 2011. – №2. – С. 11-14.

3. Соловйов І.О. Формування системи маркетингу в аграрній сфері економіки / І.О. Соловйов // Економіка АПК. – 2006. – № 2. – С. 103-110.

4. Соловйов І.О. Організації маркетингової діяльності в АПК / І.О. Соловйов, М.М. Степанова // Науково-практичні основи агромаркетинг у : наук.-метод. вид. – Херсон: Айлант, 2007. – С. 55-62.

5. Саблук П.Т. Розробка аграрної доктрини України / П.Т. Саблук , В.В. Юрчишин // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: інформ.-аналіт. зб. – К.: ІАЕ УААН, 2010. – С. 625.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^