Наукові конференції, Научные конференции » Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013) » Стецюк А. Ю. ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ ТАРИФІВ НА НОВІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ

Стецюк А. Ю. ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ ТАРИФІВ НА НОВІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ

Категорія: Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013), Економіка

аспірант Кафедри економіки підприємства та корпоративного управління Стецюк А. Ю.

Одеська національна академія зв'язку ім. О. С. Попова

м. Київ

 

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ ТАРИФІВ НА НОВІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ

 

Розвиток телекомунікаційних мереж та нових технологій надання послуг, прискорення темпів інформатизації суспільства закономірно призводять до появи нових інформаційно-комунікаційних продуктів і послуг.

Ціноутворення на нові телекомунікаційні послуги має певну специфіку, зумовлену як їх фізичним і економічним змістом, споживчою цінністю і потенційним попитом, так і технологією надання послуг даного класу.

Нові послуги на стадії впровадження є унікальними і не мають аналогів або замінників, тобто знаходяться на першій стадії свого життєвого циклу. Оператор, виходячи на ринок з такими послугами, як правило, не має конкурентів або їх кількість обмежена, тому при встановленні тарифів на нові послуги він може використовувати один з двох стратегічних підходів: стратегію зняття вершків або стратегію проникнення на ринок.

У першому випадку виробник послуг призначає максимальну ціну, яку можуть витримати споживачі і яка зберігається до виходу на ринок конкурентів, або появи послуг-замінників. Досвід доказує, що за цією стратегією впроваджувалися послуги інтелектуальної мережі зв'язку (IN).

Друга стратегія передбачає при виведенні на ринок нової послуги встановлення мінімально можливої ціни і застосовується операторами в тих випадках, коли у запропонованої послуги є замінники, або її споживання користувачами вимагає від них початкових капіталовкладень. Низькі тарифи стимулюють споживчий попит, привчають користувачів до послуги, але згодом вони можуть бути підвищені. Дана стратегія застосовувалася операторами при впровадженні послуг Інтернету і відеоконференцзв'язку.

Слід мати на увазі, що можливе поєднання двох вищезгаданих стратегій при впровадженні однієї і тієї ж послуги, якщо оператор застосовує диференційований підхід до встановлення тарифів для окремих споживчих сегментів.

Оскільки тарифи на нові послуги не відносяться до категорії регульованих, вони не повинні нести на собі навантаження перехресного субсидування, а встановлюватися з урахуванням ринкових ціноутворюючих факторів. Мінімальний тариф має забезпечувати компенсацію економічно обґрунтованих витрат на надання послуги та отримання необхідного прибутку та формується під впливом попиту і пропозиції, цін на послуги-замінники, а також повинен враховувати унікальність споживчих властивостей послуги.

Серед технологічних особливостей, які впливають на методику встановлення тарифів на нові послуги, особливо послуги IN, слід зазначити те, що конвергенція телекомунікаційних мереж та технологій обумовлює необхідність приведення різних одиниць виміру інформації до однієї, яка є найбільш зручною для споживача.

Основними учасниками IN є:

- оператор телекомунікаційної мережі, що здійснює пропуск трафіку від/до оператора IN;

- оператор IN – відповідальний за телекомунікаційну інфраструктуру;

- абонент інтелектуальної послуги, який укладає договір з оператором IN на надання інтелектуальної послуги зв'язку користувачу;

- користувач інтелектуальної послуги зв'язку - зареєстрований абонент оператора телекомунікаційної мережі, який користується інтелектуальної послугою, що надається абонентом даної послуги.

Залежно від виду послуги тариф може бути встановлений або тільки для абонента інтелектуальної послуги, або як для абонента, так і для користувача. При цьому оператор IN, встановлюючи тарифи на інтелектуальні послуги, повинен передбачати в них кошти, які відраховуються оператору телекомунікаційної мережі за пропуск трафіку по магістральних мережах.

Для формування попиту на нові послуги та стимулювання їх споживання в умовах відносно низької платоспроможності основної частини користувачів, оператори застосовують різні схеми оплати послуг, які можуть впливати на рівень тарифів.

Слід зазначити, що на відміну від традиційних телекомунікаційних послуг, які оплачує, як правило, сторона, що замовила послугу, при наданні нових послуг можливі три варіанти їх оплати:

1. Послуга оплачується стороною яка викликає. У цьому випадку оператор телекомунікаційної мережі, до якої підключений абонент, що викликає, проводить розрахунки за надані послуги. Крім традиційних телекомунікаційних послуг, цей спосіб застосовується для надання платних інформаційних послуг, надання доступу в Інтернет.

2. Послуга оплачується стороною яку викликають. У цьому випадку замовлення послуги не є прямим наслідком зацікавленості сторони яку викликають.

3. Послуга оплачується стороною яка викликає та стороною яку викликають. За такої схеми оплати повна вартість послуги поділяється на дві частини, одну з яких оплачує сторона яка викликає, а другу - сторони яку викликають. Пропорції такого розподілу залежать від договірних відносин операторів, які надають послугу, або від її виду.

Виділення особливих варіантів оплати нових телекомунікаційних послуг зумовлено, з одного боку, особливостями технологій надання окремих їх видів, а з іншого - критеріями платоспроможності сторони яка викликає та сторони яку викликають, а також зацікавленістю кожної з них в отриманні послуги.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^