Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13 » Узікова О. В. МІФИ І ЛЕГЕНДИ У ТВОРЧОСТІ М. К. ЧЮРЛЬОНІСА

Узікова О. В. МІФИ І ЛЕГЕНДИ У ТВОРЧОСТІ М. К. ЧЮРЛЬОНІСА

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13, Мистецтво

УДК 371. 132

 

МІФИ І ЛЕГЕНДИ У ТВОРЧОСТІ М. К. ЧЮРЛЬОНІСА

Узікова О. В.

Київський Національний університет культури і мистецтв, Україна. м. Київ.

Анотація: У статті розкрито поняття міфів і легенд у творчості М.К. Чюрльоніса. Досліджено вплив міфології на творчість М. К. Чюрльоніса. Ключові слова: міфи, легенди, синтез мистецтв.

 

Узикова О. В. МИФЫ И ЛЕГЕНДЫ В ТВОРЧЕСТВЕ М. К. ЧЮРЛЕНИСА/Киевский Национальный университет культуры и искусств.

Аннотация: В статье раскрыто понятие мифов и легенд в творчестве М.К. Чюрлениса. Исследовано влияние мифологии на творчество М.К. Чюрлениса.

Ключевые слова: мифы, легенды, синтез искусств.

Uzikova O. V. MYTHS AND LEGENDS IN THE WORK OF M. K. CIURLIONIS/ Kyiv national University of culture and arts.

Annotation: The article is devoted to the notion of myths and legends in the work of M.K. Ciurlionis.

Key words: myths, legends, synthesis of arts.

 

М. К. Чюрльоніс (1875 — 1911) сформувався як митець на базі народного мистецтва, а саме литовських легенд, міфів, казок, оповідей тощо. Творчість Чюрльоніса відрізняється казковістю і таємничістю образів. Казковість сюжетів у творчості митця обумовлена тим, що край, у котрому він провів своє дитинство, був надзвичайно багатий фольклором. Цей край, що знаходився на півдні Литви, називався Дзукією. Місцевих литовців називали дзуками. Як відомо, Дзукія мала ще одну стару назву — Дайнава. Литовські пісні, які часто сумні та ліричні за характером, звуться дайнами. Величезний вплив на філософсько-художню творчість Чюрльоніса мали народні пісні, казки та оповіді матері про рослинний і тваринний світ Землі, яких він наслухався ще з раннього дитинства і запам’ятав їх на все життя. Мати Чюрльоніса — Аделє Марія Магдалена Радманайте-Чюрльонене передала йому любов до рідного краю, що пізніше відобразилось у творчості митця. «Чюрльоніс був із тих людей, — відмічає Ф. Розінер, — для кого казка з раннього дитинства і до останніх днів залишалася життєвою необхідністю — потребою його розуму, його фантазії, його творчості» [3, с. 15]. Казка була для Чюрльоніса не фантастичним оповіданням, а, насамперед, абсолютною реальністю іншого світу — Інобуття.

Чюрльоніс був митцем, котрий поєднав у своїй творчості народне мистецтво та високий професіоналізм і майстерність у багатьох видах мистецтва: у музиці, у живописі, у літературі та у філософії. Відтак, Чюрльоніс був першим професійним литовським композитором, геніальним художником, витонченим поетом і, глибоко мислячим, філософом Срібного віку. Чюрльоніс розширив межі народного мистецтва і сформував у творчості свій неповторний, оригінальний стиль.

Багатогранна творчість Чюрльоніса є яскравим прикладом синтезу мистецтв у світовому мистецтві. Гармонійне поєднання звуку, кольору, слова й філософії надає творчості Чюрльоніса неповторного і прекрасного звучання краси у її різноманітних проявах. Незвичайна, нова краса була головним лейтмотивом у творчості митця. Слід зауважити, що міфотворчість у Чюрльоніса — це «концептуальний аспект синтезу» [2]. А. М. Луньова відмічає, що в його творчості «відбивається головна філософська ідея про синтез сакрального Абсолюту, Вічного Космічного Начала Начал і, включеного до нього, секулярного — суєтного тлінного, залежного від закінчення часу.

Взаємодія музичного часу і живописного простору являє собою методологічний аспект синтезу» [2].

Міфи існували у кожного народу світу ще зі стародавніх часів. Вони несли світу космічні знання, відображені у їх змісті. Всі образи природи у слов’янській міфології були живі та одухотворені. Сюжети міфів виражали ідеї еволюції Землі. Академік Л. В. Шапошникова вважає, що за кожним міфом стоїть реальність іншого світу. На її думку, для того, щоб краще зрозуміти зміст і головний смисл будь-якого міфу, потрібно усвідомити поняття синтезу духу і матерії. «Вирішити загадку походження та суті міфу, — пише Л.В. Шапошникова, можна, лише приймаючи до уваги взаємодію духу і матерії, ту їх двоїстість, котра притаманна і самій людині» [4, с. 56]. Таким чином дух і матерія разом утворюють єдине гармонійне ціле, відображене у змісті міфу.

Слід відзначити, що у Чюрльоніса було незвичайне художнє бачення. Відомий філософ В. Іванов вважав, що Чюрльоніс — «ясновидець невидимого світу, бачив і те, як бачить гострий спостерігач видимого» [1]. Зовнішні зорові враження трансформувалися у свідомості Чюрльоніса і зображувались митцем у вигляді іншої реальності ірраціонального світу.

Цей ірраціональний світ був для Чюрльоніса не витвором фантазії, а абсолютною реальністю четвертого виміру.

Міф є відображенням іншої, потойбічної реальності. Світова історія показує, що міфи відрізняються незвичайними властивостями. «Якби сам історичний процес, історія, як така, були по земному реальні, то міфологія несла у собі нібито іншу реальність. Там існував інший час, інші простори, а учасники сакральних і космогонічних дій володіли неземними можливостями. Герої міфів могли змінювати свої тіла, перетворюватись у тварин, легко переходили з однієї сфери до іншої» [4, с. 56].

Легенди подібні до міфів. Багатьом легендам притаманні такі властивості як казковість сюжетів, таємничість образів, фантастичний і незвичайний зміст тощо. Відтак, легенда — це один із різновидів прозаїчного фольклору. Деякі легенди народів світу відображають історичні події, які були дуже давно та уявляють собою відгомін давнини. Таким чином вони створені на історичному грунті. Інші легенди схожі на казкові оповідання, головними персонажами яких є не лише люди, а й неземні, чарівні істоти. Легенди, міфи і казки тісно пов’язані між собою та утворюють єдине ціле згідно філософському закону про єдність у розмаїтті.

Деякі твори Чюрльоніса створені митцем завдяки навіяним литовським народним казкам, легендам, оповідям тощо. Такими творами є картини: «Казка про замок» (1909), цикл «Місто» (1908 — 1909 ), «Казка про королів» (1908), «Балада про чорне сонце» (1909), «Мандрівка королевича» (1907), цикл картин «Соната моря» (1908), «Соната вужа» (1908), триптих «Райгардас» (1907 — 1908); музичні твори : симфонічні поеми «У лісі» (1900) та «Море» (1907), незакінчена опера «Юрате — королева Балтики», яку він почав у 1908 р. та інші.

У творчості Чюрльоніса використовуються легенди про бога Перуна, якого дуже шанували стародавні слов’яни. Такі картини Чюрльоніса як «Червоний Перкунас» і «Зелена блискавка» нагадують про Перуна як володаря бурь і блискавок і прославляють могутні сили природи. Застосована легенда про Егле — королеву вужів знайшла своє втілення у циклі картин «Соната вужа», а відома литовська легенда про дочку Бога, морську царівну Юрате втілилася у задумі не закінченої опери «Юрате — королева Балтики». Тема моря була однією з найулюбленіших тем Чюрльоніса. За легендою, яку почув Чюрльоніс на березі Балтийського моря, Юрате «була божественною дівою» [3, с. 46]. Зміст цієї легенди розповідає про життя безсмертної цариці Юрате у підводному палаці з янтаря, яка може подарувати мандрівнику камінь янтар, але нікому не показує свій палац. Ніхто з мандрівників не зміг побачити на власні очі цей підводний палац, окрім одного юнака Кастітіса. Одного разу красивий юнак Кастітіс, коли заходило сонце, побачив у хвилях морських богоподібну Юрате. Вони закохалися один в одного. Але, коли безсмертна царівна Юрате поцілувала в уста смертного Кастітіса, почалася буря на морі. Обурився владика стихій Перкунас і зруйнував вогняною стрілою палац Юрате. Кастітіс загинув у морі під час бурі від не щасливого кохання. Образ Юрате перегукується з образом морської царівни на картині російського художника М. Врубеля «Царівна-либідь». Спільна тематика творів була притаманна двом митцям-символістам. Близкість Чюрльоніса і Врубеля по духу помітна у відображенні тонкого світу художніх мислеобразів у творчості.

Триптих Чюрльоніса «Мандрівка королевича» схожий за змістом на чарівну казку, в якій мандрівника благословляє в дорогу Божественний Творець. Шлях головного героя не був легким. Пливучи по морю на човні, королевич захищається мечем в боротьбі від страшного крилатого чудовиська. Битва закінчується перемогою королевича і його зустрічають з перемогою незвичайні казкові персонажі у замку. У всіх інших картинах Чюрльоніса зустрічаються казкові мотиви з литовських народних казок, які були преображені художником у свій неповторний мистецький світ образів.

Підсумовуючи все вище сказане, потрібно відмітити, що тонкий світ художніх мислеобразів відобразився у творчості Чюрльоніса завдяки міфам, легендам, метафорам, алегоріям, асоціаціям, легендам, видінням тощо. Незвичайна, нова краса була головним лейтмотивом у творчості митця. Філософське світобачення художника виявилось у космічній тематиці творів, у любові до східної, в тому числі, індійської філософії тощо. Єдність часу є характерною рисою творчості митця. Поєднання минулого, теперішнього і майбутнього в єдиному колі Вічності є основою мистецтва Чюрльоніса. Вплив духу епохи символізму та модерну на творчість митця відчувається у мистецтві Чюрльоніса завдяки використанню незвичайних символів-образів.

Таким чином унікальна творчість Чюрльоніса є яскравим прикладом синтезу мистецтв для майбутніх поколінь.

 

Література:

1. Іванов В./ В. Іванов «Чюрльоніс і проблема синтезу мистецтв» // Зібрання творів у 4 томах. Том 3. Статті // Брюсель, 1979 — 872 с.

[Електронний ресурс] — Режим доступу.— URL:

http: // www.rvb.ru/ivanov/1_critical/1_brussels/toc_vol_3.htm

2. Луньова А. М. / А. М. Луньова. Філософия синтезу мистецтв у творчості М. К. Чюрльоніса. Матеріали наукової конференції молодих вчених. «Presenting Academic Achievements the World» // Саратовський державний університет, 2010. — 148 с.

3. Розінер Ф./ Ф. Розінер. Гімн сонцю. Мистецтвознавча повість // Москва, « Молода гвардія», 1974. — 190 с.

4. Шапошникова Л. В. / Л. В. Шапошникова «Веління Космоса» // М.: МЦР, Бісан-оазіс, Майстр-банк, 1996. — 144 с.

References:

1. Ivanov V./ V. Ivanov «Chyurl'onis i problema syntezu mystetstv» // Zibrannya tvoriv u 4 tomakh. Tom 3. Statti // Bryusel', 1979 — 872 s.

[Elektronnyy resurs] — Rezhym dostupu.— URL:

http: // www.rvb.ru/ivanov/1_critical/1_brussels/toc_vol_3.htm

2. Lun'ova A. M. / A. M. Lun'ova. Filosofyya syntezu mystetstv u tvorchosti M.K. Chyurl'onisa. Materialy naukovoyi konferentsiyi molodykh vchenykh. «Presenting Academic Achievements the World» // Saratovs'kyy derzhavnyy universytet, 2010. — 148 s.

3. Roziner F. / F. Roziner. Himn sontsyu. Mystetstvoznavcha povist' // Moskva, « Moloda hvardiya», 1974. — 190 s.

4. Shaposhnykova L.V. / L.V. Shaposhnykova «Velinnya Kosmosa» // M.: MTSR, Bisan-oazis, Maystr-bank, 1996. — 144 s.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^