Наукові конференції, Научные конференции » ІННОВАЦІЇ ТА ТРАДИЦІЇ В НАУКОВІЙ ДУМЦІ 17-19.08.15 » кандидат педагогічних наук, Литвинова О. В. УПРОВАДЖЕННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДІАЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

кандидат педагогічних наук, Литвинова О. В. УПРОВАДЖЕННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДІАЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

Категорія: ІННОВАЦІЇ ТА ТРАДИЦІЇ В НАУКОВІЙ ДУМЦІ 17-19.08.15, Педагогіка

УДК: 378.147

 

УПРОВАДЖЕННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДІАЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

кандидат педагогічних наук, Литвинова О. В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна, Дніпропетровськ

 

У статті акцентується увага на потребі формування у майбутніх фахівців аграрного профілю культури професійного спілкування в навчально-виховному процесі що має базуватися на широкому застосуванні викладачами в педагогічному процесі навчального діалогу – своєрідної форми спілкування, мета якої – реалізація цілей навчання й виховання.

Ключові слова: навчальний діалог, інтерактивні методики, діалогічні форми і методи навчання, навчальна взаємодія, методи активного діалогічного навчання.

 

кандидат педагогических наук. Литвинова Е. В. Внедрение в учебно-воспитательный процесс аграрного университета диалогических методов обучения и воспитания / Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет, Украина, Днепропетровск

В статье акцентируется внимание на необходимости формирования у будущих специалистов аграрного профиля культуры профессионального общения в учебно-воспитательном процессе что должно базироваться на широком применении преподавателями в педагогическом процессе учебного диалога - своеобразной формы общения, цель которой - реализация целей обучения и воспитания.

Ключевые слова: учебный диалог, интерактивные методики, диалогические формы и методы обучения, учебное взаимодействие, методы активного диалогического обучения.

 

PhD of pedagogical science, Lytvynova O. V. The introduction to the educational process of Agricultural University dialogic methods of training and education / Dnipropetrovsk State Agrarian University of Economics, Ukraine, Dnipropetrovsk

The article focuses on the need for the formation of future specialists of agrarian profile of professional communicative culture in the educational process that should be based on widespread use of teachers in the educational process of teaching dialogue - a form of communication, which is the implementation of training and education purposes.

Keywords: educational dialogue, interactive techniques, dialogical forms of teaching methods, educational interaction, dialogic methods of active learning.

 

Вступ. Діалог лежить в основі нетрадиційних видів занять, які пробуджують у студентів інтерес до навчання й пізнання. Діалогічна форма навчання надає кожному студенту можливість висловитися та викласти свою думку. Позиція рівноправних учасників розв’язання проблеми спонукає студентів до формування професійно важливих якостей, культури поведінки, розвитку комунікативних умінь.

Мета статті – вивчення діалогічного підходу до навчання та виховання як одного з основних чинників ефективного взаємозалежного перебігу процесів учіння, виховання й освіти, який визначає психосоціальний розвиток особистості.

Різні аспекти використання навчального діалогу у вищих навчальних закладах знайшли своє відображення в працях таких науковців, як: М. Фіцула [10] (застосування інтерактивних методик у підготовці сучасних фахівців); І. Зязюн [5], І. Підласий [7] (вивчення діалогічних форм і методів навчання у ВНЗ); С. Амеліна [1], О. Журавльов [3], О. Рембач [8] (дотримання викладачем діалогічної форми навчальної взаємодії, застосування методів активного (діалогічного) навчання для формування культури професійного спілкування).

Виклад основного матеріалу. Розглядаючи впровадження в навчально-виховний процес аграрного університету діалогічних методів навчання й виховання як одну з організаційно-педагогічних умов формування культури професійного спілкування в студентів аграрних ВНЗ, спираємося на тлумачення навчального діалогу як “взаємодії між учасниками педагогічного процесу в умовах навчальної ситуації, що здійснюється у мовленнєвій формі, під час якої відбувається інформаційний обмін між партнерами й регулюються відносини між ними” [4].

При цьому орієнтуємося на врахування особливостей навчального діалогу, визначених Л. Зазуліною:

– залежність від часу та обмеження в просторі (локалізація);

– спілкування має своєрідний “обов’язковий” характер;

– планування, прогнозування та моделювання організатором діалогу як комунікативного акту, що зумовлено позицією лідера (учителем);

– традиційний розподіл ролей на того, хто запитує, і того, хто відповідає, призводить до асиметричної взаємодії, хоч учасники діалогу виступають як особистості (по-перше, як фізичні особи, яким притаманні певні індивідуальні характеристики, по-друге, як суб’єкти життєдіяльності з властивим рівнем розвитку особистісно-смислової сфери);

– перебіг мовленнєвого процесу, який скеровує й контролює вчитель, викладач;

– чітко окреслені зовнішні вимоги до збереження структури діалогу, тобто задане чергування реплік;

– спільна мовленнєво-мисленнєва діяльність учасників навчального процесу, що характеризується психологічним напруженням, емоційністю;

– розбіжність цілей і позицій учасників діалогу, котра полягає в тому, що вчитель або викладач бачить як найближчі завдання конкретного діалогу чи заняття, так і перспективні – загальноосвітні, хоч учень (слухач) переважно зосереджений на конкретних питаннях навчання; тому ініціатор діалогу пропонує більше інформації, ніж її потрібно;

– мова організатора діалогу виконує набір функцій, у тому числі й стимулюючу, психотерапевтичну, а його поведінка має характер навчального та виховного впливу на особистість; ним почасти імітується інтерес до вже знайомого йому матеріалу [4, с. 19].

Крім того, слід зазначити, що діалогічне спілкування, на відміну від монологічного, характеризується тим, що з боку співрозмовника йде активно організовуюче форму спілкування ставлення до партнера зі спілкування, а не лише до предмета, про який іде мова. Діалогічна форма особистісного спілкування передбачає наявність деякої спільної колективної атмосфери спілкування, спільного “ми-переживання” комунікантів, яке має різноманітне забарвлення залежно від взаємоорієнтації смислових установок співрозмовників на спілкування, тобто залежно від особистісного завдання спілкування [9, с. 191].

У контексті нашого дослідження значний інтерес становлять праці вчених (О. Журавльов [3], Л. Петровська [6], О. Співаковська [6], Є. Родіонова [9]), у яких запропоновано психологічні характеристики діалогу, а саме: рівність позицій партнерів по спілкуванню, яка виражається в активній ролі вихованця; емоційна й особистісна відкритість, психологічна налаштованість на актуальні стани одне одного, довіра до іншої людини, безоцінність, довірливість та щирість вираження почуттів і станів, прийняття іншої людини як цінності в свій внутрішній світ, встановлення відносин спільного бачення проблеми, взаємність взаємодії, уміння побачити світ очима вихованця. Відповідаючи “суб’єкт-суб’єктному” характеру самої людської природи, діалог є релевантним для організації найбільш продуктивних та особистіснорозвивальних контактів між людьми. Адже основною внутрішньою умовою діалогічного типу спілкування, як зазначає І. Бех, виступають відносини між викладачем і студентом, які кваліфікуються “особистісними”. Такий вид відносин характеризує, насамперед, відносини рівноправних партнерів по спілкуванню. При цьому викладачу необхідно сприймати особистість студента як цінність саму по собі й орієнтуватися на її індивідуальну неповторність. Особистісні відносини являють собою те оптимальне психологічне тло організації контактів, до якого мають прагнути люди і які приводять до дійсного взаєморозкриття, взаємопроникнення, особистісного взаємозбагачення людей, що спілкуються на цьому рівні. У зв’язку із цим вагомою умовою ефективної взаємодії викладача й студента є наявність довіри та позитивних відносин між ними, що ґрунтуються на взаємоповазі й емоційному контакті [2, с. 54]. Справжнє розгортання й глибинне перетворення особистості здійснюється під час спеціальних форм діалогічного спілкування – лекцій-бесід, семінарів-дискусій, ділових, рольових ігор, соціально-психологічних тренінгів спілкування.

Висновок. Отже, звертаючись до застосування діалогічних форм і методів навчання, ми пропонуємо визнати значні можливості і перспектив їх упровадження як стратегій та технологій розвитку й формування вищих рівнів активності учасників навчання та спілкування.

 

Література:

1. Амеліна С. М. Формування культури діалогу у студентів аграрних вищих навчальних закладів: теорія і практика: монографія. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. – 363 с.

2. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / І. Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – Кн. 2: Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади. – 344 с.

3. Журавлев А. Л. Роль общительности личности в руководстве коллективом / А. Л. Журавлев // Психологические исследования общения: коллективная монография / отв. ред. Б. Ф. Ломов, А. В. Беляева, В. Н. Носуленко. – М.: Наука, 1985. – 345с. – С. 179–192.

4. Зазуліна Л. В. Діалогізація дидактичного процесу: гуманістична перспектива / Л. В. Зазуліна / за ред. професора А. В. Фурмана. – К.: Правда Ярославичів, 1998. – 64 с.

5. Педагогічна майстерність: підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; за ред. І. А. Зязюна. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К. : Вища шк., 2004. – 422 с.

6. Петровская Л. А. Воспитание как общение-диалог / Л. А. Петровская, А. С. Спиваковская // Вопросы психологии. – 1983. – № 32. – С. 85–89.

7. Психологічна енциклопедія / автор-упоряд. О. М. Степанов. – К.: Академвидав, 2006. – 424 с. – (Енциклопедія ерудита).

8. Рембач О. О. Формування культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків у вищих навчальних закладах : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 / О. О. Рембач; Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимири Винниченка. – Вінниця, 2005. – 369 с.

9. Родионова Е. А. Общение как формирование личности / Е. А. Родионова // Психология формирования и развития личности. – М.: Наука, 1981. – С. 177–197.

10. Фіцула М. М. Ігрові технології навчання / М. М. Фіцула // Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / М. М. Фіцула. – К.: Академвидав, 2006. – С. 184–191.

 

References:

1. Amelina S. M. Formuvannia kultury dialohu u studentiv ahrarnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv: teoriia i praktyka: monohrafiia. – Dnipropetrovsk: DDAU, 2007. – 363 s.

2. Bekh I. D. Vykhovannia osobystosti: u 2 kn. / I. D. Bekh. – K.: Lybid, 2003. – Kn. 2: Osobystisno-oriientovanyi pidkhid: naukovo-praktychni zasady. – 344 s.

3. Zhuravlev A. L. Rol obshchytelnosty lychnosty v rukovodstve kollektyvom / A.L. Zhuravlev // Psykholohycheskye yssledovanyia obshchenyia: kollektyvnaia monohrafyia / otv. red. B. F. Lomov, A. V. Beliaeva, V. N. Nosulenko. – M.: Nauka, 1985. – 345s. – S. 179–192.

4. Zazulina L. V. Dialohizatsiia dydaktychnoho protsesu: humanistychna perspektyva / L. V. Zazulina / za red. profesora A. V. Furmana. – K.: Pravda Yaroslavychiv, 1998. – 64 s.

5. Pedahohichna maisternist: pidruchnyk / I. A. Ziaziun, L. V. Kramushchenko, I. F. Kryvonos ta in.; za red. I. A. Ziaziuna. – 2-he vyd., dopov. i pererobl. – K.: Vyshcha shk., 2004. – 422 s.

6. Petrovskaia L. A. Vospytanye kak obshchenye-dyaloh / L. A. Petrovskaia, A. S. Spyvakovskaia // Voprosy psykholohyy. – 1983. – № 32. – S. 85–89.

7. Psykholohichna entsyklopediia / avtor-uporiad. O. M. Stepanov. – K.: Akademvydav, 2006. – 424 s. – (Entsyklopediia erudyta).

8. Rembach O. O. Formuvannia kultury dilovoho spilkuvannia maibutnikh mizhnarodnykiv-analitykiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh: dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: 13.00.04 / O. O. Rembach; Kirovohradskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet im. Volodymyry Vynnychenka. – Vinnytsia, 2005. – 369 s.

9. Rodyonova E. A. Obshchenye kak formyrovanye lychnosty / E. A. Rodyonova // Psykholohyia formyrovanyia y razvytyia lychnosty. – M.: Nauka, 1981. – S. 177–197.

10. Fitsula M. M. Ihrovi tekhnolohii navchannia / M. M. Fitsula // Fitsula M. M. Pedahohika vyshchoi shkoly: navch. posib. / M. M. Fitsula. – K.: Akademvydav, 2006. – S. 184–191.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^