Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13 » Рудніченко Є. М. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ СУБ’ЄКТІВ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ МИТНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ

Рудніченко Є. М. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ СУБ’ЄКТІВ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ МИТНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2013 (18-20.09.13, Економіка

УДК 338.24

 

ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ СУБ’ЄКТІВ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ МИТНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ

Рудніченко Є. М.

Хмельницький національний університет, м. Хмельницький, вул. Інститутська 11, 29000

У статті проаналізовано трансформаційні процеси у митній сфері України та досліджено склад суб’єктів митного регулювання з урахуванням існуючих змін. Розглянуто поняття «регулювання», «митне регулювання», «суб’єкт митного регулювання». Запропоновано виділяти дві групи суб’єктів митного регулювання.

Ключові слова: митне регулювання, суб’єкти митного регулювання, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, взаємодія, Міністерство доходів і зборів України.

 

Рудниченко Е. Н.ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОСТАВА СУБЪЕКТОВ ТАМОЖЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ ТРАНСФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ ТАМОЖЕННОЙ СФЕРЫ УКРАИНЫ/ Хмельницкий национальный університет, г. Хмельницкий, ул.Институтская 11, 29000

В статье проанализированы трансформационные процессы в таможенной сфере Украины и исследован состав субъектов таможенного регулирования с учетом существующих изменений. Рассмотрено понятие «регулирование», «таможенное регулирование», «субъект регулирования». Предложено выделять две группы субъектов таможенного регулирования.

Ключевые слова: таможенное регулирование, субъекты регулирования, субъекты внешнеэкономической деятельности, взаимодействие, Министерство доходов и сборов Украины.

 

Rudnichenko E. М. IDENTIFICATION OF SUBJECTS OF CUSTOMS REGULATION IN THE CONTEXT OF THE TRANSFORMATION PROCESSES OF THE CUSTOMS SPHERE IN UKRAINE/ Khmelnitsky National University, Khmelnitsky, Institutskaya str., 29000

Transformation processes in the custom sphere in Ukraine are analyzed in the article. The consist of custom regulation subjects is researched according to existing changes. The notions of “regulation”, “custom regulation”, “subject of custom regulation” are considered. It is proposed to allocate two groups of subjects of custom regulation.

Keywords: сustoms regulations, сustoms regulations subjects, subjects of foreign economic activity, interaction, Ministry of income and charges Ukraine.

 

Введення. Кардинальні зміни, що відбулись у митній сфері зі створенням Міністерства доходів і зборів України, суттєво трансформували її внутрішньоорганізаційні процеси та систему взаємодії з зовнішніми суб’єктами. І хоча структура управління колишньої митної служби суттєво змінилась, що обумовлює також зміни у системі митного регулювання, однак стратегічні орієнтири направлені на співпрацю з бізнесом, детінізацію економіки, мінімізацію впливу "людського фактора" на прийняття управлінських рішень посадовими особами, не втратили своєї актуальності і вимагають подальшої трансформації фіскальної системи країни в цілому і є одним з пріоритетів діяльності новоствореного Міністерства.

Не зважаючи на об’єднання митної та податкової служб, митна та податкова сфера мають свою специфіку, що було враховано у структурі нового Міністерства доходів і зборів України. Стосовно суб’єктів митного регулювання, то неоднозначність досліджуваного питання проявляється у різному трактуванні як базового терміну «митне регулювання», так і розпливчатості трактування терміну «суб’єкти митного регулювання».

Основною метою дослідження є визначення складу суб’єктів митного регулювання з урахуванням трансформаційних процесів, що відбулись у митній сфері України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазначені питання досліджувалися у працях І.Г. Бережнюка, К.Н.Владимирова, А.Д. Войцещука, О.П. Гребельника, П.В.Пашка [1-5] та інших. Необхідно підкреслити, що при відмінності підходів до визначення наведених вище понять, більшість авторів акцентує увагу на їх значущості не тільки для держави, але і для суб’єктів ЗЕД.

Визначення суб’єктів митного регулювання потребує розгляду базових понять. Тому для ґрунтовного аналізу терміну "митне регулювання" необхідно в першу чергу звернути увагу на термін "регулювання" оскільки він має багато значень і розглядається у різних площинах. Нас він цікавить з позиції впливу на економічні процеси.

Термін "регулювання" походить від латинського слова regula - правило, regulare – підкоряти (підпорядковувати) правилу. Регулювання – функція управління, що забезпечує функціонування керованих процесів у рамках заданих параметрів [6].

Стосовно терміну "митне регулювання", у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" наводиться таке визначення: "Митне регулювання – це регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та інших податків, що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України" [7].

У федеральному законі "Про митне регулювання у Російській федерації" зазначається, що митне регулювання в Російській Федерації відповідно до митного законодавства Митного союзу і законодавства Російської Федерації полягає у встановленні порядку і правил регулювання митної справи в Російській Федерації. [8].

Відмітимо, що у Митному кодексі України таке поняття, як митне регулювання взагалі не використовується.

Виклад основного матеріалу дослідження. Значна кількість науковців [1-5] виділяє митне регулювання, митно-тарифне регулювання, митні відносини, тарифні відносини. Причому у більшості праць, сама наявність регулятивного впливу митних органів (нині органів Міндоходів) не викликає сумнівів, а термінологічні особливості використання інструментів та механізмів впливу обумовлюються по-різному. На нашу думку, найбільш прийнятним в сучасних умовах є визначення І.Г. Бережнюка, який трактує митне регулювання як вплив держави в особі державних органів (насамперед – митних) на інших суб’єктів митних відносин з метою підпорядкування їхніх дій своїм економічним інтересам [1, с.37]. Цікавою є проблематика визначення економічних інтересів, оскільки до прийняття нової редакції Митного кодексу, з позиції держави інтереси мали відверто фіскальний характер. Нова редакція Митного кодексу дозволяє говорити про зміщення фіскальних акцентів у бік активізації взаємодії з суб’єктами ЗЕД у напрямку підвищення їх ділової активності (наприклад введення поняття "уповноважений економічний оператор" та інше).

Необхідно чітко усвідомлювати, що митне регулювання має дуалістичну природу. Предмет адміністративного регулювання — відносини, що виникають у зв’язку з управлінням митною системою. Предметом митного впливу є комплекс відносин, що виникають у зв’язку з перемі¬щенням товарів і транспортних засобів через митний кордон [9]. Такий підхід обумовлює і розмежування суб’єктів митного регулювання.

Стосовно суб’єктів митного регулювання, слід зазначити, що включення до складу таких суб’єктів Президента, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради тобто державних органів, що займаються регулюванням зовнішньоекономічної діяльності, з одного боку є правомірним, оскільки саме вони займаються адміністративними функціями, розробкою митної політики та імплементацією норм міжнародного законодавства у вітчизняну практику, а з іншого – суб’єкти господарювання відчувають безпосередній вплив митниць, департаменту митної справи, департаменту податкового та митного аудиту, спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень (колишнє центральне митне управління лабораторних досліджень) Міністерства доходів і зборів України, а з більшістю органів законодавчої та виконавчої влади взагалі не контактують.

Ми погоджуємося з думкою фахівців про безпосередню зацікавленість суб’єктів ЗЕД особливостями митного регулювання, хоча опосередковано це питання стосується переважної більшості суб’єктів підприємницької діяльності. Наприклад підприємства, які працюють тільки на внутрішній ринок і використовують у процесі виробництва сировину іноземного походження, також залежать від системи митного регулювання, хоча і опосередковано. За рахунок "жорсткого" митного контролю у них можуть виникати проблеми як з ритмічністю виробництва (недостатня кількість сировини внаслідок неритмічності поставок), так і проблеми конкурентоспроможності продукції за ціною (значне підвищення вартості іноземної сировини). Тому питання митного регулювання є надзвичайно важливим для всіх суб’єктів господарювання, особливо у контексті формування системи економічної безпеки таких суб’єктів і наявності фіскального впливу митниці на суб’єктів ЗЕД.

На нашу думку, позитивний дієвий вплив суб’єктів митного регулювання на систему економічної безпеки суб’єктів господарювання повинен проявлятися:

– в удосконаленні системи взаємодії (надання статусу уповноваженого економічного оператора, запровадження митного аудиту);

– в оптимізації та спрощенні операційних процесів обслуговування суб’єктів господарювання у пунктах пропуску через митний кордон (використання технічних засобів митного контролю, супровід товарів з використанням «електронних замків», максимальна інформатизація і автоматизація стандартних процедур, попереднє інформування та ін..);

– в гарантуванні безпечності для вітчизняних товаровиробників імпортної сировини, матеріалів та напівфабрикатів;

– у попередженні суб’єктів господарювання щодо ризиковості операцій, або контрагентів та ін..

Висновки. Отже, враховуючи сучасні тенденції розвитку митної сфери необхідно виділяти суб’єктів митного регулювання, що формують фундаментальні основи її розвитку (Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів України, , Мінекономрозвитку), та суб’єктів «дієвого» впливу, які безпосередньо взаємодіють з підприємницькими структурами і реалізують на практиці митне регулювання їх діяльності (митниці, департамент митної справи, департамент податкового та митного аудиту, спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України).

Тому саме вплив останніх і буде представляти безпосередній інтерес для ґрунтовних досліджень з позиції ефективної взаємодії з суб’єктами ЗЕД, оскільки від їхніх дій і буде залежати реальна ефективність митного регулювання.

 

Література:

1. Бережнюк І.Г. Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти монографія / І.Г.Бережнюк.– Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. – 543 с.

2. Владимиров К.Н. Митне регулювання : навч. посіб. / К.Н. Владимиров, В.Ю. Бардачова. — 2-ге вид. — Херсон : Олді- плюс, 2002. — 336 с.

3. Войцещук А. Митна політика: фіскально-регулюючий аспект / А.Д. Войцещук, І.О. Іващук. — К. : Вид-во ТОВ ВД “Мануфактура”, 2005. — 160 с.

4. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності : підручник / О.П. Гребельник. — К. : Центр навч. л-ри, 2005. — 696 с.

5. Пашко П.В. Митна безпека (теорія, методологія та практичні рекомендації): монографія / П.В.Пашко. – Львів: ІРД НАН України, 2009. – 628 с.

6. Большой экономический словарь/ под ред. А.Н.Азрилияна. – доп. И перераб.. – М.: Институт новой экономики, 2002. – 1280 с.

7. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII. – [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12

8. Федеральний закон "О таможенном регулировании в Российской федерации". – [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.zakonrf.info/zakon-o-tamozhennom-regulirovanii/

9. Митна політика та митна безпека: концептуальне визначення та шляхи забезпечення: [монографія] / І.Г.Бережнюк, О.П. Гребельник, І.Г. Калєтнік та ін.; за ред. П.В. Пашка. – К.: Знання, 2012. – 238 с.

References:

1. Berezhniuk, I.H. (2009), Mytne rehuliuvannia Ukrainy: natsional'ni ta mizhnarodni aspekty [Customs regulations in Ukraine: national and international aspects], Akademiia mytnoi sluzhby Ukrainy, Dnipropetrovs'k, Ukraine

2. Vladymyrov, K.N. and Bardachova, V.Yu. (2002) Mytne rehuliuvannia [Customs regulations] 2nd ed, Oldi- plius, Kherson, Ukraine

3. Vojtseschuk, A.D. and Ivaschuk, I.O. (2005) Mytna polityka: fiskal'no-rehuliuiuchyj aspekt [Customs policy: fiscal and regulatory aspects], TOV VD “Manufaktura” , Kyiv, Ukraine.

4. Hrebel'nyk, O.P. (2005) Mytne rehuliuvannia zovnishn'oekonomichnoi diial'nosti [Customs regulation of foreign economic activity] , Tsentr navch. l-ry, Kyiv, Ukraine.

5. Pashko P.V. Mytna bezpeka (teoriia, metodolohiia ta praktychni rekomendatsii) [Customs security (theory, methodology and practical advice)], IRD NAN Ukrainy, L'viv, Ukraine.

6. Azrilijan, A.N. (2002) Bol'shoj jekonomicheskij slovar [Large dictionary of economics], Institut novoj jekonomiki, Moscow, Russia

7. Zakon Ukrainy “Pro zovnishn'oekonomichnu diial'nist“ (16.04.1991) available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12(Accessed 20 January 2013).

8. Federal'nij zakon “O tamozhennom regulirovanii v Rossijskoj federacii“ available at: http://www.zakonrf.info/zakon-o-tamozhennom-regulirovanii (Accessed 10 September 2013).

9. Pashkо, P.V. Berezhniuk, I.H. Hrebel'nyk, O.P. and Kalietnik, I.H. (2012) Mytna polityka ta mytna bezpeka: kontseptual'ne vyznachennia ta shliakhy zabezpechennia [Customs policy and customs security: a conceptual definitions and ways ensuring], Znannia, Kyiv, Ukraine.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^