Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13 » Тетянко Н. А. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЙОГО ПОЗИТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ УКРАЇНИ

Тетянко Н. А. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЙОГО ПОЗИТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ УКРАЇНИ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13, Економіка

УДК: 338.43.02+338.434+336.648+336.77.067.21(22)

 

Тетянко Н. А., здобувач

Уманський національний університет садівництва, м. Умань

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЙОГО ПОЗИТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ УКРАЇНИ

В статті розглянуто проблеми розвитку кредитування аграрного сектору України. Було проведено аналіз розвитку сільськогосподарського кредитування розвинутих країн Західної Європи. Визначені основні особливості організації сільськогосподарського кредитування в закордонних країнах, що можуть бути враховані при розвитку кредитування вітчизняного аграрного сектору.

Ключові слова: кредитування аграрного сектору, пільгове кредитування, іпотечне кредитування, кредитоспроможність, короткострокові позики, середньо термінові кредити, довготермінові кредити, функціональна спрямованість позик, державне субсидування.

 

Тэтянко Н. А. Зарубежный опыт кредитования сельского хозяйства и его позитивное использование в условиях Украины/ Уманский национальный университет садоводства. Украина

В статье рассмотрены проблемы развития кредитования аграрного сектора Украины. Был проведен анализ развития сельскохозяйственного кредитования развитых стран Западной Европы. Определены основные особенности организации сельскохозяйственного кредитования в зарубежных странах, которые могут быть учтены при развитии кредитования отечественно аграрного сектора.

Ключевые слова: кредитование аграрного сектора, льготное кредитование, иппотечное кредитование, кредитоспособность, краткосрочные займы, среднесрочные кредиты, долгосрочные кредиты, функциональная направленность кредитов, государственное субсидирование.

 

N. Tetyanko Foreign experience in farm crediting and its positive usadge in the conditions of Ukraine/ Uman National University of Horticulture. Ukraine

The article deals with the farm crediting problems in the agrarian sector of Ukraine. The development of farm crediting in the development countries of Western Europe has been analyzed. There were defined the main peculiarities of crediting in foreign countries that could be taken into concederation while developing farm in Ukraine.

Key words: crediting of the agrarian sector, preferential crediting, mortgage lending, credit status, short-term loans, mid-term loans, long-term loans, functional orientation of the credits, state subsidizing.

 

Сільськогосподарські кредити є важливим елементом розвитку аграрного виробництва в усіх країнах Західної Європи. В сучасному сільському господарстві розвинутих країн дуже високий рівень залучення позичкового капіталу. Зростання використання кредитів в сільському господарстві Західної Європи послугувало підґрунтям для інтенсивного накопичення аграрного капіталу і для здійснення на підставі цього процесу індустріальної перебудови сільського господарства.

Значення кредитів у фінансуванні сільськогосподарських виробників особливо збільшилось в 60-70 ті роки ХХ століття, в деяких західноєвропейських країнах їх частка а аграрному капіталі наблизилась до 50%. Аналіз показує, що до країн з найбільшою питомою вагою позичкового капіталу в основному капіталі сільського господарства належать такі країни як: Англія, Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, скандинавські країни. Починаючи з 60-х років частка загальної кредитної заборгованості в аграрному капіталі цих країн становить в Англії та Німеччині близько 50%, у Франції – більше 40%, в Італії та Бельгії – більше 30% [1] .

Основою позитивного використання сільськогосподарських кредитів є більш низький розмір відсоткових ставок по кредитах у порівнянні з рентабельністю сільськогосподарського виробництва, що досягається в багатьох випадках, шляхом державного регулювання аграрного сектора чи навіть шляхом безпосередньої участі держави в організації такого пільгового кредитування. Так у Франції, наприклад, державний і кооперативний кредит переважають – питома вага державно-кооперативної системи «Креди агриколь» в кредитній заборгованості сільського господарства становить близько 90%, приблизно така ж ситуація і в Іспанії. В скандинавських країнах основна маса позичкового капіталу надходить у сільське господарство від кооперативних кредитних установ, кредитних кас, іпотечних об’єднань.

Аналіз показує, що в країнах Західної Європи значна частка кредиту являє собою середньо- і довготермінові позики. При цьому слід зазначити, що більші підприємства мають певні переваги, оскільки відрізняються більш інтенсивним обігом капіталу і , як наслідок, більшою кредитоспроможністю. Більш обширна земельна площа дозволяє великим фермам отримувати значно більші іпотечні кредити, а більші розміри виробництва забезпечують їм більш інтенсивне надання короткотермінових та середньо термінових кредитів під заставу продукції, що виробляється, і частково незабезпечених позик.

Вагомим важелем державного регулювання аграрної економіки є пільгове кредитування. Основний принцип пільгового кредитування – часткова компенсація діючої відсоткової ставки із бюджетних коштів. Однак механізм його використання в окремих країнах змінюється залежно від конкретних умов. Так, в Австрії розміри пільгової ставки кредиту та бюджетної компенсації знаходяться в прямій залежності від відсоткової ставки банку, у Франції – пільгова ставка фіксована і ставка банку впливає лише на об’єм бюджетних компенсацій. В Німеччині стабільними є обидва показника.

Пільгове кредитування охопило в Західній Європі всі види сільськогосподарської діяльності, стимулюючи розвиток найбільш перспективних галузей та пріоритетних напрямків. Так, в Австрії до 40% пільгових кредитів використовується на вдосконалення організаційної структури ферм, 27% - на будівництво і реконструкцію житлових і господарських приміщень, 12% - на механізацію сільськогосподарського виробництва, 5% - на сприяння реалізації продукції. У Франції більше 70% загального об’єму пільгових позик спрямовано на переобладнання та модернізацію ферм [1].

Зазвичай держава змінює умови надання пільгових кредитів у відповідності із потребами діючої економічної політики. Більш пільговий режим кредитування створюється для молодих фермерів, господарств, що тільки починають свою діяльність, що впроваджують нововведення , і для кооперативних організацій.

Наприклад, для отримання пільгових кредитів у Франції обов’язково, щоб фермерство було основним видом діяльності претендента, не менше 50% робочого часу фермер має бути зайнятий в сільському господарстві і прибуток від сільськогосподарської діяльності має становити половину загального прибутку ферми. Для молодих фермерів мінімальний вік – не менше 21 року, максимальний – не більше 35 років.

Дуже важливим моментом при кредитуванні фермерів є їхня платоспроможність. Тому всі кредитні інститути, так чи інакше, оцінюють цей показник.

Особливе місце в системі сільськогосподарського кредитування займають кредити під заставу землі, тобто іпотечні кредити. Фермери активно користуються іпотекою , яка дозволяє продуктивно використовувати частину капіталу, зв’язаного у вартості землі та майна. Таким чином, іпотечний кредит сприяє прискоренню обігу капіталу і отриманню додаткового прибутку. Слід сказати, що розмір іпотечних кредитів в сільському господарстві зазвичай не перевищує 2/3 вартості нерухомості. Наприклад, у Німеччині у відповідності із законом про іпотечну справу він не може бути більше 60% вартості земельної ділянки. При цьому оцінка вартості нерухомості фермера здійснюється різними способами: по ринковій вартості, по двадцятикратному розміру ренти, по ринковій вартості з урахуванням зносу та прибутку, що приносить нерухомість. Строк погашення іпотечних кредитів в різних країнах різний і становить від 5 до 40 років.

На даному етапі розвитку вітчизняної економіки ситуація в аграрному секторі доволі невтішна. Необхідно розробити дієві заходи, що нарешті дозволять запустити механізм якісного реформування аграрного сектору в Україні. З метою ефективного функціонування аграрні підприємства держави гостро потребують оновлення матеріально-технічної бази. Не є таємницею те, що для вітчизняних суб’єктів господарювання грошові ресурси є неабияким дефіцитом [3]. Основними напрямками досягнення стабілізації сільськогосподарського виробництва є державна підтримка та залучення в аграрний сектор нових фінансових потоків. Ідея дотування і пільгового кредитування сільського господарства України розглядається як опорна для аграрних підприємств.

Тривалий час основним видом кредитного обслуговування аграрного сектора є банківські кредити короткострокового характеру. Але задовольнити повною мірою попит сільськогосподарських товаровиробників на кредитні ресурси вони не здатні. Якщо за короткостроковими кредитами потреба покривається приблизно на 50%, то частка довгострокових мізерна.

Основне цільове призначення таких кредитних запозичень є фінансування фондів обігу та обігових виробничих фондів. Відсутність доступного довгострокового позичкового капіталу стримує процес оновлення основних фондів сільськогосподарських підприємств. Зрозуміло, що такий підхід до кредитування аграріїв не сприятиме подальшому зростанню економічної ефективності виробництва, зниженню собівартості продукції та підвищенню продуктивності. Тому в даний час саме довгострокові кредити є необхідною вимогою для розширення виробництва та забезпечення сталого розвитку аграрного сектора України.

Враховуючи особливості виробничого процесу сільськогосподарських підприємств (уповільнена оборотність у виробничій стадії, необхідність створення великих виробничих запасів, поступове і нерівномірне нарощування витрат, тощо) удосконаленню кредитування аграріїв може сприяти диференціація умов їхнього кредитування та застосування диференційованих ставок за користування кредитом.

У кредитному забезпеченні аграрного сектора України однією з проблем є зниження ризику неповоротності кредитів. Як ефективний інструмент підвищення доступності кредитних ресурсів для аграрної галузі доцільно створити чіткий механізм часткового або повного державного гарантування повернення позик та поступово удосконалювати механізм пільгового кредитування.

Основою механізму пільгового кредитування є компенсація комерційним банкам з бюджету маржі між ринковими та пільговими відсотковими ставками. Механізм часткової компенсації почав функціонувати з 2000 року і продовжує діяти дотепер, щорічно він удосконалюється шляхом змін суми часткової компенсації, яка передбачається у Законі «Про Державний бюджет України» [4]. Проте, аналізуючи схему отримання компенсації кредитної ставки, слід сказати, що вона є занадто громіздка , в ній задіяно багато установ та учасників, що робить процедуру одержання пільгових кредитів надто складною та утруднює доступ сільськогосподарських підприємств до кредитних коштів.

З досвіду провідних держав бачимо0, що дієвим засобом вирішення проблеми неповоротності кредитів є застава (іпотека). Ситуацію з іпотечним кредитуванням сільськогосподарських підприємств значно ускладнює відсутність ринку землі в нашій державі, вона унеможливлює виконання банками їх важливої місії – бути регуляторами при передачі землі, основних фондів у власність тих, хто може і хоче краще на них працювати, виробляти більше продукції за меншими затратами.

Дослідження вітчизняного іпотечного ринку показують, що він знаходиться на початковому етапі розвитку і характеризується незначними обсягами, недоступністю окремих видів іпотечного кредитування, зокрема під заставу земель сільськогосподарського призначення, відсутністю практичного досвіду потенційних кредиторів і позичальників, нерозвиненістю законодавчої та нормативної бази, неврегульованістю відносин власності [2].

Реалії сьогодення показують, що робити революційні перетворення в аграрному комплексі держави без залучення ефективного механізму оцінки і застави землі – справа важка і невдячна. Тому особливо важливо розпочати працювати з землею, як з товаром, оскільки оцінка землі викличе до неї зовсім інше ставлення з боку її реальних господарів. Вона має стати чинником, завдяки якому село активізується, збагатить свій потенціал, вийде на шлях цивілізованого розвитку.

 

Таким чином, проаналізувавши складну ситуацію з кредитуванням вітчизняного сільського господарства та добре налагоджену систему аграрного кредитування в розвинутих країнах, можна виділити наступні особливості організації сільськогосподарського кредитування в зарубіжних країнах, які в певній мірі можуть бути враховані під час розвитку кредитування аграрного сектора в Україні:

- роль кредиту як джерела капіталу обмежена суворими правовими рамками:у відношенні строків і порядку погашення позик, підвищення вартості кредиту по мірі зростання об’єму позичкових засобів.

- строки погашення кредиту знаходяться в прямій залежності від функціональної спрямованості позики, так коротко- та середньо термінові кредити використовуються для фінансування поточних витрат і поповнення обігових засобів, довготермінові – на оновлення і поповнення основних фондів.

- різноманітність способів погашення кредитів надає фермеру широкий вибір оптимальних по економічним параметрам видів виплат кредитів відповідно до його господарських можливостей. Пільговий режим кредитування розширює доступ до кредитних ресурсів всім шарам сільськогосподарських виробників.

- відмінною особливістю фінансового забезпечення багатьох закордонних країн є встановлення суттєвих пільг сільськогосподарським виробникам, як правило, за рахунок субсидування державою виплат відсоткових ставок по банківським кредитам, її участю у фінансуванні різноманітних сільськогосподарських проектів.

- фінансовим обслуговуванням фермерів займається розгалужена мережа кооперативних та спеціалізованих банків, страхових компаній. В ряді країн широко розвинуті різноманітні форми небанківського кредитування, через які здійснюється цільове кредитування.

 

Література:

1. Коробейніков М. Закордонна практика кредитування сільського господарства та її позитивне використання в умовах сучасної Росії/ М. Коробейніков// Міжнародний сільськогосподарський журнал . – 2011. - №4.

2. Костюк В.А. Іпотечне кредитування – запорука сталого розвитку аграрного сектору економіки / В.А. Костюк // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2007. – Вип. 111.– С.245-250

3. Олійник О.В. Аналіз фінансового стану аграрних підприємств як передумова їх довгострокового банківського кредитування / О.Олійник // Економіка, фінанси, право. - 2003. - №1. - С.20-24.

4. Шиндрук І.П. Кредитування діяльності сільськогосподарських товаровиробників/ І.П. Шиндрук// Економіка АПК. – 2002. - №10. – С. 89-96.

References:

1. Korobeinikov M. Zakordonna praktyka kredytuvannya silskogo gospodarstva ta yiyi pozytyvne vykorystannya v umovah suchasnoyi Rosiyi/M. Korobeinikov//Mizhnarodnyi sils’kogospodarsky zhurnal. – 2011.- №4.

2. Kostyuk V.A. Ipotechne kredytuvannya - zaporuka stalogo rozvytku agrarnogo sectoru ekonomiky/V.A. Kostyuk//Naukovyi visnyk Nasionalnogo agrarnogo Universytetu.- K.:NAU 2007, Vyp.111.-P.245-250.

3. Oleinyk O.V. Analiz finansovogo stanu agrarnyh pidpryemstv yak peredumova yih dovgostrokovogo bankivs’kogo kredytuvannya./ O.Oleinyk// Ekonomika, financy, pravo. - 2003 №1. - P.20-24.

4. Shyndruk I.P. Kredytuvannya diyalnosti sils’kogospodarskyh tovarovyrobnykiv/ I.P. Shyndruk//Ekonomika APK. – 2002. - №10. – P. 89-96.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^