Наукові конференції, Научные конференции » Сучасна наука ХХІ століття (8-10.07.2016) » кандидат економічних наук, Олійник С.О. ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА: ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ

кандидат економічних наук, Олійник С.О. ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА: ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ

Категорія: Сучасна наука ХХІ століття (8-10.07.2016), Економіка

УДК 657.471

 

ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА: ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ТА ЇХ ВИРІШЕННЯ

кандидат економічних наук, Олійник С.О.

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна, Київ

 

В статті проведений загальний огляд сучасного стану обліку витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції, визначено переваги та недоліки нинішнього стану та запропонавані напрямки розвитку переваг із метою його вдосконалення. Досліджено сутність управління витратами та розглянуто різні види класифікації витрат. Із врахуванням функцій управління витратами виробництва, враховуючи багатогалузевість сільськогосподарських підприємств та досвід вітчизняної та зарубіжної практики обліку, на основі систематизації різних видів витрат запропоновано класифікацію витрат виробництва на сільськогосподарських підприємствах.

Ключові слова: витрати виробництва, класифікація витрат,калькулювання, управління виробництвом, облік витрат виробництва, калькуляція.

 

кандидат экономических наук, Олейник С.А. Учет затрат производства:проблемы учета и их решения / Национальный университет биоресурсов и природопользования, Украина, Киев

В статье проведен общий обзор современного состояния учета издержек производства и калькулирования себестоимости продукции, определены преимущества и недостатки нынешнего состояния и предложены направления развития преимуществ с целью его совершенствования. Исследована сущность управления затратами и рассмотрены различные виды классификации расходов. С учетом функций управления издержками производства, учитывая особенности сельскохозяйственных предприятий и опыт отечественной и зарубежной практики учета, на основе систематизации различных видов затрат предложена классификация издержек производства на сельскохозяйственных предприятиях.

Ключевые слова: издержки производства, классификация затрат, калькулирование, управления производством, учет издержек производства, калькуляция.

 

PhD in Economic, Oliynyk S.O. REGISTRATION COSTS OF PRODUCTION: PROBLEMS OF ACCOUNTING AND SETTLEMENT/ National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

The paper carried an overview of the current state of production cost accounting and calculation of production costs, defined the advantages and disadvantages of the current state and direction of zaproponavani benefits in order to improve it. The essence of management costs and also different types of classification of costs. Subject management functions production costs, given the diversified farm and experience of domestic and foreign accounting practices, based on the systematization of different types of costs classification of production costs on farms. Keywords: production costs, classification costs, costing, production management, cost accounting production costing.

 

Вступ. Оптимізація витрат забезпечує дотримання режиму економії, зростання продуктивності праці, скорочення непродуктивних витрат, що дозволяє підвищити рентабельність. Управління виробництвом сільськогосподарської продукції дозволяє порівнювати витрати та доходи, вибирати оптимальну цінову і збутову політику та управляти фінансовими результатами. Вимоги управління потребують чіткого визначення поняття методів обліку витрат і калькулювання та їх класифікації. Вивчення класифікації витрат на сьогоднішній день є досить актуальним, оскільки сучасні вимоги до інформації потребують наявності деталізованих та багатоваріантних інформаційних потоків про витрати в цілому.Тому облік і контроль витрат є найважливішою ланкою управління підприємством.

Сучасні вимоги до інформації потребують наявності деталізованих та багатоваріантних інформаційних потоків про витрати в цілому. Саме від правильної класифікації витрат залежить вибір оптимальних варіантів та ефективність прийняття різноманітних управлінських рішень, що впливає на рівень показників, які характеризують діяльність суб’єкта господарювання. Голов С.Ф.стверджує, що правильна класифікація будь-якої сукупності має таке ж важливе значення, як лікарський діагноз для кожного окремого органа або хвороби всього організму [1].

Класифікація витрат передбачає групування витрат у відповідні групи, які складаються з однорідних за своїм змістом або близьких між собою витрат. Тому в економічній літературі і на практиці класифікують витрати за різними ознаками.

Нападовська Л.В. зазначає, що ознак класифікації має бути рівно стільки, щоб можна було з їх допомогою отримати найбільш повну інформацію з метою задоволення потреб різних груп споживачів [2].

Сьогодні керівникам для прогнозування поточних і стратегічних управлінських рішень та контролю витрат за сферами діяльності і центрами відповідності недостатньо загальноприйнятої класифікації витрат. Інформація в управлінському обліку залежить від його мети та завдань, а тому в обліку виділяють класифікацію витрат, що відповідає її управлінському аспекту.

Вибір ознак групування витрат в першу чергу залежить від поставленого завдання, тому для практичного застосування в управлінському обліку недоцільно обмежуватися загальноприйнятою класифікацією витрат.

На сільськогосподарських підприємствах для цілей фінансового обліку використовують класифікацію витрат, наведену в П(С)БО 16 “Витрати”, а для внутрішньогосподарського планування, обліку і калькулювання собівартості продукції застосовують класифікацію витрат, подану у Методичних рекомендаціях, відповідно до яких всі витрати формуються за центрами відповідальності, об’єктами обліку, планування та калькулювання.

Для організації управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах необхідно застосовувати таку класифікацію витрат, яка б повністю відповідала його потребам та забезпечувала керівників повною і необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень як поточних, так і на перспективу[3]. Сучасні вчені-економісти пропонують класифікувати витрати в управлінському обліку для прийняття управлінських рішень за такими напрямами: 1. для визначення собівартості продукції (робіт, послуг), оцінки запасів і фінансових результатів; 2. для аналізу і планування; 3. для контролю і регулювання. З урахуванням досвіду вітчизняної та зарубіжної практики обліку, цю класифікацію можна визнати доцільною і для сільськогосподарських підприємств. [4]

Враховуючи багатогалузевість сільськогосподарських підприємств, доцільно виділяти витрати за місцями виникнення і центрами відповідальності, що дозволить здійснювати облік і контроль як витрат відповідних центрів, порівняння їх з нормами, кошторисами а також виявляти ступінь впливу керівників, відповідальних осіб на величину витрат та конкретні результати підрозділу.

Для аналізу і планування необхідне ефективне управління витратами з розподілом їх на залежні від управлінських рішень (релевантні) та незалежні (нерелевантні). Важливість такої класифікації витрат в сільському господарстві зумовлена необхідністю прийняття рішень щодо вибору основних матеріальних, трудових і інших видів ресурсів та можливості використання власної основної, супутньої і побічної продукції (зерно, молоко, корми власного виробництва тощо). Для прийняття управлінського рішення необхідно визначити релевантні витрати по обох варіантах, проаналізувати результати і прийняти відповідне рішення.

Така класифікація витрат для побудови управлінського обліку в сільськогосподарських підприємствах дає можливість здійснювати управління витратами з метою забезпечення ефективного процесу виробництва і реалізації продукції. Для цього внутрішньогосподарський облік повинен застосувати відповідні методи обліку витрат. Крім методів обліку витрат існують і методи калькулювання, що являють собою сукупність способів і прийомів, необхідних для розрахунку собівартості конкретного виду продукції калькулювання.

Застосування різних методів обліку витрат впливає як на величину собівартості продукції, так і на величину фінансових результатів. При методі обліку повних витрат собівартість реалізованої продукції буде більшою, ніж при методі обліку змінних витрат, тому що в цьому випадку усі виробничі витрати включаються в собівартість виготовленої та реалізованої продукції. Виробничі витрати розподіляються між залишками незавершеного виробництва, готової продукції і собівартістю реалізованої продукції, тоді як при “директ-кості” до собівартості включаються тільки змінні витрати.

У фінансовому обліку в основу класифікації витрат покладено види діяльності. У бухгалтерському управлінському обліку професор Ф.Ф. Бутинець виділяє такі основні групування витрат: за елементами витрат (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати); за статтями витрат; за способом їх включення до витрат окремих структурних підрозділів підприємства (прямі і непрямі витрати); за обсягом виробництва продукції (змінні і постійні); за звітними періодами (витрати звітних періодів та витрати майбутніх періодів); за функціональним призначенням [5].

Застосування різних методів обліку витрат впливає як на величину собівартості продукції, так і на величину фінансових результатів. При методі обліку повних витрат собівартість реалізованої продукції буде більшою, ніж при методі обліку змінних витрат, тому що в цьому випадку усі виробничі витрати включаються в собівартість виготовленої та реалізованої продукції. Виробничі витрати розподіляються між залишками незавершеного виробництва, готової продукції і собівартістю реалізованої продукції, тоді як при “директ-кості” до собівартості включаються тільки змінні витрати.

Прихильники системи “директ-кост” стверджують, що не існує такого методу обліку витрат, який би дозволив з точністю 100% визначати собівартість одиниці продукції, що пояснюється віднесенням витрат на продукцію і, відповідно, перекручує фактичну собівартість та зменшує точність калькулювання.

Вважаємо за доцільне на сільськогосподарських підприємствах класифікувати витрати в управлінському обліку для прийняття управлінських рішень за такими напрямами: для визначення собівартості продукції (робіт, послуг), оцінки запасів і фінансових результатів; для аналізу і планування; для контролю і регулювання. За допомогою запропонованої класифікації витрат можна отримати більш точну, розширену та деталізовану інформацію про витрати, проводити поглиблений і ґрунтовний їх аналіз, планування та контроль. Кожен елемент витрат є єдиним і неподільним, незалежно від кількості статей групування. Така інформація дозволяє обліковувати, аналізувати, планувати і контролювати витрати як по кожному об’єкту (підрозділу), так і по підприємству в цілому та є основою для складання звітності підприємств.

Організація обліку витрат за економічними елементами має велике значення для складання фінансової звітності. Перелік калькуляційних статей встановлюється підприємством самостійно, виходячи з особливостей технології та організації виробництва.

Мета ведення обліку витрат виробництва – формування системи взаємопов’язаних показників, що моделюють собівартість. Тому за способом віднесення витрат та формуванням собівартості повинен бути встановлений постійний контроль.

Значення обліку виробничих витрат у системі управління можна виявити вже на етапі визначення його цілей та основних завдань, які насамперед полягають у забезпеченні управлінського персоналу організації (господарюючого суб’єкта) найбільш повною і достовірною інформацією, необхідною для контролю за виробничою діяльністю та прийняттям рішень за їх результатами. Інформація в розрізі статей витрат відображає використання opганізацією всіх видів ресурсів, затребуваних у процесі виробництва, саме облік витрат показує, скільки коштує організації випуск того чи іншого виду продукції, а також, на який прибуток вона може розраховувати. Таким чином, облік витрат на виробництво продукції безпосередньо пов’язаний з ефективністю її виробництва та з кінцевими результатами діяльності управлінського персоналу.

Висновки.

Отже, головне призначення обліку і контролю витрат на виробництво полягає у контролі за виробничою діяльністю та управління витратами. При цьому найважливіше значення має оперативно отримана інформація про витрати, що дозволяє втручатись у виробничий процес і оптимізувати його.

 

Література:

1. Голов С.Ф. Управлінський облік: підручник / С.Ф. Голов. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.

2. Нападовська Л.В. Управлінський облік: [монографія] / Л.В. Нападовська. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 450 с.

3. Сук Л. Склад та класифікація витрат на підприємствах / Л. Сук //Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2007. – № 20. – С. 46–49.

4. Собченко А.М. Удосконалення системи і методів обліку витрат та калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції//Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Вип. 130/2012.Серія: Економіка і фінанси.-Севастополь, 2012 - с.228-233

5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: навч. посібник / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 448 с.

 

References:

1. Holov S.F. Upravlins'kyy oblik: pidruchnyk / S.F. Holov. – K.: Libra, 2003. – 704 s.

2. Napadovs'ka L.V. Upravlins'kyy oblik: [monohrafiya] / L.V. Napadovs'ka. – Dnipropetrovs'k: Nauka i osvita, 2000. – 450 s.

3. Suk L. Sklad ta klasyfikatsiya vytrat na pidpryyemstvakh / L. Suk //Bukhhalteriya v sil's'komu hospodarstvi. – 2007. – № 20. – S. 46–49.

4. Sobchenko A.M. Udoskonalennya systemy i metodiv obliku vytrat ta kal'kulyuvannya sobivartosti sil's'kohospodars'koyi produktsiyi//Visnyk SevNTU: zb. nauk. pr. Vyp.130/2012.Seriya: Ekonomika i finansy.-Sevastopol', 2012 - s.228-233

5. Butynets' F.F. Bukhhalters'kyy upravlins'kyy oblik: navch. posibnyk / F.F. Butynets', L.V. Chyzhevs'ka, N.V. Herasymchuk. — Zhytomyr: ZhITI, 2000. — 448 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^