Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13 » Ковпак Т. В., Потьомкіна В. Є. ВИКОРИСТАННЯ МАЛИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ФОРМ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Ковпак Т. В., Потьомкіна В. Є. ВИКОРИСТАННЯ МАЛИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ФОРМ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13, Педагогіка

УДК 371.321.5

 

ВИКОРИСТАННЯ МАЛИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ФОРМ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Ковпак Т. В., Потьомкіна В. Є.

Середня спеціалізована школа №200, Україна, м. Київ

Розглянуте критичне мислення як складова компетентнісної освіти. Визначені базові навички критичного мислення, формування яких доцільно здійснювати в першу чергу. Для їх формування запропоновано використовувати малі літературні форми, зокрема, синкан, хайку та цзацзуань.

Ключові слова: критичне мислення, малі літературні форми, компетентнісна освіта

 

Ковпак Т. В., Потемкина В. Е., ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МАЛЫХ ЛИТЕРАТУРНЫХ ФОРМ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ НАВЫКОВ КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ / Средняя специализированная школа №200, Украина, г. Киев

Рассмотрено критическое мышление как составная часть компетентностного образования. Определены базовые навыки критического мышления, формирование которых целесообразно осуществлять в первую очередь. Для их формирования предложено использовать малые литературные формы, в частности, синквейн, хайку и цзацзуань.

Ключевые слова: критическое мышление, малые литературные формы, компетентностное образование

 

Kovpak T. V., Potyemkina V. E. USING SMALL LITERARY FORMS TO CRITICAL THINKING SKILLS FORMATION/ The specialized high school #200, Ukraine, Kyiv

Critical thinking, as part of the competency education, was considered. The basic skills of critical thinking, the formation of which should be carried out in the first place, were defined. Small literary forms, in particular, sinkveyn, haiku and tszatszuan for theirs formation, is proposed.

Key words: critical thinking, competency education, small literary forms.

 

Сучасний етап розвитку шкільної освіти в Україні характеризується запровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу.

При цьому компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення навичок та набуття необхідних знань і умінь учнів, а компетентнісний підхід полягає в зміщенні акценту з накопичування нормативно визначних знань, умінь і навичок до формування й розвитку здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки і досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.

Не дивлячись на достатньо широку дискусію стосовно змісту терміну «компетентнісна освіта» [1–3], компетентнісний підхід нині застосовується як у практиці педагогічної діяльності [4–7], так і для побудови навчальних програм [8].

Необхідно зазначити, що до основних складових компетентності можна віднести [9]:

знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності;

уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний;

адекватне оцінювання – себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

Тобто загальна компетентність описується як сукупність складових [9]:

Компетентність=мобільність знань+гнучкість методу+критичність мислення.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що одним з напрямків компетентнісної освіти є реалізація методів (методик), спрямованих на формування в учнів навичок критичного мислення.

Однак постановці завдання щодо формування навичок критичного мислення повинні передувати відповіді на питання, що собою являє критичне мислення, а також які навички мислення є базовими (основними) та потребують формування в першу чергу.

Необхідно зазначити, що змістовне навантаження терміна «критичне мислення» досі залишається предметом дискусій. Зокрема, у [10] наводяться 8 визначень:

1....вміння аналізувати факти, продукувати та організовувати ідеї, захищати думки, робити порівняння, будувати логічні умовиводи, оцінювати аргументи та розв’язувати проблеми (Р.Chance, 1986);

2.....спосіб розмірковування, який потребує адекватної підтримки вірувань та небажання бути переконаним без належного обґрунтування (С.Tama, 1989);

3....пристосування аналітичного мислення з метою оцінки прочитаного (М. Hickey, 1990);

4...свідомий та обміркований процес, який використовується, щоб інтерпретувати або оцінювати інформацію та досвід за допомогою набору рефлективних засобів та можливостей, які враховують переконання та дії (L. Mertes,1991);

5...активний, систематичний процес розуміння та оцінювання аргументів. Аргументом є твердження про властивості певного об’єкту або відношення між двома або більше об’єктами, та підтвердження або спростування твердження. Людина, яка мислить критично, визнає, що немає простого вірного шляху зрозуміти та оцінити аргументи, та не всі спроби обов’язково будуть успішними (R. Mayer & F.Goodchild, 1990);

6...інтелектуально організований процес активної та вмілої концептуалізації, застосування, аналізу, синтезу та/або оцінювання інформації, отриманої або генерованої завдяки спостереженню, досвіду, рефлексії, розмірковуванню або спілкуванню, як провідника до переконань та дій (M. Scriven & R. Paul, 1992);

7...переконання, що до рішення приводить лише чесна оцінка можливих альтернатив із повагою до наявних підтверджень та аргументів (Hatcher and Spencer);

8...доцільні рефлективні роздуми, сфокусовані на визначенні у що вірувати та що робити (R. Ennis, 1992).

У [11] зазначено, що критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи і розуміння проблеми з метою прийняття власного обґрунтованого рішення (термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне»); вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

У [12] під критичним мисленням мається на увазі використання когнітивних технік або стратегій, які збільшують імовірність одержання бажаного кінцевого результату.

У [13] визначено, що критичне мислення становить собою когнітивну аналітико-синтетичну здатність до поетапного аналізу, логічно аргументованого судження щодо змісту та форми текстів, а також самостійність, незалежність мислення від існуючих стереотипів, результатом чого є формування власної позиції щодо будь-яких текстів і ситуацій в цілому.

Зрозуміло, що за такої кількості та різноманітності визначень оцінити базові (основні) навички критичного мислення є досить проблематичним.

Водночас, науковці виокремлюють чотири етапи формування критичного мислення [14; 15]:

актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу;

осмислення нової інформації;

роздуми (рефлексія), формування власної думки стосовно навчального матеріалу;

узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв’язання, з’ясування власних можливостей.

Окрім того, вважається, що ключовими елементами критичного мислення є [16]:

самостійність (інформація – відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення);

первинність постановки питання і подальшого визначення проблеми;

базування на переконливій аргументації;

володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації;

ґрунтування на критеріях (критерії – це положення, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу);

діалогічність (передбачає дискусії);

самовдосконалення мислення.

Якщо надавати загальну оцінку наведеним визначенням та характеристикам критичного мислення, а також підходам до його формування, можна зробити висновок, що всі вони спрямовані на забезпечення самостійної діяльності учнів щодо свідомого оцінювання деяких об’єктів (процесів, явищ), їх порівняння та формулювання відповідних висновків.

Тобто за базові (основні) навички, які підлягають формуванню в першу чергу, можна прийняти:

навички з характеристики деякого об’єкта (процесу, явища) через визначення його головних рис;

навички з порівняння деякого об’єкта (процесу, явища) з іншими через виявлення суттєвих ознак їх подібності або відмінності;

навички з формулювання обґрунтованих висновків щодо придатності об’єкта (процесу, явища), який розглядається, для усунення визначеної проблемної ситуації.

Достатньо ефективним для формування таких навичок, на наш погляд, вбачається використання малих літературних форм, обмеженість обсягів яких спонукає учнів до виокремлення найбільш важливих рис об’єктів (процесів, явищ) та стислого викладу своїх думок.

Як приклад таких малих форм можна віднести достатньо відомі синкани, які складаються з п'яти рядків:

1-й рядок - один іменник: головне, про що йдеться мова в даній темі;

2-й рядок - два прикметники: описують іменник, поданий у першому рядку;

3-й рядок - три слова: опис дії, найчастіше, дієсловами;

4-й рядок - чотири слова: фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми;

5-й рядок - одне - два слова: синонім до іменника в 1-му рядку.

Іншим прикладом малих поетичних форм можуть бути хайку – одна з важливих форм традиційної японської поезії. Вони перекладаються на європейські мови переважно трьома рядками, при цьому рядки пов’язані не логікою, а асоціаціями. Взагалі вважається, що хайку повинні мати 17 складів (за рядками: 5-7-5), однак досить часто такого поділу не дотримуються. Хоча наголоси особливої ролі не грають і рядки не римуються, але звукова та ритмічна організація повинні бути близькими до схеми.

Одним з прийомів під час написання хайку є порівняння або протиставлення двох об’єктів. Хоча у хайку надзвичайного розвитку досягло оспівування саме явищ природи, однак нині використання стилю хайку ні чим не обмежується. Рекомендації стосовно написання хайку англійською мовою наведені в [17].

Прикладом малих літературних форм можуть бути лаконічні вирази цзацзуань – оригінальний різновид китайської художньої літератури. Вони різняться особливою композиційною організацією та специфічними стилістичними прийомами. При цьому під одним заголовком автор групує цілу низку виразів, кожний з яких виокремлюється в рядок. Перелічуються та об’єднуються в загальну рубрику ситуації та явища, думки, емоції, які схожі за тією реакцією, які вони викликають у автора або стороннього спостерігача. Ця реакція формулюється в двох-трьох словах, які і виносяться в заголовок. Заголовок та будь-який рядок утворюють свого роду афоризм, а уся сукупність рядків надає змогу висвітлити тему, винесену в заголовок, з багатьох точок зору (досить часто неочікуваних або парадоксальних). Приклади цзацзуань наведені в [18].

Виходячи з особливостей наведених прикладів малих літературних форм можна рекомендувати їх для формування таких навичок критичного мислення: синкани – для характеристики деякого об’єкта (процесу, явища); хайку – для порівняння об’єктів (процесів, явищ); цзацзуань – для формулювання висновків.

Зрозуміло, що наведені приклади не обмежують переліку літературних форм, які можуть бути використані на уроках, але достатньо рельєфно відображають специфіку форм, обраних для формування відповідних навичок.

 

Література:

1. Єгорова, В. Сутність поняття «компетентнісний підхід» та його місце у педагогіці вищої школи // Наук. записки. Серія: Педагогіка. – 2009. – № 1. – С. 190–194.

2. Кубенко, І. М. Що таке компетентність і як її розуміють в освіті // Додаток до електрон. журн. «Теорія та методика управління освітою». – Вип. № 1. – 2010.

3. Шестопалюк, О. Компетентнісний підхід у підготовці педагога // Зб. наук. пр. третьої Міжнарод. наук.-практ. конф. «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (м. Львів, 12–14 листопада 2012 р.). – С. 42–45.

4. Рудь, М. Компетентнісний підхід в освіті // Вісн. Львів. ун-ту. Cер. пед. – 2006. – Вип. 21. – Ч. 1. – С.73–82.

5. Лічман, Л. Ю. Ідеї компетентнісного підходу як інтелектуальний ресурс розвитку мовної освіти // Вісн. Запорізьк. нац. ун–тету. – 2012 – № 1(17). – С. 62–66.

6. Чміль, А. І. Компетентнісний підхід як основа впровадження інноваційних моделей організації навчального процесу в закладах післядипломної освіти / А. І Чміль, Н. А. Зінчук // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. – 2011. – № 1. – С.105–112.

7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 112 с.

8. Рашкевич, Ю. М. Компетентнісний підхід в побудові навчальних программ [Електронний ресурс] // Режим доступу http://www.tempus.org.ua/uk/korysna-informacija/prezentaciji/449-rashkevych-competence-approach-20-09-2012.html.

9. Звєрєва, Г. Ф. Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики: Метод. посіб. для вчителів. – Х.: РМК Московського РУО, 2008. – 81 с.

10. Термін «критичне мислення» [Електронний ресурс] // Режим доступу http://criticulus.blogspot.com/.

11. Хроменко, І. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках світової літератури // Зарубіжна літ-ра в школах України. – № 6. – 2011. – С. 34–40.

12. Гусєва, В. О. Шляхи практичного розвитку критичного мислення учнів початкових класів [Електронний ресурс] // Режим доступу http://ito.vspu.net/upload/zbirnuku/imad/z_30/r2/shliahu_praktuchnogo_rozvutky_krutuchnogo.pdf.

13. Суглобова, Ю. Ю., Карпова, І. Д. Формування критичного мислення – інноваційна педагогічна технологія [Електронний ресурс] // http://www.ifnmu.edu.ua/images/stories/docs/statti_movoznavstvo/2.doc.

14. Тягло, О. В. Критичне мислення: навч. посіб. – Х.: Основа, 2008. – 189 с.

15. Синичич-Кондратенко, В. Критичне мислення й аналітичні здібності учнів // Директор школи. – № 7 (679). – Квітень, 2012. – С. 50–51.

16. Пальцева, І. В. Розвиток критичного мислення (дещо з методики та досвіду). – Сокаль: відділ освіти Сокальської районної державної адміністрації, Великомостівський освітній округ, 2010. – 22с.

17. How to Write a Haiku Poem [Електронний ресурс] // Режим доступу http://www.wikihow.com/Write-a-Haiku-Poem.

18. Цзацзуань. Изречения китайских писателей IX–XIX вв. [Електронний ресурс] // Режим доступу http://www.wordcreak.ru/chitalnyi-zal/populjarnyi-zal/czaczuan-izrechenija-kitaiskih-pisatelei-ix-xix-v.html.

References:

1. Yegorova, V. Sutnist ponyattya «kompetentnisnyj pidhid» ta jogo mistse u pedagogitsi vyshchoyi shkoly // Nauk. zapysky. Seriya: Pedagogika. – 2009. – # 1. – P. 190–194.

2. Kubenko, I. M. Shcho take kompetentnist i yak yiyi rozumiyut v osviti // Dodatok do elektron. zhurn. «Teoriya ta metodyka upravlinnya osvitoyu». – # 1. – 2010.

3. Shestopalyuk, O. Kompetentnisnyj pidhid u pidgotovtsi pedagoga // Zb. nauk. pr. tretyoyi Mizhnarod. nauk.-prakt. konf. «Informacijno-komunikacijni tehnologiyi v suchasnij osviti: dosvid, problemy, perspektyvy`» (m. Lviv, 12–14 lystopada 2012 r.). – P. 42–45.

4. Rud, M. Kompetentnisnyj pidрid v osviti // Visn. Lviv. un-tu. Ser. ped. – 2006. – # 21. – Ch. 1. – P.73–82.

5. Lichman, L. Yu. Ideyi kompetentnisnogo pidhodu yak intelektualnyj resurs rozvytku movnoyi osvity // Visn. Zaporizk. nats. un–tetu. – 2012 – # 1(17). – P. 62–66.

6. Chmil, A. I. Kompetentnisnyj pidhid yak osnova vprovadzhennya innovacijnyh modelej organizaciyi navchalnogo procesu v zakladah pislyadyplomnoyi osvity / A. I Chmil, N. A. Zinchuk // Problemy innovacijno-investycijnogo rozvytku. – 2011. – # 1. – P.105–112.

7. Kompetentnisnyj pidрid u suchasnij osviti: svitovyj dosvid ta ukrayinski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoyi polityky / Pid zag. red. O. V. Ovcharuk. – K.: “K.I.S.”, 2004. – 112 p.

8. Rashkevych, Yu. M. Kompetentnisnyj pidhid v pobudovi navchalnyh programm [Elektronnyj resurs] // Rezhym dostupu http://www.tempus.org.ua/uk/korysna-informacija/prezentaciji/449-rashkevych-competence-approach-20-09-2012.html.

9. Zvyeryeva, G. F. Kompetentnisnyj pidhid do navchannya uchniv na urokah matematyky: Metod. posib. dlya vchyteliv. – H.: RMK Moskovskogo RUO, 2008. – 81 p.

10. Termin «krytychne myslennya» [Elektronnyj resurs] // Rezhym dostupu http://criticulus.blogspot.com/.

11. Hromenko, I. Vykorystannya texnologiyi rozvytku krytychnogo myslennya na urokah svitovoyi literatury // Zarubizhna lit-ra v shkolah Ukrayiny. – # 6. – 2011. – P. 34–40.

12. Gusyeva, V. O. Shlyaxy praktychnogo rozvytku krytychnogo myslennya uchniv pochatkovyh klasiv [Elektronnyj resurs] // Rezhym dostupu http://ito.vspu.net/upload/zbirnuku/imad/z_30/r2/shliahu_praktuchnogo_rozvutky_krutuchnogo.pdf.

13. Suglobova, Yu. Yu., Karpova, I. D. Formuvannya krytychnogo myslennya – innovacijna pedagogichna tehnologiya [Elektronnyj resurs] // http://www.ifnmu.edu.ua/images/stories/docs/statti_movoznavstvo/2.doc.

14. Tyaglo, O. V. Krytychne myslennya: navch. posib. – H.: Osnova, 2008. – 189 p.

15. Synychych-Kondratenko, V. Krytychne myslennya j analitychni zdibnosti uchniv // Dyrektor shkoly. – # 7 (679). – Kviten, 2012. – P. 50–51.

16 Palceva, I. V. Rozvytok krytychnogo myslennya (deshcho z metodyky ta dosvidu). – Sokal: viddil osvity Sokalskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi, Velykomostivskyj osvitnij okrug, 2010. – 22 p.

17. How to Write a Haiku Poem [Elektronnyj resurs] // Rezhym dostupu http://www.wikihow.com/Write-a-Haiku-Poem.

18. Tszatszuan. Yzrechenyya kytajskyh pysatelej IX–XIX vv. [Elektronnyj resurs] // Rezhym dostupu http://www.wordcreak.ru/chitalnyi-zal/populjarnyi-zal/czaczuan-izrechenija-kitaiskih-pisatelei-ix-xix-v.html.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^