Наукові конференції, Научные конференции » Сучасний соціокультурний простір 2015 (16-18.09.15 » Коновальчук С. А. ДИДАКТИЧНА СУТНІСТЬ ІНТЕГРОВАНОГО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Коновальчук С. А. ДИДАКТИЧНА СУТНІСТЬ ІНТЕГРОВАНОГО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Категорія: Сучасний соціокультурний простір 2015 (16-18.09.15, Педагогіка

УДК 378.147:802.0

 

ДИДАКТИЧНА СУТНІСТЬ ІНТЕГРОВАНОГО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Коновальчук С. А.

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, Україна, Тернопіль

 

Дослідження присвячено проблемі дидактичного обгрунтування сутності інтегрованого процесу навчання професійної діяльності засобами іноземної мови. Досліджено суть, роль, і значення інтеграції у навчальному процесі. Проаналізовано та порівняно підходи різних учених щодо трактування поняття «інтеграція». Надано узагальнене визначення цього поняття. Проаналізовано співвідношення між поняттями інтегроване навчання за процесуальною ознакою та інтегроване навчання за предметною ознакою.

Ключові слова: інтеграція, інтегроване навчання, предметна інтеграція, процесуальна інтеграція, цілісність, професійна діяльність, іноземна мова.

 

Коновальчук С. А. Дидактическая сущность интегрированного процесса обучения профессиональной деятельности средствами иностранного языка / Тернопольский национальный педагогический университет им. В. Гнатюка, Украина, Тернополь

Исследование посвящено проблеме дидактического обоснования сущности интегрированного процесса обучения профессиональной деятельности средствами иностранного языка. Исследована суть, роль, и значение интеграции в учебном процессе. Проанализированы и проведено сравнение подходов различных ученых к трактовке понятия «интеграция». Предоставлено обобщенное определение этого понятия. Проанализировано соотношение между понятиями интегрированное обучение по процессуальному признаку и интегрированное обучение по предметному признаку.

Ключевые слова: интеграция, интегрированное обучение, предметная интеграция, процессуальная интеграция, целостность, профессиональная деятельность, иностранный язык.

 

Konovalchuk S. A.The didactic essence of the integrated learning process of professional activity by means of foreign language / Ternopil National Pedagogical University named after V. Hnatiuk, Ukraine, Ternopil

The article deals with the didactic essence of the integrated learning process of professional activity by means of foreign language. The role and the importance of integration in the educational process have been investigated. The different approaches to the scientific interpretation of the concept «integration» have been analyzed and compared. A generalized definition of the term has been given. The correlation between the concepts of integrated learning based on procedural feature and integrated learning based on subject feature have been analyze.

Keywords: integration, integrated learning, subject integration, procedural integration, integrity, professional activities, foreign language.

 

Вступ. Входження України в європейський освітній простір, динамічні перетворення, що відбуваються у сфері економіки, політики та культури, підвищують попит на спеціалістів, які б вільно володіли іноземною мовою, зокрема, мовою професії. Становлення професійних можливостей навчальної дисципліни, зокрема іноземної мови, досягається тоді, коли студенти виявляють зв’язок цього предмета з їхньою майбутньою професійною діяльністю (в нашому випадку журналістикою).

Зв’язок іноземної мови з іншими науками виявляється як у процесі навчання та і у проведенні методичних досліджень. Суміжні науки використовуються при аналізі та розробці теорій навчання іноземної мови у конкретних навчальних ситуаціях.

Різні види знань і вмінь та відповідні їм види навчальної діяльності інтегруються у єдиний різноаспектний, багатогранний, науково-обґрунтований процес навчання [ 1, с. 80-89.].

Проблема організації навчального процесу, в якому встановлюється зв'язок між іноземною мовою та предметом за спеціальністю відома нам як проблема інтеграції навчання.

Питання інтеграції знайшли своє відображення в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема М. Багарядцевої, Г. Батуріної, І. Вереітіної, С. Батишева, Є. Глінської, І. Звєрева, Н. Кузнєцової, Р. Мартинової, С. Смірнова, Н. Сердюкової, В.Філіппова, Ю. Тюннікова та ін.

Проте, незважаючи на велику кількість публікацій з даної проблеми, феномен «інтеграція» залишається предметом гострих дискусій.

На даний момент не існує єдиної думки щодо таких категорій як «інтеграція», «інтегрований курс», «інтегроване навчання», «інтегрована освіта», «інтегративний курс», «інтегрований курс», «інтегративний підхід», «інтеграційні процеси». Якщо два поняття «інтегративний» і «інтеграційний» відрізняються лише за слововживанням, («інтегративний» - це комплексний; той, що ґрунтується на об’єднанні частин у ціле і вживається в словосполученнях та «інтеграційний» - суцільний, цілісний предмет або явище), то такі поняття, як «інтегрований курс» та «інтегративний курс» практично ототожнюють. «Інтегрований» - ґрунтується на об’єднанні, вказує на те, що даний курс утворився в результаті злиття двох або більше дисциплін.

У педагогічній літературі поряд с терміном «інтеграція» часто стикаємося з поняттям інтегрований підхід (технологія, основа, навчання) [ 2]. Ключовими словами тут виступають «процес», «стратегія» навчання.

В подальшому у нашому дослідженні ми будемо використовувати термін «інтегроване навчання», акцентуючи увагу на самому процесі інтеграції, його механізмах і т.п.

Серед дидактів єдиної точки зору на трактування даного поняття немає, оскільки спірними є питання про основні функції, форми, рівні інтеграції і т.п. Для того, щоб краще зрозуміти феномен «інтеграція», з’ясуємо його суть, структуру та особливості впровадження у навчальний процес.

Ще за часів Я. Коменського, який стверджував, «все, що знаходиться у взаємному зв’язку, повинно передаватися у такому ж зв’язку» [3] науковці приділяли належну увагу інтеграції знань. Однак, систематичне дослідження її почалося тільки в другій половині ХХ століття.

На думку Б. Ломова, інтеграція - це результат діяльності складових її елементів, яка характеризується узгодженістю, впорядкованістю і стабільністю як цілісної системи [4]. Г. Федорець розглядає інтеграцію в різноманітних зв'язках і залежностях між структурними компонентами педагогічної системи; О. Бугайов інтеграцію змісту освіти пояснює необхідністю встановлення міжпредметних зв'язків з метою формування в учнів цілісної картини світу; І. Звєрєв за основу інтеграції приймає всю цілісність системи навчання [5]. Н. Сердюкова вбачає в інтеграції процес зближення й зв’язку наук, який діє поряд з процесом диференціації, що є вищою формою втілення міжпредметних зв’язків на якісно новому рівні навчання [6].

У галузі освіти інтеграцію трактують як провідний принцип розвитку сучасних освітніх систем. М. Іванчук розглядає інтеграцію як «принцип здійснення освітнього процесу, який ґрунтується на взаємному доповненні різних форм пізнання дійсності, чим і створює умови для становлення багатомірної картини світу і пізнання себе в ньому. В цьому розумінні вона виступає засобом універсальної освіти людини» [7].

У тлумачних словниках української мови поняття «інтеграція» визначається як об'єднання в одне ціле раніше ізольованих частин, елементів, компонентів, що супроводжуються ускладненням і зміцненням зв'язків і відносин між ними [8]. На думку І. Козловської, інтеграція – це процес взаємопроникнення, ущільнення, об’єднання знань, який проявляється через єдність з процесом диференціації, процес, що об’єктивно детермінується взаємопроникненням різних видів і компонентів матеріально-виробничої й суспільно-політичної діяльності людей [9]. Ми поділяємо думку В. Сидоренко, який розглядає інтеграцію як цілеспрямоване об’єднання, синтез певних навчальних дисциплін у самостійну систему цільового призначення, спрямовану на забезпечення цілісності знань і вмінь, а також І. Козловської та Я. Собко, які у своїй статті зазначили, що центральна ідея концепції дидактичної інтеграції полягає в побудові моделі навчання на базі одного з профільних загальноосвітніх предметів [9].

В науковій літературі різноманіття форм інтеграції розглядається з різних підходів (системного, системно-цільового, діяльнісного), що, в свою чергу, дозволяє нам стверджувати про наявність інтеграційних процесів у різних аспектах системи освіти. Як зазначає С. Старченко, «цілісність структурних елементів педагогічної системи» сприяє «структуруванню навчального плану», формуванню інтегративних дій «як форми діяльності, що володіють високим рівнем цілісності» [10, с. 107-119]. Основні ознаки інтеграції описує у своїй роботі Ю. Тюнніков: «Інтеграція будується на взаємодії різнорідних, раніше роз’єднаних елементів. Тільки зародження різнорідних елементів робить можливим зародження якісно нових станів. Інтеграція пов’язана з якісними і кількісними перетвореннями взаємодіючих елементів. У процесі інтеграції відбувається поступова зміна окремих елементів в результаті включення у все більше число зв’язків. Накопичення цих змін веде до перетворень у структурі… до появи нової цілісності» [11, с. 10 ]. На думку Ю.Тюннікова, «інтеграція виникає в тому випадку, якщо є раніше роз’єднані елементи; якщо є об’єктивні умови для їх об’єднання; якщо результатом такого об’єднання є система, що володіє властивостями цілісності» [11, с. 10].

Із зазначеного вище, можемо зробити висновки: до елементів, які частіше всього використовуються при визначенні дефініції «інтеграція» належать: «процес», «синтез», «злиття», «об’єднання», «єдність», «взаємодія», «процес зближення», «процес взаємопроникнення», «механізм». Беручи до уваги ці ключові визначення, а також сутність процесу, можна зазначити, що інтеграція - це необхідна умова сучасного навчального процесу, явище взаємопроникнення структурних елементів різних галузей навчання, яке супроводжується досягненням загальних цілей; зародження якісно нових структурних систем і об’єднання їх в одне ціле.

За твердженням Г. Федорец цілісність – це єдинодієвість, однорідність елементів, частин, сторін, системи [12]. Тобто, цілісність можуть утворювати лише ті елементи різних наукових знань, які можуть взаємопроникати та взаємодіяти один із одним.

Отже, аналіз психолого-педагогічної літератури дає нам підстави стверджувати, що інтеграція є одним із головних чинників у процесі підготовки майбутніх фахівців. Інтегроване навчання сприяє системно-цілісному сприйняттю різнопредпредметних знань, одночасній активізації сприйняття знань та їх систематизації, поглибленню та розширенню знань, вихованню всебічно розвиненої особистості. Всі вищеперераховані трактування співвідносяться із таким видом інтеграції як «предметна інтеграція». До основних її ознак відносять: смисловий зміст (синтез знань із різних галузей наук, які об’єднанні загальним змістом); предметна цілісність (об’єднання різних елементів, які втрачають свої первинні характеристики і набувають нові, властиві тільки предметній цілісності) [13].

Однак, нас цікавить чи завжди різні за змістом елементи можуть об’єднуватися в єдину предметну цілісність, і які типи інтегрованих процесів навчання можуть утворитися у результаті взаємодії різних видів смислового змісту.

Подальші дидактичні дослідження змісту педагогічної інтеграції дозволи встановити дві базові моделі діяльності: предметна (інтеграція за змістом) і процесуальна (інтеграція організаційних форм навчання) [14, с. 42–44].

Нам вже відомо, що предметна інтеграція – це синтез таких суміжних дисциплін, які в поєднанні один із одним утворюють єдиний предмет, якому притаманні одні і ті ж цілі, задачі, зміст навчання. Прикладом такої інтеграції є інтегрований курс «Людинознавство», який розробив А. Востріков. У цьому курсі учні набувають знання про людину у всіх її життєдіяльних сферах: анатомії, фізіології, психології, етики, естетики, соціалізації. Тобто, вивчаючи основний предмет, учні залучають знання із різних дисциплін.

Проте, чи можливий такий синтез предметів, коли один із предметів «Іноземна мова». Наприклад, інтегроване навчання іноземної мови та журналістської етики. Для засвоєння першої дисципліни важлива інформація про вживання часових форм, побудова речень, типи питань і. т. п., для другого – інформація щодо проблем морального регулювання журналістської діяльності в умовах ринкових відносин. Із зазначеного видно, що ці дві дисципліни мають різну інформаційну сутність, їх навчання не співвідноситься ні за змістом, ні за цілями навчання, тому інтегруватися в єдину, нову цілісність вони не можуть. Звідси робимо висновок, що іноземна мова не може синтезуватися із суміжними дисциплінами за предметною ознакою, оскільки, вона не має свого самостійного змісту. За твердженням Р. Мартинової, іноземна мова – це такий предмет, який не має власного змісту, а характеризується лише певними лінгвістичними особливостями [15]. Тому інтегрований курс навчання іноземної мови та журналістської етики може відбутися на основі лінгвозмістової єдності. Наприклад, значення іншомовних лексичних одиниць, що позначають терміни та та поняття моральної свідомості та моральної діяльності, іншомовних дієслів, що виражають стан сформованості основних категорій журналістської етики і. т. п. Ці дві дисципліни навряд чи колись об’єднаються в єдиний навчальний предмет («Англожурналістика»), однак процес їх вивчення може бути єдиний. Такий вид інтегрованого навчання, який би об’єднав в один загально-навчальний процес невзаємопов’язані за предметним змістом дисципліни, одна з яких – «Іноземна мова» називається інтеграцією за процесуальною ознакою. Іншими словами, це об’єднання процесів навчання в одну загальну навчальну діяльність, у якій цілі навчання профільного предмету досягаються шляхом досягнення цілей іноземної мови.

Для більш глибокого уявлення про інтегрований процес навчання за процесуальною ознакою розглянемо його структуру.

Вище ми зазначили, що невзаємопов’язані за предметним змістом дисципліни можуть об’єднуватися за процесуальною ознакою. Інтегруючись, вони утворюють нову процесуальну спільність, яка досягається шляхом: 1) висунення цілей засвоєння кожної частини матеріалу, що вивчається; 2) реалізації відповідних компонентів змісту, методів та засобів навчання; 3) визначення та проведення контролю результатів навчання.

Спільність навчання професійної та іншомовної діяльностей:

 цілі (засвоєння кожної частини професійного матеріалу і відповідного до нього засвоєння іншомовного мовленнєвого матеріалу);

 елементи (виокремлення таких елементів професійної інформації, яка б узгоджувалася за своїм значенням із елементами іншомовної);

 компоненти (набуття знань та умінь діяльності за фахом шляхом набуття знань та умінь іншомовно-мовленнєвої діяльності);

 методи (використання методів навчання предметної діяльності адекватним методам навчання іншомовної діяльності);

 контроль і результат навчання (передбачає визначення приросту знань та практичних умінь із кожної вивченої частини професійного та іншомовного матеріалів) [15].

Висновок. Підсумовуючи все сказане вище, ми можемо стверджувати, що запровадження інтегрованого навчання у процесі підготовки майбутніх журналістів до професійної іншомовної діяльності дає можливість по новому підійти до побудови навчального процесу. Навчання іноземної мови з опорою на фахову діяльність значно підвищує інтерес до вивчення мови, оскільки коло інтересів студентів лежить у рамках професійної комунікації. Застосування інтегрованого процесу у підготовці висококваліфікованого спеціаліста є неможливим без використання різносторонніх методів навчальної діяльності, адже від них залежить результативність та ефективність навчального процесу. Тому у наступній частині нашого дослідження розглянемо наукові праці присвячені методам навчання іншомовного професійно-орієнтованого мовлення журналістів.

 

Література:

1. Мартынова Р. Ю. Виды интегрированных процессов обучения профессиональной деятельности студентов неязыковых вузов / Р. Ю. Мартынова // Науковий вісник. ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. – № 9-10. –2010. – С. 80-89.

2. Кайгородова О. В. Развитие процессов интеграции образовательных учреждений в системе педагогического образования: дис. кан. пед. Наук.: 13.00.08 / О. В. Кайгородова. – Килининград, 2009. – 201 с.

3. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения / Я. А. Коменский. – М.: Учпедгиз, 1955. – 651 с.

4. Ломов Б. Ф. Особенности познавательных процессов в условиях общения / Б. Ф. Ломов // Психологический журнал. – 1980. – № 5. – С. 23.

5. Зверев И. Д. Межпредметные связи в современной школе / И. Д. Зверев, В. Н. Максимова. – М.: Педагогика, 1981. – 160 с.

6. Сердюкова Н. С. Интеграция учебных занятий в начальной школе/ Н. С. Сердюкова // Начальная школа. – 1994. – №11. – C. 45–49.

7. Іванчук М. Г. Інтегроване навчання: сутність та виховний потенціал (Виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання) / М. Г. Іванчук. – Чернівці: Рута, 2004. – 99 с.

8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.

9. Козловська І. М., Собко Я. М. Принципи дидактики в контексті інтегрованого навчання / І. М. Козловська, Собко Я. М. // Педагогіка і психологія. – 1998. - №4. – С.48-51.

10. Старченко С. А. Теоретические основы интеграции содержание естественнонаучного оброзования в лецее: дисс. докт. пед. наук: 13.00.02 / С. А. Старченко. –– Челябинск, 2000. – 421 с.

11. Тюнников, Ю. С. Методика выявления и описания интегративных процессов в учебно-воспитательной работе СПТУ / Ю. С. Тюнников. – М., 1988. – 46 с.

12. Федорец Г. Ф. Межпредметные связи в процессе обучения : учебное пособие / Г. Ф. Федорец. – Ленинград : ЛГПИ им. А. Герцена, 1983. – 88 с.

13. Мартынова, Р. Ю. Дидактическая сущность интегрированного процесса обучения / Р. Ю. Мартынова. - С.197-202. - Библиогр.: 7 назв.

14. Никулина Е. В. Интегрированное обучение в профессиональной подготовке студентов факультета физической культуры / Е. В. Никулина // Теория и практика физической культуры. – 2006. – №4. –С. 42–44.

15. Мартинова Р. Ю. Цілісна загальнодидактична модель змісту навчання іноземних мов: монографія / Р.Ю. Мартинова. – К.: Вища шк., 2004. – 454 с.

 

References:

1. Martynova R. Yu. Vidy integrirovannyih protsessov obucheniya professionalnoy deyatelnosti studentov neyazyikovyih vuzov / R. Yu. Martyinova // Naukoviy visnik. PNPU im. K. D. Ushinskogo. – № 9-10. –2010. – S. 80-89.

2. Kaygorodova O. V. Razvitie protsessov integratsii obrazovatelnyh uchrezhdeniy v sisteme pedagogicheskogo obrazovaniya: dis. kan. ped. nauk.: 13.00.08 / O. V. Kaygorodova. – Kiliningrad, 2009. – 201 s.

3. Komenskiy Ya. A. Izbrannye pedagogicheskie sochineniya / Ya. A. Komenskiy. – M.: Uchpedgiz, 1955. – 651 s.

4. Lomov B. F. Osobennosti poznavatelnyh protsessov v usloviyah obscheniya / B. F. Lomov // Psihologicheskiy zhurnal. – 1980. – № 5. – S. 23.

5. Zverev I. D. Mezhpredmetnye svyazi v sovremennoy shkole / I. D. Zverev, V. N. Maksimova. – M. : Pedagogika, 1981. – 160 s.

6. Serdyukova N. S. Integratsiya uchebnyh zanyatiy v nachalnoy shkole/ N. S. Serdyukova // Nachalnaya shkola. – 1994. – №11. – C. 45–49.

7. Ivanchuk M. G. Integrovane navchannya : sutnist ta vihovniy potentsial (Vihovannya osobistosti molodshogo shkolyara v umovah integrovanogo pidhodu do navchannya) / M. G. Ivanchuk. – Chernivtsi: Ruta, 2004. – 99 s.

8. Velikiy tlumachniy slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi / Uklad. i golov. red. V. T. Busel. – K.: IrpIn: VTF "Perun", 2001. – 1440 s.

9. Kozlovska I. M., Sobko Ya. M. Printsipi didaktiki v konteksti integrovanogo navchannya / I. M. Kozlovska, Sobko Ya. M. // Pedagogika s psihologiya. – 1998. - №4. – S.48-51.

10. Starchenko S. A. Teoreticheskie osnovy integratsii soderzhanie estestvennonauchnogo obrozovaniya v letsee: diss. dokt. ped. nauk: 13.00.02 / S. A. Starchenko. –– Chelyabinsk, 2000. – 421 s.

11. Tyunnikov, Yu. S. Metodika vyiyavleniya i opisaniya integrativnyih protsessov v uchebno-vospitatelnoy rabote SPTU / Yu. S. Tyunnikov. – M., 1988. – 46 s.

12. Fedorets G. F. Mezhpredmetnye svyazi v protsesse obucheniya: uchebnoe posobie / G. F. Fedorets. – Leningrad: LGPI im. A. Gertsena, 1983. – 88 s.

13. Martynova, R. Yu. Didakticheskaya suschnost integrirovannogo protsessa obucheniya / R. Yu. Martynova. - S.197-202. - Bibliogr.: 7 nazv.

14. Nikulina E. V. Integrirovannoe obuchenie v professionalnoy podgotovke studentov fakulteta fizicheskoy kulturyi / E. V. Nikulina // Teoriya i praktika fizicheskoy kultury. – 2006. – № 4. –S. 42–44.

15. Martynova R. Yu. Tsilisna zagalnodidaktichna model zmistu navchannya inozemnih mov: monografiya / R. Yu. Martynova. – K.: Vischa shk., 2004. – 454 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^