Наукові конференції, Научные конференции » Сучасна наука ХХІ століття (24-26.07.17) » кандидат економічних наук, доцент Ривак О.С. НЕОБХІДНІСТЬ І МОЖЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ ЦІНОВОГО ДИСПАРИТЕТУ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ НЕГАРАЗДІВ

кандидат економічних наук, доцент Ривак О.С. НЕОБХІДНІСТЬ І МОЖЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ ЦІНОВОГО ДИСПАРИТЕТУ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ НЕГАРАЗДІВ

Категорія: Сучасна наука ХХІ століття (24-26.07.17), Економіка

УДК 339.9.012.23 (100)

 

НЕОБХІДНІСТЬ І МОЖЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ ЦІНОВОГО ДИСПАРИТЕТУ

ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ НЕГАРАЗДІВ

кандидат економічних наук, доцент Ривак О.С.

Львівський інститут економіки і туризму, Львів, Україна

 

Економічне середовище ринкової економіки формується визначальною мірою фіскальною політикою держави, монетарною політикою центрального банку, завдяки удосканаленню податкової системи, бюджетної системи, банківської системи з метою забезпечення економічного зростання для забезпечення вищого рівня життя, повної зайнятості економічно активного населення, економічної ефективності, стабільного рівня цін, економічної свободи, справедливого розподілу доходів, економічної забезпеченості і дотримання балансу міжнародної торгівлі та міжнародних фінансових угод, орієнтуючись на уникнення відхилення валютного курсу від паритету купівельної спроможності національної валюти щодо валют основних торгівельних партнерів.

Важливу роль відіграє політика факторних доходів, передусім політика “зарплата-ціна”, яка в Україні потребує значної уваги, з огляду на значне знецінення робочої сили порівняно із країнами світу, із якими здійснюються зовнішньоторгівельні та фінансові угоди, що вимагає особливої прискіпливості уряду і Національного банку України у визначенні пріоритетів у сфері міжнародної торгівлі і фінансів за умови безпрецедентного знецінення національної валюти.

Ключові слова: економічне середовище; ВВП; рівень життя; зайнятість; безробіття; економічна ефективність; рівень цін; економічна свобода; розподіл доходів; економічна забезпеченість; баланс зовнішньоекономічних угод; паритет купівельної спроможності; валютний курс; негативні побічні ефекти виробництва і споживання

 

Кандидат экономических наук, доцент Ривак О.С., Необходимость и возможности преодоления ценового диспаритету для разрешения основных экономических проблем / Львовский институт экономики и туризма, Львов, Украина

Экономическая среда рыночной экономики формируется в основном фискальной политикой государства, монетарной политикой центрального банка, благодаря усовершенствованию налоговой системы, бюджетной системы, банковской системы с целью обеспечения экономического роста для обеспечения высшего уровня жизни, полной занятости экономически активного населения, экономической эффективности, стабильного уровня цен, экономической свободы, справедливого распределения доходов, экономической обеспеченности и соблюдения баланса международной торговли и международных финансовых соглашений, ориентируясь на избежание отклонения валютного курса от паритета покупательной способности национальной валюты относительно валют основных торговых партнеров.

Важную роль играет политика факторных доходов, прежде всего политика "зароботная плата – цена", которая в Украине требует значительного внимания, взирая на значительное обесценивание рабочей силы сравнительно со странами мира, с которыми осуществляются внешнеторговые и финансовые соглашения, что требует особого внимания правительства и Национального банка Украины при определении приоритетов в сфере международной торговли и финансов при условии беспрецедентного обесценивания национальной валюты.

Ключевые слова: экономическая среда; ВВП; уровень жизни; занятость; безработица; экономическая эффективность; уровень цен; экономическая свобода; распределение доходов; экономическая обеспеченность; баланс внешнеэкономических сделок; паритет покупательной способности; валютный курс; негативные побочные эффекты производства и потребления.

 

P.h.D., Professor O.S. Ryvak The Need and the Possibility of Overcoming Price Disparities to Address the Main Economic Disadvantages.  / Lviv Institute of Economics and Tourism, Lviv, Ukraine

The economic environment of the market economy is decisively shaped by the state fiscal policy, the monetary policy of the central bank, due to the tax system, the budget system, and the banking system improvement in order to ensure economic growth for a higher living standard, full employment of the economically active population, economic efficiency, of the stable price level, economic freedom, fair distribution of incomes, economic security and abidance of international trade balance and international financial transactions, focusing on avoiding exchange rate deviations from PPP of national currency against currencies of major trading partners.

The policy of the factorial revenues plays important role, first of all, the "wage-price" policy, which requires considerable attention in Ukraine, as far as there is significant loss of value of the labor force in comparison with those countries of the world which conduct foreign-trade and financial agreements with Ukraine; this requires a special care of the government and National Bank of Ukraine in defining priorities in the field of international trade and finance, taking into account that the national currency is devaluation.

Key words: economic environment; GDP; living standard; employment; unemployment; economic efficiency; price level; economic freedom; income distribution; economic security; balance of foreign economic transactions; parity of purchasing power; exchange rate; negative side effects of production and consumption

 

Вступ. Ціновий диспаритет, який формується на ринках економічних ресурсів, товарів і послуг на усіх рівнях функціонування економічної системи країни є наслідком і причиною соціально-економічних негараздів та їх загострення і спричиняє негативні побічні ефекти у сферах виробництва і споживання, як окремої країни, так і світового господарства.

Оскільки поточний рівень реального доходу відображає історію зростання продуктивності, ми можемо вимірювати відносний рівень минулого зростання за допомогою дослідження відсотка капіталу у ВВП різних країн. Зіставлення доходів можна здійснити за допомогою використання потоку доходу, який з плином часу, за умови відкритості економіки, формує багатство в залежності від паритету обмінного курсу національної валюти, і, вимірює реальний потік доходу, що може бути використаний для закупівлі певної кількості товарів і послуг, наділених певними якісними характеристиками. Можливо, найтривалішим результатом останніх років є те, що рівень життя і життєві стандарти надто відрізняються навкруг світу.

Виклад основного матеріалу. За повідомленням Грігола Катамадзе, голови Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків» те, що зараз відбувається в Україні, не українське. Це спадщина Радянського Союзу. За роки незалежності з України було виведено 148 мільярдів доларів. Понад 60 відсотків економіки в тіні [1, с. 10]. Українці виїжджають на роботу за кордон. Відплив капіталу за кордон є наслідком несприятливого інвестиційного клімату.

Міністерство доходів і зборів ліквідовано із-за корупційних злочинів. Внаслідок функціонування податкових майданчиків злочинна організація змогла збагатитися за рахунок платників податків на доведену слідством суму майже 97 млрд. грн. – за повідомленням УНІАН [2, c. 95].

Основний індикатор – фінансовий результат до оподаткування підприємств (з урахуванням банків) (сальдо) у млн. грн.: 2010 – 58334,0; 2011 – 122210,0; 2012 – 101884,7; 2013 – 29283,2; 2014 – мінус 523587,0; 2015 – мінус 340126,6. Найвищий рівень збитковості спостерігався серед великих підприємств (44,3% підприємств, які одержали збиток у % до загальної їх кількості у 2015 році); серед середніх підприємств (28,9%) і серед малих (26,1%); серед мікропідприємств (26,4%). Проте у підприємницькому секторі малих і мікропідприємств за 2010-2015рр. спостерігався негативний фінансовий результат, а у підприємницькому секторі великих і середніх підприємств негативний фінансовий результат проявився у 2014-2015 роках [3, с. 89, с. 150-153]. За попередніми підсумками в 2016-му фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств становив 75,6 млрд. грн. прибутку (у 2015-му – 236,6 млрд.грн. збитків [4]. Для подальшого підвищення економічної ефективності функціонування підприємств слід передусім зменшити середню ставку оподаткування.

Показник рівня рентабельності (збитковості) операційної діяльності підприємства, а також інших видів доходів, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю підприємств за 2010 рік становив 4,0%; за 2011 – 5,9%; за 2012 – 5,0%; за 2013 – 3,9%; за 2014 – мінус 4,1%; за 2015 – 1,0%. Рівень рентабельності (збитковості) усієї діяльності підприємств за 2010 – 0,5%; 2011 – 1,8%; 2012 – 1,0%; 2013 – мінус 0,7%; 2014 – мінус 14,2%; 2015 – мінус 7,3% [5, с. 92] є значно нижчим вищезазначеного показника, що вказує на те, що внаслідок інфляції, а особливо дефляції вітчизняної валюти інвестиційна та фінансова діяльність перетворилась в основному на збиткову, особливо для національних інвесторів. Іноземні ж інвестори в основному виводять доходи від інвестиційної діяльності, отримані на нашій території, на територію своїх країн. Частина вітчизняних інвесторів також роблять спроби інвестувати за межами України.

Статистика основних показників діяльності підприємств (з урахуванням банків) вказує, що частка витрат на персонал від обсягу реалізованої продукції у 2015 році складала 7,77 % (2010 рік – 8,1 %), а частка витрат на персонал підприємств (без урахування банків) від обсягу реалізованої продукції у 2015 році складала 7,6 % (2010 рік – 7,8 %), частка капітальних інвестицій від обсягу реалізованої продукції у 2015 році складала 4,11 % (2010 рік – 3,86 %) і частка капітальних інвестицій підприємств без урахування банків, від обсягу реалізованої продукції складала у 2015 році відповідно 4,14 % (2010 рік – 3,88 %) за умови перевищення збитків над прибутками у 2015 році, частка яких від обсягу реалізованої продукції складала 6,4 % та 6,75 % відповідно. А у 2010 році частка прибутку складала від обсягу реалізованої продукції 6,1 % і 1,6 % відповідно [5, с. 51].

Одним із головних чинників накопичення негативних тенденцій у діяльності реального сектора економіки України стало знецінення національної валюти. Упродовж 2000-2005 років курс гривні зміцнювався, оскільки спостерігалося позитивне сальдо експорту-імпорту товарів і послуг, а з 2006 року – негативне сальдо, яке із деяким лагом – із кінця 2008 року стало причиною збільшення валового зовнішнього боргу України із-за хронічного дефіциту зовнішньоторговельного балансу безпрецедентно знецінило гривню [6, с. 36; 51], що підтверджує аналіз основних показників зовнішньоекономічної діяльності резидентів України із нерезидентами.

У відсотках до ВВП сальдо рахунку поточних операцій у 2005 р. становило 2,8 %, а у 2006 р. – мінус 1,4 %, 2007 р. – мінус 3,5 %, 2008 р. – мінус 6,7 %, 2009 р. – мінус 1,4 %, 2010 р. – мінус 2,1 %, 2011 р. – мінус 6,0 %, 2012 р. – мінус 7,9%, 2013 р. – мінус 8,7 %, 2014 р. – мінус 4,0 %, 2015 р. – мінус 0,19 %, 2016 р. – мінус 3,6 %, перший квартал 2017 р. – мінус 5,3 %. Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансового рахунку у відсотку до ВВП, яке за нормальних обставин являє собою дзеркальне відображення рахунку поточних операцій, у 2005 р. становило 9,2 %, у 2006 р. – 3,6 %, 2007 р. – 9,9 %, 2008 р. – 5,1 %, що вказує на необхідність зрівноваження платіжного балансу, проте у 2009 році внаслідок відсутності відповідної реакції уряду і регулятора ситуація загострилась і сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансового рахунку досягло позначки -9,7 % ВВП, 2010 р. – 5,7 %, 2011 р. – 4,6 %, 2012 р. – 5,6 %, 2013 р. – мінус 9,7 %, 2014 р. – мінус 6,0 %, 2015 р. – мінус 3,9 %, 2016 р. – мінус 8,5 %, перший квартал 2017 р. – мінус 6,0 %. Офіційний курс національної валюти України до долара США за період 2005 р. – перший квартал 2017-го знизився у 5,06 разів [7, с. 26]. За таких обставин уряд і регулятор повинні не зволікаючи відрегулювати платіжний баланс.

В значній мірі унаслідок залежності виробництва багатьох видів продукції від імпортної складової (матеріали, сировина, комплектуючі, енергоносії тощо) витрати виробництва стали перевищувати виручку від реалізації продукції, і підприємницький сектор перетворився на збитковий з усіма наступними негативними наслідками у соціально-економічній та екологічній сферах нашої країни.

Основним принципом аналітичної економії є те, що ціна блага залежить від його рідкісності і інтенсивності потреби в ньому, тому регулювання платіжного балансу повинно здійснюватися із врахуванням цього принципу.

Дефіцит зведеного державного бюджету України проявився значно раніше (із 2003-го року) і триває по-сьогодні, що є безпрецедентним прикладом того, як не слід здійснювати макроекономічне регулювання економіки.

Динаміка індексу споживчих цін у відсотках до попереднього року в Україні: 2000 рік – 128,2; 2002 рік – 100,8; 2003 рік – 105,2; 2004 рік – 109,0; 2005 рік – 113,5; 2006 рік – 109,1; 2007 рік – 112,8; 2008 рік – 125,2; 2009 рік – 115,9; 2010 рік – 109,4; 2011 рік – 108,0; 2012 рік – 100,6; 2013 рік – 99,8; 2014 рік – 112,1; 2015 рік – 148,7; 2016 рік – 112,4; травень 2017 року – 13,5 % р/р. [8, с. 68, с. 235, с. 3]. За повідомленням Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) у червні 2017 р. порівняно із травнем становив 101,6 %, за період січень-червень 2017 р. – 107,9 %. За період січень 1998 – червень 2017 р. – 1129, 9 %, тобто ціни зросли в 11,3 рази [9].

У 2002 році профіцит державного бюджету України (-1119,3 млн. грн.) супроводжувався відпливом на зовнішнє фінансування (відбувалось повернення зовнішніх позик) – мінус 1352,1 млн. грн. і припливом від внутрішнього фінансування – 232,8 млн. грн. за умови зовсім незначної інфляції і деякого зміцнення гривні щодо основних світових курсоутворюючих валют. Із 2005 року відбувається фінансування зведеного бюджету України за рахунок його кредитування, і, у підсумку – зовнішні запозичення перевищують внутрішні (за винятком 2012 року, коли спостерігалась незначна інфляція), внутрішні запозичення майже у три рази перевищили зовнішні, 2013 р., коли спостерігалася дефляція, внутрішнє фінансування дефіциту держбюджету перевищувало зовнішнє у 3,65 разів, 2014-го зовнішнє фінансування держбюджету перевищує внутрішнє фінансування на 15 %, а знецінення гривні – 47,7 %. У 2015 – зовнішнє фінансування дефіциту держбюджету зросло у порівнянні із попереднім роком у 2,6 разів і становило 109 690,2 млн. грн. (5,5 % ВВП), а відплив коштів на покриття джерел внутрішнього фінансування становив мінус 64 522,7 млн. грн. або 3,2 % ВВП [10, с. 55, 228].

«Асоціацією платників податків» для виведення економіки із кризи розроблено і ухвалено проект Ліберального податкового кодексу, у якому пропонується скорочення кількості податків із 13 до 9 і запропоновано об’єднати єдиний соціальний внесок і податок на доходи фізичних осіб в Єдиний податок. Зараз це 42 відсотки. Пропонується з 1 січня 2018-го – 32 відсотки, з 2019-го – 28 відсотків, а із 2020-го – 20 відсотків. Для розвитку малого і середнього бізнесу пропонуються пільгові умови, оскільки частка його у ВВП країни сьогодні – 10-15 відсотків – критично мала, а у Польщі – це 60 відсотків, у Великобританії – 97 відсотків. Жодна успішна країна не спирається на великий бізнес. Мікробізнес із річним доходом не вище 2млн. грн., згідно Проекту, повинен мати пільгові умови – (1) можливість працювати без касових апаратів; (2) сплачувати фіксований податок – 500грн. у місяць. Ці пільгові умови пропонуються на три роки, щоб зміцнили своє становище на ринку [1, с. 10].

Щодо малого та середнього бізнесу, то якщо обсяг річного доходу не перевищує 25 млн. грн. на рік, тоді для платника ПДВ ставка податку 3 відсотки від доходу, якщо не платник ПДВ – 5 відсотків. За підрахунками авторів проекту Ліберального податкового кодексу з його прийняттям від півроку до 10 місяців буде спад надходжень до бюджету, але один із компенсаторів – кошти від приватизації великих державних підприємств. Навіть якщо не всі гроші, а лише частка вийде з тіні, це великий імпульс економіці. Від 60 до 100 млр. доларів у людей на руках. Ці гроші підуть у банки, банки почнуть кредитувати економіку і процес набуде позитивної тенденції [1, с. 10]. Зміцнення гривні дасть можливість країні отримати все більші вигоди від зовнішньої торгівлі і розрахуватися із набутими зовнішніми боргами.

Іще добра порада півторарічної давності від авторів проекту Ліберального податкового кодексу – в процесі реформування фіскальної служби, доцільно розділити її на дві складові: (1) сервісну, яка б допомагала підприємцям правильно робити бізнес і сплачувати податки; (2) службу фінансових розслідувань. Згідно ухваленого торік закону з 1 січня 2017 року податкової поліції не повинно вже бути, однак, на сьогодні де-факто вона існує, оскільки у ній працюють кваліфіковані фахівці [1, с. 10]. Можна сподіватися, що окреслений Проект буде належно оцінений відповідними фахівцями парламенту і буде прийнятий за основу. А оскільки податкове законодавство надто нестабільне і перезавантажене інформацією, то за умови дотримання запропонованих умов, вдосконалення податкової системи на даному етапі розвитку економіки України, з урахуванням, що найважливішою пропозицією авторів Проекту є пропозиція щодо заборони на внесення будь-яких змін у податкове законодавство упродовж трьох років, інвестиційний клімат країни безумовно покращиться. Перевагу при приватизації державних підприємств почнуть отримувати фізичні і юридичні особи своєї країни, за умови відповідної готовності і можливостей претендентів на прийняття у власність кожного окремого державного підприємства, з метою оптимізації його діяльності.

У квітні в інтерв’ю відомому виданню Wall Street Journal голова правління НБУ Валерія Гонтарева заявила, що епоха зомбі-банків в Україні скінчилась і сектор залишився без половини фінустанов, які не відповідали вимогам регулятора. Станом на початок квітня 2017 року борг здорових банків зменшився майже на 8 мільярдів гривень. За оцінками експертів, чимало грошей із депозитів ліквідованих фінустанов не повернулося до здорових банків. І нині 120 млрд. дол. США лежить у пересічних українців удома і не працюють ні на них, ні на економіку загалом [11, с. 5]. Однак, станом на 1 січня 2017 року, за ухвалою судів, необґрунтованим і незаконним визнано рішення про ліквідацію 12 фінустанов. У відповідь голова правління НБУ Валерія Гонтарева звернулась до Верховного суду з приводу визначення правочинності вище зазначеного рішення [11, с. 5].

Кризу кредитування банківською системою реального сектора економіки спричинила нестабільність соціально-політичної та економічної ситуації в Україні. До проблемних кредитів на суму майже 290 млрд. гривень, які є сьогодні в Україні, необхідний фаховий підхід з метою мінімізації збитків як фінустанов, так і позичальників. Натомість проект закону про захист прав кредиторів довго лежить у Верховній Раді, оскільки він не задовольняє усіх кредиторів та не захищає права депозитних вкладників, які довіряють банкам свої заощадження [11, с. 5].

Банківська система являє собою кров’яну систему економічної системи країни. Однак, сьогодні правоохоронні органи змушені здійснювати юридично обґрунтоване розв’язання спірних питань щодо кредитування та надання інших видів банківських послуг. Приклад – Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура готують підозри у кримінальних провадженнях, пов’язаних із ПАТ “ПриватБанк”. Після звернення голови правління банку, Олександра Шлапака, про скоєний злочин, було накладено арешти на ліквідне майно ПриватБанку та пов’язаних з ним структур – понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ “Приватофіс”. Нацбанк запустив процедуру примусового стягнення заборгованості з колишніх власників націоналізованого ПАТ “ПриватБанк”, оскільки вони не виконали взяті на себе зобов’язання добровільно реструктуризувати кредити на “зв’язані” компанії надати під них ліквідні застави. Термін, наданий для цього державою, збіг 1 липня 2017 року. “Зараз держава та ПАТ “ПриватБанк” перейшли до юридичної процедури стягнення та реалізації відповідної юридичної стратегії, конкретні кроки якої зараз не розголошуються.” – йдеться про повідомлення, розміщене на сайті НБУ. LIGA.net вказує на важливий момент боротьби НБУ і Мінфіну за повернення грошей, оскільки кредитний портфель банку перед його переходом у державну власність оцінювався у 155 млрд. грн. Відразу після націоналізації в НБУ повідомили, що майже 100 % цих коштів пішли раніше на фінансування пов’язаних з акціонерними компаніями. ПАТ “Приватбанк” перейшов у цілковиту власність держави 21.12.2016-го року [12, с. 3].

Покращення ситуації в економіці передусім тепер залежить від удосконалення податкової системи України. Прийняття за основу Верховною Радою України проекту Ліберального податкового кодексу при прийнятті нового податкового кодексу сприятиме покращенню інвестиційного клімату шляхом створення рівних умов і можливостей для продуктивної праці суб’єктів господарювання усіх форм власності.

Узгодження фіскальної та монетарної повинно здійснюватися з огляду важливої передумови неокласичної макроекономічної теорії, яка полягає у тому, що внаслідок існування раціональних сподівань, уряд не може і не повинен обманювати людей, здійснюючи будь-які систематичні заходи в галузі економічної політики. Цей підхід оснований на необхідності дотримання гнучкості заробітної плати і цін. А в умовах реалій українського сьогодення, без фахового наукового підходу до розв’язання причин і наслідків динаміки суспільно-економічного розвитку не обійтись.

За даними національних урядів The Ekonomist Intelligence Unit щороку здійснює прогноз динаміки зростання світового ВВП за ринковим валютним курсом у доларах США. Прогноз на 2017 рік охоплює 81 країну світу. Серед 30 країн Європи, Україна згідно паритету купівельної спроможності має у 4,37 разів недооцінену національну валюту (в 2014-му – в 1,9 разів), що є найгіршим показником серед обстежених країн Європи та другим знизу серед обстежених країн світу (недооціненість валюти серед обстежених країн світу найнижча у Лівії – у 4,59 разів).

Прогнозний показник ВВП на особу у доларах США для України на 2014 рік складав 4160 дол. США (ПКС:8010 дол. США), а на 2017 рік – відповідно – 1989 дол. США (ПКС: 8690 дол. США). У 2017-му році показник ВВП на особу для України є найнижчим у Європі. Вищим на сходинку серед країн Європи він є у Болгарії – 7284 дол. США (ПКС: 19660 дол. США). А серед обстежених країн світу Україна на 9 сходинці знизу, вище Нігерії, Індії, Пакистану, Кенії, Камеруну, Сирії, Зімбабве і Ефіопії, у якої найнижчий прогнозний показник – 595 дол. США ВВП на особу (ПКС: 1750 дол. США) [13, с. 79-88].

Темпи зростання (зниження) реального наявного доходу населення України (за 2010-2013 рр. – з урахуванням АРК і м. Севастополя) у % до відповідного періоду попереднього року: 2011 – 108,2; 2012 – 113,9; 2013 – 106,1; 2014 – 88,5; 2015 – 77,7; 2016 – 100,3; перший квартал 2017 – 102,4. Упродовж періоду 2014 – перший квартал 2017 відбувалося зменшення заощаджень: 2014 – мінус 1,1 % від загальної структури витратні заощаджень; 2015 – мінус 12,2 %; 2016 – мінус 9,2 %; перший квартал 2017 – мінус 8,9 %, що яскраво свідчить про виникнення несприятливої ситуації для внутрішніх приватних інвестицій [4]. Без подолання зниження життєвого рівня населення країни неможливо покращити інвестиційний клімат.

Темпи зростання реальної заробітної плати в % до відповідного періоду попереднього року в Україні: 2010 – 110, 2; 2011 – 108,7%; 2012 – 114,8%; 2013 – 108,2%; 2014 – 93,5%; 2015 – 79,8%; 2016 – 109,0%; січень-травень 2017-го – 119,8% [4].

А тому Україна, як і інші країни із недооціненою національною валютою, низькими доходами не повинні вирішувати свої економічні проблеми нарощуючи зовнішні позики у більш міцній валюті. Зовнішній валовий борг слід зменшувати. І вирішити цю проблему можливо лище завдяки уряду і регулятору, вживаючи заходів для подолання негативної практики перевищення імпорту над експортом, видатків держбюджету над надходженнями. Слід також прискіпливо з точки зору очікуваних вигод і витрат ставитись до залучення зовнішніх інвестицій, оскільки за умови безпрецедентного недооцінення національної валюти гривні та робочої сили виникає серйозна загроза експансії іноземного капіталу. А значна частка товарі споживання імпортного походження на ринку країни, за умови безпрецедентної недооціненості національної валюти, виявляє вкрай негативний вплив на економічну забезпеченість населення країни і її інвестиційний клімат.

Сповільнення інфляції, боротьба з корупцією, позитивні процеси диверсифікації капіталу та повернення патріотично налаштованими власниками великого бізнесу співвласникам їхньої частки у бізнесі дало поштовх для позитивної динаміки капітальних інвестицій у 2016 році, а також у першому кварталі 2017-го. підприємствами і організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 64,8 млрд грн. капітальних інвестицій, що на 21,4% більше від обсягу капітальних інвестицій за перший квартал 2016-го. Зокрема за перший квартал 2017 року у сільське господарство на 57% збільшились капітальні інвестиції відносно аналогічного періоду попереднього року, або на 10,9млрд. грн., що у валюті становить 400млн. дол. США, а частка іноземних капіталовкладень становить лише 2,3млн. дол. США. Проте, станом на 1 квітня 2017 року іноземні інвестори, за повідомленням експерта аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Донченка, управляли портфелем прямих капіталовкладень вартістю 38,46млрд. дол. США. Це цифра за усі роки української незалежності. Внутрішні й зовнішні інвестиції переважно йдуть у великі латифундії. Для малих і середніх сільгосппідприємств залучати кошти дуже складно. Тому, слід сподіватися не на іноземні інвестиції, а на сприятливу державну підтримку [14, с. 1, 5]

На даному етапі розвитку економіки України особливу увагу слід звернути також на кейнсіанський підхід згідно із яким значна частина безробітних у період спаду є вимушено безробітними із-за низького внутрішнього і зовнішнього попиту на вироблену країною продукцію унаслідок негнучкості зарплати і цін. А за умови довготривалого дефіциту державного бюджету та довготривалого дефіциту платіжного балансу, що спричинило загострення проблеми диспаритету внутрішніх і зовнішніх цін на товари, послуги та економічні ресурси. А із його прийняттям акцент слід зробити на аналізі причини виникнення економічного циклу, ґрунтуючись на теорії реального економічного циклу. Теорія реального економічного циклу, основана на гіпотезі раціональних очікувань і на припущенні про досконалі конкурентні ринки. Прихильники цього підходу вважають, що поява економічних циклів пов’язана виключно із зміщенням кривої сукупної пропозиції. Від факторів сукупного попиту і зокрема ролі грошей вони абстрагуються.

В Україні, окрім негативного впливу на зростання витрат виробництва базових галузей економіки значної частки імпортної складової, невиправдано дорогої, негативний вплив на динаміку розвитку економічних процесів на усіх рівнях господарювання виявляють тіньові оборудки. Тіньовий сектор економіки в країні – передусім результат недосконалої податкової системи. За оприлюдненою інформацією міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів Україна у рейтингу країн з найбільшою тіньовою економікою посіла третє місце. Результати досліджень показали, що розмах української “тіні” оцінюють у майже 2 трильйони гривень. Першість у рейтингу – за Азербайджаном, на другій сходинці – Нігерія [15, с. 2]. Без виведення економіки країни із тіні не досягти економічної свободи та справедливого розподілу доходів.

Поєднанням елементів кейнсіанського і класичного підходів є теорія стимулюючої оплати праці. За високого рівня заробітної плати підвищується продуктивність праці, а саме кількісно-якісні характеристики виробленого продукту чи послуги. Це пояснюється тим, що високий рівень заробітної плати дозволяє працівникам підтримувати стан свого здоров’я на належному рівні, підвищувати моральний дух та трудову дисципліну працівників, протидіє плинності кадрів, а також створює можливості для залучення кваліфікованих спеціалістів.

Неокласичний синтез передбачає ефективність фіскальної і монетарної політики лише у випадку гнучкого реагування уряду і центрального банку на основні економічні показники.

Кабінет Міністрів України працює над здійсненням реформ по п’яти ключових позиціях. Пенсійні та земельні видозміни разом із упровадженням публічної приватизації і нововведення в освітній галузі та галузі охорони здоров’я можуть стати підґрунтям економічного зростання із 2018 року. Реформи націлені на підвищення доходів, антикорупційних діянь, розвитку трудового потенціалу, ефективного використання економічних ресурсів. За очікування очільника українського уряду у 2018 році у результаті здійснення цих п’яти реформ можна досягти не менш як 4,5% зростання ВВП [16, с. 1-2]. Міністр фінансів України повідомив про намір залучити японських радників до аналізу проблемних кредитів у портфелях державних банків. Радники працюватимуть в Ощадбанку, Укрексімбанку й Укргазбанку. «Залучаємо японських радників без використання коштів бюджету, щоб вони проаналізували портфелі держбанків щодо розв’язання питань з кредитами, які не працюють [16, с. 2].

Висновки. У ХХІ столітті в окремих випадках національні держави не спроможні відповісти на економічні виклики нашої доби. Вони видаються безсилими перед глобалізаційними процесами і не здатними реагувати на потреби громадян або великих компаній, які можуть будь-якої миті втекти до іншої країни [17, с. 28]. Проте, усі ці процеси відбуваються унаслідок діяння економічних законів, згідно із якими існують причинно-наслідкові процеси переміщення капіталу, міграція населення та рух економічних ресурсів і їх розміщення. Ці процеси основані на пошуках максимізації вигоди економічних суб’єктів, не завжди співпадають з інтересами інших економічних суб’єктів, не завжди є корисними для учасників цих процесів, навіть у випадку максимізації вигоди окремих суб’єктів, які отримують можливість почерпнути таку вигоду, скажімо у випадку високого рівня контролю влади. На рівні окремої країни, мегаполісу, населеного пункту меншого масштабу оптимізація вигід передусім залежить від належної організації податкової системи та бюджетного процесу, структури бізнесу і торгівлі, інвестиційного клімату, доходів населення та суб’єктів господарювання. А на рівні держави – від видатків на війну і оборону, екологічних видатків, видатків на освіту, підготовку кадрів, житлове будівництво, транспорт, охорону здоров’я та науку і забезпечення стабільної лаконічної справедливої нормативно-правової бази для полегшення функціонування суб’єктів економічної діяльності.

Нині влада Лондона контролює лише 7% міського бюджету, тоді як Нью-Йорка – 50%, а Гонконга – 70%. За твердженням мера Лондона Садік Хана, у Лондона мешкає стільки само людей, скільки в Уельсі й Шотландії разом узятих, однак, влада Лондона набагато менше контролює управління своєю територією і має в розпорядженні обмаль важелів впливу, щоб уможливити реальні зміни [17, с. 28] життєдіяльності мегаполісу.

За прогнозом Даниеля Франкліна, головного редактора The World in 2017 повільне зростання економіки в бурхливі часи від’ємних відсоткових ставок повсюди – від ЄС до Японії живитимуть розчарування виборців. Будь-яке повстання нині миттю придушують у Росії та Китаї. Обидві країни кидають виклик статус-кво зі США в ролі лідера, повсюдно, від прикордоння колишньої радянської імперії до Близького Сходу й Південно-Китайського моря.

До того ж загроза тероризму та ядерної вибрики очільника Північної Кореї Кім Чен Ина – і світова безпека бачитиметься хиткою. Індія залишається зіркою серед великих ринків, що розвиваються. Австралія матиме 26-й рік безперервного зростання. Асоціація держав Південно-Східної Азії доживе до 50-го дня народження і триматиметься купи. Фінляндія відсвяткує 100-й день народження, Канада – 150-й [18, с. 6].

Розвинуті країни зазвичай у критичні моменти розвитку подій у економічній, соціальній і екологічній сферах передусім вдаються до самостійного розв’язання проблем у цих сферах, які виявляють вплив на життєдіяльність та міць держави, що можна розглянути на прикладі окремих країн.

За передбаченням Девіда Ренні у США конгресмени – республіканці схилятимуть Трампа до зменшення оподаткування підприємницької діяльності й пропонуватимуть запровадити податкову амністію для корпорацій, які готові завести до США прибутки, отримані за кордоном, а також спробують обмежити вплив обіцянок Трампа про нові домовленості стосовно NAFTA – зони вільної торгівлі з Мексикою і Канадою та водночас уникнути масштабної торговельної війни, як-то 45-процентне мито на товари із Китаю і 35-процентне – із Мексики [19, с. 37]. Дональд Трамп у своїй передвиборчій компанії обстоював політику торговельних бар’єрів, величезного урізання податків і масові депортації. Його програма, якщо її буде втілено в життя, майже напевно спричинить рецесію [20, с. 38].

Федеральний резерв може відкласти заплановане на 2017-й підвищення відсоткових ставок, або навіть урізати їх. Підстав для занепокоєння з приводу інфляції може поменшати: рівень безробіття працездатного населення віком від 25 до 54 років у 2016 році – 4% - низький, але зарплати зростають – близько 2% у 2016-му – досить повільно, люди, які втратили роботу під час рецесії, досі не працевлаштувалися [20, с. 38].

За даними банку Англії до Brexit (станом на травень 2016-го) прогнози зростання ВВП британської економіки у 2017-му, 2018-му, 2019-му були такі – 2,3%; 2,3%; 2,2. Після Brexit – 1,4%; 1,5%; 1,6% за вищезазначені роки. Прихильники Brexit, зважаючи на зниження вартості фунта стерлінгів на 15% після референдуму сподіваються на зліт експорту. Однак у 2017-му експортного буму не буде. До британських товарів на експорт потрібно чимало імпортних комплектуючих. У 2008-2009-му фунт упав майже вдвічі, а чистий експорт не зріс [21, с. 27]. Після референдуму Банк Англії знизив облікову ставку від 0,5% до 0,25% і залучає макропруденційні інструменти, аби нижчі ставки вплинули на реальний сектор економіки. 2017-го регулятор не допустить від’ємних відсоткових ставок , бо це ризик для фінансової стабільності [21, с. 27]. Канцлер скарбниці Філіп Гаммонд пом’якшив фіскальну політику для стимулювання розвитку економіки. Проте на сьогодні у Британії дефіцит бюджету становить близько 4% ВВП і головний фінансист не може дозволити аби він сильно зріс [21, с. 27]. «І все ж позаяк арсенал заходів центрального банку майже вичерпано, тягар стимулювання ляже на фіскальну політику» [22, с. 83].

З 29 березня 2017-го офіційно стартує Brexit – вихід Великої Британії із Євросоюзу. Одним із головних питань переговорного процесу між керівництвом ЄС та керівництвом Великобританії є фінансове. Великобританія вносила у загальну «касу» близько 20 млрд. євро щороку. Незважаючи на деякі втрати від зменшення зовнішньоторговельних операцій на користь країні піде незалежність від бюрократії ЄС та зменшення припливу мігрантів із континенту і зменшення державних видатків [23, с. 8].

В листопаді 2016 року набрав чинності документ про угоду щодо зміни клімату. Угода укладена в Парижі у грудні 2015 року, яку ратифікували багато країн. У 2017 році новий господар Білого дому – Дональд Трамп намагається скасувати клан «Чиста енергія», який визначає національний ліміт на викиди СО2 електростанціями, стверджуючи, що глобальне потепління – це фейк. Проте у 2017-му цільова робоча група з питань розкриття інформації про викиди вуглецю має підготувати рекомендації для країн G20 та всесвітнього форуму регуляторів – Ради із фінансової стабільності. До Паризької угоди внесені механізми посилення національних зобов’язань. Нові переговори з метою оцінки результативності відбудуться 2018-го. Після цього країни поставлять перед собою нові цілі у 2010-му. Навіть якщо до того часу США відступляться від своїх зобов’язань, жахливе забруднення повітря в Індії та Китаї, просто не дасть тамтешнім урядам ігнорувати питання викидів. Більше дій вимагатимуть європейці. Безумовно – краща стратегія для компаній на довгу перспективу – мінімізувати власний негативний вплив на планету [24, с. 18].

За повідомленням Джеймса Комі – директора ФБР «Росія – найбільша загроза з усіх на Землі з огляду на її наміри і можливості» [25, с. 1]. Справді, Росія володіє найбільшим у світі ядерним потенціалом, а на думку експерта Дениса Богуша, який не один рік працює над тематикою інформаційних воєн та кібербезпеки, кіберзброя, яку сьогодні задіюють з подачі Кремля може бути не менш убивчою, ніж танки і «Гради», тому йдеться про об’єкти критичної інфраструктури, включаючи й енергетику, зокрема, атомні станції, сховища енергоресурсів, неутилізованих продуктів хімічної промисловості, військово-промислового комплексу, а також наукових і освітніх об’єктів, творців і носіїв інтелектуальної власності не тільки на території України [26, с. 5].

У 1994 році Україна добровільно відмовилася від четвертого у світі ядерного арсеналу. В обмін на це вона отримала без пекові гарантії територіальної цілісності суверенітету від п’яти країн: США, Великої Британії, Франції, Китаю, Росії [27, с. 2]. А тому спільний пошук щодо спрямування економічних ресурсів і зусиль суб’єктів господарювання усіх рівнів економічної системи кожної країни і Світу повинен зосереджуватись на мінімізації негативних побічних наслідків діяльності у вирішенні питань продукування тих чи інших продуктів з позиції теорії альтернативних вигід – втрат.

 

Література:

1. Джерело: Катамадзе Грігол: «Якщо спростимо податкове законодавство, українці не будуть масово виїжджати за кордон, а зароблятимуть у власній країні // Високий замок. Тижневик. – 1-7 червня 2017 року. - № 1. – С. 10. – 24 С.

2. Корупціонерів «збирають» на Перерську… злочин і кара // Урядовий кур’єр. – 25 травня 2017 року. - № 95. – С 1.

3. Джерело: Державна служба статистики України. Стат. зб. Діяльність суб’єктів великого, середнього, малого та мікро- підприємства. – Київ. – 2015. – С. 89, С. 150-153.

4. Джерело: Державна служба статистики України [електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Джерело: Державна служба статистики України. Стат. зб. Діяльність суб’єктів господарювання за 2015 рік. – Київ, 2016. – С. 92; С. 51.

6. Джерело: Державна служба статистики України. Статистичний щорічник України за 2012 рік. – Київ. – 2013. – С. 36; С. 59. Національний банк України [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

7. Джерело: Вісник Національного банку України. – березень 2016. – С. 27. Національний банк України. Державна служба статистики України [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.; http://www.ukrstat.gov.ua.

8. Джерело: Державна служба статистики України: Статистичний щорічник України за 2012 і за 2015 рік. – Київ. – 2013. – 2016. – С. 68; С. 235. Соціально-економічний розвиток України за січень-травень 2017 року. – Київ. – 2017. – С. 3.

9. Джерело: Державна служба статистики України [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

10. Джерело: Державна служба статистики України: Статистичний щорічник України за 2012 і за 2015 рік. – Київ. – 2013. – 2016. – С. 55; С. 228. Національний банк України [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

11. Джерело: Які банківські виклики провокують сьогодення [Текст Громов Олег] // Урядовий кур’єр. – 23 травня 2017 року. - № 93. – С. 5. – 12 с.

12. Джерело: Не віддають борги по-доброму – віддають «по-злому» [Текст: Колодинська Власта] // Високий замок. – 4 липня 2017 року. - № 74. – С. 3. – 16 с.

13. Джерело: Світ у 2017 // The Economist. За екслюзивною ліцензією. – Український тижневик. – Український випуск. – С. 79-88. – 146 с.

14. Джерело: Аграрні гроші: вдалий старт вливання [Текст: Громов Олег] // Урядовий кур’єр. – 14 червня 2017 року. - № 10. – С. 1, 5. – 16 с.

15. Джерело: Цифра // Високий засок. – 4 липня 2017 року. - № 74. – С. 2. – 16 с.

16. Джерело: Засідання КМУ. Земля, освіта і здоров’я – «усе в ім’я громадянина». [Текст: Мацегора Катерина] // Урядовий кур’єр. – 6 квітня 2017 року. - № 65. – С. 1-2.

17. Джерело: Садік Хан, мер Лондона. Британія. Я – лондонець, і цим усе сказано // The Economist. Український тиждень. Світ у 2017. Український випуск. – С. 28. – 146 с.

18. Джерело: Від редактора. Текст: Даніель Франклін, головний редактор The World in 2017 // The Economist. Український випуск. За ексклюзивною ліцензією. Український тиждень. Світ у 2017. – С. 6. – 146 с.].

19. Джерело: Девід Ренні. Вашингтон. США. Трампус // The Economist. Український випуск. За ексклюзивною ліцензією – Український тиждень. – Світ у 2017. – С. 36-37. – 146 с.

20. Джерело: Генрі Карр. Вашингтон. Знову серйозна рецесія. Потенціал і ризики трампономіки // The Economist. Український випуск. За ексклюзивною ліцензією – Український тиждень. – Світ у 2017. – С. 38. – 146 с.

21. Джерело: Каллум Вільям, кореспондент відділу економіки Британії. The Economist. Внутрішні реалії. // The Economist. Світ у 2017. Український випуск. За ексклюзивною ліцензією – Український тиждень. – С. 27. – 146 с.].

22. Джерело: Світ у 2017. Світ у цифрах. Україна // The Economist. Intelligence Unit. За ексклюзивною ліцензією – Український тиждень – Український випуск. – С. 83.

23. Развод Британии с ЕС. Начало брексита: что будет с Европой [Текст: Александр Харченко] // Вести. Всеукраинский выпуск. – 29 марта 2017. - № 054. – С. 8. – 12 с.

24. Джерело: Нестійкий розвиток [Текст: Міранда Джонсон, кореспондент відділу екології] // The Economist. За ексклюзивною ліцензією – Український тиждень – Український випуск. – С. 18.

25. Цитата дня. Джеймс Комі. Директор Федерального бюро розслідування // Урядовий кур’єр. – 5 травня 2017 року. - № 83. – С. 1. – 16 с.

26. Джерело: У плані кіберзахисту ми – країна неляканих ідіотів. Експерт Деніс Богум – про наслідки вірусної Petya-атаки… [Текст: Інна Пукіш-Юнко] // Високий замок. – 6-12 липня 2017 року. - № 75. – С. 5.

27. У Лондоні Президент нагадав про будапештський меморандум. Геополітика. Україною РФ випробовує стійкість і єдність цивілізованого світу [Текст: Оксана Крамарчук] // Урядовий кур’єр. – 20 квітня 2017 року. – С. 2.

 

References:

1. Source: Katamadze Grigol: “If We Simplify Tax Legislation, Ukrainians Will Not Intensively Emigrate Abroad, But Will Earn in Their Own Country” // Vysokyy Zamok. Weekly release. – June 1-7, 2017. – № 61.—P.10.

2. “Corruptionists Are Gathered at Pechersk…Crime and Punishment // Uryadovyy Kuryer. – May 25, 2017. – № 95. –P. 1.

3. Source: State Statistics Service of Ukraine. Statistical Collection. Activities of Large-, Medium-, Small- and Microenterprises.—Kyyiv.—2015.—P.89; P.150-153.

4. Source: State Statistics Service of Ukraine [electronic resource].—Access mode: http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Source: State Statistics Service of Ukraine. Statistical Collection. The Activity of Business Entities in 2015. – Kyyiv.—2016.—P. 92, P.51.

6. Source: State Statistics Service of Ukraine. Statistical Annual Book of Ukraine for 2012.—Kyyiv.—2013.—P.36, P.59. The National Bank of Ukraine [electronic resource].—Access mode: http://www.bank.gov.ua.

7. Source: Visnyk Natsionalnogo Banku Ukrayiny.—March 2016.—P. 27. The National Bank of Ukraine and State Statistics Service of Ukraine [electronic resource].—Access mode: http://www.bank.gov.ua.; http://www.ukrstat.gov.ua.

8. Source: State Statistics Service of Ukraine. Statistical Annual Book of Ukraine for 2012 and for 2015. – Kyyiv.—2013.—2016. —P. 68, P.235. Social and Economic Development of Ukraine for January-May 2017. –Kyyiv.—2017.—P.3.

9. Source: State Statistics Service of Ukraine [electronic resource].—Access mode: http://www.ukrstat.gov.ua.

10. Source: State Statistics Service of Ukraine. Statistical Annual Book of Ukraine for 2012 and for 2015. – Kyyiv.—2013.—2016. —P. 55, P.228. The National Bank of Ukraine [electronic resource].—Access mode: http://www.bank.gov.ua.

11. Source: [Text:Gromov Oleg].— What Banking Challenges Are Initiated Nowadays // Uryadovyy Kuryer. – May 23, 2017. – #93. –P. 5.

12. Source: They Do Not Return Debts in a Kind Way — Will Return “in a Bad One” [Text: Kolodynska Vlasta] // Vysokyy Zamok.— July 4,2017. —#74. —P.3.

13. Source: The World in 2017 // The Economist. Under an Exclusive License by “Ukrayinskyy Tyzhden”. –Ukrainian Issue.—P. 79-88.

14. Source: Agrarian Money: Lucky Start of the Inflow [Text: Gromov Oleg].— Uryadovyy Kuryer. – June 14, 2017. – #108. –P. 1, P.5.

15. Source: Number// Vysokyy Zamok.— July 4,2017. —#74. —P.2.

16. Source: Cabinet of Ministers Meeting. Land, Education and Health – Everything for the Citizen [Text: Kateryna Matsegora].— Uryadovyy Kuryer. – April 6, 2017. – #65. –P. 1-2.

17. Source: Sadiq Khan, Mayor of London. Great Britain. I Am Londonderry And All Is Said By This. 2017 // The Economist. Under an Exclusive License by “Ukrayinskyy Tyzhden”. –Ukrainian Issue.—P.28.

18. Source: From the Editor [Text: Franklin Daniel, Chief Editor, The World in 2017] // The Economist. Under an Exclusive License by “Ukrayinskyy Tyzhden”. –Ukrainian Issue. The World in 2017.—P.6.

19. Source: David Ranny. Washington. USA. Trampus // The Economist. Under an Exclusive License by “Ukrayinskyy Tyzhden”. –Ukrainian Issue. The World in 2017.—P.36-37.

20. Source: Ganry Karr. Washington. USA. Serious Recession Again? The Potentials and Risks of Trampeconomics // The Economist. Under an Exclusive License by “Ukrayinskyy Tyzhden”. –Ukrainian Issue. The World in 2017.—P.38.

21. Source: Callum Williams, correspondent of the economic department of The Economist. Internal Religions // The Economist. Under an Exclusive License by “Ukrayinskyy Tyzhden”. –Ukrainian Issue. The World in 2017.—P.27.

22. Source: The World in 2017. The World in Numbers. Countries // The Economist. Intelligence Unit. Under an Exclusive License by “Ukrayinskyy Tyzhden”. –Ukrainian Issue. The World in 2017.—P.83.

23. Divorce of Britain and EU. The Start of Brexit : What Will Be with the European Union [Text: Alexandr Kharchenko] // Vesti. All-Ukrainian edition. – March 29, 2017. – #54. –P. 8.

24. Source: Unsustainable Developmnet [Text: Miranda Jonson, correspondent of the ecological department of The Economist] // The Economist. Under an Exclusive License by “Ukrayinskyy Tyzhden”. –Ukrainian Issue.—P.18.

25. Quotation of the Day // Uryadovyy Kuryer. – May 5, 2017. – #83. –P. 1.

26. Source: In Terms of Cyber Defense - We Are a Country of Not-Scared Idiots [Text: Inna Pukin-Yunko] // Vysokyy Zamok.— July 6-12,2017. —#75. —P.5.

27. Geopolitics. Russian Federation Using Ukraine Tests the Sustainability and the Unity of the Civilized World [Text:Oksana Kramarchuk] // Uryadovyy Kuryer. – April 20, 2017. –P. 2.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^