Наукові конференції, Научные конференции » Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013) » кандидат педагогічних наук, Денисенко А. О. ФЕНОМЕН ДОЗВІЛЛЯ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

кандидат педагогічних наук, Денисенко А. О. ФЕНОМЕН ДОЗВІЛЛЯ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Категорія: Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013), Педагогіка

кандидат педагогічних наук, доцент, Денисенко А. О.

докторант кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки

Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

ФЕНОМЕН ДОЗВІЛЛЯ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

«Поки політики дискутують про те, яка система виховання необхідна в Україні, наука не припиняє виконувати свої функції, що виявляється у створенні самобутніх ідей і концепцій виховання вчених і практиків освітньої діяльності» [4, с.134]. Тож не залишимося байдужими і ми. Дійсно, проблема виховання молоді – проблема актуальна, глобальна, значуща в усі часи.

Виховання підростаючого покоління відбувається в сім’ї (приклад поведінки, родинні стосунки та сімейні традиції тощо), у суспільстві – безпосередньо та опосередковано (телебачення, вулиця, транспорт тощо), у навчальних закладах (виховні заходи, виховні цілі кожної навчальної дисципліни тощо), у позашкільних закладах (гуртки, об’єднання тощо). Протягом останніх років особлива увага звертається на виховні можливості дозвілля молоді (студентської, учнівської).

Проблему педагогічної організації дозвілля досліджували В. Балахтар, І. Бєлецька, М. Борисенко, В.В. Бочелюк, В.Й. Бочелюк, Б. Брилін, А. Воловик, В. Воловик, Н. Грабар, І. Грінішіна, І. Гутнік, О. Дашковська, Ю. Жданович, О Кабадейцева, А. Кузьмінський, В. Лупійчук, В. Омеляненко, В. Орлова, І. Петрова, С. Пішун, І. Сидор, А. Троцко, М. Фіцула, Н. Цимбалюк А. Цьось, В. Черних та ін. Аналіз їхніх праць дозволив дійти висновку, що дозвіллєва діяльність здійснюється за різними напрямами: освітнім, громадянсько-соціальним, техніко-трудовим, спортивно-туристичним, природоохоронним, санітарно-гігієнічним, народознавчим, художньо-естетичним.

Аналіз наукових досліджень (Т. Гончар, А. Жарков, Т. Кисельова, В. Кірсанов, Л. Кожевникова, Ю. Красильников, М. Татаренко, Т. Черніговець, Г. Шипота) виявив, що проблема гармонійного розвитку молоді в умовах дозвілля є багатоаспектною і потребує подальшого вивчення та розробки багатоцільових соціально-культурних, дозвіллєвих програм [1].

Сьогодні необхідно брати до уваги, що в сучасному суспільстві у сфері дозвілля сконцентровано стратегічний ринковий та виховний потенціал. В усі часи процес розбудови, трансформації сфери дозвілля був обумовлений змінами у соціокультурному житті країні, технологічними і культурними змінами, що відбувалися за умов глобалізації. Сьогодні освітня практика підтверджує теоретичні висновки науковців про те, що дозвілля – загальнолюдська потреба (грунт для розвитку здібностей особистості), потреба соціуму (простір зближення інтересів різних соціальних груп у суспільстві). Через дозвілля здійснюються багато задач: освітніх, соціальних, інформаційних, політичних, комерційних та ін.

У контексті нашого дослідження значний інтерес представляє організація професійно спрямованого дозвілля студентської молоді (майбутніх спеціалістів – інтелектуального ресурсу суспільства, порталу виховного потенціалу), яке має виконувати певні функції (корегувальні, відновні та ін.), концептуальні завдання та виховні задачі.

Зауважимо, що таке дозвілля слід розглядати, як: специфічну сферу виховання сучасної молоді, формування світоглядної культури, потреб, смаків, почуттів та емоцій; невичерпне джерело здійснення просвітницько-виховного впливу на особистість; цілеспрямовану діяльність на здобуття фаху та розвиток компетенцій; активну зону формування професійних якостей та педагогічної майстерності у майбутніх вчителів гуманістичного типу, здатних не тільки професійно, але й творчо підходити до розв’язання завдань соціально-культурного, освітнього, виховного характеру.

Участь у гуртках, засіданнях дискусійних клубів, творчих об’єднаннях та проектах, громадських організаціях та молодіжному (соціальному, культурному, освітньому тощо) русі дає можливість майбутньому вчителю здобувати (власне, для себе) цікаву, корисну та різнозмістовну інформацію, розвивати навички (організаторські, комунікативні та ін.), а найголовніше – допоможе у подальшому акумулювати, адаптувати, застосувати набуте, під час педагогічно організованого дозвілля, у практичній діяльності в школі.

Зустрічі з видатними діячами науки, техніки, мистецтва, екскурсії та лекторії, відвідування виставок, організація аукціонів та ярмарок талантів, проведення диспутів, КВК, квестів та ін. стануть для майбутньої професії у нагоді – розробка дозвіллєвих проектів, написання сценаріїв, фотолітописи, арт-портфоліо та ін. – методична база для роботи молодого спеціаліста в школі.

Отже, педагогічно організоване дозвілля в освітніх закладах, орієнтоване на врахування можливостей, інтересів, нахилів, психофізичних особливостей, стану здоров’я молодої людини та професійне зростання майбутнього спеціаліста, буде сприяти:

- раціональному витрачанню вільного часу;

- забезпеченню ґрунтовної художньо-естетичної, громадсько-політичної, соціально-педагогічної освіченості особи, прищепленню їй здорових смаків та вподобань;

- вихованню особи з почуттям гідності, орієнтованої на кращі ціннісні зразки національної та світової культури та освіти, здатної до саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації та творчого зростання;

- активізації особистісного потенціалу й громадянського самовираження;

- розвитку комунікативної компетентності, ініціативності;

- задоволенню і реалізації власних рішень, врівноваженню психологічному комфорту;

- соціалізації, подоланню бездоглядності, зменшенню кількості правопорушень тощо.

Підкреслимо, що професійно цілеспрямоване дозвілля має на меті стимулювання природного саморозвитку майбутнього вчителя, формування нових особистісних та професійних якостей, педагогічне корегування набутих якостей та удосконалення педагогічної майстерності, виховання гармонійної та високоінтелектуальної особистості, індивідууму, громадянина, справжнього фахівця.

Література:

1. Гутник І.М. Педагогічні засади організації дозвілля підлітків засобами української народної педагогіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. пед. наук : спец. 13.00.06 «Теорія, методика і організація культурно-просвітницької діяльності» / І.М. Гутник ; Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2006. – 21 с.

2. Ерошенков И.Н. Культурно-досуговая деятельность в современных условиях / И.Н. Ерошенков. – М.: МГИК, 1994. – 32 с.

3. Крестьянов В.П. Генезис педагогики досуга [Електронний ресурс] В.П. Крестьянов // Режим відкритого доступу: http://www.jeducation.ru/6_2008/102.html

4. Томчук М.І. Педагогіка: Навч. посіб. для дистанційного навчання / М.І. Томчук, С.М. Томчук. – К. : Університет «Україна», 2007. – 193 с.

5. Сіненко О.О. Педагогічні засади організації діяльності студентського аматорського хорового колективу : дис. ...канд. пед. наук : спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / О.О. Сіненко ; Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2008. – 297 с.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^