Наукові конференції, Научные конференции » Сучасна наука ХХІ століття (24-26.07.17) » кандидат філологічних наук, Соломаха А.В. СУЧАСНИЙ СТАН УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ

кандидат філологічних наук, Соломаха А.В. СУЧАСНИЙ СТАН УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ

Категорія: Сучасна наука ХХІ століття (24-26.07.17), Педагогіка

УДК:378.1

 

СУЧАСНИЙ СТАН УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ

кандидат філологічних наук, Соломаха А. В.

Київський університет імені Бориса Грінченка

 

У статті здійснено аналіз німецького досвіду впровадження дистанційного навчання у ВНЗ. Проаналізовано питання, що є актуальними для сучасної університетської цифрової дистанційної освіти Німеччини. Розглянуто стан та перспективи її розвитку в університетах країни. Описано систему організації навчання в першому дистанційному університету Німеччини Fern Universitätin Hagen.

Ключові слова: дистанційна освіта, вища освіта, університет, он-лайн навчання, змішане навчання.

 

кандидат филологических наук, А.В. Соломаха Современное положение университетского дистанционного образования Германии / Киевский університет имени Бориса Гринченко, Украина, Киев.

В статье осуществлен анализ немецкого опыта внедрения дистанционного обучения в вузах. Проанализированы вопросы, которые являются актуальными для современного университетского цифрового дистанционного образования Германии. Рассмотрено состояние и перспективы его развития в университетах страны. Описана система организации обучения в первом дистанционном университете Германии Fern Universitätin Hagen.

Ключевые слова:дистанционное обучение, высшее образование, университет, онлайн обучение, смешанное обучение.

 

PhD in Philology, A. Solomakha Thecurrent situation of university distance education in Germany / Borys Grinchenko Kyiv University, Ukraine, Kyiv.

The article analyzes the German experience of introducing distance learning in higher educational institutions. The questions, which are relevant for the modern university distance education of Germany, are analyzed. The state and prospects of its development in the universities of the country are considered. The system of organization of learning in the first distance university of Germany Fern Universität in Hagen is described.

Keywords: distance education, highereducation, university, e-learning, blendedlearning.

 

Вступ. Сучасна людина живе в епоху постіндустріального розвитку економіки, якій притаманне тотальне впровадженням цифрових технологій у всі сфери життя. Вже майже виросло покоління дітей, народжене в період тотальної інтернетолізації та гадзжетолізації. А дошкільник, який вільно користується сматфоном, не викликає ні у кого подиву. Саме тому традиційна освіта та усталені технології та методи навчання на усіх свої етапах – від дошкільного до вищого –вимушені змінюватися, підлаштовуючись під світ, що трансформується. Сучасність можна порівняти з періодом історії людства, що відбувся після винаходу у 1440 р. друкарського верстату Ґутенберґом, та початком епохи, коли книга стала доступною широким верствам населення, що призвело до масового поширення інформації та знань. Як наслідок, це стало поштовхом освітнього, соціального, культурного та економічного розвитку суспільства.

Можна стверджувати, що сьогодні відбувається дещо подібне, тому галузь освіти, а особливо вищої, не може залишитися поза межами цих процесів, адже саме на ВНЗ покладена функція професійної підготовки фахівців, які надалі будуть розбудовувати усі сфери нашого життя.

Вища освіта Німеччини завжди вважається однією з найкращих у світі, тому не залишається осторонь новітніх технологій навчання, що дозволять покращити її якість. Федеральне міністерство освіти і наукових досліджень Німеччини одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності визначило підтримку досліджень в галузі цифрової вищої освіти (Forschungzurdigitalen Hochschulbildung). Ця підтримка розуміється, насамперед, як фінансування проектів, які дозволять відповісти на низку запитання щодо сучасних методів та форм організації освітнього процесу.

Безумовно, дослідження питань впровадження та ефективності дистанційного електронного навчання в університетах Німеччини у процесі професійної підготовки фахівців різних галузей широко проводяться вже з початку 2000-х років. Хоча перший державний університет з дистанційної освіти було відкрито у 1974 році в Хагені, навчання в якому мало елементи електронного навчання, що відповідали рівню розвитку тодішнього електроніки [1], масове впровадження саме дистанційного E-Learningу ВНЗ Німеччини розпочинається саме на початку нового тисячоліття та набуває масового характеру. Слід зазначити, що одночасно починається наукові дослідження E-Learning взагалі,та можливостей його застосування у вищій освіті Німеччини зокрема. Після перших досвідів використання елементів дистанційного електронного навчання у ВНЗ, дослідники описували та аналізували свою роботу, основними темами обговорення стають питання стандартизації роботи поточного електронного навчання в системі вищої освіти, пропонуються власні ініціативи та описуються тенденції розвитку електронного навчання в системі вищої освіти, технології електронного навчання, розробляються дидактики і типи сценаріїв електронного навчання, та окреслюються нові складові професійної компетенції викладача ВНЗ [2; 3; 4,с. 31–35].У цей же період викладачі, що почали використовувати електронне дистанційне навчання, намагаються визначити можливості, умови, межі дистанційного цифрового навчання, ставлять вимоги щодо технічної модернізації університетів Німеччини, які дозволять викладати та навчатися он-лайн [5]. В німецькому педагогічному та науковому дискурсі закріплюється поняття «Mediapädagogik», «Fernstudium», «Online-Studium», «Digitale Fachlehrean Hochschulen»[4, 5]. Протягом наступного десятиліття університети починають впроваджувати дистанційне електронне навчання як один з шляхів отримання вищої освіти як рівня бакалавра, так і магістра.

Тому метою нашої статті є аналіз та узагальнення шляхів впровадження дистанційного електронного навчання в систему професійної підготовки фахівців у ВНЗ Німеччини як вдалого прикладу для ВНЗ України.

Виклад основного матеріалу. У січні 2016 року Федеральне міністерство освіти і наукових досліджень(BMBF)[6]вирішило фінансувати досліди в галузі цифрової вищої освіти, які повинні відповісти на такі запитання:

- Який внесок зроблено викладанням та навчанням на он-лайн-основі у ВНЗ?

- У чому полягає додана вартість цифрового навчання у ВНЗ та які технічні, освітні та організаційні перешкоди є на шляху його впровадження та як їх подолати?

- Як цифрова вища освіта вплине на інші сфери суспільного життя?

Розмірковуючи над цілями досліджень, які ставляться BMBF перед своїми науковцями, можна дійти висновку, що Німеччина вже пройшла певний шлях після запровадження дистанційного цифрового навчання у систему професійної підготовки фахівців у свої ВНЗ, та намагається зрозуміти, ефективність навчанням на он-лайн-основі в університетах.

Слід зазначити, що університетське навчання он-лайн сьогодні – це логічне продовження сорокарічної історії дистанційної освіти в університетах Німеччини. Як вже зазначалося вище, взагалі перший дистанційний університет Німеччини було відкрито в Хагені (Fern Universitätin Hagen)у 1974 році. Цьому передували довгі дискусії 60-х років ХХ ст. у середовищі студентських організацій Німеччини щодо необхідності реформування та технічного переоснащення вищих шкіл країни [1].У педагогічному ж експертному та управлінському середовищі було не багато прихильників ідеї дистанційної університетської освіти. Проте ректор-засновник Fern Universitätin Hagen Отто Петерс, не зважав на тих, хто сумнівався,започатковуває цей вищий учбовий заклад на кардинально новій інноваційній основі. Спочатку Fern Universitätin Hagen позиціонували як університет удосконалення та перепідготовки кадрів. Програми навчання розробили на дослідницькій та практично-орієнтованій основі, студенти забезпечувалися друкованими підручниками, навчальними аудіо - та відеокасетами. У подальшому концепція університету передбачала введення у процес навчання комп’ютерного тестування, консультації за допомогою технічних засобів та очні курси в учбових центрах. Вже у 1975 році створюється Центр обробки даних, університетська бібліотека, Центральний інститут досліджень проблем дистанційного навчання (ZIFF) і Центр розвитку дистанційного навчання (ZFE).1жовтня 1975 року вважається початком дистанційної університетської освіти у Федеративній Республіці Німеччини.

Отримання вищої освіти в університеті сьогодні базується на принципі Blended Learning, поєднанні різних методів і матеріалів. На початку навчання студенту надсилають навчальний лист, що містить план навчальних курсів з текстами, завданнями та графіками. Крім того, сьогодні у процесі дистанційного навчання широко використовуються цифрові засоби, такі як он-лайн семінари, віртуальні лекції, та навчально-методичних інструменти, серед яких Wiki та блоги. У так званому «віртуальному класі» студенти та викладачі спілкуються через веб-камеру та комп'ютер. Для кожного студента створено віртуальне навчальне місце, його знання, уміння та навички регулярно перевіряються через навчальну платформу Moodle, де розміщено систему он-лайн вправ, як для усього курсу, так й індивідуально орієнтованих. Проте існують і обов’язкові очні відвідування університету, наприклад, іспити можуть прийматися в університетах-партнерах у різних частинах Німеччини, або безпосередньо в Хагені [1].

Що також важливо, підчас навчання в Fern Universitätin Hagen студентом постійно опікується за допомогою веб-сервісів служба підтримки. Також найважливішою є підтримка у 13 постійнодіючих регіональних навчальних центрах, що розташовані по всій території Німеччини. У цих центрах за домовленістю та необхідністю відбуваються навчальні очні заняття студентських груп. Цим опікуються так звані ментори (у загальній кількісті 272), які допомагають поглибити знання студентів-дистанційників та пояснюють питання, що виносяться на іспити. Проводяться також семінари для студентів усіх напрямків підготовки щодо самоорганізації свого дистанційного навчання, з тайм-менеджменту, з навчальних та робочих технік.

Сьогодні Fern Universitätin Hagen пропонує навчання на 4 факультетах, а саме: факультет культури та соціальних наук, факультет математики та інформатики, факультет економіки та факультет права.

Слід зазначити, що Fern Universitätin Hagen, крім проведення дистанційного університетського навчання, є центром наукових досліджень, на базі якого працюють та проводять свої розвідки 442 наукових співробітників та 314 молодшого наукового персоналу.

Від 1974 року, у наступні 40 років, користуючись досвідом Fern Universitätin Hagen, у Німеччині з’являються подібні до цього учбового закладу ВНЗ, наприклад, Hamburger Fern Hochschule, Fern Hochschulein Riedlingen; очні університети Німеччини також починають впроваджувати дистанційне навчання у свою практику, проте не за всіма напрямками підготовки.

Безумовно, що усі процеси пов’язані з університетською дистанційною освітою ретельно контролюються державою, а саме Державним центром дистанційного навчання – Die Staatliche Zentralstellefür Fernunterricht, без акредитації якого жодний напрямок дистанційної освіти не є законним на території Німеччини, адже студент-дистанційник повинен бути впевнений, що він отримає диплом відповідного рівня підготовки, що визнається державою та роботдавцями.

Слід зазначити, що в останні роки в науковому дискурсі Німеччини вже починають розрізняти поняття «традиційне дистанційне навчання» та «он-лайн, або електронне, дистанційне навчання».Відповідно, і деякі напрямки професійної підготовки у ВНЗ Німеччини пропонуються у таких формах: очна, дистанційна та дистанційна-он-лайн.

Крім того, з’являється і повністю віртуальні університети, як, наприклад, die Virtuelle Hochschule Bayern, die Virtuelle Fachhochschule.

Висновки.Отже, сучасна університетська освіта Німеччини продовжує свою модернізацію як за змістом, так і за формами. Саме на ефективну організацію цифрової вищої освіти, доцільність існування якої вже на підлягає сумніву, спрямована сьогодні уся увага як Федерального міністерства освіти і наукових досліджень ФРН як відповідальної сторони за якість освітніх послуг, так і роботодавців, які зацікавлені у підготовці сучасних професіоналів.

На нашу думку, ВНЗ не тільки Німеччини, а й усього світу, зважаючи на запити людини ХХІ сторіччя та потреби суспільства в цілому, все більше будуть переміщуватися у хмари, адже сучасне постіндустріальне суспільство вже зараз говорить про необхідність університетів 4.0., які відповідатимуть за змістом та формою вимогами індустрії 4.0.

 

Література:

1. https://www.fernuni-hagen.de/universitaet/aktuelles/2014/12/01-am-40-jahre-fernuni-peters.shtml

2. MittrachS. LehrenundLernenindervirtuellenUniversität: Konzepte, Erfahrungen, Evaluation. / S.Mittrach. – Verlag:Aachen: Shaker, 1999. – 209 S.

3. Das Internetportal Learn Tech Net der Uni Basel: Ein Online Supportsystem für Hochschuldozierende im Rahmen der Integration von E-Learning in die Präsenzuniversität. / G. Bachmann, M. Dittler, T. Lehmann, D. Glatz, F. Rösel // Campus 2002. – Die Virtuelle Hochschule in der Konsolidierungsphase. – Münster: Waxmann, 2002. – Bd. 18. – S. 87–97.

4. BaackeD. Medienkompetenz als zentrales Operationsfeld von Projekten. / D. Baacke, u.a. (Hrsg.) // Handbuch Medien: Medienkompetenz. Modelle und Projekte. – Bonn, 1999. – S. 31– 35.

5. IssingL., StärkG. Studierenmit Multimedia und Internet. Ende der traditionellen Hochschule oder Innovationsschub? / L. Issing, G. Stärk //Medien inder Wissenschaft. – Münster, New York, München, Berlin, Verlag: Waxmann, 2002– S. 31-48.

6. https://wihoforschung.de/de/ueber-den-bmbf-foerderschwerpunkt-23.php

 

References:

1. https://www.fernuni-hagen.de/universitaet/aktuelles/2014/12/01-am-40-jahre-fernuni-peters.shtml

2. MittrachS. Lehrenund Lernenindervirtuellen Universität: Konzepte, Erfahrungen, Evaluation. / S.Mittrach. – Verlag:Aachen: Shaker, 1999. – 209 S.

3. Das Internetportal Learn Tech Net der Uni Basel: Ein Online Supportsystem für Hochschuldozierende im Rahmen der Integration von E-Learning in die Präsenzuniversität. / G. Bachmann, M. Dittler, T. Lehmann, D. Glatz, F. Rösel // Campus 2002. – Die Virtuelle Hochschule in der Konsolidierungsphase. – Münster: Waxmann, 2002. – Bd. 18. – S. 87–97.

4. BaackeD. Medienkompetenz als zentrales Operationsfeld von Projekten. / D. Baacke,u.a. (Hrsg.) // Handbuch Medien: Medienkompetenz. Modelle und Projekte. – Bonn, 1999. – S. 31– 35.

5. IssingL., StärkG. Studierenmit Multimedia und Internet. Ende der traditionellen Hochschule oder Innovationsschub? / L. Issing, G. Stärk// Medien inder Wissenschaft. – Münster, New York, München, Berlin Verlag: Waxmann, 2002– S. 31 – 48.

6. https://wihoforschung.de/de/ueber-den-bmbf-foerderschwerpunkt-23.php

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^