Наукові конференції, Научные конференции » Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013) » Перепада О. М. ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ГІПЕРАКТИВНОГО РОЗЛАДУ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Перепада О. М. ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ГІПЕРАКТИВНОГО РОЗЛАДУ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Категорія: Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013), Психологія

аспірант кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології

Перепада Ольга Михайлівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ГІПЕРАКТИВНОГО РОЗЛАДУ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

В медичній, педагогічній та психологічній практиці все частіше зустрічаються діти з гіперактивним розладом (синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю) при якому досить часто супутнім розладом виступають порушення шкільних навичок. Особливої уваги заслуговують гіперактивні та діти молодшого шкільного віку з порушенням розвитку шкільних навичок.

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) є особливим розладом, який виявити доволі нелегко з огляду на ряд факторів. Труднощі вчасного виявлення СДУГ пов’язані з його поліморфністю – клінічна картина його проявів є досить різною. На думку керівника навчально-реабілітаційного центру «Джерело» О. І. Романчука (2010), важливою передумовою ефективної допомоги дитині із СДУГ є ґрунтовний, грамотно побудований діагностичний процес, який при цьому розладі є достатньо складним і вимагає часу та ефективної взаємодії фахівців різних дисциплін – психіатрів, психологів, педагогів. Особлива природа СДУГ обумовлює певні діагностичні труднощі, адже на відміну від інших розладів, які можуть мати чіткі методи лабораторного чи інструментального підтвердження, для СДУГ не існує жодного об’єктивного методу діагностики [4, ст. 111-129].

Проблема ранньої психологічної діагностики обумовлена різким збільшенням кількості звернень учасників навчально-виховного процесу (батьки, особи, що їх замінюють, педагоги) за психологічною допомогою з питань діагностики, корекції, особливостей спілкування, навчання та виховання дітей із діагнозом гіперактивний розлад з дефіцитом уваги (ГРДУ), супутнім розладом якого досить часто виступає дислексія. Незважаючи на часткову розробленість проблеми в сучасній дитячій психології, ті методи роботи, що використовуються для діагностики та корекції у дітей, з ГРДУ та дислексією, мають вибірковий характер.

На нашу думку, стан розробленості проблеми психологічної діагностики гіперактивного розладу та дислексії знаходиться на початковому рівні. Враховуючи специфіку розладу, діагностичний процес з використанням вказаного матеріалу та підходів потребує затрати багато часу, неможливості охопити значну кількість дитячої популяції, необхідності адаптувати опитувальники для використання в Україні.

Нами висунута гіпотеза щодо ГРДУ, дефіциту уваги, дислексія, які, на нашу думку є різними формами одного розладу – мінімальної мозкової дисфункції та належать до групи поліморфних легких церебральних розладів різної етіології та симптоматики. Запропонована нами програма є оптимальним психодіагностичним мінімумом, призначеним для первинного скринінгу ГРДУ та дислексії в роботі практичних психологів системи освіти, психологів-консультантів психолого-медико-педагогічних консультацій та клінічних психологів.

У когнітивної сфері її важливим компонентом виступає інтелект індивіда та рівень розвитку його розумових операцій. Дослідження інтелекту ми пропонуємо здійснювати за допомогою прогресивних матриць Равена (Raven Progressive Matrice), які призначені для оцінки рівня розвитку невербальної складової інтелекту, концентрації активної уваги, її обсягу та розподілу, зокрема дитячий (кольоровий) варіант методики в модифікації Т. В. Розанової. Для визначення особливостей уваги Л. А. Ясюкова рекомендує використовувати різновид коректурної проби  тест Тулуз-П’єрона, що первинно спрямований на вивчення властивостей довільної уваги (концентрації, стійкості, можливостей перемикання) і психомоторного темпу; вторинно  оцінює точність і надійність переробки інформації, вольову регуляцію, особистісні характеристики працездатності та її динаміку в часі, виявлення порушень уваги, що мають нейрофізіологічну основу (мінімальні мозкові дисфункції), отримати інформацію про такі характеристики працездатності як стомлюваність, тривалість циклу стійкої працездатності, періодичність відволікань і перепадів в швидкості роботи [6].

Для виявлення розладів шкільних навичок (Learning diseability) О. М. Корнєв пропонує використовувати методику (МВДР)  «Експрес-діагностика раннього виявлення дислексії», яка дозволяє виявити серед дітей молодшого шкільного віку потенційну «групу ризику» дітей з дислексією і спрямована на дослідження рівня розвитку сукцесивних функцій до яких відносять процеси розрізнення, запам'ятовування і відтворення тимчасових послідовностей стимулів, дій чи символів. Порушення цих функцій операцій мислення при дислексії визначали С. С. Мнухін, D. Doehring, S. Gantzer, О. М. Корнєв [2].

Доведено (Е. В. Семакова, І. Ю. Макарова, 2007), що впливу психосоціального оточення на розвиток особистості дитини з ГРДУ належить до 63%. Соціально-психологічні фактори приймають участь у формуванні ГРДУ у 97,1% [5].

Для дослідження мікросередовища дітей з ГРДУ та дислексією було використано проективну методику «Малюнок сім’ї» [3]. Спостереженнями Д. Ділео підтверджено валідність використання малюнка людини при підозрі на церебральні дисфункції та наявність емоційних розладів [1].

Запропонована нами програма є оптимальним психодіагностичним мінімумом, призначеним для первинного скринінгу гіперактивного розладу в роботі практичних психологів системи освіти.

Література:

1. Дилео Д. Детский рисунок. Диагностика и интерпретация. – М.: Издательство института Психотерапии, 2012. – 238 с.

2. Корнев А. Н. Методика диагностики дислексии у детей. Методическое пособие / А. Н. Корнев, О. А. Ишимова. – СПб.: Изд-во Политехн. Ун-та, 2010. – 72 с.

3. Коробко С. Л., Коробко О. І. Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник / С. Л. Коробко , О. І. Коробко – К.: Літера ЛТД, 2006. – 416 с.

4. Романчук О.И. Синдром дефицита внимания и гиперактивности у детей. — М.: Генезис, 2010. — 336 с.

5. Семакова Е.В., Макарова І.Ю. Семейно-социальные условия развития гиперактивности // Успехи современного естествознания. – №9. – 2007. – С. 23-26.

6. Ясюкова Л.А. Оптимизация обучения и развития детей с ММД. Диагностика и компенсация минимальных мозговых дисфункций. Методическое руководство. – СПб., ГМНПП «ИМАТОН», 2003 – 86 с.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^