Наукові конференції, Научные конференции » ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ (29-31.07.14) » Понзель У. В. МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Понзель У. В. МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Категорія: ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ (29-31.07.14), Педагогіка

УДК 378. 14

 

МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Понзель У. В.

Мукачівський державний університет, Україна, м. Мукачево

 

В статті розглядається питання про значення моделювання у професійній підготовці майбутнього вчителя. З’ясовано значення понять «модель», «моделювання», розкрито види моделей, їх функції (ілюстративну, пояснювальну, трансляційну, прогностичну). Розкрито суть і значення моделювання педагогічних ситуацій.

Ключові слова: модель, моделювання, мислені (ідеальні) і матеріальні (речові) моделі, педагогічна модель, функції моделей, моделювання педагогічних ситуацій.

 

Понзель У. В. Моделирование в профессиональной подготовке будущего учителя/ Мукачевский государственный университет, Украина, г. Мукачево

В статье рассматривается вопрос о значении моделирования в профессиональной подготовке будущего учителя. Выяснено значение понятий «модель», «моделирование», раскрыто виды моделей, их функции (иллюстративную, объяснительную, трансляционные, прогностическую). Раскрыты сущность и значение моделирования педагогических ситуаций.

Ключевые слова: модель, моделирование, мысленные (идеальные) и материальные (вещественные) модели, педагогическая модель, функции моделей, моделирование педагогических ситуаций.

 

Ponzel U. V. Modeling in the training of future teachers/ Mukachevo State University, Ukraine, Mukachevo

The article deals with the importance of modeling in the training of teachers. Found out the meaning of "model", "modeling", reveals types of models and their features (illustrative, explanatory, translational, predictive). The essence and importance of simulation teaching situations.

Keywords: model, modeling, ideally (ideal) and physical (real) model, teaching model, function model, modeling teaching situations.

 

Постановка проблеми. Зміна парадигми від традиційної до особистісно орієнтованої, перехід освіти на державні стандарти, вимагають від вищої педагогічної школи досконалої підготовки майбутніх вчителів, становлення їх як професіоналів, які легко орієнтуються в наукових досягненнях в інноваціях психолого-педагогічної науки здатних до моделювання та проектування дидактичного процесу в школі та володіють різними технологіями навчання своєї дисципліни. Сучасна українська школа потребує вчителя ерудованого, вільно і критично мислячою, який володіє системою психолого-педагогічних знань, основ навчання, виховання і розвитку дітей, вміє працювати як з обдарованими, так і з «важкими» підлітками, готовий до наукових досліджень, здатний до самоактуалізації і самореалізації, який має високий авторитет і статус у школі [1, с.147-148].

У зв'язку з широким впровадженням міжпредметних зв'язків та інтеграцією знань у процесі навчання у вищій школі метод моделювання посідає чільне місце на заняттях з різних дисциплін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ця проблема досліджувалась українськими і зарубіжними вченими. Філософи В.Шилофост [5] і В.Штофф [6] розкривали значення понять «модель», «моделювання». В.Паламарчук [4] визначив функції моделей. Багато вчених, зокрема Т.Ващик [1], Н.Остапенко [3] звертали увагу на місце моделювання у навчально-виховному процесі вищої школи.

Виділення невирішених частин. Зважаючи на різноаспектність досліджень у галузі моделювання, ми вважаємо необхідним проведення подальших досліджень у цьому напрямі з урахуванням сучасних тенденцій формування професійної компетентності майбутнього педагога.

Метою статті є обгрунтування ролі моделювання у педагогічній діяльності майбутнього вчителя.

Виклад основного матеріалу. В наукових дослідженнях останніх років широко використовується метод моделювання як специфічний метод пізнання, в основі якого лежить принцип матеріальної єдності світу.

Перш ніж уточнити поняття «моделювання», з'ясуємо, що собою являє «модель». Термін «модель» у сучасній науці використовується для детермінації багатьох явиш, оскільки, будь-яка модель завжди є специфічною формою відображення дійсності [1, с.148].

Найбільш вдале й доступне для розуміння визначення моделі пропонують філософи: «модель — це мислено уявлювана або реалізована система, яка, відображаючи або відтво¬рюючи об'єкт дослідження, здатна замінювати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт» [6, с.89].

Дещо подібне визначення подає В.Паламарчук: «це метод дослідження (чи навчання), який передбачає створення штучних чи природних систем (моделей), котрі імітують суттєві властивості оригіналу» [4, с. 46].

С.Гончаренко пропонує таке визначення моделей: моделі (від латинської назви modulus – міра, мірило, зразок – навчальні посібники, які є умовним образом (зображення, схема, опис тощо) якогось об'єкта (або системи об'єктів), який зберігає давнішню схожість і пропорції частин, при певній систематизації й умовності засобів зображення, залежно від зображених об'єктів моделі бувають: анатомічні, технічні, будівельні, математичні [2, с.213].

Таким чином, моделювання пов'язане з процесом створення моделей і роботою з ними. Основний зміст моделювання полягає у тому, щоб за результатами дослідів з моделями можна було дістати відповідь про характер ефектів, які пов'язані з досліджуваним об'єктом.

Найбільш важливим поняттям, яке характеризує процес дослідження психолого-педагогічних явиш, є термін «моделювання».

В.Шилофост термін «моделювання» визначив як «мысленно представленную или материально реализованную систему, которая отображая или воспроизводя объект исследования, что ее изучает дает нам новую информацию об этом объекте» [5, с. 41].

Отже, моделювання – це науковий метод дослідження будь-яких об'єктів, явиш, процесів, яке здійснюється за умови побудови образів або явищ, які зберігають основні особливості об'єкта дослідження. Моделювання виступає як метод опосередкованого пізнання за допомогою природних або штучних систем, які можуть за певних обставин замінювати об'єкт, який досліджується, надати про нього нову або додаткову інформацію.

Моделювання передбачає проведення розрахунків, спостережень, досліджень, експериментальної роботи, логічного аналізу на моделях. Мета моделювання – аналіз результатів дослідження, які дозволяють стверджувати про явища, які відбуваються у справжніх об'єктах [1, с.148].

Виступаючи засобами виділення та узагальнення сторін об’єкта, який вивчається, модель може характеризуватися аналізуючими та синтезуючими функціями. Завдяки цим функціям об'єкт може досліджуватися поетапно, а кожний елемент цього об'єкта вивчається окремо, а потім відбувається об'єднання з різних даних в єдине ціле на основі закономірностей логічного мислення. Слід зазначити, що моделювання, як засіб дослідження сприяє приведенню безсистемних знань в систему знань.

Отже, метод наукового моделювання дозволяє:

• за результатами досліджень, розрахунків, вимірів, спосте¬режень, логічного аналізу, які проводяться на моделях, стверджувати про ті чи інші явища, що відбуваються в об'єктах;

• за результатами вивчення різних елементів оригінала створювати узагальнену, абстрактну, ідеальну модель об'єкта;

• виступати в ролі представника об'єкта, який вивчається;

• виступати в якості оператора, який зв'язує апарат вираження моделі і проводить вирішення поставлених задач [1, с.149].

Моделі, як правило, виконують такі гносеологічні функції: ілюстративну, пояснювальну, трансляційну, прогностичну.

Педагогічна модель – це будь-яка ідея, організація, здійснення та розвитку педагогічного об'єкта. До педагогічних моделей виносяться концепції розвитку навчальних закладів, учнівських та студентських об'єднань, колективів, статути і положення навчальних закладів, педагогічні теорії, концепції тощо.

Моделювання в педагогічній практиці має значення у зв'язку із задачами підвищення теоретичного рівня науки, тому що воно пов'язане з абстрагуванням і ідеалізацією, завдяки яким відбувається виділення елементів моделювання об'єктів, які відображаються на моделі.

Об'єктом моделювання в даному дослідженні є процес професійної підготовки майбутнього вчителя в умовах навчально-наукового педагогічного комплексу [1, с.149].

У науковій літературі пропонується кілька кла¬сифікацій моделей, проте більшість дослідників схо¬дяться на тому, що всі моделі умовно можна поділити на дві групи: мислені (ідеальні) і матеріальні (речові). Мислене моделювання, як правило, пере¬дує матеріальному, оскільки перед тим, як побудува¬ти матеріальну модель, людина мислено собі її уяв¬ляє, теоретично обґрунтовує [3, с.42].

В.Паламарчук, аналізуючи можливості ідеаль¬них (мислених) моделей, визначає головні їх функ¬ції — описову, конструктивну і евристичну [4, с. 47]. Описова функція моделі полягає в тому, що в досліджуваному об'єкті виділяються й узагальню¬ються істотні компоненти і взаємозв'язок між ними. Конструктивна функція моделі проявляється у її здатності служити орієнтиром для застосування здо¬бутих знань у нових мовах. Евристична функція моделі сприяє прогнозуван¬ню. Евристичні моделі більш орієнтовані на оволодіння новими знаннями, узагальнення й систематизацію на¬бутих знань, умінь та навичок студентів.

Ураховуючи сучасні вимоги до процесу одержання нових знань у вищих навчальних закладах, які спрямовані на розвиток самостійності, самоконтролю й са¬мооцінки майбутніх спеціалістів, слід ширше впроваджувати у навчальний процес метод моделювання пе¬дагогічних (методичних) ситуацій, зокрема, уроку, одного з етапів уроку, повного навчального заняття (факультативу, засідання гуртка чи іншого позакласного заходу). Моделювання саме в такому вигляді мо¬же виступати як ефективний метод навчання у вищому педагогічному закладі. Його можна використовувати на практичних, лабораторних заняттях [3, с.42].

На нашу думку, формування творчого, ініціативно¬го, самокритичного педагога здійснюється тоді, коли майбутній учитель уже в роки навчання у вищій школі буде поставлений в умови, наближені до його практичної діяльності за допомогою активних методів навчання, до яких і належить моделювання педа¬гогічних (методичних) ситуацій.

Таким чином, впровадженням мето¬ду моделювання дає підстави констатувати, що:

1) моделювання педагогічних (методичних) ситу¬ацій є важливою складовою педагогічного проектуван¬ня, сприяє розвитку професійних умінь та творчих здібностей студентів, стимулює їхню пізнавальну активність і самостійність;

2) робота студентів, пов'язана з побудовою й вивченням мисленого моделювання, вимагає розвитку операційних структур мислення та використання різноманітних мисленнєвих прий¬омів;

3) моделювання як метод навчання у ВНЗ створює сприятливі умови для актуалізації та поглиблення міжпредметних зв'язків;

4) активне впровадження у навчально-виховний процес моделювання дає змогу створити умови, мак¬симально наближені до умов майбутньої професійної діяльності студентів [3, с.46].

 

Література:

1. Ващик Т. Моделювання у навчально-виховному процесі вищої школи/ Т.І.Ващик// Нові технології навчання: наук.-метод. зб./ Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. – Вип.41. – С. 147-150.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник/ Семен Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

3. Остапенко Н. Місце моделювання як методу навчання в педагогічному проектуванні/ Наталія Остапенко// Українська мова і література в школі. – 2004. – №6. – С. 41-46.

4. Паламарчук В. Техне інтелектус (технологія інтелектуальної діяльності учнів)/ В. Ф. Паламарчук. — Суми: ВВП «Мрія-1» АТД, 1999.

5. Шилофост В. Моделирование в философии/ В. А. Шилофост. – М., 1988. – 284 с.

6. Штофф В. Моделирование й философия/ В. Л. Штофф. — М. — Л.: Наука, 1966. – 310 с.

 

References:

1. Vashchyk T. Modelyuvannya u navchal'no-vykhovnomu protsesi vyshchoyi shkoly/ T. I. Vashchyk// Novi tekhnolohiyi navchannya: nauk.-metod. zb./ Kol. avt. – K.: Nauk.-metod. tsentr vyshchoyi osvity, 2005. – Vyp.41. – S. 147-150.

2. Honcharenko S. Ukrayins'kyy pedahohichnyy slovnyk/ Semen Honcharenko. – K.: Lybid', 1997. – 376 s.

3. Ostapenko N. Mistse modelyuvannya yak metodu navchannya v pedahohichnomu proektuvanni/ Nataliya Ostapenko// Ukrayins'ka mova i literatura v shkoli. – 2004. – № 6. – S. 41-46.

4. Palamarchuk V. Tekhne intelektus (tekhnolohiya intelektual'noyi diyal'nosti uchniv)/ V. F. Palamarchuk. — Sumy: VVP «Mriya-1» ATD, 1999.

5. Shylofost V. Modelyrovanye v fylosofyy/ V. A. Shylofost. – M., 1988. – 284 s.

6. Shtoff V. Modelyrovanye y fylosofyya/ V. L. Shtoff. — M. — L.: Nauka, 1966. – 310 s.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^