Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2014 (17-19.09.14 » кандидат педагогічних наук, Шапочка К. А. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

кандидат педагогічних наук, Шапочка К. А. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2014 (17-19.09.14, Педагогіка

УДК: 376.36

 

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

кандидат педагогічних наук, Шапочка К. А.

МНУ імені В.О.Сухомлинського, Україна, Миколаїв

 

Стаття присвячена питанню підготовки вчителів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного та спеціального навчання, організації навчальної діяльності та надання індивідуальної допомоги учням. Зокрема, найсуттєвішою відмінністю методів навчання є корекційно- розвивальна спрямованість. Крім того, невід’ємним компонентом навчального процесу з іноземної мови є засоби навчання. Сьогодні підручник є основним засобом реалізації вимог програми на практиці. Для того, щоб підвищити ефективність корекційної роботи, необхідно перетворити учня з об'єкта педагогічного впливу на активного співучасника навчально-виховного процесу.

Ключові слова: інклюзивне навчання, вчителі іноземної мови, діти з особливими освітніми потребами

 

Шапочка К. А. Подготовка учителей иностранного языка к работе с детьми с особенными образовательными потребностями

Статья посвящена вопросу подготовки учителей иностранных языков к работе с детьми с особенными образовательными нуждами в условиях инклюзивного и специального обучения, организации учебной деятельности и оказанию индивидуальной помощи ученикам. В частности, существенным отличием методов обучения является коррекционно-развивающая направленность. Кроме того, неотъемлемым компонентом учебного процесса по иностранному языку являются средства обучения. Сегодня учебник - это основное средство реализации требований программы на практике. Для того чтобы повысить эффективность коррекционной работы, необходимо превратить ученика из объекта педагогического воздействия в активного соучастника учебно-воспитательного процесса.

Ключевые слова: инклюзивное обучение, учителя иностранных языков, дети с особенными образовательными потребностями

 

Shapochka K. Foreign languages teachers’ training for working with children with special needs / the Mykolaiyv Sukhomlynsky National University

The article deals with the phenomenon of inclusive education. Special attention is paid to the question of foreign languages teachers’ training for working with children with special needs in inclusive and special education, organization of training activities and providing individual aid. In particular, the main difference in methods of teaching is correction training orientation. In addition, an integral component of the learning process of a foreign language is learning tools. Today text-book is the primary tool for implementing the requirements of the program in practice. In order to increase the effectiveness of remedial work it is necessary to transform the student from the object of pedagogical influence onto the active participant of the educational process.

Key words: inclusive education, foreign language teachers, children with special needs

 

Вступ

Зміни, які відбуваються в Україні, висувають нові вимоги до системи освіти, в тому числі й спеціальної. Вже прийняті національні антидискримінаційні законодавчі акти, що були ухвалені з урахуванням основних положень Декларацій ООН. Зараз відбувається реорганізація й оновлення національної системи педагогічної освіти на основі принципів демократизації, гуманізації та модернізації, визнання права кожної дитини на одержання освіти, адекватної її пізнавальним можливостям.

Однією із форм навчання дітей з особливими освітніми потребами є нова, але визнана у багатьох країнах світу інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися у загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

Питанню інклюзивної форми освіти приділено увагу багатьох вчених , таких як Ворон М., Засенко В. , Колупаєва А., Мацьків Х., Найда Ю., Софій Н., Слободянюк Н. та ін.

Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. Інклюзивна освіта – це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби усіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей[1].

Сьогодні всі причетні до освіти визнають, що більшість педагогів працює в класах, де є діти з різноманітними, відмінними потребами [2, с.48]. Отже виникає потреба надати їм найкращу підтримку й допомогу, аби вони отримали належну освіту.

Зміни у пріоритетах галузі освіти, створення інклюзивного шкільного середовища, вимагають пристосування відповідних навчальних програм до їхніх потреб. Вже розроблено новий Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими потребами, створено робочу групу з розробки навчально-методичного забезпечення дітей з особливими потребами.

Так, у Державному стандарті передбачено вивчення іноземної мови з першого класу з орієнтацією на затверджені Радою Європи Загальноєвропейські рекомендації.

Навчання іноземної мови здійснюється в єдності із загальним інтелектуальним розвитком через опосередковану інформаційність і якісну своєрідність функціонування вищих психічних процесів, які, відповідно, зумовлюють мовленнєвий розвиток дитини з особливими потребами. Від організаційних засад процесу навчання молодших школярів, його змістового і методичного наповнення, використання особистісно орієнтованого підходу у навчальному процесі залежить не лише якість навчання іноземної мови, а й формування особистості молодшого школяра із затримкою психічного розвитку.

На початок вивчення іноземної мови, молодші школярі вже володіють рідною мовою, що вказує на сформованість у них механізмів мовлення, відповідальних за здійснення мовленнєвої діяльності. При цьому механізми мовленнєвої діяльності рідною та іноземною мовами, за даними психологів (Зимня І. , Пенфілд В. , Робертс Л. ), ті ж самі. Тому засвоєння іншомовного матеріалу в понятійному плані, як зазначають методисти, не викликає в учнів труднощів.

Здійснений теоретичний аналіз засвідчує, що навчання іноземної мови зводиться до взаємозв'язків засвоєних операцій над мовою та перенесення вже сформованих мовних умінь і навичок рідної мови в іноземну мову. Засвоєння нових навичок і вмінь, правильне перенесення вже сформованих мовних умінь і навичок потребують опори на рідну мову.

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі — формування в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів з особливими освітніми потребами.

Слід зазначити, що для навчання дітей з особливими освітніми потребами, психофізичними вадами використовуються ті ж методи, що й для навчання дітей з непорушеним розвитком, проте особливості психофізичного розвитку учнів обумовлюють інакші способи застосування цих методів. Зокрема, методи навчання повинні бути корекційно - розвивальними. Це найсуттєвіша відмінність спеціальних дидактичних методів, яка означає, що будь-який метод чи прийом окрім дидактичної мети має розв'язувати і корекційну, спрямовану на розвиток учнів.

B організації навчальної діяльності враховується рівень знань, темп роботи, динаміка втомлюваності, обсяг пам'яті, стійкість уваги, довільність психічних процесів дитини, рівень розвитку її мовлення та опорно-рухової системи. Це передбачає, наприклад: відбір для кожного уроку певної невеликої за обсягом кількості навчального матеріалу; максимальну розгорнутість і поділ складних понять і дій; уповільненість навчання; повторюваність дій; наявність пропедевтичних періодів у навчанні; опору на чуттєвий досвід учнів; керівництво діями учнів; поступовий розвиток пізнавальних процесів; оптимізацію темпу роботи та динаміки втомлюваності; посилення здатності дитини до саморегуляції; розвиток самостійності дитини.

Як зазначає Миронова С., досягнення гармонійності у поєднанні методів навчання досягається завдяки поєднанню їх у оптимальних пропорціях в залежності від певного критерію. Так, за аспектом передачі та сприймання навчальної інформації узгоджуються словесні, наочні та практичні методи; за логічним індуктивні та дедуктивні; за аспектом мислення і розв'язання корекційних завдань — репродуктивні та проблемно-пошукові; за аспектом керування навчанням — методи самостійної роботи і роботи під керівництвом вчителя; за аспектом мотивації — методи стимулювання інтересу до навчання і відповідальності за нього тощо. [3, с.35-36 ]

Невід’ємним компонентом навчального процесу з іноземної мови є засоби навчання. Як зазначає Роман С., підручник є основним засобом реалізації вимог програми на практиці.[5]

Нами було проведено аналіз підручників з іноземної мови для початкової школи. Так аналіз підручників за корекційним критерієм виявив, що майже жоден з них не враховує такий принцип навчання як корекційна спрямованість. А саме: програмовий матеріал має бути полегшеного навчального режиму, щоб кожен учень із особливими освітніми потребами мав змогу засвоїти з навчальних предметів мінімум, необхідний для забезпечення загальноосвітньої підготовки; кожен урок підручника має містити вправи прикладного та творчого рівнів, виклад навчального матеріалу має сприяти корекції та розвиткові пам’яті, мислення, уваги, мовленнєвої сфери; підручник має містити завдання і вправи для розвитку умінь і навичок читання, аудіювання, письма і говоріння тощо.

Отже сьогодні, це завдання вчителя послідовно викладати матеріал, враховуючи психолого-педагогічні особливості учнів, узгоджувати його з допоміжними засобами; слідкувати за відсутністю перевантаження навчального матеріалу другорядними поняттями, архаїчними формами (лексичними, граматичними); комунікативно спрямовувати навчальний матеріал уроку та будувати його за концентричним та циклічним принципом.

Працюючи у класах інтенсивної педагогічної корекції, або в інклюзивних класах, вчителі іноземної мови повинні враховувати особливе значення гри. Це пов'язано із пасивністю, зниженням їхнього інтересу до навчання і часто нерозумінням його необхідності, наявними труднощами й невдачами. У процес навчання необхідно включати методи, які викликають інтерес до учіння. Це, зокрема, використання різних видів ігор, створення ігрових моментів, моделювання реальних ситуацій тощо.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні спеціальної початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому частина граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках. Тобто їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв’язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка. Передбачається, що така робота буде проведена на подальших етапах, коли вони досягнуть певного лінгвістичного досвіду у рідній мові, який буде слугувати їм базою для усвідомленого оволодіння іншомовним матеріалом.

Робоча група з розробки навчально-методичного забезпечення дітей з особливими потребами працює над створенням нових підручників , однак поки що вчителі іноземної мови повинні самостійно обирати матеріал, враховуючи рівень складності й психолого-педагогічні особливості учнів. Вся робота повинна бути корекційно спрямованою.

Для того, щоб підвищити ефективність корекційної роботи, необхідно перетворити учня з об'єкта педагогічного впливу на активного співучасника навчально-виховного процесу. Вчитель має допомогти учню усвідомити власні вади і надати віру у власні сили. У дітей із неадекватною самооцінкою слід розвивати критичність мислення, прагнення та уміння об'єктивно оцінювати свої можливості у різних видах діяльності, а також поступово формувати у них усвідомлення того, що для успішної адаптації в суспільстві їм доведеться докладати значно більше зусиль, ніж дітям з нормальним психофізичним розвитком. Варто наголосити на тому, що педагогічна робота повинна проводитись дуже обережно, щоб не травмувати дитину, щоб у неї водночас із з'ясуванням власних проблем формувалась віра у можливість їх подолання, бачення своїх позитивних сторін.

Вчитель іноземної мови повинен пам’ятати, що кожен учень в залежності від рівня знань, зони актуального та найближчого розвитку потребує різного рівня допомоги. Якщо надається надмірна допомога, то це може призвести до пасивної діяльності дитини. В свою чергу якщо вчитель не враховує особливості розвитку дитини із особливими потребами, якщо недостатньо допомагає учню, це відобразиться у неможливості опанувати відповідним обсягом знань.

Висновки:

Вчитель повинен надати учневі спеціальну допомогу, спрямовану на ліквідацію певних прогалин у знаннях, індивідуальних помилок, подолання труднощів.

Питання підготовки вчителів іноземної мови до роботи в умовах інклюзивної освіти, в школі інтенсивної педагогічної корекції є дуже важливим.

Вчителі іноземної мови загальноосвітніх навчальних закладів не одержують спеціальної підготовки. Тому сьогодні, трансформаційні процеси у системі освіти вимагають внесення змін, доповнень у методику викладання іноземних мов у початковій та середній школах.

Вважаємо необхідним ознайомлення студентів факультетів іноземної філології, вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з особливостями розвитку дітей зазначеної категорії, організацією, формами і методами роботи з ними, а також зі змістом корекційно - реабілітаційних блоків роботи.

 

Література:

1. Ворон М. В., Найда Ю. М. Інклюзивна освіта: українські реалії/журнал «Підручник для директора», видавництво «Плеяди», червень, 2006.

2. Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. – К.: «Самміт-Книга», 2009. – 272с.

3. Миронова C. П. Основи корекційної педагогіки: навчально-методичний посібник / C. П. Миронова, О. В. Гаврилов, M. П. Матвєєва [за заг. ред. C. П. Миронової]. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець- Подільський національнийуніверситет імені Івана Огієнка, 2010. - 264c.

4. Основи інклюзивної освіти. Навчально-методичний посібник:/ за заг.ред. Колупаєвої А.А. – «А.С.К.», 2012. – 308с.

5. Роман С. В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: Навчальний посібник. – К.:Ленвіт, 2005. – 208с.

 

References:

1. Voron M., Nayda Yu.(2006) Inclusivna osvita: ukrainski realii/ “Pidruchnyk dlia dyrectora”/Kyiv: “Pleiady”. (in Ukrainian)

2. Kolupaeva A. (2009) Inclusivna osvita: realii ta perspektyvy: monographia. Kyiv: “Summit-Knyha” – 272s. (in Ukrainian)

3. Mironova S., Gavrilov M., Matveeva M. (2010) Osnovy korektsiinoi pedagogiky: navchalno-metodychny posibnik. Kamianets-Podilcky: Kamianets-Podilcky nationalny universytet imeni Ivana Ogienka — 264s. (in Ukrainian)

4. Kolupaeva A. (2012) Osnovy inclusivnoi ostity / Navchalno metodychny posibnyk/ Kyiv: “A.S.K.”, – 308s. (in Ukrainian)

5. Roman S. (2005) Metodyka navchannia angliyskoi movy u pochatkovii shkoli: Navchalny posibnyk/ Kyiv: Lenvit – 208s. (in Ukrainian)

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^