Наукові конференції, Научные конференции » ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ (29-31.07.14) » кандидат педагогічних наук, Кубанов Р. А. НОВІТНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СУТНІСТЬ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

кандидат педагогічних наук, Кубанов Р. А. НОВІТНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СУТНІСТЬ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

Категорія: ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ (29-31.07.14), Педагогіка

УДК 318.4

 

НОВІТНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СУТНІСТЬ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ

кандидат педагогічних наук, Кубанов Р. А.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченко, Україна, м. Луганськ

 

У дослідженні розглянуто сутність і особливості функціонування кредитно-модульної системи навчання в умовах освітнього процесу вищого навчального закладу. Наведено визначення терміну «кредитно-модульна система» різними науковцями. Автором зазначено, що організація навчального процесу у вищій школі на засадах кредитно-модульної системи навчання передбачає розробку окремих інформаційних пакетів, визначено їх перелік.

Ключові слова: вищий навчальний заклад, кредитно-модульна система, студенти, організація навчального процесу.

 

Кубанов Р. А. Новейшие подходы к обеспечению качества высшего образования: сущность кредитно-модульной системы обучения / Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина, г. Луганск

В исследовании рассматриваются сущность и особенности функционирования кредитно-модульной системы обучения в условиях образовательного процесса высшего учебного заведения. Приводятся трактовки термина «кредитно-модульная система» разными исследователями. Автор подчеркивает, что организация учебного процесса в высшей школе на началах кредитно-модульной системы обучения предусматривает разработку отдельных информационных пакетов, определено их перечень.

Ключевые слова: высшее учебное заведение, кредитно-модульная система, студенты, организация учебного процесса.

 

Kubanov R. A. Newest approaches to quality assurance in higher education: the nature of credit-modular system / Lugansk National Taras Shevchenko University, Ukraine, Lugansk

The study examines the nature and features of the functioning of credit-modular system of training in terms of the educational process of higher education. Are interpretations of the term «credit-modular system» by different researchers. The author emphasizes that the organization of the educational process in higher education on the basis of credit-modular system provides for the development of individual data packets defined their list.

Key words: university, credit-modular system, students, organization of educational process.

 

У 2006/07 н. р. у ВНЗ України III – IV рівнів акредитації на всіх програмах підготовки фахівців першого (бакалаврат) і другого (магістратура) циклів запроваджено Європейську кредитно-трансферну систему (ECTS). Це дає змогу здійснювати трансфер (переведення) студентів з одного ВНЗ в інший (враховуючи й зарубіжні ВНЗ) та накопичувати студентами кредити ECTS, які визнаватимуться при подальшому навчанні в будь-якому європейському ВНЗ. Визначений процес потребує здійснення наукового аналізу трактувань кредитно-модульної системи навчання, що наявні в наукових дослідженнях.

Мета дослідження – розглянути сутність і особливості функціонування кредитно-модульної системи навчання в умовах освітнього процесу вищого навчального закладу.

Упровадження кредитно-модульної системи є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання. Нажаль, серед викладачів та студентів практично відсутній єдиний підхід до тлумачення самого поняття «кредитно-модульна система навчання». Його часто ототожнюють з поняттям «модульно-рейтингова система навчання» (у дослідженні О. Іванцової тлумачиться як така навчальна технологія, що дозволяє організовувати повне засвоєння знань із визначених предметів за модульним принципом, з наступним рейтинговим підсумовуванням результатів за семестр, рік і весь період навчання [3, с. 9]) або визначають в окремих випадках на засадах американського, європейського, німецького типу кредитно-модульної системи навчання, кожна з яких має свої особливості.

Наведемо для прикладу декілька визначень цього поняття, що зустрічаються в науковій літературі. Н. Сергієнко кредитно-модульну систему навчання розуміє як технологію навчання у ВНЗ, яка охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань, умінь і навчальної діяльності студентів, за якою модуль є функціонально завершеною частиною розділу або теми навчальної дисципліни, сукупністю теоретичних і практичних завдань відповідного змісту та структур із розробленою системою навчально-методичного й індивідуально-технологічного забезпечення [5, с. 255]. М. Головань кредитно-модульну систему розглядає як освітню технологію, на основі якої можна забезпечувати гармонійне поєднання об’єктивних сучасних та перспективних вимог суспільства до кваліфікації фахівців і суб’єктивних освітніх потреб людини у відповідному фаховому рівні [1, с. 274].

Найбільш вдалим, на наш погляд, є трактування основних понять кредитно-модульної системи навчання наведено в дослідженні Н. Сидорчук [6]. Дослідник вважає, що модулі конструюються як система навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповідності визначеному об’єкту професійної діяльності. Модульна організація змісту навчальної дисципліни – це не механічне перенесення розділів програми до навчальних модулів, оскільки вона вимагає глибокої аналітико-логічної роботи над змістовим наповненням дисципліни, структурування її як системи, а не довільного конгломерату наукової інформації. Головною умовою реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є можливість виділити генеральні наскрізні ідеї професійної діяльності, на розкриття і засвоєння яких спрямований кожен модуль. Для студента – майбутнього фахівця – важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень. За таких умов зменшується частка прямого, зовні заданого інформування й розширення застосування інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача. Створення системи кредитів має полегшити порівняння завершення курсів і сприяти максимальному розширенню мобільності студентів. Кредит – умовна одиниця виміру навчального навантаження студента у процесі вивчення певної складової навчальної програми чи певної дисципліни (курсу), виконаної студентом під час навчання. Кредит – мінімальна одиниця, яка точно документується, часто означає навчання впродовж тижня (суму аудиторної та самостійної роботи студента). Один кредит дорівнює 54 годинам загального навчального навантаження в тиждень, з них 18 годин – аудиторні заняття, 36 годин самостійна робота студента. Кредити дають можливість кількісно охарактеризувати кожну навчальну дисципліну так, щоб закінчений академічний рік визначався певною їхньою сумою за академічні курси. Так, у рамках ECТS академічний рік дорівнює 60 кредитам [6, с. 47 – 49]. Основні принципи нарахування кредитів: 1. Кредит нараховується за досягнення таких результатів навчання, які відповідають сформульованим положенням про те, що студент повинен знати, розуміти і вміти продемонструвати після завершення процесу навчання. 2. Результати навчання відображені двома параметрами: кількістю кредитів та рівнем навчання. 3. Кількість кредитів визначається обсягом навчального часу, необхідного для досягнення запланованих результатів навчання, рівень навчання – це вимоги, які висуваються до студента на даному етапі навчання [2, с. 247].

Базовою основою для організації системи кредитно-модульного навчання є трактовка сутності ЕСТS. Ю. Музика [4] підкреслює, що ЕСТS (European Credit Transfer System) – Європейська система передачі кредиту, система взаємозаліків результатів навчання. ЕСТS – це децентралізована система академічного визнання результатів навчання, заснована на принципі обопільної довіри між ВНЗ, що беруть у ній участь. ЕСТS обумовлює кредитно-модульну організацію навчального процесу, яка базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (кредитів). Вона зменшує навантаження на студентів, оскільки за умов її впровадження відсутні сесії. Система не передбачає обов’язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протягом навчального семестру студенти складають два модульні контролі під час тижнів, вільних від аудиторних занять, а їх знання оцінюються за 100-бальною шкалою. Студенти, які за результатами модульних контролів здобули з конкретних навчальних дисциплін не менше від встановленої мінімальної кількості балів, атестуються з цих дисциплін із виставленням їм державної семестрової оцінки («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») відповідно до шкали переведення. Студенти, які атестовані з оцінкою «незадовільно», зобов'язані складати семестрові екзамени. Семестрові екзамени можуть також складати студенти, які бажають покращити оцінку, отриману за результатами модульних контролів. Оцінювання знань на екзаменах здійснюється у 100-бальній шкалі з наступним переведенням у державну оцінку [4, с. 104 – 105].

За дослідженням М. Голованя [2], система ECTS має такі основні характеристики: 1) середнє навантаження для студента денної форми навчання на рік становить 60 кредитів, що включає відвідування лекцій, семінарів, лабораторних робіт, роботу над проектами, індивідуальну роботу, підготовку та складання заліків, іспитів тощо; 2) кредити виділяються для всіх теоретичних і практичних компонентів програми; 3) кредити отримують після завершення роботи; 4) основні інструменти ECTS – начальний договір (Learning Agreement), каталоги курсів (Course Catalogue), залікова книжка (Transcript of Records); 5) за 3 – 4 роки потрібно набрати 180 – 240 залікових кредитів; 6) кредити не забезпечують автоматичного перезаліку, а лише сприяють визнанню кваліфікації [2, с. 246].

Слід підкреслити, що організація навчального процесу у вищій школі на засадах кредитно-модульної системи навчання передбачає розробку наступних інформаційних пакетів: нормативних документів, що регламентують впровадження кредитно-модульної системи навчання (Положення про організацію навчання в умовах КМС, навчальні плани та програми); адаптацію планів підготовки фахівців до вимог кредитно-модульної системи навчання, переструктурування графіку навчального процесу, розподіл навчальних дисциплін на модулі, визначення системи оцінювання та контролю знань студентів, розробку звітної документації; забезпечення навчального процесу навчально-методичними матеріалами (розробка інструктивно-методичних матеріалів, рейтингових книжок, навчально-методичних посібників тощо). Зокрема, в інструктивно-методичних матеріалах довжина бути подана тематика теоретичного і практичного курсів, їх погодинний розподіл у контексті впровадження кредитно-модульної системи навчання, вимоги щодо проведення семінарських та лабораторних занять, їх структура, конкретизовано завдання щодо вивчення кожної теми, представлені чіткі алгоритми (локальні технології) виконання кожного типу індивідуальних завдань. Окрім цього, з метою усвідомлення студентами логіки вивчення кожної теми в інструктивно-методичні матеріали включено систему блок-схем. Реалізація на практиці цих та інших особливостей організації навчального процесу в сучасному ВНЗ позитивно впливає на якість професійної підготовки студентів.

Отже, позитивним у даній організації навчальної діяльності є те, що студенти працюють у своєму власному темпі для досягнення поставлених навчальних цілей, оскільки кредитно-модульна система робить наголос на індивідуалізації підготовці, саморегульованому навчанні, на оцінюванні можливостей студента в майбутньому виконувати свої професійні обов’язки ефективно.

 

Література:

1. Головань М. С. Аналіз кредитних систем організації навчання / М. С. Головань // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журн. – Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. – № 2. – С. 274 – 286.

2. Головань М. С. Концепція професійної підготовки майбутніх фінансистів за кредитно-модульною системою / М. С. Головань // Вища освіта України, 2011. – № 3 (додаток 1). Тематичний випуск «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології». – В 2-х томах. – Т. 2. – С. 245 – 251.

3. Іванцова О. П. Застосування модульно-рейтингової системи у процесі фахової підготовки студентів економічних спеціальностей у коледжах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Оксана Петрівна Іванцова; Житомирський держ. ун-т імені Івана Франка. – Житомір, 2011. – 20 с.

4. Музика Ю. О. Стандарти вищої педагогічної освіти у контексті Болонської декларації / Ю. О. Музика // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. – Бердянськ : БДПУ, 2007. – № 2 – С. 103 – 108.

5. Сергієнко Н. С. Особливості кредитно-модульної системи при вивченні іноземної мови у вищому навчальному закладі / Н. С. Сергієнко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі : зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т ; [голова редради Монаєнко А. О. ; редкол.: Сущенко Т. І. (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя, 2009. – Вип. № 5. – С. 254 – 259.

6. Сидорчук Н. Г. Університетська педагогічна освіта в контексті євроінтеграційних процесів / Н. Г. Сидорчук // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка : наук. журн. ; Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка, М-во освіти і науки України. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка,. – 2007. – № 33. – С. 45 – 49.

 

References:

1. Holovan' M. S. Analiz kredytnykh system orhanizatsiyi navchannya [Analysis of systems of education] / M. S. Holovan' // Pedahohichni nauky: teoriya, istoriya, innovatsiyni tekhnolohiyi: nauk. zhurn. – Sumy : SumDPU im. A. S. Makarenka, 2009. – № 2. – S. 274 – 286. (in Ukrainian). 2. Holovan' M. S. Kontseptsiya profesiynoyi pidhotovky maybutnikh finansystiv za kredytno-modul'noyu systemoyu [The concept of training for future financiers ECTS] / M. S. Holovan' // Vyshcha osvita Ukrayiny, 2011. – № 3 (dodatok 1). Tematychnyy vypusk «Pedahohika vyshchoyi shkoly: metodolohiya, teoriya, tekhnolohiyi». – V 2-kh tomakh. – T. 2. – S. 245 – 251. (in Ukrainian).

3. Ivantsova O. P. Zastosuvannya modul'no-reytynhovoyi systemy u protsesi fakhovoyi pidhotovky studentiv ekonomichnykh spetsial'nostey u koledzhakh [The use of module-rating system in the professional training of students of economic specialties in colleges]: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ped. nauk: spets 13.00.04 «Teoriya i metodyka profesiynoyi osvity» / Oksana Petrivna Ivantsova; Zhytomyrs'kyy derzh. un-t imeni Ivana Franka. – Zhytomir, 2011. – 20 s. (in Ukrainian).

4. Muzyka Yu. O. Standarty vyshchoyi pedahohichnoyi osvity u konteksti Bolons'koyi deklaratsiyi [Standards for Higher Teacher Education in the Context of the Bologna Declaration] / Yu. O. Muzyka // Zbirnyk naukovykh prats' Berdyans'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Ser.: Pedahohichni nauky. – Berdyans'k : BDPU, 2007. – № 2. – S. 103 – 108.

5. Serhiyenko N. S. Osoblyvosti kredytno-modul'noyi systemy pry vyvchenni inozemnoyi movy u vyshchomu navchal'nomu zakladi [Features of credit-modular system in the study of a foreign language in high school] / N. S. Serhiyenko // Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkoli: zb. nauk. pr. / Klasych. pryvat. un-t ; [holova redrady Monayenko A. O.; redkol: Sushchenko T. I. (holov. red.) ta in.]. – Zaporizhzhya, 2009. – Vyp. № 5. – S. 254 – 259. (in Ukrainian).

6. Sydorchuk N. H. Universytet•s'ka pedahohichna osvita v konteksti yevrointehratsiynykh protsesiv [University teacher education in the context of the European integration process] / N. H. Sydorchuk // Visn. Zhytomyr. derzh. un-tu im. I. Franka: nauk. zhurn.; Zhytomyr. derzh. un-t im. I. Franka, M-vo osvity i nauky Ukrayiny. – Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka,. – 2007. – № 33. – S. 45 – 49. (in Ukrainian).

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^