Наукові конференції, Научные конференции » ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ (29-31.07.14) » к. е. н., Кульганік О. М., Натальченко К. М. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

к. е. н., Кульганік О. М., Натальченко К. М. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Категорія: ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ (29-31.07.14), Економіка

УДК 338.3.01

 

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

к. е. н., Кульганік О. М., Натальченко К. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна, Вінниця

 

Дослідження підходів до визначення поняття «виробничий потенціал», функції, система та механізм управління виробничим потенціалом підприємства. Визначено основні складові елементи виробничого потенціалу підприємства, проаналізовано погляди різних вчених-економістів з приводу цього питання. Проаналізовано основні фактори впливу на виробничий потенціал підприємства.

Ключові слова: виробничий потенціал, складові виробничого потенціалу, управління виробничим потенціалом, фактори впливу.

 

Натальченко К. М. Управление производственным потенциалом предприятия/ Винницкий торгово-економический институт КНТЕУ, Украина, Винница

Исследование подходов к определению понятия «производственный потенциал», функции, система и механизм управления производственным потенциалом предприятия. Определены основные составляющие элементы производственного потенциала предприятия, проанализированы взгляды разных ученых-экономистов по этому вопросу. Проанализированы основные факторы влияния на производственный потенциал предприятия.

Ключевые слова: производственный потенциал, составляющие производственного потенциала, управления производственным потенциалом, факторы влияния.

 

Natalchenko K. Management of the industrial potential of the enterprise / Vinnitsa trade ekonomichesky KNTEU Institute, Ukraine, Vinnitsa

Research approaches to the definition of "commercial potential", function, system and mechanism for managing the production potential of the company. The main components of the production capacity of the company, analyzed the various views of economists on this issue. The basic factors influence the production capacity of the company.

Keywords: manufacturing capacity, components production capacity, production management potential influencing factors.

 

Вступ.

При дослідженні різноманітних аспектів функціонування підприємства, необхідно звернути увагу на таке поняття, як «виробничий потенціал».

Потенціал – можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані. В розрізі окремого підприємства розрізняють економічний, трудовий, грошовий, виробничий потенціал та ін.

Одним з перших поняття «виробничий потенціал» використав А.І. Анчишкін, що трактував його, як виробничі ресурси, їх обсяг, структура, технічний рівень та якість. В його розумінні виробничі ресурси складаються з засобів виробництва, трудових ресурсів та природних ресурсів,залучених в сферу економіки.

На даний час не існує єдиного визначення поняття «виробничий потенціал». Одні вчені ототожнюють його з ресурсним потенціалом, інші ж розуміють під ним всю сукупність ресурсів, що приймають участь у виробничому процесі. Щоб розробити механізм управління виробничим потенціалом підприємства, необхідно зрозуміти, чим саме будемо управляти. Але різні погляди на трактування цього поняття ускладнюють розробку механізму управління. Тому до розгляду цього питання необхідно підійти більш широко.

Дана стаття базується на використанні визначень термінів, наведених у економічних словникових виданнях, а також спирається на результати досліджень, наведених у працях наступних дослідників: Краснокутська Н. С., Цибульська Є. І.,Андрощук Д. В., Лапін Є. В., Азарян О. М. та інші. Зі згаданих джерел відібрано інтерпретації значень використовуваних термінів, а також інформацію про особливості економічного середовища підприємстві, місце та роль механізму підвищення виробничого потенціалу у межах концепції управління ним.

На даний час є три основні підходи до визначення поняття «виробничий потенціал»:

1. ресурсний – ресурси визначають можливості та потенціал підприємства;

2. інституціональний – можливості персоналу характеризують потенціал підприємства;

3. функціональний – вид діяльності самого підприємства визначає його потенціал.[1]

Отже, зробимо висновок, що виробничий потенціал-це сукупність засобів та предметів праці, а також інформації, що використовується або може бути використана підприємством для досягнення його ефективного функціонування. До складу виробничого потенціалу включають основні засоби, оборотні кошти, нематеріальні активи, трудовий потенціал та інформацію.

Щоб процес управління виробничим потенціалом підприємства проходив ефективно, необхідно чітко визначити його складові та суть кожної з них.

До технічного потенціалу підприємства відносяться його основні засоби, до яких (згідно ПБО 7) відносяться земельні ділянки, будівлі, споруди, транспортні засоби, капітальні затрати на поліпшення земель, інструменти, прилади, інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження та інші основні засоби.

До матеріально-сировинної складової виробничого потенціалу підприємства відноситься предмети праці із залишками на банківських рахунках, що разом являють оборотні кошти підприємства.

Трудовий потенціал-це сукупна чисельність громадян працездатного віку, що за певних ознак, таких як стан здоров'я, освіта, психологічні особливості, інтелектуальний рівень, соціально-етнічний менталітет здатні та мають намір провадити трудову діяльність. Офіційного визнання цей термін набув в 1999 році з прийняттям указу президента «Про основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року».

Важливою складовою виробничого потенціалу підприємства є інтелектуальний капітал підприємства, його нематеріальні активи- немонетарні активи, що не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані і утримуються з метою використання більше 1 року (або одного операційного циклу) для виробництва, торгівлі або надання в оренду другим особам чи з іншою метою.

До нематеріальних активів належать:

- права використання майна, природних ресурсів;

- права промислової власності;

- права інтелектуальної власності;

- ділова репутація (гудвіл);

- привілеї;

- патенти;

- інші нематеріальні активи.

Специфічною складовою виробничого потенціалу є інформація. Службова інформація може міститися лише в документах суб’єктів владних повноважень, визначених у статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що стосується їх діяльності. Закон України «Про доступ до публічної інформації», зокрема стаття 9, чітко окреслює коло інформації, яка може належати до категорії «службова»:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Отже, якщо інформація належить до вказаного кола, вона може отримати статус «службової».

На виробничий потенціал підприємства можуть впливати ряд факторів. Фактори впливу на виробничий потенціал підприємства - це сукупність усіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника.

Виробничий потенціал підприємства - це поліструктурна система, а будь-яка система функціонує у відповідному середовищі, яке істотно впливає на нього. Вплив на систему потрібно розглядати і досліджувати з двох точок зору:

- зовнішнього середовища, тобто з боку макро- і мікрооточення, у якому діє підприємство. В макросередовищі це політичні, економічні, правові, науково-технічні тощо. В мікросередовищі це попит, постачальники, конкуренти, фактори галузі.

- внутрішнього середовища самого підприємства, що складається з ряду ланок і сфер діяльності (ресурсів). Це ступінь фізичного і морального зносу об'єктів нерухомості підприємства, стан матеріально-технічної бази і ступінь морального і фізичного зносу верстатного парку, стратегія підприємства, рівень фінансового потенціалу тощо.[4]

Залежно від рівня та мети дослідження виробничий потенціал поділяють за рівнями управління на галузевий, регіональний та виробничо-господарської структури. Управління виробничим потенціалом підприємства може здійснюватись на макрорівні державою та на мікрорівні самим підприємством.

До функцій управління виробничим потенціалом підприємства належать:

- планування та формування величини, якості та напрямків розвитку виробничого потенціалу;

- організація ефективного використання і відтворення виробничого потенціалу;

- мотивація трудового потенціалу до розкриття, повного використання та розвитку інтелектуальної складової;

- контроль за ефективністю використання виробничого потенціалу.

Ефективне використання виробничого потенціалу підприємства залежить від функціонування механізму управління ним. Механізм управління виробничим потенціалом - це сукупність процесів, прийомів, методів та підходів, що спрямовані на досягнення ефективності його використання.

Для ефективного управління виробничим потенціалом підприємства необхідно застосовувати наступні напрями підвищення ефективності його використання, які поділяються на інтенсивні та екстенсивні. Розглянемо їх для кожної складової виробничого потенціалу підприємства окремо.

До інтенсивних напрямків підвищення ефективності використання технічного потенціалу підприємства належать:

- технічне переозброєння підприємства;

- скорочення тривалості виробничого циклу;

- удосконалення технологічних процесів;

- механізація і автоматизація виробництва;

- інші.

До екстенсивних напрямків підвищення ефективності використання основних засобів відносять:

- скорочення простоїв устаткування;

- підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування;

- зменшення кількості непрацюючого устаткування;

- інші.

До чинників, що призведуть до підвищення ефективності використання трудового потенціалу відносять створення позитивного психологічного клімату в колективі, заохочення працюючих, поліпшення системи підготовки і перепідготовки персоналу, удосконалення системи оплати праці тощо.

Одним із способів підвищення ефективності використання матеріально-сировинного потенціалу є економія оборотного капіталу, що можлива за рахунок підвищення його оборотності шляхом удосконалення керування запасами (створення їх оптимальних розмірів, використання раціональних схем постачання ресурсів тощо).

Висновки. Виробничий потенціал підприємства – це це сукупність засобів та предметів праці, а також інформації, що використовується або може бути використана підприємством для досягнення його ефективного функціонування. Управління виробничим потенціалом підприємства є складним процесом, який розглядається як процес прийняття і здійснення управлінських рішень, спрямованих на раціональне використання, нарощення та оптимізацію виробничого потенціалу підприємства з метою досягнення поставлених цілей і забезпечення стійкого функціонування та розвитку підприємства

 

Література:

1.Андрощук Д.В. Теоретичні питання визначення та оцінки виробничого потенціалу підприємства. Університетські наукові записки, 2005, №1-2 (13-14),с.374-380. Хмельницький національний університет

2.Ареф'єва О.В., Коренков О.В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств. Монографія.-К.:ГРОТ,2004.-200с.

3.Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка/Н.С. Краснокутська-К.:Центр навчальної літератури,2005-352 с.

4.Федонін О.С., Репіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка. Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. К.:КНЕУ, 2005.-261с.

5. Цибульська Е. І. Управління потенціалом підприємства : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл., які навчаються за спец. економіка підприємства / Е. І. Цибульська ; Нар. укр. акад. – Х. : Вид-во НУА, 2011.-384 с.

 

References:

1.Androshchuk D.V. Teoretychni pytannya vyznachennya ta otsinky vyrobnychoho potentsialu pidpryyemstva. Universytet•s'ki naukovi zapysky, 2005, №1-2 (13-14),s.374-380. Khmel'nyts'kyy natsional'nyy universytet

2.Aref"yeva O.V., Korenkov O.V. Upravlinnya potentsialom rozvytku promyslovykh pidpryyemstv. Monohrafiya.-K.:HROT,2004.-200s.

3.Krasnokuts'ka N. S. Potentsial pidpryyemstva: formuvannya ta otsinka/N.S. Krasnokut•s'ka-K.:Tsentr navchal'noyi literatury,2005-352 s.

4.Fedonin O.S., Repina I.M., Oleksyuk O.I. Potentsial pidpryyemstva: formuvannya ta otsinka. Navch.-metod. Posibnyk dlya samost. vyvch. dysts. K.:KNEU, 2005.-261s.

5. Tsybul's'ka E. I. Upravlinnya potentsialom pidpryyemstva : navch. posib. dlya stud. vyshchykh navch. zakl., yaki navchayut'sya za spets. ekonomika pidpryyemstva / E. I. Tsybul's'ka ; Nar. ukr. akad. – Kh. : Vyd-vo NUA, 2011.-384 s.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^