Наукові конференції, Научные конференции » Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013) » кандидат педагогічних наук Шеверун Н. В. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ

кандидат педагогічних наук Шеверун Н. В. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ

Категорія: Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013), Педагогіка

кандидат педагогічних наук, Шеверун Надія Володимирівна

Інститут педагогіки НАПН України

 

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ

 

У Німеччині, як і в інших європейських країнах, якість освіти завжди була пов’язана з перспективами розвитку цивілізації та рефлексією соціально-суспільних змін. Під якістю освіти німецькі дослідники розуміють системну характеристику освіти, що відображена в критеріях оцінювання процесу і результату освітньої діяльності у порівнянні з ідеальною моделлю чи освітнім стандартом [1, с. 72–79; 4, с. 69–79; 6, с. 35;].

Реформування системи освіти Німеччини стосовно поліпшення її якості стартувало з 2000 року після участі німецьких школярів у міжнародній програмі з оцінки рівня функціональної грамотності PISA, де німецькі учні продемонстрували досить низькі результати. Публікація результатів дослідження PISA-2000 ОЕСР в грудні 2001 року Постійною конференцією міністрів освіти і культури стала каталізатором реформування системи загальної середньої освіти. До основних напрямів цього процесу Конференцією міністрів освіти і культури було віднесено:

- підвищення рівня мовної компетенції дітей та молоді, починаючи з дошкільної освіти;

- зміцнення зв'язків між дошкільними установами та початковими школами з метою ефективнішої адаптації учнів до шкільного навчання;

- вдосконалення рівня початкової освіти, зокрема поліпшення грамотності школярів з читання та розуміння основних математичних і наукових концепцій;

- інтенсифікація підтримки освітніх можливостей школярів, приділення особливої уваги дітям та молоді з числа іммігрантів;

- запровадження обов’язкового освітнього стандарту, орієнтованого на результат, та інноваційних технологій оцінювання навчальних досягнень учнів;

- підвищення рівня професіоналізму вчителів у викладанні з приділенням особливої уваги їхній методичній компетентності як елементу планомірного розвитку школи;

- розширення можливостей для навчання і підтримки учнів з особливими потребами та обдарованих дітей [3, с. 14–15].

На виконання запропонованого Міністерством освіти і культури було розроблено та реалізовано низку заходів щодо поліпшення якості системи загальної середньої освіти Німеччини, які передбачали:

- створення національних освітніх стандартів у сфері початкової та середньої освіти;

- розроблення Національної концепції моніторингу освіти;

- відкриття Інституту якості освіти у Берліні.

Результатом стало запровадження стандартів нового покоління для різних освітніх ланок. Для стандартів ланки загальної середньої освіти Німеччини зокрема характерне запровадження загальних – наскрізних – освітніх результатів – так званих орієнтирів, розгортанням і конкретизацією яких стають освітні цілі по кожній з предметних програм. Стандарти базуються на сфері компетентнісних характеристик кожного окремого учня і окреслюють основні принципи щодо його навчання; визначають рівень володіння предметними компетентностями, які учень має досягти на відповідному етапі навчання у школі; зорієнтовані на систематичність навчання та навчання в мережах, відповідаючи у такий спосіб принципу кумулятивного набуття низки компетентностей; окреслюють очікуваний рівень знань відповідно до основних вимог різних освітніх профілів; інтегруються у навчальний процес у школах; визначають середній рівень навчальних вимог; ілюструються прикладами тестових завдань [7, c. 17–18]. Необхідно зазначити, що усі 16 Земель Німеччини погодилися, що освітні стандарти слугують не лише для визначення рівня якості викладання в школах, але водночас сприяють удосконаленню розроблення навчальних програм. Таким чином, важливим позитивом на сьогодні можна вважати отримання можливості перевірки рівня якості у загальноосвітніх школах всіх Земель на основі спільно погоджених взаємопов'язаних критеріїв.

У контексті подальшої стандартизації у жовтні 2007 року Постійною конференцією міністрів освіти і культури було розроблено єдині стандарти для складання кінцевих іспитів на отримання атестату зрілості (Einheitliche Priifungsanforderungen in der Abiturpriifung) спочатку з німецької мови, математики та першої іноземної мови (англійської/французької), а згодом – з природничих наук (біології, хімії, фізики).

У системі управління якістю освіти особливе місце належить моніторингу як складному управлінському інструменту оцінювання результатів якості освіти, що об'єднує три найважливіші управлінські компоненти: контроль, експертизу різних сторін діяльності школи та систему інформаційного забезпечення управління якістю освіти, який застосовується за умови досягнення керівником і всією управлінською системою навчального закладу відповідного рівня стабільності [5, c. 6–9]. З метою розбудови національної системи моніторингу якості освіти у 2006 році Постійною конференцією міністрів освіти і культури було затверджено стратегію моніторингу якості освіти на основі якої у 2007 році було розроблено Національну концепцію моніторингу освіти у Німеччині, що у якій передбачено:

- участь країни в міжнародних порівняльних дослідженнях (PISA, PIRLS, TIMSS);

- проведення у всіх 16 федеральних землях національного оцінювання навчальних досягнень учнів на основі освітніх стандартів з:

- 2011: з німецька мова і математика (початкова школа);

- 2012: з математика і природничі науки (середня школа);

- 2015: з німецька мова та перша іноземна мова (середня школа);

- запровадження загальнодержавного обов’язкового тестування всіх учнів у 3-му класі (німецька мова та математика) та 8-му класі (німецька мова, математика, перша іноземна мова: англійська/французька);

- публікацію національної доповіді з освіти (два рази на рік) [2, c. 18–23].

Земельні міністерства освіти значну увагу відводять оцінюванню якості освіти в окремих школах. У більшості земель обов'язковими є програми розвитку окремих шкіл, які є важливим механізмом забезпечення якості освіти. У цих програмах зазначаються основні напрями та цілі роботи шкіл на основі загальнодержавних освітніх норм. Водночас ці програми визначають внутрішні методи оцінювання та критерії, засновані на вимогах наглядового органу кожної конкретної Землі (наприклад, навчальних планів, розкладів). Програми розвитку шкіл повинні також враховувати соціально-демографічні вимоги.

Таким чином, якість освіти у поглядах німецьких вчених та розробників політики – це динамічна та інтегративна реалія, сукупні властивості якої здатні задовольняти споживачів, їх постійно зростаючі вимоги і потреби. Проведений аналіз засвідчив, що основними напрямами забезпечення якості шкільної освіти є компетентністно орієнтовані освітні стандарти; оцінювання навчальних досягнень учнів на міжнародному (міжнародні порівняльні дослідження PISA, PIRLS, TIMSS), загальнонаціональному, земельному та шкільному рівнях засобами стандартизованого тестування. На увагу заслуговує системна політика німецького уряду з розбудови цілісної та багаторівневої системи моніторингу якості освіти, що пов’язано з потребою у підвищенні конкурентоздатності німецької системи освіти як в Європейському Союзі так і у світі.

Література:

1. Baumert J. Die Rolle standardisierter Vergleichsuntersuchungen in einem System der Qualitätssicherung und Qualitätsentwicklung / J. Baumert // Bundesministerium für Unterricht und kulturelle Angelegenheiten. Evaluation und Qualität im Bildungswesen. Problemanalyse Lösungsansätze in Schnittpunkt von Wissenschaft und Bildungspolitik : Dokumentaation eines internationalen Workshops Blumenau / Steiermark. – Graz : Zentrum für Schukenentwicklung, 1999. – S. 72–79.

2. Externe Evaluation von Schulen (Handbuch). – Berlin. – 2011. – 36 s.

3. Gesamptverbandliches Ausbildungskonzept. Qualität in unserer Ausbildung. – Berlin. – 2012. – 46 s.

4. Hirzel S. Fachstelle für Schulbeurteilung. Evaluationsbericht / S. Hirzel. – Zürich. – 2012. – 49 s.

5. Instrumente für die Qualitätsentwicklung und Evaluation in Schulen (IQES). – Hessen. – 2011. – 16 s.

6. Kempfert G. Pädagogische Qualitätsentwicklung : ein Arbeitsbuch [für Schule und Unterricht] / G. Kempfert, H.-G. Rollf. – Wienheim : Beltz, 1999. – 175 s.

7. Wernstedt R. Bildungsstandards als Instrument schulischer Qualitätsentwicklung / Rolf Wernstedt, Marei John-Ohnesorg. – Berlin. – 2009. – 44 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^