Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13 » Поплавська О. А. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Поплавська О. А. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13, Педагогіка

УДК 378.147

 

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Поплавська О. А.

Хмельницький національний університет, Хмельницький, Інститутська 11, 29016, Україна

 

У статті досліджено готовность студента-економіста до вивчення математичних дисциплін в умовах дистанційного навчання. Визначено суть та структуру готовності студентів до дистанційного навчання, критеріальні та рівневі характеристики цієї готовності.

Ключові слова: готовність, компоненти готовності, критерії готовності, показники та рівні готовності.

 

Поплавская Е. А. ИССЛЕДОВАНИЕ СОСТОЯНИЯ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ ЭКОНОМИСТОВ К РАБОТЕ В УСЛОВИЯХ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ/ Хмельницкий национальный университет, Хмельницкий, Институтская 11, 29016, Украина

В статье исследована готовность студента-экономиста к изучению математических дисциплин в условиях дистанционного обучения. Определена суть и структуру готовности студентов к дистанционному обучению, критериальные и уровневые характеристики этой готовности.

Ключевые слова: готовность, компоненты готовности, критерии готовности, показатели и уровни готовности.

 

Poplavska О. А. FUTURE ECONOMISTS WILLINGNESS  STATUS RESEARCH IN DISTANCE LEARNING CONDITIONS/

National University of  Khmelnytsky, Khmelnytsky, Institutska 11, 29016, Ukraine

 

This article explores students' willingness to study mathematics in conditions of distance learning. The essence and structure of students’ willingness for distance learning, criteria and level characteristics of such willingness are defined.

Keywords:willingness, components of willingness, the criteria for willingness, characteristics and levels of willingness.

 

В останні роки в освітньому просторі України, як і у всьому світі, інтенсивно впроваджується  нова технологія навчання – дистанційна, яка добре інтегрується з традиційними формами навчання (очною та заочною). Існуючий досвід упровадження технологій дистанційного навчання (ДН) в систему підготовки спеціалістів показує, що однією з основних є проблема готовності студентів до навчання в нових умовах, дистанційно, оскільки при безумовній перспективності різноманітних форм і моделей ДН, спостерігається недостатня якість цього навчання. Тому, актуальною є проблема формування готовності майбутніх економістів до роботи в умовах ДН.

Проаналізуємо готовність студентів-економістів до роботи в умовах ДН при вивченні математичних дисциплін. Оскільки ДН розглядається як нова форма організації процесу навчання, що базується на принципі самостійного навчання студента і передбачає інтерактивну взаємодію між учасниками (студентом і викладачем), яка здійснюється на відстані за допомогою сучасних ІКТ, то формування готовності до ДН  включає і формування їх готовності до самостійного застосування ІКТ у пізнавальній діяльності. У межах розгляду готовності до діяльності як наукової категорії є кілька підходів до тлумачення її сутності. У науковій літературі готовність до діяльності розглядають, по-перше, як психічний стан, по-друге – як здібність, по-третє – як психологічну якість. М.І. Дьяченко вказує, що готовність – це первинна фундаментальна умова успішного виконання будь-якої діяльності [3, с.49]. Зауважимо, що при підготовці майбутніх економістів до професійної діяльності виникає питання про особистісну готовність студентів до роботи в умовах ДН. Тому, досліджуючи готовність майбутніх економістів до роботи в умовах  ДН, ми розглядали таку готовність як  окремий випадок готовності майбутніх економістів до виконання фахових завдань.

Погоджуючись з думкою С. А. Дєєвої [2, с. 9], ми розглядаємо  готовність майбутнього економіста  до роботи в умовах ДН, як інтегративну  якість особистості, яка виражається у здатності до адаптації в умовах інформатизації освітньої та професійної сфер, успішному навчанню із застосуванням дистанційних технологій, потребі і спрямованості професійно-особистісного зростання засобами ІТ, що відображає цілісну взаємодію мотиваційного, когнітивного та інформаційного компонентів.

Мотиваційний компонент – це усвідомлене, позитивне ставлення до ДН та вивчення математичних дисципін, пізнавальної діяльності, бажання використовувати технології  ДН при вивченні математичних дисциплін.

Когнітивний компонент – наявність у студента системи знань, які він повинен опанувати. Ця система складається з таких основних блоків, як володіння теоретичними основами математики, обізнаність щодо сутності, специфіки та технологій ДН, про можливості використання НІТ при розв’язуванні математичних задач, а також певний рівень розвитку пізнавальних здібностей та практичної підготовки

Інформаційний компонент готовності  - сукупність умінь і навичок для застосування технологій ДН, навичок обробки математичної інформації з використанням для вирішення професійних задач комп’ютерної техніки та спеціалізованих математичних і статистичних програм, сформована  інформаційна культура.

На думку Н. І. Гендіної інформаційна культура особистості – одна із складових загальної культури людини; сукупність інформаційного світогляду і системи знань, умінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність з отримання задоволення індивідуальних інформаційних потреб із застосуванням як традиційних так і нових інформаційних технологій [1, с.21].

Сформованість компонентів готовностімайбутніх економістів до роботи в умовах ДН будемо досліджувати  за наступними критеріями:

Ціннісно-мотиваційний критерій – мотиви, прагнення і інтереси студентів до роботи в умовах ДН. Показники: мотивація до навчання; активність; наявність інтересу до ДН; усвідомлення сенсу застосування технологій ДН; спрямованість на самоосвіту; бажання до використання ІТ при вивченні математичних дисциплін.

Знаннієвий критерій – знання основ математики, суті і структури ДН, уміння і навички самостійної роботи. Показники: наявність теоретичних знань основ математики, суті і структури ДН, технологій ДН; знання із сфери ІКТ; умінь та навичок самостійно навчатись.

Технологічний критерій -  уміння і навички користування ІТ, сформована інформаційна культура. Показники: комп'ютерна грамотність, наявність умінь і навичок використовувати ІКТ при розв'язанні математичних задач, уміння і навички орієнтуватись у сучасному інформаційному просторі ( аналіз, синтез, пошук інформації   та навички спілкування в мережі Internet).

У виділенні цих критеріїв ми виходили з того, що перш за все ДН засновано на самостійному здобуванні знань слухачами, і тому,  найважливішими завданнями, які постають перед студентами у процесі вивчення математичних дисциплін в умовах ДН, є уміння і навички застосування технологій ДН у навчальному процесі,  спрямованість  до саморозвитку та самоосівти засобами ІТ, уміння і навички самостійно навчатись, працювати з інформаційними матеріалами, використовуючи різні способи пізнавальної діяльності, уміння і навички роботи в інформаційному середовищі.

Виходячи із критеріїв визначення сформованості готовності майбутніх економістів до роботи в умовах  ДН, на діагностичному етапі ми виділили три  рівні готовності "низький", "достатній" та "високий".

Низький рівень готовності майбутніх економістів до роботи в умовах ДН характеризується: відсутністю чи слабкою вираженістю мотивації, інтересу до ДН, до використання ІКТ при вивченні математичних дисциплін; низькою активністю; відсутністю навичок до самостійної роботи; студент володіє поверхневими математичними знаннями, знаннями про суть і специфіку ДН, про місце призначення математичних дисциплін у фаховій діяльності; комп'ютерна грамотність розвинена на рівні користувача, що обумовлює відсутність умінь і навичок  використання спеціалізованих програмних засобів під час вивчення математичних дисциплін; студент слабо орієнтується в інформаційному просторі.

Достатній рівень готовності майбутніх економістів до роботи в умовах ДН характеризується: ситуативною мотивацією та активністю, інтересом до ДН, зацікавленістю  в отриманні нових знань з математичних дисциплін за допомогою ІКТ; усвідомленим сприйняттям інформації; здатність до самонавчання і самоконтролю носить епізодичний характер, що вимагає зовнішнього контролю; значний обсяг знань, умінь і навичок як з математичних дисциплін, так і з особливостей та технологій ДН носять продуктивний характер; студент добре володіє навичками роботи з комп'ютером, проте є прогалини у знаннях і навичках роботи з НІТ та із спеціалізованими програмними засобами у процесі вивчення математичних дисциплін, добре орієнтується в інформаційному просторі, у нього сформовані навики спілкування в мережі Internet.

Високий рівень готовності майбутніх економістів до роботи в умовах ДН характеризується: чітко вираженою позитивною мотивацією, інтересом до ДН; високою активністю; усвідомленістю у важливості вивчення математичних дисциплін та застосуванням ІКТ; студент володіє глибокими знаннями основ математики, знаннями про сутність та специфіку ДН,  уміннями і навичками використання НІТ при розв'язуванні навчально-професійних задач,  здатністю до самоосвіти і самоконролю; студент вільно володіє комп'ютером, обізнаний в сфері НІТ і спеціалізованих програмних засобах, які використовують при вивченні математичних дисциплін; вільно орієнтується в інформаційному просторі, спілкується з учасниками навчального процесу за допомогою ІКТ, має сформовану інформаційну культуру.

У процесі проведення констатувального експерименту нами вивчався стан готовності майбутніх економістів до роботи в умовах ДН під час вивчення математичних дисциплін. У практичній частині наших емпіричних досліджень ми ставили такі завдання: визначити ставлення студентів до навчання  засобами телекомунікацій, дослідити активність студентів у процесі ДН, визначити рівень знань, умінь і навичок студентів , щодо використання ІКТ, зокрема при вивченні математичних дисциплін; дослідити уміння і навички самостійної роботи студентів, поза межами ВНЗ.

Емпіричні дослідження проводились  в Хмельницькому національному університеті серед студентів першого курсу спеціальності "Економіка підприємства" дистанційної форми навчання. В констатувальному експерименті приймали  участь 112 респондентів. Для діагностики рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх економістів до роботи в умовах ДН нами використовувались найбільш розповсюджені у педагогіці методи діагностики: спостереження, бесіди, анкетування та тестування.

Для визначення рівня сформованості мотиваційного компоненту готовності за ціннісно-мотиваційним критерієм ми спотерігали за активністю студентів під час навчального процесу та проводили анкетування, щодо визначення рівня мотивації студентів до навчання, інтересу до ДН та технологій ДН, спрямованості студента на саморозвиток і самоосвіту. Отримані результати спостережень дають нам підставу вважати, що 12,7% студентів мають високу активність у навчанні (вчасно виконують контрольні роботи та проходять тематичні тестування, активно співпрацюють із викладачем та іншими учасниками навчального процесу), 37,7% - достатню  і 49,6% студентів мають низьку активність. Крім того, аналіз результатів анкетування  засвідчив, що більшість опитаних 83,9% зацікавлена в отриманні освіти засобами ДН, мотивами навчання у 37,5% студентів є прагнення отримання нових знань, самопізнання, успішна реалізація у фаховій діяльності, 53,6% студентів отримують суто позитивні емоції від роботи з комп'ютером. Проте, 27,7 %  студентів не вірять у ефективність  вивчення математичних дисциплін засобами дистанційних технологій, а 56,3% студентів вважають вивчення математичних дисциплін в умовах ДН можливим лише за умов отримання постійної допомоги від викладача протягом навчального процесу та збільшення можливостей спілкування з іншими студентами. Лише 7,1% опитаних висловились, що здатні виділити щодня більше 4-х годин на навчання, 48,2% вважають, що для самонавчання їм потрібна мотивація, 27,6% не вірять у свої можливості до самонавчання. Крім того, 20,5% опитаних продемонстрували усвідомленісь використання ІКТ та спеціалізованих програмних засобів при вивченні математичних дисциплін, 68,8% відзначили важливість ІКТ, але не обґрунтували свою точку зору, 10,7% опитаних не надали особливого значення використанню цих технологій. На основі аналізу результатів анкетування та спостережень за активністю студентів визначено, що за ціннісно-мотиваційним критерієм 25,2% студентів знаходяться на "низькому", 58,6%  - на "достатньому"  і 16,2% - на "високому" рівні сформованості готовності до роботи в умовах ДН.

Для визначення рівня сформованості когнітивного компоненту готовності за знаннієвим критерієм ми проводили тестування  студентів для перевірки рівня математичних знань, умінь і навичок із застосуванням ІКТ, а також проводили анкетування, щодо визначення рівня знань студентів специфіки і технологій ДН, знань про призначення математичних дисциплін, умінь і навичок самостійного навчання, знань НІТ, які використовуються при розв'язуванні математичних задач.

За результатами тестування виявлено, що  11,6% студентів  володіють "високим" рівнем математичних знань (13 студентів за результатами тестування отримали оцінку "5"), 33% - "достатнім" (37 студентів за результатами тестування отримали оцінку "4"), а 55,4% - "низьким" (62 студента за результатами тестування отримали оцінку "3"). Водночас аналіз  результатів анкетування показав, що 37,5% не володіють інформацією про суть і специфіку ДН, 36,6% студентів не знайомі з технологіями ДН. Відповідаючи на запитання, як впливають ІКТ на вивчення математичних дисциплін, 28,6 % опитаних вказали на те, що ІКТ полегшують навчання за рахунок економії часу і збільшення доступу до інформації, 52,6% зауважили, що ІКТ позитивно впливають на якість навчання, проте  збільшують навчальне навантаження через збільшення обсягу навчального матеріалу, 18,8% - вказали на ускладнення навчання, через необхідність володіння знаннями з ІКТ. Також, 28,6% студентів зазначили, що ніколи не використовуваль спеціалізовані програмні засоби при розв'язанні математичних задач. 37,4% студентів  визнають, що не завжди  уміють правильно планувати і організовувати свою діяльність, що впливає на якість навчання, 45,6% студентів визнають, що взагалі не можуть розподілити свій час. У 90,2% студентів є досвід самостійного навчання ( самостійне вивчення нового матеріалу, теми, методу, тощо) серед них 12% студентів визнали, що постійно звертаються до самонавчання (вивчення додаткового матеріалу, пошук додаткової інформації, тощо), 9,8% - такого досвіду не мають. Як показав аналіз результатів анкетування, велика частка студентів 46,4% не може назвати дисципліни, в яких використовуються математичні знання, 44,6% називають сфери використання математики, проте не можуть назвати конкретні математичні поняття і закони, які використовуються в інших дисциплінах і 10% оперують математичними поняттями і законами та відображають їх використання в інших дисциплінах. На основі аналізу результатів анкетування та тестування студентів визначено, що за знаннієвим критерієм 33,8% студентів знаходяться на "низькому", 53,7% - на "достатньому" і 12,5% - на "високому" рівні сформованості готовності до роботи в умовах ДН.

Для визначення рівня сформованості інформаційного компоненту готовності за технологічним критерієм ми спирались на результати анкетування. Аналіз результатів анкетування показав, що більшість студентів вільно володіє комп'ютером. Так, 86,6%  студентів визнали, що регулярно працюють з комп'ютером та володіють користувацькими навичками, 94,6% мають вільний доступ до мережі Internet, 8% - крім користувацьких мають програмувальні навички роботи і лише 5,4 % не мають досвіду роботи з комп'ютерною технікою та вільного доступу до мережі Internet. 63,4% опитаних щодня працюють із комп'ютером, при цьому 27,7% проводять за комп'ютером більше 4-х годин. Проте,  лише 59,8% - знайомі з операційною системою «Windows», текстовим редактором Word, сітьовими програмами та мають досвід роботи з графічними редакторами типу Adobe Photoshop, Power.Point, Paint.NET, 7% студентів крім навичок роботи із стандартними комп'ютерними програмами та деякими графічними редакторами володіють навичками роботи із спеціалізованими програмними засобами (наприклад, MathCAD). 79,5% студентів мають досвід спілкування в соціальних мережах, 10,7% студентів постійно користуються освітніми Internet-ресурсами для навчання, при цьому 30,4% опитаних добре володіють навичками пошуку інформації в мережі Internet, 50,8% - визнали, що недостатньо володіють навичками пошуку та аналізу інформації в мережі Internet, 18,8% - слабо орієнтуються у сучасному інформаційному просторі. На основі аналізу результатів анкетування студентів визначено, що за технологічним критерієм 20,1 % студентів знаходяться на "низькому", 58,7%  - на "достатньому" і 21,2% - на "високому" рівні сформованості готовності до роботи в умовах ДН.

Загальні результати готовності студентів до роботи в умовах ДН згідно з визначеними компонентами зображено на рис. 1

Повний варіант статті за посиланням stattya_Poplavska.doc [255 Kb] (cкачиваний: 8)

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^