Наукові конференції, Научные конференции » Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013) » Звенігородська Ю. В. РОЗВИТОК ДИЗАЙН-ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Звенігородська Ю. В. РОЗВИТОК ДИЗАЙН-ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Категорія: Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013), Мистецтво

аспірант Звенігородська Ю. В.

Харківська державна академія дизайну і мистецтв

 

РОЗВИТОК ДИЗАЙН-ОСВІТИ В УКРАЇНІ

 

Постановка проблеми. Вища освіта України приєднавшись до єдиного європейського освітнього простору знаходиться у процесі модернізації. У зв’язку із цим перед системою дизайнерської освіти гостро стоїть питання радикальної перебудови до вимог нового часу. Але головним завданням є її перебудова з урахуванням специфіки мистецьких ВНЗ, щоб «не зруйнувати, а, навпаки, зберегти академічні традиції мистецької підготовки спеціалістів» [1,с.3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогоднішній день найбільш ґрунтовними дослідженнями є праці В. Я. Даниленка [2,3], в яких розглянуто питання вітчизняного і закордонного дизайну в синхронному співставленні. На тлі яких аналізується система дизайнерської освіти. Професійну українську мистецьку освіту в галузі декоративно-ужиткового мистецтва висвітлено у дослідженні Р. Т. Шмагала [9]. Питання впровадження Болонської системи у мистецьких та дизайнерських навчальних закладах розглянуто в публікаціях В. Я. Даниленка, О. В. Бойчука, С. В. Рибіна, В. В. Турчина. Водночас питання модернізації дизайнерської освіти України є відкритим.

Виклад основного матеріалу. Реорганізація системи освіти в України (навчальним закладам надано право самостійно відкривати ті чи інші спеціальності) «призвела до того, що … утворено більше 30 дизайнерських факультетів і відділень як в державних, так і недержавних навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації» [7,с.2]. Більшість цих дизайнерських підрозділів створено на базі педагогічних чи технічних навчальних закладів, а не – художніх. Ще наприкінці ХІХ ст. інженер Я. Столяров відзначав, що «істинний конструктор, незалежно від його фаху, є художник…» [4,с.16]. Значна кількість таких новостворених підрозділів не має достатнього методичного забезпечення та істотного досвіду підготовки дизайнерів. На жаль, вищі навчальні заклади які мають накопичений досвід підготовки, також мають проблеми.

Сьогодні на теренах Україні існує три академії – Харківська, Київська, Львівська, які знані фахівцями як найвизначніші навчальні заклади мистецького і дизайнерського спрямування.

Для реалізації перебудови дизайн-освіти необхідно мати певні об’єктивні умови. Серед яких В. Сидоренко визначає «безперервність культури, достатня «критична маса» носіїв проектної культури, налагоджена система комунікацій для вільного розповсюдження проектної культури» [6,с.5]. На думку автора, найбільш важливою умовою для перебудови освіти є безперервність культури, якщо цей процес порушується то відбувається руйнування всієї культури. В. Сидоренко наводить приклад на високому рівні дизайну у Німеччині, який «… є не тільки результат існуючої там системи професійної дизайнерської освіти – це результат досягнутого рівня розвитку всієї проектної культури, відтворюваною всією системою освіти…» [6,с.5]. Якщо якась країна захоче перейняти німецьку систему дизайн-освіти, розраховуючи мати німецький дизайн, то з цього нічого не вийде. Тому що, «… німецький дизайн» – це еманація всієї німецької культури, що має глибокі традиції і відтворюється всією освітою» [6,с.5]. Наступна умова це створення достатньої «критичної маси» носіїв проектної культури, за рахунок включення дизайну в освітні програми на всіх рівнях спеціалізації, які пов’язані з створенням оточення життя людини. Третя умова – налагоджена система комунікацій для вільного розповсюдження проектної культури, яка досягається за рахунок створення нової моделі дизайнерської школи. «… Модель освіти, що інтегрує різні ВНЗ, кафедри і спеціальності на основі діалогу і діалектичного з’єднання спеціалізації і універсалізації …» [6,с.7]. В якій відбувається синтез різних спеціальностей за образом проектної культури, де головним принципом є дизайнерська постановка проблеми і дизайнерський спосіб вирішення цієї проблеми.

Продовжуючи тему безперервної освіти або навчання на протязі всього життя, дослідниця О. Фурса відзначає, що «становлення системи безперервної дизайн-освіти з характерною для неї диверсифікацією в різних галузях виробництва ґрунтується на двох взаємопов'язаних тенденціях: встановлення партнерських відносин виробництва зі сферою професійної підготовки, і, навпаки, проникнення дизайн-освіти у виробничий процес» [8]. Автор підкреслює, що дизайнер як особистість «розвивається у залежності від того, чи є необхідність в розширенні його дизайнерської діяльності, реальних відносин у цій діяльності та співвідносить це із сучасними можливостями культури» [8].

Досліджуючи проблеми дизайн-освіти в умовах глобалізації сучасного світу, С. Рибін виявляє декілька важливих чинників, які мають безпосередній вплив на подальший розвиток дизайнерської освіти. Перший чинник – глобалізації, який передбачає безперервне навчання або підвищення кваліфікації, другий – збереження національної дизайнерської школи. Для досягнення результатів «необхідно створювати безперервну мережу мистецької й дизайнерської освіти» [5,с.7], яка повинна містити стажування й підвищення кваліфікації, обмін досвідом провідних дизайнерських шкіл, проведення міжнародних конференцій, запрошення фахівців для читання лекцій, проведення майстер-класів тощо. Обговорення проблем глобалізації так чи інакше призводить до активного осмислення питань національної і регіональної своєрідності.

Існують негативні чинники, що заважають повноцінно розвиватися студенту під час навчання та по закінченню його. «… Не має можливості отримати повноцінну виробничу практику за рахунок нерозвинутої інфраструктури виробництва та низької мотивації самої особистості» [1,с.5]. Наприклад, у мистецьких і дизайнерських навчальних закладах Німеччини практикуються цікаві виховні методи. Одним із таких є організація студентської виставки, яка мотивує студента на протязі всього навчального року. У липні в «Дні відчинених дверей» проводиться святковий показ студентських проектів за підсумками навчального року. Це формує у студенів, по-перше, відчуття професіоналізму і відповідальності за свою працю; по-друге, досвід організації виставкової діяльності; по-третє, досвід презентації свого проекту перед колегами, потенційними працедавцями і поціновувачами мистецтва.

Суспільству, що динамічно розвивається потрібна гнучка, відкрита система дизайн-освіти, яка органічно поєднується із безперервним процесом відновлення життя. Виходячи з цього сучасна система дизайнерської освіти повинна бути включена до проблем свого часу.

Висновки. Розглянувши проблеми розвитку дизайнерської освіти в Україні, ми прийшли до висновків, що потрібно розвивати безперервну освіту з огляду на національні чинники на базі профільних академій. Інтегруючи вітчизняну дизайн-освіту у єдиний освітній простір, необхідно зберегти українську національну школу, яка має характерні риси та особливості.

Література:

1. Бондаренко В. Перспективи розвитку дизайнерської освіти та творчі зв’язки дизайнерських шкіл / В. Бондаренко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – 2010. – № 3. – С. 3-7.

2. Даниленко В. Дизайн. – Х: ХДАДМ, 2003. – 320 с.

3. Даниленко В. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури. – Х: Колорит, 2005. – 244 с.

4. Даниленко В. ХТИ. Становление традиций инженерного дизайна / В. Даниленко // Техническая эстетика. – 1988. – № 12. – С. 14-16.

5. Рибін С., Богуславський В. Проблеми художньої і дизайнерської освіти в умовах глобалізації сучасного світу / С. Рибін // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х., 2002. – № 7. – С. 3-7.

6. Сидоренко В. Пути перестройки образования / В.Сидоренко // Техническая эстетика. – 1990. – № 1. – С. 5-7.

7. Татіївський П. особливості становлення та перспективи розвитку дизайну в Україні: автореф… дис… канд. техн. наук. – К., 2002. – 16 с.

8. Фурса О. Непрерывное образование в сфере дизайна: мировая практика и современные тенденции / О. Фурса // International Scientific analytical project [электронный ресурс] – Режим доступа. – URL: http://gisap.eu/ru/node/18988 (дата обращения 09.07.2013).

9. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ – середини ХХ століття: структурування, методологія, художні позиції: автореф… дис… доктор мистецтв. – Л., 2005. – 31 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^