Наукові конференції, Научные конференции » Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013) » к. пед. н., Грицай Н. Б. МЕТОДИЧНА ГРАМОТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

к. пед. н., Грицай Н. Б. МЕТОДИЧНА ГРАМОТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Категорія: Питання сучасної науки і освіти (18-20.07.2013), Педагогіка

к. пед. н., Грицай Н. Б.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука

 

МЕТОДИЧНА ГРАМОТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

 

Пріоритетним напрямом підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі є формування компетентного фахівця, здатного методично правильно організовувати педагогічний процес відповідно до сучасних завдань навчання, виховання та розвитку учнів, творчо застосовувати засвоєні психолого-педагогічні та фундаментальні знання з урахуванням специфіки предмета, вікових та індивідуальних особливостей школярів. Ефективність використання того чи іншого методу, прийому чи засобу у навчально-виховному процесі безпосередньо залежить від методичної грамотності педагога. Учитель повинен уміти так дидактично грамотно обробити і адаптувати навчальну інформацію, застосувати такі технології навчання, щоб матеріал став зрозумілим для кожного учня.

У низці сучасних наукових досліджень визначено різні види грамотності фахівця: біологічна (Т. Коршевнюк, Л. Пивоварова), екологічна (Н. Кривощокова, С. Кузьміна, Д. Мельник), еколого-економічна (А. Шабаліна), валеологічна (Т. Акбашев, В. Лободін, В. Назаренко, Л. Пакушина), комп’ютерна (В. Каймін, І. Логвинов, Т. Логвинова, Л. Макаренко, В. Монахов, В. Оксман, Н. Русакова, С. Тангян), кроскультурна (Т. Бартенєва, В. Рощупкін), методологічна (В. Краєвський, Ю. Нечаєв), психологічна (Є. Клімов, А. Милехін), психолого-педагогічна (М. Лук’янова), педагогічна (Б. Гершунський, Н. Морева, М. Романцов, Т. Сологуб), професійна педагогічна грамотність (Г. Михалевська) тощо. Методичну грамотність майбутнього вчителя розглядають І. Артем’єва, Т. Бережна, О. Бігич, Н. Єгорова, Т. Мамонтова, І. Паршукова, Л. Плеханова, Є. Тітова, Л. Туріщева та ін. Проте на сьогодні залишається недостатньо розробленою проблема формування методичної грамотності майбутнього вчителя біології.

Мета статті: з’ясувати сутність поняття «методична грамотність» та обґрунтувати її значення у професійному становленні майбутніх учителів біології в умовах вищого навчального закладу.

В академічному тлумачному словнику української мови зазначено, що «грамотність» – це абстрактний іменник до слова «грамотний», що має такі три значення: 1) який вміє читати і писати; 2) який вміє граматично правильно писати; 3) перен. який володіє необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в певній галузі, справі [7, с. 156]. На наш погляд, третє тлумачення є найбільш актуальним для окресленої в дослідженні проблеми. Подібне визначення подано в «Українському педагогічному словнику» С. Гончаренка, згідно з яким грамотність – це ступінь обізнаності з певної галузі знання [4, с. 74]. Грамотність забезпечує людині певні стартові можливості, є підґрунтям для подальшого розвитку особистості.

Так, академік Б. Гершунський у структурі становлення особистості визначив такі компоненти:

- грамотність (освітній мінімум; мінімально необхідний рівень знань, умінь, навичок, творчих, світоглядних і поведінкових якостей особистості, який потрібний для включення у різноманітні види діяльності та стосунків і є стартовою основою для подальшого безперервного розвитку особистості);

- освіченість (грамотність, доведена до суспільно і особистісно необхідного максимуму);

- професійна компетентність (визначається рівнем власне професійної освіти, досвідом та індивідуальними здібностями людини, його мотивованим прагненням до безперервної самоосвіти та самовдосконалення, творчим і відповідальним ставленням до справи);

- культура (найвищий прояв людської освіченості та професійної компетентності);

- менталітет (квінтесенція культури).

Учений підкреслює, що у контексті взаємозв’язку і наступності цих істотно різних за своїм суспільно-освітнім статусом категорій можна стверджувати, що грамотність – це необхідний щабель і освіченості, і професійної компетентності, і культури, і ментальності особистості. Вона повинна містити в собі «ембріони», «паростки» кожного з наступних етапів становлення особистості [3, с. 62].

У руслі пропонованого наукового пошуку актуальним є з’ясування сутності поняття «методична грамотність». Білоруська дослідниця Н. Єгорова (Н. Ягорава) доводить, що методична грамотність як концепт з’явилася всередині XX ст., проте досвід формування методичної грамотності бере початок у первісному суспільстві, коли виникає нагромадження перших дидактичних прийомів, тобто того методичного арсеналу, яким необхідно володіти спеціально підготовленим педагогам [6, с. 12]. За словами вченої, категорія «грамотність» має подвійний характер (закритий і відкритий), структурно-змістовими константами якої є теоретична і практична підготовка, особистісні якості майбутнього педагога [6, с. 28].

Сьогодні термін «методична грамотність» широко впроваджено у наукових працях. У психолого-педагогічній літературі наявні різні підходи до визначення сутності цього поняття та встановлення місця і значення методичної грамотності у підготовці майбутнього вчителя. Зокрема, І. Артем’єва розглядає методичну грамотність як сукупність знань, умінь і навичок методичного порядку, що представляє професійно необхідний комплекс досягнення соціально і особистісно-значущого результату діяльності [1, с. 34]. Дослідниця Т. Бережна зазначає, що методична грамотність – це «комплекс професійно необхідних конструктів, які виражаються в певному рівневому поєднанні методичних знань, умінь і навичок вчителя … під час побудови навчального процесу» [2, с. 110]. Науковець Н. Єгорова стверджує, що методичну грамотність можна вважати особливим «відчуттям професійної діяльності» [6, с. 34]. На її погляд, методична грамотність як основа розвитку освіченості, професійної компетентності, культури, ментальності є інтегрованим поняттям, що охоплює необхідний для успішного навчання і виховання дітей обсяг педагогічних знань, умінь, навичок і досвід творчої діяльності [6, с. 8].

Отже, методична грамотність – це система методичних знань про компоненти процесу навчання, система методичних умінь і навичок виконання відповідної педагогічної діяльності з предмета.

Методичні знання, вміння та навички майбутніх учителів біології формуються переважно під час вивчення методичних дисциплін, найважливішою з яких є «Методика навчання біології» («Теорія і методика навчання біології», «Технологія та методика навчання біології»): на лекціях закладають уявлення про специфіку навчального процесу з предмета, ознайомлюють із усіма його компонентами; на практичних заняттях моделюють навчальні ситуації, проводять рольові ігри, виконують творчі завдання, розв’язують методичні задачі, аналізують відеоуроки досвідчених учителів біології і т.д. Майбутні педагоги вчаться методично правильно складати конспекти уроків, методично обґрунтовано застосовувати ті чи інші методи і засоби навчання, аналізувати власні методичні дії, коригувати та вдосконалювати їх, виявляти творчу індивідуальність.

Погоджуємося з Н. Єгоровою в тому, що сформованість методичної грамотності майбутнього вчителя виражається в психологічній, теоретичній, практичній і особистісній готовності розв’язувати педагогічні задачі під час навчання та виховання учнів. Відтак, науковець пропонує використовувати аутентичний кінотекст – фрагмент кінофільму чи неспеціального навчального фільму, що містить педагогічну ситуацію, яка забезпечує «входження» майбутнього викладача в конструйовану педагогічну реальність [6, с. 5].

Проте формування методичної грамотності студентів не є самоціллю. Результати наукового пошуку дають підстави стверджувати, що методичну грамотність потрібно розглядати не лише як неодмінну складову методичної підготовки, але і як ступінь для подальшої освіти й формування особистості, як початковий (стартовий) етап професійного становлення майбутніх педагогів, як рівень професіоналізму, необхідний для виконання педагогічної діяльності [5].

Перспективами наступних наукових пошуків може бути проблема організації формування методичної грамотності майбутніх учителів біології в умовах вищого навчального закладу.

Література:

1. Артемьева И. Н. Формирование методической культуры будущих учителей начальных классов в контексте вузовской подготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Артемьева Ирина Николаевна. – Великий Новгород, 2004. – 172 c.

2. Бережная Т. Н. Формирование методической культуры будущего учителя начальных классов в условиях инновационного образования / Т. Н. Бережная // Вестник Ставропольского государственного университета. – 2009. – № 3. – С. 107–113.

3. Гершунский Б. С. Философия образования : учебное пособие для студ. высших и средних пед. учеб. завед. / Б. С. Гершунский. – М. : Московский психолого-социальный институт, 1998. – 432 с.

4. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.

5. Грицай Н. Б. Розвиток методичної грамотності як важливий етап професійного становлення майбутнього вчителя / Н. Б. Грицай // Матеріали III регіонального наук.-практ. семінару «Сучасний вчитель початкових класів: зростання професіоналізму в системі безперервної освіти» (Рівне, 4 грудня 2012 р.). – Рівне : О. Зень, 2012. – С. 33–35.

6. Егорова Н. А. Формирование методической грамотности будущого преподавателя иностранного языка посредством аутентичного конотекста : монография / Н. А. Егорова. – Барановичи : РИО БарГУ, 2012. – 352 с.

7. Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. – Т. 2. – К. : Наукова думка, 1971. – 550 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^