Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13 » Татаринов С. Й., Єфімов Д. В. ВПЛИВ БАХМУТСЬКОГО ПОВІТОВОГО ЗЕМСТВА НА ФАХОВУ ПІДГОТОВКУ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ СТАНОВИЩЕ ВЧИТЕЛІВ НА ПОЧАТКУ 20 СТ.

Татаринов С. Й., Єфімов Д. В. ВПЛИВ БАХМУТСЬКОГО ПОВІТОВОГО ЗЕМСТВА НА ФАХОВУ ПІДГОТОВКУ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ СТАНОВИЩЕ ВЧИТЕЛІВ НА ПОЧАТКУ 20 СТ.

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13, Педагогіка

УДК 37.013.(091):37.09

 

Татаринов С. Й., Єфімов Д. В.

ВПЛИВ БАХМУТСЬКОГО ПОВІТОВОГО ЗЕМСТВА НА ФАХОВУ ПІДГОТОВКУ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ СТАНОВИЩЕ ВЧИТЕЛІВ НА ПОЧАТКУ 20 СТ.

Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії, Україна, Артемівськ, Артема 5, Артемівська загальноосвітня школа I-III ступенів №18, Артемівськ, Ювілейна 34

У статті розглянуті питання фінансування повітовим земством матеріальної допомоги, утримання квартир, лікування та навчання вчителі  в, проведення курсів перепідготовки та діяльність Союзу вчителів.

Ключові слова: земство, Союз, інспектор училищ, стипендія.

 

Татаринов С. И., Ефимов Д. В. Влияние Бахмутского уездного земства на профессиональную подготовку и социально-бытовое положение учителей в начале 20 столетия/ Учебно-научный профессионально-педагогический институт Украинской инженерно-педагогической академии, Артемовск, Украина, Артема 5, Артемовская общеобразовательная школа I-III ступеней №18,Артемовск, Юбилейная 34

 В статье рассмотрены вопросы финансирования уездным земством материальной помощи, содержания квартир, лечения и учебы учителей, проведения курсов переподготовки и деятельность Союза учителей.

Ключевые слова: земство, Союз, инспектор училищ, стипендия

Tatarinov S.I., Efimov D.V. The influence of  Bakhmut district council on training and welfare status of teachers in the early 20th century/ Educational and Scientific Professional Pedagogical Institute of the Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy, Ukraine, Artemovsk,  Artema 5, Artemovska school of I-III stages № 18, Artemovsk, Ubileynaya 34

 The questions of financing of material assistance, maintenance of a apartments, treatment and training of teachers, conducting of refresher courses and the union of teachers activities by the district council are studied in the article.

Keywords: district council, the Union, the inspector schools, scholarship

 

Актуальність проблеми. З урахуванням нових соціокультурних реалій сучасної України особливої значення набуває завдання підготовки сучасних вчителів до діяльності у полікультурному світі, діяльності органів керівництва освітою з урахуванням досвіду минулого. Тому в умовах стрімкого розвитку суспільства на порядок денний постає питання розширення участі органів місцевого самоврядування у соціально-економічному і культурно-просвітницькому  вдосконаленні регіонів. 

Природно, соціокультурний розвиток суспільства ґрунтується на  культурному і соціальному досвіді, на  досвіді розв’язання гуманітарних проблем, серед яких  актуальною є організація освіти, просвітницької діяльності вчителів.

Актуальності набуває  осмислення досвіду діяльності земств з розвитку освіти та підготовки вчителів, сприяння якісному забезпеченню  освіти, пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, підготовки кваліфікованих учителів тощо. Вивчення діяльності Бахмутського земства, яке охоплювало величезну теріторію у Донбасі (північний схід Донецької та захід Луганської областей) з розв’язання  питань розвитку  освіти є важливим для сучасних дослідників педагогічної спадщини Донеччини.

Мета статті:

-       вивчити і проаналізувати першоджерела, що розкривають стан освіти й підготовки вчителів на Донеччині;

-       розкрити  засади впливу культурного середовища  Донбасу на  кваліфікацію вчителів;

-       визначити  тенденції розвитку  освіти та підвищення кваліфікації вчителів  в кінці ХІХ – на початку ХХ століття;

-       визначити  педагогічно-просвітницькі ідеї, охарактеризувати  педагогічну діяльність освітян,  громадських та культурних діячів Бахмутського земства.

Джерельна база представлена виданнями «Журналів» з доповідями і звітами Бахмутської земської повітової управи», статистичними виданнями, що висвітлювали повсякденну діяльність земства та Бахмутської міської Думи, періодичними виданнями («Народная газета Бахмутского земства», «Земское дело», «Бахмутский листок»), де розміщувалися аналітичні матеріали засідань Бахмутської земської управи, друкувалися розпорядження повітового та губернського начальства, публікувалися численні освітянські новини.

Значна кількість першоджерел, з яких можна черпати дані про функціонування земських установ Бахмутського повіту та церковно-приходських шкіл,знаходиться у фондах Російського державного історичного архіву (Петербург), Канцелярії попечителя Одеського учбового округу (Одеський обласний архів), Дніпропетровського обласного архіву. Великий обсяг унікальної інформації містять щорічні «Обзоры Екатеринославской губернии», що додавалися до Доповідей губернаторів імператорам Олександру III, Миколі II, «Новороссийские календари», довідники «Екатеринославские адрес-календари», стародруки та енциклопедії.

Історіографія питання. Опрацьовування досвіду діяльності земств почалося в 60-х роках  XIX ст. з праць Ачадова [Ф. О. Данилова], В. П. Безобразова, Б. Б. Веселовського, Д. В. Друцького-Сокольнинського, О. О. Корнілова, В. М. Лєшкова, Д. Л. Мордовцева, К. О. Пажитнова, О. О. Русова, П. О. Чижевського, Д. М. Шипова [1].

Серед  дореволюційних досліджень  діяльності земств виділяються роботи В. П. Вахтерова, В. В. Григорьєва, Є. О. Звягінцева, Г. Є. Львова, В. І. Чарнолуського, Г. О. Фальборка, М. В. Чехова; П. О. Чижевського, присвячені участі земств у розбудові народної освіти [2].

В 50–80-х рр. ХХ ст. у  працях М. О. Константинова, В. Я. Струминського, О. І. Піскунова, В. З. Смирнова,О. В. Ососкова   спостерігався інтерес до господарсько-освітньої діяльності земських діячів [3].

У останнє 20-ліття ґрунтовні дослідження ролі земства у розвитку  шкільної освіти та підготовки вчителів належать Р. О. Гавриш, Л. О. Гаєвській, А. М. Гуз, С. М. Жукову, М. П. Сахній, Л. О. Терських [4]. Важливою стала праця В.Курила “Становлення і розвиток системи освіти та педагогічної думки Східноукраїнського регіону в ХХ столітті”.

Основний зміст. Перші згадки про діяльність педагогічних курсів на Донеччині повязані з імям М.А.Корфа. Як відзначала Л.О.Терських, «плідною була ідея М.Корфа про підвищення професійної майстерності вчителів, підтримки їх морального духу, озброєння теоретичними знаннями з педагогіки та психології. За його ініціативою проводилися учительські з’їзди й курси, де учительство мало змогу спілкуватися, обговорювати нагальні проблеми освіти й виховання, слухати лекції видатних учених, обмінюватися педагогічним досвідом» [4].

Вчителі робили спроби залучити селян до читання книг. У Казенно-Торсько-Шахівській школі у 1901 р. вчитель зібрав пожертв 36 рублів, придбав книги, організував продаж у вихідні та свята біля церкви та на народних читаннях у школі. За 5  років було продано селянам 500 книжок на 21 руб.  [5].

 Диференціація учительських кадрів
Бахмутського повіту за розміром річних окладів
у 1904–1905 рр. (вибірково)

Таблиця 1

Стать учителя

Розмір річного окладу, руб.

Всього учителів

30

50–70

80–180

100

150–200

300

чоловік

2

5

5

12

жінка

2

4

1

7

 

Про турботу  земства про розвиток народної освіти свідчить  виділення у 1905 р. грошей на оренду з 9 вересня 1905 року двох квартир вчителям по клопотанню земського начальника Смекалова   [5].

Вчителька 1-ї чоловічої школи с. Луганське Ганна Осадча просила виділити їй на оплату казенної квартири допомогу від 60 до 125 рублів на рік, як і її колезі вчительці Болгарській. Земство задовольнило це прохання  [5].

На утриманні  повітової управи щорічно знаходилися від 10 до 15 стипендіатів з вищих учбових закладів. В 1905 році Управа сплачувала стипендії студенту Новоросійського університету Шухмана,  200 рублів на рік вчительці Сержанової для навчання в Петербурзькому жіночому медичному інституті, студенту Харківського університету 300 рублів, студенту Лісотехнічного інституту 300 рублів, слухачці жіночих медкурсів 200 рублів  [5].

  Перша російська революція збурила не тільки суспільство, але й вчительське середовище. На Донеччині школи та вчителі були активними учасниками демократичних перетворень і прагнень.

Інспектор народних училищ Бахмутського повіту А.А.Луцкевич писав, що «в 1905-1907 г.. Бахмутський повіт зіграв видатну революційну роль. Юзівка​​, Горлівка, Дебальцеве, Дружківка і маса багатолюдних заводських і рудничних селищ, переповнених різноплемінним збродом робітників, представляли собою розбурхане море революції, в якому брали саме видне і діяльну участь вчителі та вчительки земських народних шкіл ... при відвідуванні училищ виявлено, що не тільки революціонізувати вчителя і вчительки, а й учні, якими розспівувались пісні, поширювані Юзівської групою РСДРП, «9 січня», «Брати, в кого серце завмерти не встигла», «На баррікади. Борці ідеї, праці титани», «Ви жертвою впали у боротьбі фатальний», « Червоний прапор. Сльозами залитий світ безмежний», «Буря. Закінчується рабство ганебної зими» [6, 8]. 25 жовтня 1907 р. Луцкевич повідомив директора народних училищ Катеринославської губ. – «вчора ввечері я дізнався від Бахмутського Повітового справника, що в квартирі вчителя при Петровських заводах Георгія Дегтярьова, який поїхав самовільно 20 вересня р. Катеринослав, був проведений обшук, з конфіскованих паперів виявлено, що він складається членом Всеросійського союзу вчителів і діячів з народної освіти, представником Бахмутської групи. У групу входять учні залізничних, заводських, рудничних і земських початкових училищ (позначені ініціалами) для зборів мається на Бахмуті конспіративна квартира, яка поліцією не знайдено, каса з зборів, пожертвувань і % відрахувань з платні членів, видаються посібники арештованим і звільненим від служби за протиурядову агітації вчителям »[6, 9].

Спілка вчителів повіту у Відозві "От исполнительного Комитета Учительской Организации. К учителям народных училищ Бахмутского уезда» висунув вимоги: «Все места уволенных или арестованных учителей, впредь до возвращения объявляются под бойкотом. Все лица, занявшие бойкотируемые места должны озаботиться немедленно освобождением, не допуская к вторичного предупреждения, после каково к освобождению занятых мест Комитет вынуждено будет принять активные меры. По прочтении товарищам передайте " [7, 7].

З приводу підпільного видання вчителя Колєно у Петербурзі «Голос народного учителя» А. Луцкевич писав губернатору, що воно «открыто продавалось в Бахмутских книжных магазинах (все они еврейские) и лишь по моему настоянию было изъято полицией из продажи» [6, 10].

 За 1905-1907 рр. відбулися 3 Всеросійські З’їзді вчителів. 7-8 жовтня 1907 р. у Бахмуті відбувся З’їзд спілки вчителів. У прийнятій постанові йшлося - «в виду крайней необходимости удовлетворить народных учителей в самообразовании и поднятия уровня по специальным знаниям обратить внимание на учительскую библиотеку при земстве для культурных нужд учителей» [7, 12].

Треба було на кошти земства придбати нові книги, розподілити по кількох пунктах у повіті, зобов’язати земських розсильних привозити книжки вчителям. Бюро з’їзду просило вчителів підтримати це рішення зверненнями до Управи. Було вирішено знімати у Бахмуті квартиру для приїжджаючих вчителів за 25 коп. на добу. Управу просили придбати нові книжки з педагогіки та психології. Планувалося видавати Вісник для вчителів та листівки для селян [7,11].

Ставилося питання створення книжкових складів-магазинів при школах: виділяти на купівлю 25-30 р., завідувач-вчитель, придбати народну літературу. 

Д.І. Колєно  сформулював  вимоги до сільського вчителя: «покажи свою   комнату, чтобы я знал, кто ты и как ты работаешь. Класс темный, сырой, тесный, потолок низкий. Нет вентиляции. Ты всего этого перестроить не можешь. Но ты учитель можешь вложить в содержание класса своё «я». В каждой вещи, в каждом ученике будет сквозить твоя душа, твое знание и понимание дела. Темный класс по освещению ты можешь сделать светлым по содержанию» [7, 22].     

Вчитель повинен ходити з учнями у поле, на луки, розглядати квітки, робити гербарії. Не завадять діаграми смертності, пияцтва, освіченості населення. Потрібен «чарівний ліхтар». У книжковому шкафі те, що дозволено, але вчитель прочитав кожну книгу, написав анотацію та питання для читача. Стіни прикрашені виробами учнів з кольорового паперу. «Ты создал из школы храм любви, правды и науки, место мира и отдыха» [7.22].

А.Луцкевича запропонував директору народних училищ губернії створення у 1908-9 учбовому році при інспекції «образцового начального училища...Начинающие и малоопытные учителя могли бы иметь педагогическую практику под непосредственным моим наблюдением и главным руководительством. Приспособленное и оборудованное классной мебелью и учебными пособиями наемное помещение в доме Токарева,… училище имеет целью служить образцом для всех начальных училищ в правильной постановке и ведении учебно - воспитательного дела, может выполнять роль педагогических курсов»   [6,24].

Луцкевич просив «кроме испрашиваемой субсидии от земства в 1000 р.,  от города  600 рб. - наем помещения на 60 учащихся, учительской, комнатой для педагогической библиотеки и музея,… на пополнение библиотеки и музея 80 рб.» [6].

  «Голос народного учителя» вперше  поставив питання про створення при Бахмутському повітовому земстві шкільного музею, який мав би експонати та наочність з усіх дисциплін, що викладалися у школах.

З початку XX сторіччя земські установи Катеринославської губернії почали працювати над вдосконаленням учбово-виховного процесу через створення мережі «шкільних музеїв» у кожному повіті [5].

В 1909 році в Маріуполі та Бахмуті з'явилися перші земські музейні заклади [8].

Земський музей у Бахмуті зна­ходився в будівлі Земської Упра­ви, ним завіду­вав Г.О.Філь - «шкільний музей з експонатами, картами, посібниками для вчителів сумі­щений з бібліотекою службовців земства»[9] .

 Земські музеї були за своїм змістом промисловими і краєз­навчими. В них організову­вали народні читання, викорис­товувався «чарівний ліхтар», музеї мали потребу в технічних засобах навчання, приладах, мапах, таблицях, час­то «чарівний ліхтар» був само­робним. Через відсутність при районних музеях довідкових бібліотек з бібліотеки губернсь­кого музею стали виділяти до 2000 книжок у повіти. «Поодинці та групами, під керівництвом учителя школярі проводили система­тичні заняття у музеї», екскурсії проводили завідуючі музеями. виїжд­жали за два тижні до закінчення учбового року з окремими експо­натами музейної експозиції в школи [10].

В 1913 році Катеринославське губернське земство ухвалило рішення, що щорічно у губернії повинні відкриватися в кож­ному повіті по два музеї (всього 16)  [10].

В 1913 році у Бахмутському повіті на музеї у волосних селах виділялося 116 рублів на рік, на придбання експонатів -100 рублів. У 1915 році ця сума була збільшена до 660 рублів [11].

 До 1914 року у губернії було відкрито 12 нових музеїв. Погано йшла справа в Бахмуті і в Слов’яносербську [10].

 В 1915 році губернська земсь­ка Управа відзначала, що створен­ня музеїв є «продуктивним і відпо­відним до задоволення повсюдних у народі потреб у культурі», музеї почали відігравати «функції допоміжних установ для початкової школи», «доросле населення, в більшості своїй безграмотне, приходячи в музей, бажало отримати по­яснення су­часних подій, що їх хвилювали», «музей завжди відкритий для охочих його оглянути й отримати пояснення щодо всього, що в ньому знаходиться, дає довідки й відповідає на питання з природознавства, гео­графії, історії» [10]. У губернії у 1915 році земство скликає «Особливу нараду заві­дуючих музеями і досвідчених осіб, розроби­ло «Інструкцію завідуючим земськими районними музея­ми». Завідуючий музеєм вів інвен­тарну книгу (для експонатів), при­бутково-видаткову (для грошей і матеріалів), реєстраційну, куди «відвідувачі заносили свої вра­ження і побажання». Щодня заві­дуючий вів облік відвіду­вачів, робив звіт щомісячно до 5 числа і за підсумками року до 15 січня. Робота музею щодня з 9 до 15 годин, в святкові дні з 13 до 16 години. Музеї не працю­вали на великі свята, на канікули з 1 червня по 1 сер­пня. При читанні лекцій завідуючим музеєм у повіті потрібно було надати заявку в поліцію (в місті за З дні, в повіті за 7 днів) про місце, приміщення, час і зміст лекції. Переміщення колекцій музеїв по повіту супроводжувалося обо­в'язковим складанням прий­мально-передавального акту  [10;12].

Земство брало на себе витрати на придбання, найман­ня приміщень, оплату опалюван­ня, освітлення, охорони, придбання меблів для квартири завідуючо­го з опалюванням і освітленням [12].

Особлива увага зверталася Бахмутською повітовою управою на поліпшення матеріального становища вчителів.

Управа виділила у 1910 р. 60 рублів на заохочення Бориса Радковського, що викладав співи у Іванівському і Івано-Хрещенському земських училищах, 240 рублів - на прийом в Григоровську сільську школу другого вчителя, де при штаті 36 учнів фактично було 80,  про надбавку вчителю села Олександрополь 70 рублів, про матеріальну допомогу для догляду за хворою шизофренією вчителькою О.M. Васютинською, яка 20 років пропрацювала в земській школі в селі Кодемо,  допомогу на лікування в Криму 200 рублів вчителю Софійського 2-х класного училища 28-річного Антона Михайлова, який був самотній і не мав родичів [13].

Стипендії земства отримали діти земських фельдшерів Буханенка (село Лисичанськ), Лугинова (с. Криворіжжя), Головка (с. Луганське) для навчання в Бахмутських гімназіях.

В 1905 році земськими стипендіатами були 7 учнів Камишуватського училища, 2 - Лисичанського і Горлівського, 2 - Верхньо-Дніпровської сільгоспшколи, 6- Бахмутської чоловічої гімназії, 7- Софіївського училища, 2 - Олександрівської школи глухонімих, 2 - Ново-Московської вчительської семінарії.

Земське зібрання під керівництвом М.В. Рутченка було змушене у 1907-1910 рр. вирішувати питання про виділення коштів земським «запасним вчителям» на придбання теплого одягу. «Запасні вчителі» були потрібні на час хвороби завідуючих шкіл. Земство купило кожному вчителю по кожуху і парі валянок, але по залишенні служби вчителем одяг повертався земству» [14].

 Земство піклувалося про підвищення професійної кваліфікації вчителів, але робило це поспіхом.

Вчитель Степняк в «Народній газеті Бахмутського земства» ділився своїми враженнями про земські вчительські курси у Катеринославі, де не «було бесід і досвіду, музей навчальних посібників мізерний, лекцій по дитячій літературі, садівництву, природній історії, сільському господарству, малюванню не було… Під гуртожиток були відведені дві кімнати, в яких поміщалося  по 100 осіб. Завдяки тісноті, нестачі повітря сильно позначилося на здоров'ї курсистів, багато хто пішов на приватні квартири, неважний стіл, підготовлений на мінеральному маслі вплинув на здоров'я курсистів і багато кому довелося познайомитися з губернською лікарнею», «25 рублів, асигнованих земством на наймання квартири і стіл, було далеко недостатньо», вчителі були змушені витрачати свої гроші через затримку платні, курси відрізнялися «плутаниною з лекторами і аудиторіями» [15].

Вчитель О. Друян  нарікав, що слід «поклопотатися про пристрій огорож навкруги шкільних садиб, щоб вчитель мав нагоду зайнятися посадкою дерев і тим додати школі більш привітний вигляд» [16].

  До 1916 року у земства було 150 постійних стипендіатів на суму 22 тисячі рублів на рік. Мова йшла про підготовку місцевої інтелігенції [17].

Висновок полягає у тому, що навіть уривчасті джерела свідчать про постійне піклування Бахмутського земства про умови праці та соціально-побутове становище народних вчителів з початку 20 століття.

 

Література:

1. Вахтеров В.П. Всеобщее обучение /В.П.Вахтеров// - М., 1897. - 216 с.; Григорьев В.В. Исторический очерк русской школы/В.В.Григорьев// -М, 1910; Звягинцев Е.А. Народное образование в земствах/ Е.А.Звягинцев// - М. 1914; Звягинцев Е.А. Полвека земской деятельности по народному образованию/Е.А.Звягинцев// - М., 1915; Львов Г.Е. Наше земство и 50 лет его работы/ Г.Е.Львов, Т.И.Полтнер// - 1914. - 63 с.; Чарнолуский В.И. Земства и народное образование. Очерки из прошлого и настоящего земской деятельности в различных отраслях общественного образования / В.И. Чарнолусский. – Ч. 1. – СПб.: Тип. Лебедевой, 1910. – 186 с.; Чарнолуский В.И. Частная инициатива в деле народного образования/ В.И.Чарнолуский// - СПб., 1910; Чехов Н.В. Народное образование в России с 60-х гг. XIX в. /Н.В.Чехов//- М., 1912;   Фальборк Г.А. Всеобщее образование в России / Г.А. Фальборк//. – Москва: Тип. И. Сытина, 1908. – 212 с.; Чижевский П.А. Всеобщее обучение и земство / П. Чижевский// – СПб.: Тип. Н. Стойковой, 1910. – 188 с.,

2. Константинов Н.А. Очерки по истории начального образования в России/ Н.А.Константинов, В.Я.Струминский// - М., 1953. - 272 с.; Смирнов В.З. Очерки по истории прогрессивной русской педагогики ХIХ века/В.З.Смирнов// - М.: Учпедгиз, 1963. – 312 с.; Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР: вторая половина ХIХ в./ Отв.ред.А.И.Пискунов. - М.: Педагогика, 1976.- 600 с.; Вопросы истории школы и педагогики дореволюционной России: Сб.научных трудов / Под. ред. Э.Д.Днепрова. - М.: НИИОП, 1978. - 102 с.; Ососков А. В. Начальное образование в дореволюционной России : 1861–1917 / А. В. Ососков. – М., 1982. – 192 с.

3. Гаєвська Л. А. Роль земств у становленні та розвитку державно-громадського управління освітою (друга половина ХІХ ст.) : [Електронний ресурс] / Л. А. Гаєвська // Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування : Електронне наук. фахове вид. – 2013. – № 1. – Режим доступу : и http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/Ttpdu/2013_1/Gayev_s.pdf; Гавриш Р.Л. Шкільна діяльність земського самоврядування на Лівобережній Україні в 1865-1919 рр.: Дис… канд. ист. наук. – Полтава, 1998; Гуз О.М. Культурно-освітня діяльність земських установ на Україні (1864–1914): Дис. … канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / О.М. Гуз. – К., 1997. – 217 с.; Гавриш Р. Земська освіта в Україні: громадська за характером, демократична за змістом / Р. Гавриш // Імідж сучасного педагога : наук.-практ. журнал. – 2009. – № 8–9. – С. 105–108; Жуков С. М. До питання про рівень життя земських учителів Харківської губернії (друга половина ХІХ − початок ХХ століття) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: зб. наук. праць. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – Вип. 12. – С. 223–232; Жуков С. М. Санітарно-гігієнічний стан земських шкіл та його вплив на здоров’я учнів та вчителів у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі Харківської губернії) / С. М. Жуков // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2011. – № 982: Сер. Історія. – Вип. 44. – Спеціальний випуск. – С. 96–105; Захарова І.В. Роль земств у розвитку народної освіти в Україні (1864-1917): Дис. … к.і.н.: спец. 07.00.01 «Історія України» / І.В. Захарова. – К., 2002. – 220 с.; Сахній М. Зародження земської освіти на лівобережній Україні в другій половині XIX – на почтаку XX ст. / М. Сахній // Науковий вісник НУБіП України. – 2011. – Вип. 159. – С. 120-125; Терських  Л. О.  Культурологічні основи розвитку системи освіти та педагогічної думки на Донеччині в кінці  ХІХ – початку ХХ століття: Автореф….дис.   канд. пед. Наук: спеціальність 13.00.01- загальна педагогіка та історія педагогіки/ Л.О.Терських// ЛугНУ ім.  Т. ШЕВЧЕНКА, Луганськ – 2001, 18 с.

4. Терських  Л. О.  Культурологічні основи розвитку системи освіти та педагогічної думки на Донеччині в кінці  ХІХ – початку ХХ століття: Автореф…. дис.   канд. пед. Наук: спеціальність 13.00.01- загальна педагогіка та історія педагогіки/ Л.О.Терських// ЛугНУ ім.  Т. ШЕВЧЕНКА, Луганськ – 2001, 18 с.

5. Отчет Бахмутской уездной земской управы по народному образованию за 1903-1904 учебный год. –Бахмут,1904. - 68 с.; Отчет за 1904-1905 учебный год. – Бахмут,1905. – 91 с.

6.Луцкевич А.А. Бахмутские «потешные»/А.А.Луцкевич// - Бахмут:тип.Дерковского, 1912, - 68 с..

7.Колено Д. И. Голос народного учителя / Д.И. Колено // Бахмутский уездный учительский Союз. – СПБ, 1907, - 42 с.

 8.Денежный отчет Бахмутской уездной земсткой Управы. - Бахмут, 1909. - 83 с.

 9. Народная газета Бахмутского земства, - Бахмут, 1911, - №34

10. Обзор народного образования в Екатеринославской губернии за 1913-14 учебный год со списком школ к 1-му января 1914 года. - Екатеринослав. 1916 .

11. Денежный отчет Бахмутской уездной земсткой Управы за 1913 год. - Бахмут, 1913, 68 с.

12. Татаринов С.И. Из истории Артемовского окружного музея//Рідний край. - Донецк, 1996, - вып.1, - с.52-56

13. Доклад Бахмутской уездной управы 45-му очередному собранию.   1910 г. -Вып. 5-й. - № 53-60. – Ьахмут, 1910. - 17 с; Денежный отчет Бахмутской уездной земсколй управы за 1911 год. – Бахмут,1912. – 49 с.

14.Народная газета Бахмутского земства. -Бахмут, - №37, -1912 .

15.Народная газета Бахмутского земства. – Бахмут, - №26, - и1912

16. Народна газета Бахмутского земства. – Бахмут, - №42, - 1912

17. Доклады 49 очередному Бахмутскому уездному собранию. – Бахмут, 1914.  - 225 с.

References:

1. Vakhterov V.P. Vseobshhee obuchenye /V.P.Vakhterov// - M., 1897. - 216 s.; Ghryghorj'ev V.V. Ystorycheskyj ocherk russkoj shkolы/V.V.Ghryghorj'ev// -M, 1910; Zvjaghyncev E.A. Narodnoe obrazovanye v zemstvakh/ E.A.Zvjaghyncev// - M. 1914; Zvjaghyncev E.A. Polveka zemskoj dejateljnosty po narodnomu obrazovanyju/E.A.Zvjaghyncev// - M., 1915; Ljvov Gh.E. Nashe zemstvo y 50 let egho rabotы/ Gh.E.Ljvov, T.Y.Poltner// - 1914. - 63 s.; Charnoluskyj V.Y. Zemstva y narodnoe obrazovanye. Ocherky yz proshlogho y nastojashhegho zemskoj dejateljnosty v razlychnukh otrasljakh obshhestvennogho obrazovanyja / V.Y. Charnolusskyj. – Ch. 1. – SPb.: Typ. Lebedevoj, 1910. – 186 s.; Charnoluskyj V.Y. Chastnaja ynycyatyva v dele narodnogho obrazovanyja/ V.Y.Charnoluskyj// - SPb., 1910; Chekhov N.V. Narodnoe obrazovanye v Rossyy s 60-kh ghgh. XIX v. /N.V.Chekhov//- M., 1912;   Faljbork Gh.A. Vseobshhee obrazovanye v Rossyy / Gh.A. Faljbork//. – Moskva: Typ. Y. Sutyna, 1908. – 212 s.; Chyzhevskyj P.A. Vseobshhee obuchenye y zemstvo / P. Chyzhevskyj// – SPb.: Typ. N. Stojkovoj, 1910. – 188 s.,

2. Konstantynov N.A. Ocherky po ystoryy nachaljnogho obrazovanyja v Rossyy/ N.A.Konstantynov, V.Ja.Strumynskyj// - M., 1953. - 272 s.; Smyrnov V.Z. Ocherky po ystoryy proghressyvnoj russkoj pedaghoghyky KhIKh veka/V.Z.Smyrnov// - M.: Uchpedghyz, 1963. – 312 s.; Ocherky ystoryy shkolu y pedaghoghycheskoj musly narodov SSSR: vtoraja polovyna KhIKh v./ Otv.red.A.Y.Pyskunov. - M.: Pedaghoghyka, 1976.- 600 s.; Voprosu ystoryy shkolu y pedaghoghyky dorevoljucyonnoj Rossyy: Sb.nauchnukh trudov / Pod. red. E.D.Dneprova. - M.: NYYOP, 1978. - 102 s.; Ososkov A. V. Nachaljnoe obrazovanye v dorevoljucyonnoj Rossyy : 1861–1917 / A. V. Ososkov. – M., 1982. – 192 s.

3. Ghajevsjka L. A. Rolj zemstv u stanovlenni ta rozvytku derzhavno-ghromadsjkogho upravlinnja osvitoju (drugha polovyna KhIKh st.) : [Elektronnyj resurs] / L. A. Ghajevsjka // Teorija ta praktyka derzhavnogho upravlinnja i miscevogho samovrjaduvannja : Elektronne nauk. fakhove vyd. – 2013. – # 1. – Rezhym dostupu : y http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/Ttpdu/2013_1/Gayev_s.pdf; Ghavrysh R.L. Shkiljna dijaljnistj zemsjkogho samovrjaduvannja na Livoberezhnij Ukrajini v 1865-1919 rr.: Dys… kand. yst. nauk. – Poltava, 1998; Ghuz O.M. Kuljturno-osvitnja dijaljnistj zemsjkykh ustanov na Ukrajini (1864–1914): Dys. … kand. ist. nauk: spec. 07.00.01 «Istorija Ukrajiny» / O.M. Ghuz. – K., 1997. – 217 s.; Ghavrysh R. Zemsjka osvita v Ukrajini: ghromadsjka za kharakterom, demokratychna za zmistom / R. Ghavrysh // Imidzh suchasnogho pedaghogha : nauk.-prakt. zhurnal. – 2009. – # 8–9. – S. 105–108; Zhukov S. M. Do pytannja pro rivenj zhyttja zemsjkykh uchyteliv Kharkivsjkoji ghuberniji (drugha polovyna KhIKh − pochatok KhKh stolittja) // Aktualjni problemy vitchyznjanoji ta vsesvitnjoji istoriji: zb. nauk. pracj. – Kharkiv : KhNU imeni V. N. Karazina, 2009. – Vyp. 12. – S. 223–232; Zhukov S. M. Sanitarno-ghighijenichnyj stan zemsjkykh shkil ta jogho vplyv na zdorov'ja uchniv ta vchyteliv u drughij polovyni KhIKh – na pochatku KhKh st. (na prykladi Kharkivsjkoji ghuberniji) / S. M. Zhukov // Visnyk Kharkivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni V. N. Karazina. – 2011. – # 982: Ser. Istorija. – Vyp. 44. – Specialjnyj vypusk. – S. 96–105; Zakharova I.V. Rolj zemstv u rozvytku narodnoji osvity v Ukrajini (1864-1917): Dys. … k.i.n.: spec. 07.00.01 «Istorija Ukrajiny» / I.V. Zakharova. – K., 2002. – 220 s.; Sakhnij M. Zarodzhennja zemsjkoji osvity na livoberezhnij Ukrajini v drughij polovyni XIX – na pochtaku XX st. / M. Sakhnij // Naukovyj visnyk NUBiP Ukrajiny. – 2011. – Vyp. 159. – S. 120-125; Tersjkykh  L. O.  Kuljturologhichni osnovy rozvytku systemy osvity ta pedaghoghichnoji dumky na Donechchyni v kinci  KhIKh – pochatku KhKh stolittja: Avtoref…. dys.   kand. ped. Nauk: specialjnistj 13.00.01- zaghaljna pedaghoghika ta istorija pedaghoghiky/ L.O.Tersjkykh// LughNU im.  T. ShEVChENKA, Lughansjk – 2001, 18 s.

4.Tersjkykh  L. O.  Kuljturologhichni osnovy rozvytku systemy osvity ta pedaghoghichnoji dumky na Donechchyni v kinci  KhIKh – pochatku KhKh stolittja: Avtoref…. dys.   kand. ped. Nauk: specialjnistj 13.00.01- zaghaljna pedaghoghika ta istorija pedaghoghiky/ L.O.Tersjkykh// LughNU im.  T. ShEVChENKA, Lughansjk – 2001, 18 s.

5. Otchet Bakhmutskoj uezdnoj zemskoj upravu po narodnomu obrazovanyju za 1903-1904 uchebnuj ghod. –Bakhmut,1904. - 68 s.; Otchet za 1904-1905 uchebnuj ghod. – Bakhmut,1905. – 91 s.

6.Luckevych A.A. Bakhmutskye «poteshnue»/A.A.Luckevych// - Bakhmut:typ.Derkovskogho, 1912, - 68 s..

7.Koleno D. Y. Gholos narodnogho uchytelja / D.Y. Koleno // Bakhmutskyj uezdnuj uchyteljskyj Sojuz. – SPB, 1907, - 42 s.

 8.Denezhnuj otchet Bakhmutskoj uezdnoj zemstkoj Upravu. - Bakhmut, 1909. - 83 s.

 9. Narodnaja ghazeta Bakhmutskogho zemstva, - Bakhmut, 1911, - #34

10. Obzor narodnogho obrazovanyja v Ekaterynoslavskoj ghubernyy za 1913-14 uchebnuj ghod so spyskom shkol k 1-mu janvarja 1914 ghoda. - Ekaterynoslav. 1916 .

11. Denezhnuj otchet Bakhmutskoj uezdnoj zemstkoj Upravы za 1913 ghod. - Bakhmut, 1913, 68 s.

12. Tatarynov S.Y. Yz ystoryy Artemovskogho okruzhnogho muzeja//Ridnyj kraj. - Doneck, 1996, - vup.1, - s.52-56

13. Doklad Bakhmutskoj uezdnoj upravu 45-mu ocherednomu sobranyju.   1910 gh. -Vup. 5-j. - # 53-60. – J'akhmut, 1910. - 17 s; Denezhnыj otchet Bakhmutskoj uezdnoj zemskolj upravu za 1911 ghod. – Bakhmut,1912. – 49 s.

14.Narodnaja ghazeta Bakhmutskogho zemstva. -Bakhmut, - #37, -1912 .

15.Narodnaja ghazeta Bakhmutskogho zemstva. – Bakhmut, - #26, - y1912

16. Narodna ghazeta Bakhmutskogho zemstva. – Bakhmut, - #42, - 1912

17. Dokladu 49 ocherednomu Bakhmutskomu uezdnomu sobranyju. – Bakhmut, 1914.  - 225 s.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^