Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13 » Гнатів З. Я. ПОТЕНЦІАЛ РЕЛІГІЙНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ В СУЧАСНОМУ ПРОЦЕСІ ЕДУКАЦІЇ

Гнатів З. Я. ПОТЕНЦІАЛ РЕЛІГІЙНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ В СУЧАСНОМУ ПРОЦЕСІ ЕДУКАЦІЇ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13, Мистецтво

УДК 37.034:37.017.93

 

ПОТЕНЦІАЛ РЕЛІГІЙНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ В СУЧАСНОМУ ПРОЦЕСІ ЕДУКАЦІЇ

Гнатів Зоряна Ярославівна

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Україна, м. Дрогобич

 

В статті висвітлюється необхідність цілеспрямованої системи музично-естетичного виховання школярів на основі національної культури, релігії, мистецтва, а саме – через потенціал духовної музики.

Ключові слова: мистецтво, духовність, релігійні цінності, українська духовна музика, процес едукації.

Гнатив З. Я. ПОТЕНЦИАЛ РЕЛИГИОЗНО-ДУХОВНЫХ ЦЕННОСТЕЙ В СОВРЕМЕННОМ ПРОЦЕССЕ ЭДУКАЦИИ/ Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко, Украина, г. Дрогобыч

Аннотация: В статье освещается необходимость целенаправленной системы музыкально-эстетического воспитания школьников на основе национальной культуры, религии, искусства, а именно - через потенциал духовной музыки.

Ключевые слова: искусство, духовность, религиозные ценности, украинская духовная музыка, процесс едукации.

Hnativ Z. POTENTIAL RELIGIOUS AND SPIRITUAL VALUES IN MODERN EDUCATIONAL PROCESS/ Drogobytsky State Pedagogical University named after Ivan Franko, Ukraine, Drogoby`ch

The article highlights the need for a purposeful system of musical and aesthetic education of pupils on the basis of national culture, religion, art, namely through the potential of spiritual music.

Key words: art, spirituality, religious values, Ukrainian sacred music, edukatsiyi process.

 

Тема даної статті зумовлена актуалізацією духовної діяльності суспільства, де необхідністю постає збереження і використання культурного генофонду нації, його глибинного осмислення, можливості використання творчих властивостей менталітету і національного характеру українців, як духовного ресурсу, що несе в собі значні креативні потенції та є першочерговими у плані творення “духовної скарбниці” народу.

Насичена стрімким науково-технічним прогресом епоха новітнього часу призводить до зміни становища людини в світі та її поглядів на саму себе, до сутнісних змін у ментальності, системі цінностей тощо. Необхідністю сьогодення є пошук нових педагогічних ідей для повноцінного всебічного розвитку особистості, для піднесення своєї культури і духовності.

Визначення сучасного статусу України як багатонаціональної та поліконфесійної держави зумовлює все більш відроджуваний інтерес до здобутків національної культури, релігії, мистецтва, що сприяє їх глибинному науковому осмисленню. Значну необхідність становить пошук нових рушійних сил, які б консолідували розум і волю населення нашої держави, більшість якого опинилося в так званому “екзистенціальному вакуумі”, втративши смисло-життєві цінності та сенс життя. Як правило, ця проблема веде до антисоціальної поведінки та занепаду нації.

У розвитку сучасної української культури помітна властивість повернення до її традиційних основ, в тому числі і релігійно-духовних. Це явище не випадкове і викликане багатьма чинниками, в тому числі й неспокійною соціально-культурною ситуацією.

Аналізуючи причини, які привели систему освіти до кризового стану, переважна більшість педагогів акцентують увагу на питання освітньої політики, передусім на так званому залишковому принципі її фінансування. Між тим, криза сучасної школи проявляється не тільки в її чисельних економічних проблемах, але і у проблемах духовно-морального та культурного характеру.

Посткласична наука потребує нового світогляду, точніше повернення до світорозуміння, закладеного в біблійному вченні, про що дедалі наполегливіше говорять видатні вчені сучасності. ”Нині для забезпечення нормального людського життя, як ніколи необхідне повернення до втраченого впродовж минулого століття зв’язку наукового знання з релігійними, духовними і моральними цінностями. Саме освіта покликана нині стати об’єднавчим стрижнем, навколо якого й стане можливим формування фундаментальних духовних цінностей людства. Адже саме освіта насамперед сприяє моральному і духовному вдосконаленню особистості” [4, с.255].

Релігійність є невід’ємним аспектом культурно-антропологічного буття. Вона була притаманна людству за всіх часів, змінювалися лише форми прояву, пов’язані із соціальними змінами та з територіальною стратифікацією культур того чи іншого етносу.

Як зазначає А.Залужна, провідна для української ментальності релігійно-моральна домінанта з посиленим ідеалом святості є вагомим моментом національної культури. П. Величковський, спираючись на біблійну та святоотчу традицію щодо триєдності тілесного, душевного й духовного життя людини, наводить думку про споконвічну потребу в релігії як закономірний прояв духовного життя, головними ознаками якого є любов до Бога, жадання Бога, всезагальне прагнення до вседосконалого блага. Звідси й усезагальність релігії як прояву духовного життя. Серце, як основу життя душевного, на думку П.Величковського, необхідно очистити від пристрастей, оскільки в ньому зосереджується все, що виробляється волею й у процесі мисленнєвої діяльності. Саме тому «серце необхідно тримати в смиренномудрії... адже чистим серцем і умом можна споглядати Розумне Сонце» [1, с. 27].

Гуманітаризації змісту освіти передбачає нові підходи до якості пропонованої дітям інформації, що, в свою чергу, веде до збільшення питомої ваги предметів естетичного циклу, адже музичне мистецтво, образотворче мистецтво, малювання, гра мають здатність об’єднувати людей духовно, вчать жити почуттям інших і розуміти ці почуття.

В навчально-виховному процесі сучасної школи музика вже давно перетворилася на довільний предмет, а програми побудовані за принципом засвоєння знань. Насамперед, варто добре задуматись над кінцевою дидактичною метою такого навчання. Добре продумана стратегія і тактика викладання допомогла б вирішити значне коло проблем. Безперечно, що пріоритетом повинен стати розвиток особистості. Власне, в цьому аспекті ми не можемо залишити поза увагою велику силу духовної музики, яка разом із народною складає найдавніший пласт вітчизняної культури – це частина життя народу, особливості його світосприйняття, сторінки його історії.

Оскільки музика є невід’ємним елементом сьогоднішньої молодіжної культури, її вплив безпосередньо відбувається паралельно з процесом едукації учнів. Тому важливо слідкувати, якою музикою заповнене середовище дітей Часто-густо більшість молодих людей навіть не можуть проаналізувати і осмислити те, що слухають. Адже важливо не тільки слухати, а чути і розуміти той або інший музичний твір. Тому духовну музику можна розглядати як духовну альтернативу сучасному популярному мистецтву.

Викладання духовної музики в школі має свої певні особливості і проблеми. Насамперед, слід забезпечити суб’єктно-суб’єктною взаємодією атмосферу доброзичливості, щирості, демократичності. Педагог повинен бути освіченою людиною, добре володіти матеріалом, методикою роботи на уроці, мати необхідний нотний матеріал і звукозаписи, та обов’язково повинен враховувати, що в класі можуть бути діти різних національностей та віросповідань.

Слід зазначити, що в сучасних програмах з музичного мистецтва для загальноосвітніх шкіл (Художньо-естетичний цикл дисциплін для 5-11 класів за програмою ”Музичне мистецтво” Б.М. Фільц [5] та ”Художня культура” Л.М.Масол [3]) дотичність до духовної музики мають уроки лише у 5, 6 та 9 класах. А саме, за програмою Б. Фільц ”Музичне мистецтво” у 5 класі у ІІ семестру вивчається тема ”Духовне мистецтво”. Слухається твір А.Веделя ”Херувимська”. У 6 класі в І семестрі (тема №2 ”Я і музика”) вивчається ”Рондо” з ”Маленької нічної музики”, ”Lacrimoza” з ”Реквієму” В.А.Моцарта, а в ІІ семестрі (тема ”Духовне мистецтво”) вивчається хоровий концерт № 24 Д.Бортнянського.

Згідно з програмою ”Художнья культура” за редакцією Л.Масол в 9 класі (І семестр, тема № 2 ”Музична культура Київської держави”) пропонується до вивчення народна, природно-світська, церковна музика. Давньоруські музиканти. Музичні інструменти. Народний епос. В ІІ семестрі (тема ”Художня культура ХVII-XVIII ст. Музична культура”) вивчаються церковний спів, партесний концерт, хоровий концерт та його творці (М.Березовський, Д.Бортнянський, А.Ведель), канти Г.Сковороди.

Повертаючись до багатої спадщини вітчизняної літургійної та паралітургійної музики, створеної впродовж двох тисячоліть розвитку християнської церковно-музичної традиції (Х ст. - київський знаменний розспів, ХУІ-ХУІІ ст.- партесний спів, ХУІІІ-ХІХст. – хоровий концерт (Д.Бортнянський, А.Ведель, М.Березовський); кінець ХІХ – поч. ХХ ст. духовна музика М.Лисенка, П.Козицького, О.Кошиця, М.Леонтовича, Я.Степового, К.Стеценка та ін.; ІІ половина ХХ – поч. ХХІ ст. релігійно-духовна творчість М.Скорика, Л.Дичко, В.Камінського, О.Козаренка, Є.Станковича, М.Ластовецького та ін.) можна говорити про її недостатню присутність в навчально-виховному процесі сучасної школи, зокрема в шкільних програмах та на інтегрованих уроках. Актуальне таке взаємопоєднання наприклад, на уроках української літератури, де згідно з програмою в 9 класі вивчаються: Біблія – Святе письмо (Старий і новий Заповіти) і збірник літературних пам’яток (Книга Бутя, Книга Псалмів, Пісня пісень); Біблійні книги в давній Україні: Псалтир (молитви), Євангелії (про Ісуса Христа), Апостол (про його учнів); Українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огієнко та ін.); Використання біблійних тем, сюжетів, образів у світовій та українській літературі).

Залучення до творів духовної тематики дає дітям по-перше, знання історії і джерел культури своєї країни. По-друге, духовна музика, як синтез релігії і мистецтва, слугує засобом естетичного і морального виховання. Вона допомагає повернути дітей до совісті, добра, краси, благородства, внутрішньої дисципліни, філософському осмисленню оточуючого середовища, спонукатиме розвитку почуття любові і співчуття до ближніх, бережливому ставленню до природи, взивати до совісті і милосердя та стати однією із форм художнього пізнання світу. По-третє, для забезпечення комплексного підходу до розвитку особистості дитини велике значення мають міжпредметні зв’язки та інтегровані уроки, насичення яких духовною музикою збагачують світосприймання дітей, їх слуховий досвід поповнюється новими інтонаціями, образами, відмінними від фольклору і класичної світської музики.

Актуальність наступних досліджень зумовлено цілою низкою причин. Це, по-перше, багатогранність проблеми, яка виникає на перетині різних галузей наукового знання − філософського, культурологічного, педагогічного, естетичного, мистецького і потребує розставлення нових акцентів відповідно до сучасних новацій в кожній з наук. По-друге, гострота звучання проблеми формування духовної культури особистості в наш час зумовлена соціальними умовами. Ринкові відносини роблять нас свідками того, як девальвуються духовні цінності, як споживацькі настрої затуляють бажання пізнавати, діяти, творити, у значної частини учнівської і студентської молоді спостерігається зубожіння життєвих і мистецьких пріоритетів.

 

Література:

1. Величковский П. Крины сильные или цветы прекрасные. – Одесса: Тип. русской речи, Александровский проспектъ, 1910. – 76 с.

2. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. – Посібник для студентів вищих навчальних закладів. Видання друге, допрацьоване і доповнене. Дрогобич: Коло, 2006. – 608с.

3. Масол Л. Впровадження нових програм з мистецтва і художньої культури // Мистецтво та освіта. – 2001. – №3. – С.27-30.

4. Скотний В. Раціональне та ірраціональне в науці й освіті. – Київ-Дрогобич: Коло, 2003. – 288с.

5. Художньо-естетичний цикл програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-8 класи. Авт. Б. М. Фільц, І. М. Бєлова, Г. Б. Букрєєва та ін. – Київ, - 2005. – 233с.

References:

1. Vely`chkovsky`j P. Kry`nы sy`l`nыe y`ly` czvetы prekrasnыe. – Odessa: Ty`p. russkoj rechy`, Aleksandrovsky`j prospektъ, 1910. – 76 s.

2. Vy`shnevs`ky`j O. Teorety`chni osnovy` suchasnoyi ukrayins`koyi pedagogiky`. – Posibny`k dlya studentiv vy`shhy`x navchal`ny`x zakladiv. Vy`dannya druge, dopracz`ovane i dopovnene. Drogoby`ch:Kolo, 2006. – 608s.

3. Masol L. Vprovadzhennya novy`x program z my`stecztva i xudozhn`oyi kul`tury` // My`stecztvo ta osvita. – 2001. – #3. – S.27-30.

4. Skotny`j V. Racional`ne ta irracional`ne v nauci j osviti. – Ky`yiv-Drogoby`ch:Kolo, 2003. – 288s.

5. Xudozhn`o-estety`chny`j cy`kl programy` dlya zagal`noosvitnix navchal`ny`x zakladiv. 5-8 klasy`. Avt. B. M. Fil`cz, I. M. Byelova, G. B. Bukryeyeva ta in. – Ky`yiv, - 2005. – 233s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^