Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13 » доктор педагогічних наук, Ворожбіт В. В., Білецька С. А. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В ГІМНАЗИЧНИХ ГУРТКАХ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

доктор педагогічних наук, Ворожбіт В. В., Білецька С. А. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В ГІМНАЗИЧНИХ ГУРТКАХ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13, Педагогіка

УДК [37.034-053.6] (477)"18/19"

 

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В ГІМНАЗИЧНИХ ГУРТКАХ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Доктор педагогічних наук Ворожбіт Вікторія Вікторівна, Білецька Світлана Анатоліївна

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна, Харків

Анотація: У статті автори проаналізували історію створення гімназичних гуртків на початку ХХ століття. Зазначено, що гуртки вели систематичну роботу з морального виховання. Це доведено на прикладі роботи виховних секцій, а саме: підготовка звітів про виховну роботу для батьківських комітетів; поповнення шкільної бібліотеки для молоді; збереження шкільного навчального приладдя; контроль за моральною поведінкою учнів гімназії. Гуртки в гімназіях ініціювали відкриття музичних класів, роботу шкільних оркестрів і хорів.

Ключові слова: моральне виховання, освіта, гімназія, школа, учитель, позакласна робота, гурток.

Доктор педагогических наук Ворожбит Виктория Вкторовна, Белецкая Светлана Анатольевна Нравственное воспитание детей в гимназических кружках: исторический аспект/ Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды, Украина, Харьков

Аннотация: В статье автора проанализировали историю создания гимназических кружков в начале ХХ века. Отмечено, что кружки веди систематическую работу с нравственного воспитания. Это доказано на примере работы воспитательных секций, а именно: подготовка отчетов о воспитательной работе для родительских комитетов; сохранение школьных учебных принадлежностей; контроль за нравственным поведением учеников гимназии. Кружки в гимназиях инициировали открытие музыкальных классов, работу школьных оркестров и хоров.

Ключевые слова: нравственное воспитание, образование, гимназия, школа, учитель, внеклассная работа, кружок.

 

Worożbit Victoria is the doctor of pedagogics, Biletska Svitlana Moral education of children in high school groups: historical aspects / Kharkiv National Pedagogical University of G. S. Skovorody

Annotation: Writers have analyzed the history of creation of school groups in this article in the eary 20th. It was mantioned that school groups had regular moral education lessons. It was argued on the example of educational sessions, such as: preparation of educational reports for parents' committee, enlarginf of libraries for young people, saving school instruments, controling pupils' moral behaviour. music classes, school orchestras and choirs were opened thanks to school groups.

Keywords: moral education, education, high school, school, teacher, off-hour work, group.

 

Постановка проблеми. У нормативних документах «Концептуальні засади формування духовності особистості на основі християнських цінностей», Концепцією забезпечення морального складника в освітньому процесі зазначено, що виховний процес в сучасній українській школі орієнтується на історично складені загальнолюдські та християнські моральні цінності. Актуальність аналітичного огляду джерел з питань морального виховання дітей у позакласній виховній роботі визначено потребою ретельного історіграфічного вивчення обраної проблеми для розв’язання суперечності між накопиченим педагогічно цінним досвідом і масовою ретрансляцією його в інформаційних джерелах та відсутністю чітких організаційних, методологічних, методичних рекомендацій щодо проведення такої роботи з метою підвищення рівня моральної вихованості дітей у сучасних загальноосвітніх закладах.

Історичний підхід у педагогіці дає можливість уникнути однобічності висвітлення досліджуваних явищ і процесів, передбачає врахування позитивних характеристик і недоліків, які були притаманні досліджуваній проблемі, дозволяє не лише більш широко використовувати досягнення попередніх поколінь у галузі педагогічної думки, але й визначати нові конкретні завдання духовно-морального виховання учнів загальноосвітніх закладів.

Аналіз досліджень і публікацій. Важливе значення мають пропозиції щодо організації виховного процесу в сучасних соціокультурних умовах, обґрунтовані у працях В. Андреєва, І. Бабій, Б. Бім-Бада, Б. Бітінаса, В. Блінова, В. Додонова, В. Кременя, О. Сухомлинської, Г. Шевченко.

Формулювання цілей статті: аналіз історичного аспекту організації морального виховання через діяльність учнівських гуртків на початку ХХ століття.

Виклад основного матеріалу. Становлення позакласної виховної роботи через створення учнівських гуртків відбулося наприкінці 90-х рр. ХІХ століття, коли було здійснено першу спробу заснування самоврядної гімназичної організації у 1897 – 1898 рр. у Києві. Одним з перших ініціаторів якої був студент Київського університету Казимир Шуляковський. Метою організації було «об'єднання учнівської молоді в середніх навчальних закладах (у всеросійському масштабі)». Засобами до об'єднання були видання гімназичного журналу і періодичні з'їзди. Основними об'єднувальними центрами повинні були служити гуртки учнів. Метою гурткової роботи визначалося з-поміж інших «сприяння духовно-моральному і громадянському вихованню учнівської молоді» [1].

Дослідженням установлено, що на з'їздах розроблялися спільні заходи для розвитку гурткової справи, визначалися шляхи пошуку матеріальних засобів для надання допомоги, як нужденним організаціям, так і окремим особам. Так, у ході наукового пошуку виявлено, що наприкінці ХІХ століття у Києві відбулися два гімназичних з'їзди. Заходом було охоплено лише деякі південні міста, головним чином найближчі до Києва. Центральну роль грала київська організація навчальних закладів; до неї приєдналося ще 20 організацій, що знаходилися в 19 українських містах. Ініціатори організації не втрачали надії створити Всеросійський гімназійний союз, і київське центральне бюро розробляло статут цього союзу, який надійшов на обговорення третього гімназичного з'їзду в Києві на різдвяних канікулах 1899–1900 навчального року. За статутом Всеросійського гімназичного союзу завданням його були: «підтримка і пропаганда організаційної справи серед учнів середньої школи, з метою підняти їх розумовий і суспільно-моральний рівень» [3]. До складу союзу приймалися всі організації, які сприяли досягненню названих цілей, крім організацій економічних, націоналістичних, політичних і корпоративних. Представниками окремих організацій були союзні комітети, які обиралися кожною організацією у найменшому числі членів.

На підставі вивчення матеріалів дослідження з’ясовано, що на третьому гімназичному з'їзді були представники київського комітету і шести гімназичних організацій (Житомир, Прилуки, Єлисаветград, Ревель, Петербург, Польська, Київська гімназії). На з'їзді був прийнятий статут і вирішено, щоб на чолі гімназичних організацій стояли найдіяльніші організації, що об'єднували навколо себе гімназичні гуртки найближчих міст. Центральні відділення були намічені в Києві, Москві, Ревелі. З'їзд визнав, що лише власними силами учнівська молодь може досягти того, що повинна була б надати їй школа. З'їзд визнав нагальним завданням інтелігенції внесення в середовище трудящих класів народу пропаганди соціалістичних принципів [4]. Однак, надмірне захоплення політичними ідеями негативно позначалося на роботі гімназичних гуртків, привело до втрати виховних функцій. Про це свідчив реальний стан вихованості учнівської молоді у перші десятиліття ХХ століття, який досить критично висвітлювався на шпальтах тодішньої періодичної преси.

Якщо раніше серед негативних рис і якостей характеру уважалася найтиповішою брехня, неправда [2], то на початку ХХ століття серед аморальних проявів поведінки учнів указувалося на захоплення, що згубно впливали на дитячу душу (гра в азартні ігри, паління, вживання алкоголю). У зв’язку з цим зазначимо, що нерозуміння учнівською молоддю смислу буття, втрата віри в добро, створення уявних ілюзорних потреб, приводило до формування нещасливого, духовно збіднілого морально неповноцінного суспільства, що стало характерним для початку ХХ століття.

Шляхом подолання таких негативних тенденцій була організація гурткової роботи в гімназіях. Наприклад, у Херсонській чоловічій гімназії діяв гурток самоосвіти [5]. Він мав три секції: статистичну, секцію доживлювання і виховну. Статистична секція займалася дослідженням суспільного і культурного життя школярів, збирала інформацію про матеріальний стан родини кожного школяра, соціальний стан батьків, гігієну помешкань, здоров'я родин та їх дітей, а також інші відомості, що торкалися фізичного виховання дітей.

У напрямі морального зростання учнів виховна секція вела таку діяльність: звіти батьківських комітетів; поповнення шкільної бібліотеки для молоді, шкільного навчального приладдя; стежила за відповідною моральною поведінкою шкільної молоді через тісну співпрацю в цій ділянці з учительським колективом; допомагала шкільній молоді в навчанні музики, закладанні оркестру і хорів та придбанні інструментів.

Деякі учнівські гуртки виникали на ґрунті самоосвіти, в результаті якої набуті знання формували світогляд гуртківця, дітей вчили самостійно мислити, аналізувати соціальні та політичні явища. Метою другого типу гуртків було створення моральної атмосфери, яка б сприяла підготовці кожного його члена до ролі, яку він повинен грати в житті суспільства. Створено кілька видів економічних організацій та товариської взаємодопомоги.

Щоб запобігти поширенню ліберальних настроїв в учнівських гуртках, пропонувалося увести обов’язки учителів звітувати про роботу учнівських гуртків самоосвіти щомісячно на педагогічних радах. Також радилося учителям бути активними читачами учнівських періодичних видань. Це допомагало уникнути неетичних текстів, надміру сатиричного стилю віршів і відгуків. Пропонувалося щорічно публікувати у масових періодичних виданнях інформацію (списки) про мотиви вчинків і покарань. Вимогою до вчителів було: уникати висміювання, знущання, підозри, приниження, суворих криків («усього, що по відношенню до самих учителів уважалося негідним»). Головним засобом морального виховання учнів було звернення до почуття обов’язку учня, прикладом довіри до нього, повага його особистості. Зазначалося, що негідні вчинки учнів часто провокували самі учителі [1].

На основі аналізу публікацій і архівних документів досліджуваного періоду [1-5] до основних форм позакласної виховної діяльності можна віднести: клуби по інтересах, як правило, вони розташовувалися поза школою; гуртки самодіяльності учнів у школі.

Висновок з даного дослідження. На наш погляд, саме гурткова робота, на наш погляд, спрямовувалася на реалізацію визначених завдань духовно-морального виховання. Оскільки єдиний колектив гуртувався для загальної шкільної справи більш охоче й швидше, тому що встановлювалися міцні неформальні зв'язки між його членами. Також цьому сприяла атмосфера діловитості, почуття радості, необхідності й корисності, виховну цінність мало встановлення дружніх відносин серед учнів. У гуртках виникали корисні традиції, які передавалися від старшого покоління учнів молодшому й носили виховуючий характер. У педагогів з'являлася можливість глибокого пізнання кожного учня, отже, здійснення індивідуально-орієнтованого підходу. Зазначимо, що на практиці на відміну від теорії в розглянутий історичний період духовно-моральне виховання учнів носило творчо-перетворюючий, активно-діяльний, емоційно-ціннісний характер в одиничних випадках.

Перспективи подальшої розробки проблеми: порівняльний аналіз змісту і засобів морального виховання в учнівських самоврядних об’днаннях досліджуваного періоду і сучасності.

 

Література:

1. Из дневника редакции : юношеские этические кружки // Педагогический сборник. – 1913. – № 2. – С. 259.

2. Учителя средних школ с точки зрения учащихся старших классов. – М. : Б. и., 1906. – 25 с.

3. ЦДІАК, ф. 707, оп. 165, 11 стіл, спр. 117, ч. 2, арк. 19.

4. ЦДІАК, ф. 707, оп. 261, спр. 7а, арк. 13.

5. ДАОО, Ф. 316, Оп. 1, Спр. 112, 47 арк.

References:

1. Iz dnevnika redaktsii : yunosheskie eticheskie kruzhki // Pedagogicheskiy sbornik. – 1913. – № 2. – S. 259.

2. Uchitelya srednih shkol s tochki zreniya uchaschihsya starshih klassov. – M. : B. i., 1906. – 25 s.

3. TsDIAK, f. 707, op. 165, 11 stIl, spr. 117, ch. 2, ark. 19.

4. TsDIAK, f. 707, op. 261, spr. 7a, ark. 13.

5. DAOO, F. 316, Op. 1, Spr. 112, 47 ark.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^