Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2015 (16-18.09.15 » Паржницький О. В. ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВО-ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Паржницький О. В. ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВО-ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2015 (16-18.09.15, Педагогіка

УДК 37.08:377(477)

ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВО-ОРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Паржницький О. В.

Державний навчальний заклад «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», заступник директора з навчально-виробничої роботи, м. Запоріжжя

 

У статті охарактеризовано освітнє середовище професійно-навчального закладу як єдність факторів та створених у ньому умов, необхідних для формування професійної компетентності майбутніх висококваліфікованих робітників. Фахово-орієнтоване освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу з підготовки фахівців токарської справи автор розглядає як частину освітнього простору навчального закладу, а його загальні та специфічні характеристики визначає з урахуванням призначення та функцій навчальної установи.

Ключові слова: професійна компетентність, освітнє середовище, професійно-технічний навчальний заклад, учні, токар.

 

Паржницкий А. В. Характеристика профессионально-ориентированной образовательной среды профессионально-технического учебного заведения / Государственное учебное заведение «Запорожское высшее профессиональное училище «Моторостроитель», заместитель директора из учебно-производственной работы, Украина, Запорожье

В статье охарактеризована образовательная среда профессионально-учебного заведения как единство факторов и созданных в ней условий, необходимых для формирования профессиональной компетентности будущих высококвалифицированных рабочих. Профессионально-ориентированную образовательную среду профессионально-техническое учебного заведения по подготовке специалистов токарного дела автор рассматривает как часть образовательного пространства учебного заведения, а его общие и специфические характеристики определяет с учетом назначения и функций учебного учреждения.

Ключевые слова: профессиональная компетентность, образовательная среда, профессионально-техническое учебное заведение, ученик, токарь.

 

Parzhnytskyi A. V. Characteristics of professionally-oriented educational environment of vocational technical college / State Educational Establishment «Zaporizhzhya Higher Professional College «Motorbuilding». The deputy director on educational and production work, Ukraine, Zaporizhzhia

The article describes the vocational and educational environment of vocational technical college as a unity of factors and created conditions necessary for the formation of professional competence necessary for the future highly- skilled workers. The author considers professionally-oriented educational environment of vocational educational institution for preparing turner specialists as a part of the educational environment of the institution; and its general and specific characteristics of the light determines taking into consideration the designation and functions of educational institution.

Keywords: professional competence, educational environment, vocational technical college, students, turners.

 

Вступ. Сучасний етап розвитку професійної освіти відбувається в умовах глобалізації, стандартизації, інформатизації, виходу України на світовий ринок. Стрімкий технологічний прогрес, інтелектуалізація праці кваліфікованих робітників та активізація економічної інтеграції України у європейський освітній та економічний простір обумовлюють необхідність підвищення якості професійної освіти майбутніх робітників і фахівців, наближення рівня професійної компетентності кваліфікованих робітників до вимог і стандартів розвинутих індустріальних держав.

Посилюють актуальність теми і те, що одним із стратегічних ресурсів будь-якої держави є її трудовий потенціал. Результати аналізу досвіду країн, що здійснили економічний прорив, зокрема Японії, Південної Кореї, Німеччини, Ірландії, Чехії, Словенії, свідчать про те, що одним з вирішальних чинників стрімкого економічного зростання є якість підготовки робітничих кадрів.

Для дослідження проблеми формування в майбутніх висококваліфікованих керівників професійної компетентності важливе значення має з’ясування значущих характеристик фахово-орієнтованого освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення зазначеної проблеми та на які опирається автор. Поняття «середовище» у педагогіці використовують досить тривалий період. Визначні педагоги минулого Я.-А. Коменський, І. Песталоцці, Ф. Дистервег, К. Ушинський, М. Пирогов та ін. розглядали середовище як сукупність впливів. Учені звертали увагу на необхідність використання виховних можливостей середовища, урахування залежності властивостей особистості від середовища, способи впливу на особистість за допомогою середовища.

З початку XX ст. використання терміна «середовище» як педагогічної категорії пов’язано із розвитком таких наук, як соціальна екологія, соціальна психологія та ін. Середовище і його характеристики у рамках теорій виховання й навчання вивчали Л. Виготський, М. Йорданський, М. Крупеніна, О. Рюле, С. Шацький та ін. Вчені трактували середовище як засіб конструювання виховних заходів, як «паралельну школу», як екосистему школи з живими й неживими компонентами, як спосіб оптимізації взаємодій у навчальному процесі, як умову для подальшого вивчення особистості, як засіб доцільної організації навчального процесу та впливу та ін.

У др. пол. ХХ ст. поняття «середовище» використовують при вивченні проблем виховання. Його розглядають важливим виховним фактором соціального інституту, школи, колективу, особистості. Зокрема Б. Ананьєв вивчає особливості середовища в контексті спадковості і виховання, Л. Буєва вивчає процеси взаємодії особистості та колективу із середовищем, В. Сухомлинський розробляє ідею збагачення духовного життя середовищем, створеним самими учнями. У цей період поширеним стає розгляд особистості як продукту взаємодії із середовищем, розробляються теорії інтеграції виховних впливів середовища, загалом середовище починають трактувати як відкриту соціальну систему.

Саме з 90-х рр. ХХ ст. входить в активний вжиток і власне поняття «освітнього середовища» як поєднання категорій «середовище» та «освіта». У широкому значенні це поняття трактують Б. Куган, А. Лиферов, В. Рубцов, Г. Серіков, А. Хуторськой та ін. На їх думку, освітнє середовище співвідноситься з усією системою освіти загалом, є єдністю культурних традицій суспільства, економічних і політичних умов, соціально-демографічних та історичних факторів. Зокрема А. Хуторськой зазначає, що освітнє середовище – це природнє чи штучно створене соціокультурне оточення учня, що охоплює різні види засобів і змісту освіти, які забезпечують його продуктивну діяльність [11, с. 94]. Процес взаємодії учня з освітнім середовищем дослідник називає ні чим іншим, як педагогічним [1, с. 96].

У наш час вчені ведуть мову про різні типології освітнього середовища: етнокультурне, сімейне, дидактичне, предметне, візуальне, інформаційне, шкільне, музейне, креативне та ін. Зокрема Л. Холіна щодо цього зазначає, що будь-яке середовище за своїм впливом є поліфункціональним, так як воно здійснює на об’єкт і освітній, і виховний, і культурний вплив. На думку дослідниці, назва лише підкреслює сукупність провідних факторів, що мають найбільший вплив на об’єкт [10, с. 146].

Слід зазначити, що сьогодні поряд з поняттям «освітнє середовище» часто вживають поняття «освітній простір». Поняття «простір» і «середовище» є близькими поняттями, але не синонімами. Відмінність полягає в тому, що освітній простір не має певної локалізації, для освітнього простору не можна вказати чіткої межі (по суті, воно охоплює всі елементи, що так чи інакше стосуються освіти). На відміну від освітнього простору, освітнє середовище передбачає також включеність у нього суб’єкта навчання, певну конкретизацію цілей і відповідну інфраструктуру.

Окрім того, освітнє середовище має більш структурований характер, чіткі межі, відрізняється системністю. Серед його складових дослідники А. Артюхіна, B. Тарасов, Г. Петухова [3, с. 102], А. Хуторськой [11] та ін. виокремлюють такі складові, як суб’єкти навчання, педагогічні характеристики процесу професійної підготовки, процеси навчальної взаємодії, ресурси освітнього середовища та результати діяльності суб’єктів процесу навчання. Серед зовнішніх факторів, що впливають на освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу, дослідники називають тенденції розвитку світової освіти, вимоги до якості випускників, фактори науково-технічного прогресу, зміни технологій виробництва, а серед внутрішніх – характеристики суб’єктів, включених у це середовище. Внутрішні фактори, – це, на думку Г. Петухової, зміст навчання, особистісні характеристики учнів, традиції кафедри, матеріально-технічне забезпечення процесу навчання, ресурси, що використовуються під час навчання, кваліфікація викладачів та ін. [3, с. 180]. І. Матійків серед внутрішніх факторів називає також відповідальність за професійне становлення та результати навчання у поєднанні з позитивним ставленням до професії та прагненням до постійного самовдосконалення, спрямованість на досягнення успіхів у обраній професії, об’єктивну самооцінку з високим рівнем нормативності поведінки та культури спілкування; здатність до навчання, інтелектуальні вміння [1, с. 17].

Таким чином, поняття «освітній простір» ширше, ніж «освітнє середовище» і описує конфігурацію меж і певне змістовне наповнення, у межах якого відбувається освітня діяльність. Освітній простір є сукупністю ресурсів, доступних конкретній особистості при здобутті освіти, а освітнє середовище є результатом освоєння цих ресурсів суб’єктами процесу навчання. Поняття «освітнє середовище» стосується тієї частини освітнього простору, з якою безпосередньо або опосередковано контактує суб’єкт, воно є сукупністю умов, необхідних для діяльності суб’єкта. З урахуванням зазначених позицій ми будемо розглядати освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу як єдність факторів та організованих в ньому умов, необхідних для формування професійної компетентності майбутніх висококваліфікованих робітників.

Метою статті є розгляд особливостей фахово-орієнтованого освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Серед особливостей освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу насамперед слід вказати в першу чергу на ті, які характерні для багатьох навчальних закладів. Насамперед йдеться про професійну орієнтованість. Це середовище є професійно орієнтованим, тому що воно створене для цілей освіти і особистість одержує професійну кваліфікацію. На це вказує саме призначення навчального закладу – професійна підготовка висококваліфікованих робітників. Сутність та призначення професійно-технічного навчального закладу окреслено в Законі України «Про професійно-технічну освіту». Зокрема у статті 17 цього Закону визначено, що «професійно-технічний навчальний заклад – це заклад освіти, який забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров’я» [5].

Відповідно до цього документа, головним призначенням професійно-технічних навчальних закладів є підготовка висококваліфікованих робітників через організацію професійно-технічного навчання, що передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт на виробництві та у сфері послуг. Правда, учні в професійно-технічних навчальних закладах одночасно одержують, як правило, загальноосвітню й професійну підготовку, що обумовлює необхідність організації навчального процесу на основі їх тісного взаємозв’язку.

Саме тому ще однією важливою характеристикою освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу можна назвати поєднання теоретичної та професійно-практичної підготовки. Професійно-теоретична підготовка передбачає вивчення спеціальних предметів, що є основним джерелом навчальної інформації для оволодіння певною професією. До неї зараховано також предмет «Охорона праці». Професійно-теоретична і професійно-практична підготовки здійснюються протягом усього терміну навчання, починаючи з першого курсу, паралельно з іншими видами підготовки та вивченням предметів загальноосвітньої підготовки. Зокрема відповідно до Базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників на третьому ступені навчання (без отримання повної загальної середньої освіти) з числа осіб, які мають базову загальну середню освіту (термін навчання 2 роки) із загального фонду навчального часу 2880 годин на професійно-практичну підготовку передбачено – 1725 год. [9].

З цією особливістю пов’язана ще одна характеристика освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу – практична спрямованість професійної підготовки. У професійно-технічних навчальних закладах з підготовки токарів професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, у навчально-виробничих підрозділах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг. Тісний зв’язок виробничого навчання із продуктивною працею учнів визначає загальну прикладну спрямованість навчального процесу, орієнтацію учнів на оволодіння вміннями вирішувати практичні завдання [7].

Серед специфічних характеристик освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу важливе значення має зміст навчання – система знань, умінь і навичок, що їх здобувають учні. Слід зазначити, що зміст професійної освіти визначається вимогами соціального й науково-технічного прогресу на основі професійно-кваліфікаційної характеристики й змісту підготовки робітників.

Зміст професійної освіти конкретизують стандарти, навчальні плани і програми трьох циклів навчальних предметів (загальноосвітні, загальнотехнічні й спеціальні). У свою чергу наявність для конкретної професії певної групи спеціальних дисциплін обумовлює різний рівень їх змісту для підготовки фахівців різних робітничих груп. З іншої сторони, є декілька загальнотехнічних предметів, що забезпечують спільність знань, умінь і навичок, необхідних для учнів, які освоюють різні професії. Очевидною є також специфічність виробничого навчання для кожної професії й, разом з тим, певна його спільність за характером навчального матеріалу, змістом комплексних робіт. Окрім того, уміння й навички, що формуються під час виробничого навчання, є навчальними й професійними з перевагою останніх, які становлять основний зміст діяльності робітника певної професії й кваліфікації.

З урахуванням цього ще однією специфічною особливістю професійно-спрямованого освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу слід назвати комплексне навчання учнів у спеціально організованих, у тому числі змодельованих, умовах (навчальних майстернях і навчальних лабораторіях, навчальних господарствах, тренажерах і навчальних установках і т.п.) і в умовах реального виробництва. Окрім того, основна мета виробничого навчання – формування в учнів професійних умінь і навичок – визначає специфіку засобів здійснення цього процесу. Поряд з дидактичними засобами особливе значення має навчально-матеріальне оснащення навчально-виробничого процесу: устаткування, робочі інструменти, контрольно-вимірювальні засоби, оснащення, технічна й технологічна документація.

Серед специфічних особливостей освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу слід також назвати відповідну організаційну структуру. Професійно-технічний навчальний заклад очолює директор, якого призначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти. Для організації навчально-виробничого та навчально-виховного процесу професійно-технічний навчальний заклад використовує комплекс навчальних, навчально-виробничих, побутових та спортивних приміщень. Для кожної професії (спеціальності) передбачено необхідні навчально-виробничі майстерні, лабораторії, полігони тощо, оснащені відповідним навчальним обладнанням, навчально-методичною документацією, дидактичними матеріалами для повного і якісного забезпечення практичної підготовки [6].

Навчальні групи теоретичної підготовки у професійно-технічному навчальному закладі комплектуються чисельністю не більше 30 осіб, а на третьому ступені професійно-технічної освіти – не менше 12 осіб. Виробниче навчання проводиться у навчальних групах чисельністю не менше 12 осіб, а на третьому ступені професійно-технічної освіти – не менше 6 чоловік. Навчання у професійному училищі завершується кваліфікаційною атестацією.

Організаційна структура професійно-технічного навчального закладу також впливає на освітнє середовище. При вивченні різних дисциплін використовуються ті або інші ресурси (методична й лабораторна база, устаткування, зміст та ін.). Саме тому можна стверджувати, що сукупність ресурсів, доступних учням при здобутті освіти залежить від становища, яке учні займають в освітньому просторі навчального закладу. Окрім того, характеристики особистості в умовах вузу залежать не тільки від її особистісних якостей, але й від «місця», у якому вона перебуває (спеціалізація, напрям підготовки, навчальна аудиторія, лабораторія та ін.) в освітньому середовищі навчального закладу.

Далі до специфічних характеристик освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу слід зарахувати те, що навчальний процес у ньому здійснюється відповідно до Положення про ступеневу професійно-технічну освіту та має ступеневий характер. Відповідно до Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, при організації навчання у них враховано рівень загальної середньої освіти, що мають учні, або отримують у процесі навчання [4]. Зокрема у професійно-технічних навчальних закладах токарів готують у спеціальних професійно-технічних училищах (на базі 9 класів з одержанням повної загальної середньої освіти), професійно-технічних училищах (на базі 9 класів без одержання повної загальної середньої освіти), технічних училищах (після 11 класів). Передбачено також підвищення кваліфікації (з нижчого розряду на вищий) та перепідготовку (з одної професії на іншу). Така структура процесу навчання обумовлена необхідністю забезпечення безперервної освіти.

Кожний ступінь навчання визначається теоретичною та практичною завершеністю і підтверджується присвоєнням випускникам професійно-технічних навчальних закладів робітничої кваліфікації згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками. Відповідно до ступенів професійно-технічної освіти встановлюється три атестаційні рівні професійно-технічних навчальних закладів [4].

Далі слід вказати на таку характеристику освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу, як використання операційно-комплексної системи формування професійних умінь та навичок учнів. Відповідно до цієї системи для формування в учнів професійних умінь та навичок насамперед передбачено тренувальні вправи. На цьому етапі заплановано вчити учнів користуватися інструментом або виконувати основні прийоми управління обладнанням (запускати станок, встановлювати деталь тощо). На другому етапі передбачено роботи операційного характеру: учні оволодівають рядом базових операцій, а виготовлення виробів на цьому етапі є лише засобом для оволодіння окремими операціями. Насамкінець на третьому етапі передбачено комплексні роботи. Вони, в свою чергу, поділяються на кілька видів. Зокрема, після оволодіння декількома операціями учні виконують комплексну роботу на закріплення вивчених операцій. Вони вчаться планувати послідовність і оптимально поєднувати різні види робіт, контролювати результати своєї роботи, освоювати складні виробничі роботи у контексті всього технологічного процесу. Загалом операційно-комплексна система забезпечує міцне і всебічне засвоєння основних трудових прийомів і операцій, з яких складається професія токаря, привчає учнів аналітично пов’язувати в єдиний технологічний процес усі необхідні прийоми і операції в різноманітних поєднаннях.

З цією характеристикою тісно пов’язана така особливість освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу, як науковість і технологічність. Ці характеристики освітнього середовища обумовлені специфікою професійної діяльності токарів, необхідністю освоєння ними різноманітних технічних програмних та інструментальних засобів. Окрім того, йдеться про те, що матеріально-технічні й інформаційні ресурси, задіяні в освітньому просторі професійно-технічного навчального закладу, повинні відповідати сучасному рівню розвитку техніки й технології.

Сучасна токарна справа розвивається у тісному зв’язку з науково-технічним прогресом. З кожним роком впроваджуються у виробництво високоякісні різці з нових матеріалів і сплавів, удосконалюється їх конструкція і геометрія, створюються нові автоматичні лінії, верстати з числовим і програмним управлінням. Окрім того промислові роботи завершують комплексну автоматизацію, залишаючи людині функцію контролю й оперативного управління виробничим процесом [2].

Розвиток різних наукових галузей, швидка зміна технологій виробництва, високі темпи вдосконалення устаткування й інженерного інструментарію вимагає безперервного відновлення змісту й технології навчання майбутніх токарів, а також постійної реконструкції методичного забезпечення освітнього процесу.

Важливою характеристикою освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу, що здійснює підготовку висококваліфікованих робітників – токарів, є висока візуальна насиченість (великий обсяг візуально-вираженої інформації), візуальна складність інформації (потрібні спеціальні знання для «прочитання» візуальної інформації), специфічність предметного поля (токарні вверстати), а також перетворюваний характер опрацювання інформації (під час навчання відбувається перекодування текстової та ін. інформації в графічну форму, у результаті чого створюються нові елементи візуального середовища, таким чином учень постійно виконує діяльність з перетворення свого власного середовища й середовища інших людей).

Важливою особливістю професійно-орієнтованого освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу слід також назвати інформативність, тобто використання нових інформаційних технологій. Застосування телекомунікацій і мережних інформаційних технологій, зазначає учений, забезпечує учням і викладачам додаткові можливості, що полягають у дистанційному доступі до банку даних з наукової й навчальної проблематики, в оперативному обміні навчальною й методичною інформацією, у проведенні відкритих занять і конференцій, загалом у більш ефективній організації науково-методичної роботи [8, с. 21–23]. Сьогодні саме завдяки застосуванню інформаційних технологій суттєво розширюються дидактичні властивості освітнього середовища й підсилюються його дидактичні функції, тобто основне призначення, роль у навчально-виховному процесі для досягнення необхідних освітніх цілей.

До специфічних характеристик освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу належить також на обумовленість в учнів відповідних особистісних якостей. Йдеться про такі особистісні якості, які необхідні саме майбутнім висококваліфікованим токарям: організованість, пунктуальність, ретельність та ін.

Окрім того, сьогодні у праці кваліфікованого робітника широкого профілю – токаря все більшого значення набувають розрахунково-аналітичні, контрольні й налагоджувальні функції, що передбачають комбінацію розумової й фізичної праці в єдиному трудовому процесі. Ці функції вимагають від робітників значно більших загальнотехнічних знань, глибоких і різнобічних умінь і навичок. Такий робітник, фахівець в умовах постійних змін техніки й технології виробництва повинен мати високу професійну гнучкість і мобільність, здатність швидко адаптуватися до можливих змін умов виробництва, виконувати широке коло взаємозалежних за технологією видів робіт. Йдеться про те, що він має бути підготовленим не тільки до сучасних, але й до майбутніх умов виробництва, повинен уміти самостійно підвищувати свій рівень знань, здатний до самоосвіти та професійного самовдосконалення.

Висновки. Освітнє середовище професійно-навчального закладу є єдністю факторів та створених у ньому умов, необхідних для формування професійної компетентності майбутніх висококваліфікованих робітників. Фахово-орієнтоване освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу з підготовки фахівців токарської справи є частиною освітнього простору навчального закладу, а його загальні та специфічні характеристики визначаються призначенням та функціями навчальної установи.

Перспективами подальших наукових розвідок є визначення особливостей професійної компетентності майбутніх токарів та характеристика її складових компонентів.

 

Література:

1. Матійків І. М. Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 / І. М. Матійків ; Прикарпат. нац. ун-т імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2008. – 22 с.

2. Основи професіографії : навч. пос. / С. Я. Карпіловська, Р. Й. Мітельман, В. В. Синявський та ін. – К. : МАУП, 1997. – 148 с.

3. Петухова А. В. Инженерно-графическая подготовка студентов в профессионально-ориентированной образовательной среде вуза : дисс. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Петухова Анна Викторовна. – Новосибирск, 2008. – 228 с.

4. Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту. [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 1999 р. № 956 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 26.06.2013 № 456 (456-2013-п)). – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/. – Загол. з екрана.

5. Про професійно-технічну освіту [Електронний ресурс] : Закон України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР із змінами від 19 грудня 2006 р. // Комп’ютер. інформ.-прав. система «Ліга». – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/

6. Про затвердження Положення про професійно-технічний навчальний заклад : постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. № 1240 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 26.06.2013 № 505 (505-2013-п) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/

7. Скакун В. А. Организация и методика профессионального обучения : учеб. пособ. / В. А. Скакун. – М. : ФОРУМ-ИНФРА-М. 2007. – 178 с.

8. Слезев А. В. Проектирование межпредметной дидактической среды в системе начального профессионального образования : дисс. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Слезев Александр Викторович. – Краснодар, 2006. – 260 с.

9. Типова базисна структура навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах. [Електронний ресурс] : наказ Міністерства освіти і науки України від 13.10.2010 № 947. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua

10. Холина Л. И. Соотношение понятий образовательное пространство, образовательная система, образовательная среда / Л. И. Холина // Труды НГАСУ. – Новосибирск : НГАСУ, 1999. – Вып. 3(4) –С. 142–146.

11. Хуторской А. В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения / А. В. Хуторской. – М. : Изд-во МГУ, 2003. – 416 с.

 

References:

1. Matiykiv I. M. Psykholohichni umovy formuvannya profesiynoyi kompetentnosti uchniv profesiyno-tekhnichnykh navchal'nykh zakladiv sfery obsluhovuvannya : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. psykholoh. nauk : spets. 19.00.07 / I. M. Matiykiv; Prykarpat. nats. un-t imeni Vasylya Stefanyka. – Ivano-Frankivs'k, 2008. – 22 s.

2. Osnovy profesiohrafiyi: navch. pos. / S. Ya. Karpilovs'ka, R. Y. Mitel'man, V. V. Synyavs'kyy ta in. – K.: MAUP, 1997. – 148 s.

3.Petukhova A. V. Ynzhenerno-hrafycheskaya podhotovka studentov v professyonal'no-oryentyrovannoy obrazovatel'noy srede vuza: dyss. … kand. ped. nauk: 13.00.08 / Petukhova Anna Vyktorovna. – Novosybyrsk, 2008. – 228 s.

4. Pro zatverdzhennya Polozhennya pro stupenevu profesiyno-tekhnichnu osvitu. [Elektronnyy resurs]: postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 3 chervnya 1999 r. № 956 (iz zminamy, vnesenymy z•hidno z postanovoyu KMU vid 26.06.2013 № 456 (456-2013-p)). – Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/. – Zahol. z ekrana.

5. Pro profesiyno-tekhnichnu osvitu [Elektronnyy resurs]: Zakon Ukrayiny vid 10 lyutoho 1998 roku № 103/98-VR iz zminamy vid 19 hrudnya 2006 r. // Komp"yuter. inform.-prav. systema «Liha». – Rezhym dostupu: http://zakon1.rada.gov.ua/

6. Pro zatverdzhennya Polozhennya pro profesiyno-tekhnichnyy navchal'nyy zaklad : postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 5 serpnya 1998 r. № 1240 (iz zminamy, vnesenymy z•hidno z postanovoyu KMU vid 26.06.2013 № 505 (505-2013-p) [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu : http://zakon4.rada.gov.ua/

7. Skakun V. A. Orhanyzatsyya y metodyka professyonal'noho obuchenyya : ucheb. posob. / V. A. Skakun. – M.: FORUM-YNFRA-M. 2007. – 178 s.

8. Slezev A. V. Proektyrovanye mezhpredmetnoy dydaktycheskoy sredы v systeme nachal'noho professyonal'noho obrazovanyya : dyss. … kand. ped. nauk : 13.00.08 / Slezev Aleksandr Vyktorovych. – Krasnodar, 2006. – 260 s.

9. Typova bazysna struktura navchal'nykh planiv pidhotovky kvalifikovanykh robitnykiv u profesiyno-tekhnichnykh navchal'nykh zakladakh. [Elektronnyy resurs]: nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny vid 13.10.2010 № 947. – Rezhym dostupu: http://zakon.nau.ua

10. Kholyna L. Y. Sootnoshenye ponyatyy obrazovatel'noe prostranstvo, obrazovatel'naya systema, obrazovatel'naya sreda / L. Y. Kholyna // Trudы NHASU. – Novosybyrsk: NHASU, 1999. – Vыp. 3(4) –S. 142–146.

11. Khutorskoy A. V. Dydaktycheskaya эvrystyka. Teoryya y tekhnolohyya kreatyvnoho obuchenyya / A. V. Khutorskoy. – M.: Yzd-vo MHU, 2003. – 416 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^