Наукові конференції, Научные конференции » ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ (29-31.07.14) » Рибак С. ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАНЯТТЯХ МАЛЮВАННЯ

Рибак С. ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАНЯТТЯХ МАЛЮВАННЯ

Категорія: ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ (29-31.07.14), Педагогіка

УДК 373.2:37.027

 

ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАНЯТТЯХ МАЛЮВАННЯ

Рибак С.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», м. Переяслав-Хмельницький, Україна

 

У статті розкриваються принципи, умови і шляхи активації творчості дітей старшого дошкільного віку та педагогічне керівництво творчою діяльністю на заняттях малювання.

Ключові слова: малювання, діти, здібності, педагог.

 

Рыбак С. Педагогическое руководство творческой деятельностью детей старшего дошкольного возраста на занятиях рисование / ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды», г. Переяслав-Хмельницкий, Украина

В статье раскрываются принципы, условия и пути активации творчества детей старшего дошкольного возраста и педагогическое руководство творческой деятельностью на занятиях рисования.

Ключевые слова: рисование, дети, способности, педагог.

 

Rubak S. Pedagogical leadership in creative activities preschool children in the classroom drawing / SHEI «Pereyaslav-Khmelnitsky State Pedagogical University named Gregory Pans» Pereyaslav-Khmelnitsky, Ukraine

The paper describes the principles, conditions and ways of activating creativity preschool children and teachers' guide in creative activities in the classroom drawing.

Keywords: drawing, kids, abilities, and teacher.

 

Вступ.

Народна педагогіка, і спеціальні дослідження переконливо показали, що дошкільне дитинство, яке становить усього лише десяту частину життя людини, має надзвичайно важливе значення для становлення особистості, для розвитку її творчих можливостей і здібностей.

Прилучати дитину до краси і гармонії, до світу мистецтва, пробудити її творчі сили і бажання займатися різними видами художньої діяльності - надзвичайно важливе завдання вихователя.

Розглянемо основні принципи, які визначають зміст керівництва творчою діяльністю дітей дошкільного віку. У зв’язку із цим є актуальним принцип гуманізації педагогічного процесу. Він полягає в орієнтації вихователя на особистість дитини, на її вікові та індивідуальні особливості, на підтримку пізнавальної активності, творчих здібностей і діяльності. Цей принцип проявляється в спрямованості вихователя на всебічну підтримку власної активності дитини, створення умов для пробудження і розвитку творчих сил, здібностей, інтересів.

Наступний принцип - це принцип індивідуального підходу до виховання дитячої особистості, який полягає:

- у систематичному глибокому вивченні парадигми індивідуальних особливостей розвитку дитини, розвитку її творчих сил, здібностей, інтересів тощо;

- у творчій розробці індивідуалізованих програм освітньої роботи із зображувальної та художньої діяльності, музики та ін.

Принцип забезпечення умов для формування творчої особистості вимагає переорієнтації вихователя з репродуктивних на продуктивні творчі, дослідницькі методи організації колективної та індивідуальної діяльності дітей. Головним фактором формування творчої особистості в період дошкільного дитинства є розвиток пізнавальної активності дітей, передбачений в усіх розділах програми виховання і навчання дітей, зокрема в розділі «Чарівні фарби і талановиті пальчики» («Дитина» - Програма виховання і навчання дітей від З до 7 років).

У вітчизняній літературі творчість визначається як діяльність, спрямована на створення нових матеріальних і духовних цінностей. Так як малювання дитини за змістом і формою значною мірою відрізняється від творчості художника, природно виникає питання про віднесення продуктів дитячої діяльності до творчості, якщо оцінювати дитячу творчість з точки зору її матеріальної і духовної цінності, то така оцінка буде висловлена не на користь дитини. Але, незважаючи на різницю в суспільному значенні, щодо масштабності охоплення відображувальних проблем і якості зображення, то більшість дослідників дитячої діяльності (Никанорова В., Пономаренко М., Т.С. Комарова, А.А. Метелик-Пашаєв, В.С. Мукіна та ін.) вказують на єдиний підхід дорослого і дитини до відображення об’єктивної діяльності. Тому діяльність на етапі дошкільного дитинства - початковий ступінь розвитку творчості.

Вивчення можливостей керівництва творчим процесом – є одним із головних завдань сучасної науки про творчість. Висунуто ряд положень щодо аналізу специфіки дитячої творчості і способів її активізації в умовах колективного навчання зображувальній діяльності в дошкільному навчальному закладі [1].

Основний мотив творчої діяльності на початковій стадії її формування полягає для дитини в самому процесі вираження почуттів. Трохи пізніше для дитини будуть властиві усвідомлені пошуки засобів вираження, але в більшості дітей виникає розчарування в зображувальній діяльності, так як рівень їх загального розвитку вступає в протиріччя з тими дитячими способами зображення, якими вони володіють. Тому дуже важливо, щоб у цей період дорослий допоміг дитині оволодіти новими способами творчого відображення навколишньої діяльності. При цьому осмисленість. яку вносить у діяльність дитини дорослий, не повинна порушувати самобутності дитячого зображення.

У педагогічному керівництві дитячою творчою діяльністю існує два напрямки: створення умов, сприятливих для розвитку творчості, і побудова логічної наступності в досягненні творчого результату.

Основу умов, як і в навчальній діяльності, складає сформованість тих психічних процесів і утворень, які забезпечують успішність здійснення творчого процесу. До таких умов відносяться:

1) сукупність спеціальних здібностей, знань, умінь і навичок, тобто тих якостей, які сприяють успішному оволодінню засобами образотворчого мистецтва і забезпечують реалізацію художнього задуму;

2) уявлення (відтворюючі і творчі), що породжує художній задум і передбачає загальні підходи до його реалізацій;

3) естетична позиція, яка стосовно дітей дошкільного віку виражається в емоційній чутливості на прекрасне, у відборі естетичних, моральних і суспільних ідеалів, у визначенні відповідних зображувально-виражених засобів [3].

«Творча діяльність уявлення, - писав М.С. Виготський, - знаходиться в прямій залежності від багатства і різноманітності попереднього досвіду людини, тому що цей досвід - це матеріал, із якого створюється побудова фантазії. Чим багатший досвід людини, тим більший матеріал, який оперує її уявлення»[2].

Розвиток творчості дітей старшого дошкільного віку пов’язано з відомою в психолого-педагогічній літературі тенденцією в керівництві творчістю, яка полягає в розробці логічної поетапності творчого процесу.

Названі напрями керівництва творчістю – створення умов, що забезпечують успішність діяльності, і поетапне здійснення творчого процесу - можна реалізувати в умовах колективного навчання дітей дошкільного віку зображувальній діяльності [4]. При цьому педагогічне керівництво творчим процесом дітей повинно включати такі моменти:

1) етап накопичення початкових уявлень з вибраної теми;

2) період виникнення задуму;

3) період реалізації задуму.

Етап накопичення початкових уявлень з вибраної теми. Велике значення має вибір тематики зображення.

Індивідуальні орієнтації дитини зумовлені різними впливами і її особистим відношенням до цих впливів. Набуваючи соціальний досвід, дитина виділяє найбільш вагоме для себе і малює його. Малюнки дітей охоплюють різноманітні теми і визначають їх інтереси до соціальних проблем, життя своєї країни, свого народу, сім’ї і друзів. Засвоюючи світогляд близьких людей, дитина виробляє і свою особисту позицію, свої ідеали.

Вибравши тему, вихователь повинен визначати її обсяг, так як одна і та ж тема може бути порівняно вузькою і широкою. Наприклад, тема «Золота осінь», може охоплювати лише окремі ознаки, пов’язані із цим періодом року; а може відображати, крім цього, і деякі соціальні явища, характерні для осені: збір урожаю, початок навчального року.

Період виникнення задуму. При уточненні майбутнього сюжету необхідно враховувати вибраний дитиною задум і в доброзичливій формі допомогти їй визначити головного учасника дії, час і місце дії, деталі, підпорядкувати все це сюжетній лінії. Не потрібно прагнути до перенасичення композиції об’єктами, щоб не втратити смислової лінії і не знизити якості зображення.

Обдумування змісту майбутнього малюнка і його назви може бути своєрідним домашнім завданням, які діти разом із батьками виконують напередодні реалізації творчого задуму. Назва і зміст малюнка уточняються на занятті. У бесіді із 2-3 дітьми вихователь своїми схваленнями чи підказками орієнтує їх на оригінальне, індивідуальне вирішення теми.

Період реалізації задуму. У дитячій творчості часто виникають протиріччя між радісними, цікавими, неочікуваними переживаннями, викликаними сприйняттям навколишнього світу, і обмеженими можливостями художнього вираження цих почуттів. Тому в процесі реалізації творчого завдання вихователь повинен допомогти дитині знайти ті засоби, які значною мірою відповідають її можливостям і задуму.

Активне керівництво творчим процесом дошкільників необхідне на ранніх етапах його формування. Поступово, у міру накопичення життєвого і творчого досвіду, вихователь спонукає дітей до самостійних, усвідомлених творчих проявів.

Для успішного керівництва творчістю дітей важливе значення має постійний облік і оцінка якісних і кількісних показників їх діяльності.

Якісні зміни в усіх вікових групах оцінюються, крім того, естетичною достойністю і ступенем складності художнього образу; а також самостійністю дитини у відборі змісту малюнка і способів його втілення.

Кількісна характеристика одержаних знань визначається об’ємом засвоєних конкретних відомостей (про навколишню дійсність, про способи її зображення тощо), запропонованих дітям на тому чи іншому етапі навчання.

Названі показники можуть скласти основу критеріїв, що дозволять вихователю оцінювати свою діяльність, спрямовану на активізацію творчого процесу дітей старшого дошкільного віку.

 

Література:

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі»/ Наук. ред. та упоряд.О. Л. Кононко.-2-ге.,випр.: Світич,2008.-430с

2. Выготский Л.С. Воображеиие и творчество в детском возрасте/ Л. С. Выготский. - М.: Просвещение, 1967. – С. 10.

3. Никанорова В., Пономаренко М. Творчі здібності дітей – на кінчиках їхніх пальців //Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2011. - № 2. - С. 16-27.

4. Сухорукова Г. В. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі: підручник, друге видання, перероблене та доповнене / Г. В. Сухорукова, О. О. Дронова, Н. М. Голота, Л. А. Янцур; за заг. ред. Г. В. Сухорукової. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. – 376 с.

5. Шульга Л. М. Коли оживають речі. Розвиток творчих здібностей дошкільників на заняттях з малювання // Дошк. вих. -1993. - № 6.

 

References:

1. Bazova prohrama rozvytku dytyny doshkil'noho viku « Ya u Sviti»/ Nauk. red. ta uporyad.O.L.Kononko.-2-he.,vypr.: Svitych,2008.-430s

2. Vyhotskyy L. S. Voobrazheyye y tvorchestvo v detskom vozraste/ L. S. Vyhotskyy. - M.: Prosveshchenye, 1967. – S. 10.

3. Nykanorova V., Ponomarenko M. Tvorchi zdibnosti ditey – na kinchykakh yikhnikh pal'tsiv //Vykhovatel'-metodyst doshkil'noho zakladu. - 2011. - № 2. - S. 16-27.

4. Sukhorukova H. V. Obrazotvorche mystetstvo z metodykoyu vykladannya v doshkil'nomu navchal'nomu zakladi: pidruchnyk, druhe vydannya, pereroblene ta dopovnene / H. V.Sukhorukova, O. O.Dronova, N. M.Holota, L. A.Yantsur; za zah. red. H. V. Sukhorukovoyi. – K.: Vydavnychyy Dim «Slovo», 2011. – 376 s.

5. Shul'ha L.M. Koly ozhyvayut' rechi. Rozvytok tvorchykh zdibnostey doshkil'nykiv na zanyattyakh z malyuvannya // Doshk. vykh. -1993. - № 6.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^