ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Легошина О.Л. УЧАСТЬ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КООПЕРАТИВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У РОЗБУДОВІ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ КООПЕРАТИВІВ СПОЖИВАЧІВ

УДК 334

 

УЧАСТЬ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КООПЕРАТИВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У РОЗБУДОВІ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ

КООПЕРАТИВІВ СПОЖИВАЧІВ

Легошина О.Л.

Прилуцький агротехнічний коледж, Україна, Прилуки

 

Обґрунтовано участь загальноєвропейських кооперативних організацій у розбудові національних систем кооперативів споживачів у країнах Європи. Акцентовано увагу на загальній характеристиці сучасного розвитку кооперативів споживачів, серед яких провідне місце займають житлові та енергетичні кооперативи. Крім того, заслуговує на увагу ще одна важлива група кооперативів споживачів це медичні та ІТ-кооперативи, які широко розповсюджені у європейських країнах.

Ключові слова: кооперативи споживачів, кооперація, житлові кооперативи, енергетичні кооперативи, медичні кооперативи, ІТ-кооперативи

 

Легошина Е.Л. Участие общеевропейских кооперативных организаций в развитии национальных систем кооперативов потребителей / Прилукский агротехнический колледж, Украина, Прилуки

Обосновано участие общеевропейских кооперативных организаций в развитии национальных систем кооперативов потребителей в странах Европы. Акцентировано внимание на общей характеристике современного развития кооперативов потребителей, среди которых ведущее место занимают жилищные и энергетические кооперативы. Кроме того, заслуживает внимания еще одна важная группа кооперативов потребителей это медицинские и ИТ-кооперативы, которые широко распространены в европейских странах.

Ключевые слова: кооперативы потребителей, кооперация, жилищные кооперативы, энергетические кооперативы, медицинские кооперативы, ІТ- кооперативы

 

Legoshyna O. L. Participation of general European cooperative organizations in the development of national systems of cooperatives of consumers / Аgrotechnical College, Ukraine, Priluky

The participation of cooperative organizations in the development of consumers’ cooperatives in European countries is proven. The focus is made on the general characteristics of modern development of cooperative organizations of consumers, where leading role is taken by the residential and energetic cooperatives. Besides, one more important group of cooperatives of consumers is noteworthy. These are medical and IT cooperatives, which are widespread in European countries.

Key words: cooperative organizations of consumers, cooperation, residential cooperatives, energetic cooperatives, medical cooperatives, IT cooperatives

 

Вступ. Широкий спектр споживчих проблем, обумовлених різноманітними чинниками соціально-економічного характеру – кризовими явищами в економіці, нестабільністю ринку житла, демографічною ситуацією тощо, стимулює населення європейських країн до участі не тільки у товарних та фінансових кооперативах, а й у кооперативах інших видів, зокрема: житлових, енергетичних, медичних, інформаційно-технологічних та інших[1, с. 8].

Враховуючи різноплановість спеціалізації існуючих нефінансових кооперативів споживачів, нижче ми зупинимось лише на загальній характеристиці сучасного розвитку найбільш поширених із них.

Першість серед названої групи кооперативів посідає житлова кооперація, що успішно розвивається у багатьох країнах Європи з початку ХХ століття.

Вона як і раніше представлена житлово-будівельними, житлово-орендними та житлово-експлуатаційними кооперативами. Частку кооперативного житла у розрізі окремих країн Європи в їх загальному житловому фонді демонструє таблиця 1.

 

Таблиця 1

Зведені дані щодо населення, розміру житлового фонду та частки кооперативного житла у ньому (у розрізі окремих країн Європи)

 

№ п/п

 

Країна

Кількість населення, млн

Кількість житла,

млн

Частка кооперативів у загальному житловому фонді, %

  1.

Австрія

8,4

4,2

18

2.

Бельгія

11,2

5,0

1,2

3.

Болгарія

7,4

3,9

2

4.

Великобританія

         63,4 

27,1

7,7

5.

Греція

11,3

6,4

3,1

6.

Данія

5,4

2,8

2

7.

Естонія

1,3

0,65

60

8.

Ірландія

 4,6

1,9

0,5

9.

Іспанія

45,2

25,1

6

10.

Італія

61,3

30,0

2,1

11.

Німеччина

 80,8

40,1

10

12.

Норвегія

5,1

2,4

15

13.

Польща

38,2

13,3

16,2

14.

Португалія

11,0

5,9

2,6

15.

Словаччина

5,4

2,0

3,5

16.

Угорщина

9,9

4,3

1

17.

Франція

65,1

31,2

1

18.

Чехія

10,5

4,0

9,4

21.

Швейцарія

7,6

4,0

2,3

19.

Швеція

9,4

4,5

22

Складено на основі: [2,3]

 

У першій п’ятірці за названим показником знаходяться Естонія (60 %), Австрія (18 %), Польща (16,2 %), Норвегія (15 %), Німеччина та Чехія (близько 10 %). При цьому слід зауважити, що в інших країнах Європи, у тому числі і державах пострадянського простору (Україна, Росія та Білорусія), житлова кооперація має зовсім незначний відсоток – менше 0,5 %.

У більшості країн ЄС, не зважаючи на негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи, житлові кооперативи допомагають своїм членам – суттєво скоротити витрати, пов’язані із забезпечення якісним житлом. Ця економія складає від 10 до 30%, у порівнянні з тими цінами, що пропонують комерційні фірми [4, с. 33]. Сучасна житлова кооперація має й інші важливі переваги. До них сучасний український дослідник О.Ю. Литвин відносить такі: «Кооперативи діють значно ефективніше, ніж муніципальні житлові компанії; окремі з них пропонують ряд послуг для людей похилого віку, організовують дитячі садки; є носіями інновацій, спрямованих на підвищення якості життя населення (впроваджують нові технології щодо збереження енергії); не залежать від державних субсидій» [4, с. 68]. Разом з тим, цьому виду кооперації притаманний і суттєвий недолік, на якому акцентує згаданий учений – житлові кооперативи «переживають процес «старіння членської бази» (у кожному четвертому ЖК понад 50% членів у віці старше 60 років)» [4, с. 68].

З огляду на зазначені обставини, можна цілком погодитись з О.Ю.Литвином, що зарубіжний досвід названого виду кооперації споживачів та кооперативних організацій, що фінансують кооперативне будівництво викликає не тільки науковий, а й значний практичний інтерес, і може бути врахований в українській кооперативній практиці.

Так, з практичної точки зору привертає увагу той факт, що на початку 90-х років ХХ ст. у Чехії, Угорщині, Словаччині, при організаційній та фінансовій підтримці австрійських і німецьких будівельно-ощадних кас, було започатковано аналогічні інститути, успішній діяльності яких не завадили ні інфляція, ні фінансово-економічна криза [5, с. 75]. За допомогою названих кас кооперативний житловий фонд набув стрімкого розвитку. Причина успіху полягає у тому, що участь населення у будівельно-ощадних касах у якості членів є вигідною, так, як створює можливість фізичним особам, забезпечити себе житлом за цінами нижче середньоринкових.

Поряд із житловою кооперацією провідне місце серед кооперативів споживачів сьогодні належить енергетичним кооперативам [7, с. 106]. Причини стрімкого розвитку кооперативів названого виду європейські спеціалісти у галузі енергетики пов’язують, передусім, з широкою ініціативою пересічних громадян, які прагнуть до «децентралізації енергетичних послуг», що у багатьох державах Європи зосереджені у руках кількох фірм. Така ситуація стала наслідком запровадження на початку 1990-х років багатьма європейськими країнами неоліберальної політики, що передбачала практично повну відмову від державного регулювання енергетичного ринку, і перехід до стрімкого процесу приватизації.

Стимулюючими чинниками активізації енергетичних кооперативів у промислово розвинених країнах Європи на початку ХХІ ст. стали державна політика підтримки «екологічної енергетики» та численні технологічні розробки у галузі поновлюваних джерел енергії, що стали прямим результатом соціально-екологічних рухів прогресивного населення. В одній тільки Німеччині, 656 енергетичних кооперативи були створені у період між 2005 і 2013, а громадяни Великобританії у період між 2008 і 2012 роками організували більше 30 таких кооперативів.

Станом початок 2014 року в Європі функціонувало близько 3 тис. енергетичних кооперативів, з них майже 80 відсотків діяли у Німеччині та Данії [7, с. 105]. Такі кооперативи використовують найрізноманітніші джерела енергії, зокрема біомасу, вітер, сонячну енергію, геотермальні джерела, гідроресурси, природний газ тощо.

Економічна перевага енергетичних кооперативів полягає в тому, що особи – члени кооперативу поділяють між собою витрати, ризики та обов'язки капіталомістких проектів, які вони профінансувати не у змозі. Організувавши такий кооператив, члени-співвласники кооперативу поділяють економічні вигоди від вироблюваної електроенергії та / або тепла.

Таким чином, значну частину енергетичних кооперативів можна віднести до категорії кооперативів споживачів. На нашу думку слід виділити й багатофункціональні енергетичні кооперативи.

До такої групи можна віднести німецький кооператив під назвою «Energiegesellschafter eG», організований 16 червня 2009 року жителями містечка Люнен, що неподалік від міста Монстер. Названий кооператив об’єднав навколо себе 64 особи (фізичні та юридичні). Згідно статуту метою названого кооперативу є:

а) встановлення та підтримання об'єктів для генерації відновлюваної енергії, зокрема, сонячної та вітрової, а також біомаси та геотермальних установок;

б) виробництво, імпорт і розподіл усіх видів поновлюваних джерел енергії серед членів кооперативу;

в) продаж енергії, виробленої у вигляді електрики і / або тепла шляхом укладення відповідних контрактів;

г) спільне придбання обладнання для виробництва поновлюваних джерел енергії для членів;

д) консультаційна підтримка з питань відновлюваних джерел енергії;

е) організація і участь у науково-дослідних та експериментальних проектів регіонального значення.

Крім енергетичних послуг статут кооперативу «Energiegesellschafter eG» передбачає забезпечення членів необхідними товарами через власні магазини. З цією метою, кооператив участь разом з іншими компаніями, може брати у створенні допоміжних установ [8].

Загалом Німеччина є європейським лідером у галузі кооперативної енергетики. За даними німецького національного агентства поновлюваних джерел енергії, на початок 2015 року у цій країні діяло 888 кооперативів для виробництва «децентралізованої» енергії. Навколо них об’єднано близько 200 тис. членів. Показово, що протягом 2014 року було засновано близько 150 нових енергетичних кооперативів [8, c. 592; с. 1].

Значний успіх енергетичної кооперації Німеччини обумовлює підтримка ініціатив пересічних громадян з боку муніципалітетів та кооперативних банків (в якості членів або партнерів).

Описаний досвід, з урахуванням вітчизняних особливостей, може бути застосований в Україні. Створення енергетичних кооперативів є особливо важливим для сільської місцевості. Вони можуть відіграти вирішальну роль у забезпеченні електроенергією з нетрадиційних джерел не тільки селян – звичайних споживачів, а й фермерських господарств, які підсилять свою автономність.

Ще однією надзвичайно важливою групою серед кооперативів споживачів є медичні кооперативи (англ. мовою – Health Co-operatives, або Healthcare Co-operatives). За даними всесвітньої кооперативної організації Міжнародний Кооперативний Альянс кооперативи, що діють у сфері охорони здоров’я обслуговують щонайменше 100 мільйонів родин. Метою таких кооперативів є надання медичних послуг переважно членам. Згідно досліджень В.В.Гончаренка та А.О.Пантелеймоненка за характером діяльності медичні кооперативи поділяються на чотири основні групи:

- консультативно-лікувальні (багатопрофільні і спеціалізовані);

- медико-технічні (постачають медичні прилади і техніку для потреб сім’ї);

- оздоровчі (сприяють оздоровленню членів кооперативу);

- кооперативи для догляду за важкохворими, інвалідами та людьми похилого віку тощо [9, с. 42].

Найбільш активними серед країн Європи у галузі медичної кооперації є Італія (945), Фінляндія (92) та Португалія (38).

Кооперативи згаданих вище країн є членами спеціалізованої Асоціації – «International Health Cooperative Organisation», створеної у 2011 році. Згідно Статуту (ст. 12) фінансування її діяльності відбувається за рахунок: бюджету МКА, державних субсидій, членських внесків і плати членів за окремі види послуг [10, с. 5].

Звернення України до названої асоціації щодо співпраці може стати початком реалізації Проекту технічної допомоги, метою якого буде створення вітчизняних кооперативів споживачів медичних послуг. При цьому, успіхові цього Проекту сприятиме використання кращого зарубіжного досвіду.

Говорячи про кооперативи споживачів, слід згадати й ІТ-кооперативи (інформаційно-технологічні кооперативи), що мають місце у кооперативному секторі європейських держав. Основною метою таких кооперативів є консультування та поширення інформаційних технологій серед своїх членів, передусім, у бізнес-середовищі. Більшість ІТ-кооперативів спеціалізуються на розробці програмного та системного забезпечення, а також консультаційних послугах.

Такі кооперативи активно діють у Німеччині. У цій країні функціонує близько 20 ІТ-кооперативів, що охоплюють 20 % ринку інформаційних послуг. Одним із найбільш відомих у межах країн ЄС, є німецький ІТ-кооперативів DATEV, створений у 1966 році у м. Нюрнберзі. Кооператив забезпечує своїх членів сучасними спеціальними комп’ютерними програмами. Послугами DATEV користуються близько 40 тис. членів, а постійну його роботу забезпечують близько 6 тис. працівників. Він має 24 філії в Німеччині свої представництва у Австрії, Італії, Іспанії, Польщі та Чехії. Щорічний оборот цього кооперативу значно перевищує півмільярда євро.

Привертає увагу той факт, що ІТ-кооперативи тісно співпрацюють з місцевими муніципалітетами. Так, у землі Саксонія-Ангальт існує комунальна ІТ-система («Die Kommunale IT-UNION eG» – KITU), побудована за допомогою кооперативної моделі. Її членами є 20 місцевих муніципалітетів [11, c. 88]. За допомогою кооперативу громади мають можливість реалізувати найрізноманітніші проекти інформаційно-технологічного забезпечення, розраховуючи при цьому на значну економію коштів. Наведений приклад переконливо свідчить про те, що у такий спосіб громади можуть самоорганізуватись для вирішення найрізноманітніших проблем інформаційного характеру. При цьому ІТ-кооперативи в Україні можуть суттєво активізувати існуючу систему дорадництва, зробити її більш привабливою для пересічних громадян і що не менш важливо – просувати ідею партнерського співфінансування інформаційних послуг з боку населення і органів місцевого самоврядування.

Висновок. Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок про те, що нефінансові кооперативи споживачів довели свою необхідність функціонування в економіках країн Європи. З огляду на їх економічне і соціальне значення, у багатьох державах існує послідовна урядова та муніципальна політики щодо всебічної підтримки кооперативів для найбільш активного залучення їх до вирішення актуальних проблем соціально-економічної сфери.

Названі види кооперативів споживачів, за виключенням тих, що функціонують у житловій сфері, поки що відсутні в Україні, проте всі вони мають широкі перспективи. Для їх створення є базовий закон «Про кооперацію», прийнятий ще у 2003 році. А за умови належної державної підтримки та сприяння з боку органів місцевого самоврядування, вони можуть суттєво сприяти підвищенню життєвого рівня пересічних громадян України.

 

Література:

1. Birchall J. The potential of co-operatives during the current recession; theorizing comparative advantage // Johnston Birchall. – Journal of Entrepreneurial and Organizational Diversity (JEOD) – 2013. – Vol. 2. – Issue 1. – P. 1-22.

2. The State of Housing in the EU 2015: Informing Policy, Inspiring Innovation //About This Report. - Brussels: European Federation for Public, Cooperative and Social Housing, 2015. – 57 p.

3. Profiles of a Movement: Co-operative Housing around the World [Електронний ресурс]. – Brussels: Housing Europe and ICA Housing, 2012. – 91 p. – Режим доступу: file:///C:/Users/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9/Downloads/housing%20coops_web%20(3).pdf

4. Литвин О.Ю. Розвиток житлової кооперації в країнах Європи та можливості використання європейського досвіду в Україні: Монографія / О.Ю. Литвин, Л.О. Дорогань-Писаренко, Ю.Ю. Шамота. – Полтава: 2014. – 175 с.

5. Концепція розвитку житлової кооперації та запровадження житлових будівельно-ощадних кас в Україні. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. N 243-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/243-2010-%D1%80

6. Tarhan M. D. Renewable Energy Cooperatives: A Review of Demonstrated Impacts and Limitations / Mumtaz Derya Tarhan // – Journal of Entrepreneurial and Organizational Diversity (JEOD). – 13 August 2015. – Volume 4, Issue 1 (2015). – Р. 104-120

7. Die Energiegesellschafter eG für eine nachhaltige Energieversorgung. Satzung der Genossenschaft die Energiegesellschafter eG [Електронній ресурс]. – Режим доступу: http://www.die-energiegesellschafter.de/upload/pdf/standard/satzung.pdf

8. Пантелеймоненко А. О. Енергетичні кооперативи: досвід Німеччини [Текст] / А.О.Пантелеймоненко, Т.І.Грицюк // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Вип. 1(6). – Т. 2. – Полтава: ПДАА, 2013. – С. 36-45.

9. Гончаренко В.В. Основи діяльності кооперативних організацій. Вітчизняний та зарубіжний досвід: навч. посіб. / В.В. Гончаренко, А.О. Пантелеймоненко. – Полтава : ПУЕТ, 2012. – 59 с.

10. International Health Co‐operative Organisation: Statutes. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://previewihco.files.wordpress.com/2015/01/ihco_statutes_2011_en.pdf

11. Kommunale IT-UNION eG / offizielle Web-Seite [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kitu-genossenschaft.de/%C3%9Cber-KITU

 

References:

1. Birchall J. The potential of co-operatives during the current recession; theorizing comparative advantage // Johnston Birchall. – Journal of Entrepreneurial and Organizational Diversity (JEOD) – 2013. – Vol. 2. – Issue 1. – P. 1-22.

2. The State of Housing in the EU 2015: Informing Policy, Inspiring Innovation //About This Report. - Brussels: European Federation for Public, Cooperative and Social Housing, 2015. – 57 p.

3. Profiles of a Movement: Co-operative Housing around the World [Електронний ресурс]. – Brussels: Housing Europe and ICA Housing, 2012. – 91 p. – Режим доступу: file:///C:/Users/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9/Downloads/housing%20coops_web%20(3).pdf

4. Lytvyn O.Yu. Rozvytok zhytlovoyi kooperatsiyi v krayinakh Yevropy ta mozhlyvosti vykorystannya yevropeys'koho dosvidu v Ukrayini: Monohrafiya / O.Yu. Lytvyn, L.O. Dorohan'-Pysarenko, Yu.Yu. Shamota. – Poltava: 2014. – 175 s.

5. Kontseptsiya rozvytku zhytlovoyi kooperatsiyi ta zaprovadzhennya zhytlovykh budivel'no-oshchadnykh kas v Ukrayini. Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 17 lyutoho 2010 r. N 243-r. [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/243-2010-%D1%80

6. Tarhan M. D. Renewable Energy Cooperatives: A Review of Demonstrated Impacts and Limitations / Mumtaz Derya Tarhan // – Journal of Entrepreneurial and Organizational Diversity (JEOD). – 13 August 2015. – Volume 4, Issue 1 (2015). – Р. 104-120

7. Die Energiegesellschafter eG für eine nachhaltige Energieversorgung. Satzung der Genossenschaft die Energiegesellschafter eG [Електронній ресурс]. – Режим доступу: http://www.die-energiegesellschafter.de/upload/pdf/standard/satzung.pdf

8.Panteleymonenko A. O. Enerhetychni kooperatyvy: dosvid Nimechchyny [Tekst] / A.O. Panteleymonenko, T.I. Hrytsyuk // Naukovi pratsi Poltavs'koyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi. – Vyp. 1(6). – T. 2. – Poltava: PDAA, 2013. – S. 36-45.Goebel K. Energiegenossenschaften in Deutschland – Modell und Umsetzung / Katarzyna Goebel und Jens Lowitzsch // Zbornik radova Pravnog fakulteta u Splitu, god. - 2015. - № 52. – S. 585.- 601.

9. Honcharenko V.V. Osnovy diyal'nosti kooperatyvnykh orhanizatsiy. Vitchyznyanyy ta zarubizhnyy dosvid: navch. posib. / V.V. Honcharenko, A.O. Panteleymonenko. – Poltava : PUET, 2012. – 59 s. International Health Co‐operative Organisation: Statutes. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://previewihco.files.wordpress.com/2015/01/ihco_statutes_2011_en.pdf

10. International Health Co‐operative Organisation: Statutes. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://previewihco.files.wordpress.com/2015/01/ihco_statutes_2011_en.pdf

11. Kommunale IT-UNION eG / offizielle Web-Seite [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kitu-genossenschaft.de/%C3%9Cber-KITU

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.