Наукові конференції, Научные конференции » Актуальні проблеми сучасної науки (17-19.10.13) » Свирид З. В. МОДЕЛІ ВЗАЄМОВІДНОСИН СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИЧНОГО КОНСАЛТИНГУ: ЗАРУБІЖНИЙ І ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

Свирид З. В. МОДЕЛІ ВЗАЄМОВІДНОСИН СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИЧНОГО КОНСАЛТИНГУ: ЗАРУБІЖНИЙ І ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

Категорія: Актуальні проблеми сучасної науки (17-19.10.13), Політологія

УДК [324:316.474.5](100+477)

 

Свирид З. В.

МОДЕЛІ ВЗАЄМОВІДНОСИН СУБ’ЄКТІВ  ПОЛІТИЧНОГО КОНСАЛТИНГУ: ЗАРУБІЖНИЙ І ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна, Львів

 

Більшість досліджень  щодо взаємодії суб’єктів політичного консалтингу  спрямовані на визначення технологічного аспекту їх діяльності. Проте для встановлення ефективної співпраці клієнта і політичного консультанта важливо враховувати не тільки об'єктивні чинники, а й суб'єктивні фактори, такі як поведінка та особисті якості. У цьому контексті доцільно розглянути моделі взаємодії суб’єктів політичного консультування. Адже встановлення взаєморозуміння між політичним консультантом та клієнтом у консультаційному процесі є запорукою досягнення поставлених цілей і завдань обох сторін у виборчій кампанії.

Ключові слова: політичний консультант, клієнт, виборча кампанія, модель, співробітництво.

 

Свирид З. В. Модели взаимоотношений субъектов  политического консалтинга: зарубежный и отечественный опыт/ Львовский национальный университет имени Ивана Франка, Украина, Львов

Большинство исследований  относительно взаимодействия субъектов политического консалтинга  направлено на определение технологического аспекта их деятельности. Однако для установления эффективного сотрудничества клиента и политического консультанта важно учитывать не только объективные факторы, но и субъективные факторы, такие как поведение и личные качества. В этом контексте целесообразно рассмотреть модели взаимодействия субъектов политического консультирования. Ведь установление взаимопонимания между политическим консультантом и клиентом в консультационном процессе является залогом достижения поставленных целей и заданий обеих сторон в избирательной кампании.

Ключевые слова: политический консультант, клиент, избирательная кампания, модель, сотрудничество.

 

Zoryana Svyryd Models of mutual relations of subjects of the political consulting : foreign and home experience/ Ivan Franko National University of Lviv,  Ukraine, Lviv

Most researches  in relation to cooperation of subjects of the political consulting  are sent to the decision of technological aspect of their activity. However for establishment of effective collaboration of client and political consultant it is important to take into account not only objective factors but also subjective factors, such as behavior and personal qualities. It is in this context expedient to consider the models of cooperation of subjects of the political advising. In fact establishment of the mutual understanding between a political consultant and client in a consultative process is the mortgage of achievement of the put aims and tasks of both parties in an electoral campaign.

Keywords: political consultant, client, electoral campaign, model, collaboration.

 

Вступ. Моделі взаємовідносин суб’єктів консультування відрізняються ступенем участі та зусиль консультантів та клієнтів на кожному з етапів консультаційного процесу. Взаємовідносини суб’єктів політичного консультування будуються залежно від того, який тип консультування становить основу взаємодії. Зважаючи на це, зазначимо, що взаємовідносини внутрішніх політичних консультантів будуються за моделлю «експерт-клієнт» або «лікар-пацієнт».

Модель «експерт-клієнт» характеризується залученням політичних консультантів лише на етапі розробки консультаційних рекомендацій, що дозволяє певним чином мінімізувати як фінансові витрати клієнта, так і термін перебування консультантів в організації клієнта. Звідси, клієнт самостійно визначає цілі та завдання, а консультант виступає в ролі помічника або експерта, який надає допомогу із питань, що належать до його компетенції. В кінцевому результаті клієнт самостійно здійснює реалізацію запропонованих політичним консультантом рекомендацій. В цьому випадку успіх консультування з одного боку  залежить від здатності клієнта виявити існуючі проблеми, причини їх виникнення, а з іншого – від професійних можливостей експерта у його вмінні відшукати альтернативні вирішення того чи іншого завдання та адекватного донесення свого повідомлення клієнту. Від цього і залежатиме їх подальше впровадження на практиці.

За моделлю «лікар-пацієнт» політичнийконсультант здійснює професійну діагностику політичної ситуації, виявляє проблеми клієнта та розробляє комплекс заходів, здатних їх вирішити. Це дозволяє мати об’єктивний погляд на проблеми та труднощі клієнта, визначити справжні причини їх виникнення. Процес впровадження змін здійснюється самостійно клієнтом без участі та відповідальності консультанта [1, с.79]. Ця модель може бути використана тоді, коли політику необхідно вирішити якусь конкретну проблему у визначений термін. Особливо, це є актуальним у кризові ситуації.

Як бачимо, взаємовідносини політиків і внутрішніх політичних консультантів у зазначених моделях співпраці формуються за принципом «керівник-підлеглий», тому що домінуюча позиція у прийнятті рішень залишається за клієнтом. Відмінність полягає лише у визначенні проблеми, що здійснюється або клієнтом або консультантом. Відповідно, надання рекомендацій з приводу її вирішення залежить від обов’язків, які покладаються на політичного консультанта і визначають його професійну самостійність.

В свою чергу ефективна взаємодія зовнішніх консультантів та їх клієнтів проявляється у моделі «співробітництва». Адже такі взаємовідносини дозволяють поєднати зусилля клієнта та політичного консультанта на всіх етапах їх співпраці. До прикладу, у виборчій кампанії, вони спільно визначають цілі і завдання, стратегію і тактику політичної боротьби, а також працюють над побудовою позитивного іміджу. Спільна робота дозволяє розширити компетенцію клієнта, перейняти у політичного консультанта методологію та прийоми вирішення проблем, що забезпечує можливість самостійно подолати труднощі, які можуть виникнути на тому чи іншому етапі.

       Для того, щоб краще проаналізувати взаємовідносини суб’єктів політичного консалтингу, визначимо критерії, які допоможуть визначити переваги та недоліки кожної з моделей (табл.1).  

Таблиця 1

Порівняльна характеристика привабливості моделей взаємовідносин консультанта і клієнта

 

М о д е л і

Критерії

«експерт-      клієнт»

«лікар-     пацієнт»

«співробітництво»

Залежність клієнта від політичного консультанта

   мінімальна

 максимальна

  максимальна

Термін взаємодії консультанта і клієнта

    стислий

   середній

 довготривалий

Витрати клієнта на консультування

     низькі

    середні

великі

Участь політичного консультанта в активізації інноваційного потенціалу
клієнта

  не бере участі

   вибірково бере участь

    виступає у ролі «орієнтира»

Зворотний зв’язок клієнта з консультантом

     відсутній

фрагментарний

     постійний

 

    Як бачимо, на відміну від моделі «експерт-клієнт» та «лікар-пацієнт», перевагою моделі «співробітництва» є повна незалежність політичного консультанта, яка проявляється у свободі дій. Звичайно, все залежить від міри відповідальності, яку на нього покладає клієнт, проте в більшості випадків професійні політичні консультанти мають широке поле діяльності. Незалежні політичні консультанти створюють власні консультаційні фірми і працюють на основі контрактів з клієнтами. Такі умови підкреслюють взаємозалежність суб’єктів політичного консультування. Фактично на клієнта і консультанта покладаються певні зобов’язання, що виявляють себе у забезпеченні психологічної, інформаційної, інтелектуальної та організаційно-технічної підтримки під час виборчих кампаній. Взаємодія клієнтів і політичних консультантів має певні рамки, які висвітлюються в контракті, що обов’язково узгоджуються двома сторонами.

Можемо констатувати, що в межах моделі «співробітництва» взаємодія суб’єктів політичного консалтингу здійснюється за принципом «клієнт-виконавець», що передбачає рівноправні взаємовідносини професійного консультанта та клієнта. Перевагами моделі «співробітництва на сучасному етапі  є:

1) розширення можливостей діяльності політичного консультанта та доступу до інформації, внаслідок активної взаємодії,  чого він не може зробити належним чином або зовсім, якщо клієнт не хоче співпрацювати;
2) виявлення та мобілізація ресурсів клієнта, які можуть бути присутні в прихованій формі;

 3) спільне вирішення проблеми сприяє кращому ставленню клієнта до змін, який не схильний перекладати всю відповідальність на консультанта не тільки за раціональних, але і за емоційних причин.

4) співпраця дає можливість навчання клієнта, що відбувається при спільній роботі на всіх стадіях політичного консультування, починаючи з визначення проблеми і закінчуючи оцінкою результатів[8] .

        На практиці, взаємовідносини співробітництва характерні для професійної діяльності політичних консультантів у США, які взаємодіють з клієнтами особисто або створюють фірми, які надають послуги у сфері політичного консалтингу. Клієнтами політичних консультантів найчастіше виступають кандидати на різноманітні виборчі пости, і значно рідше політичні партії. Зокрема, в останні десятиліття функції політичних консультантів значно розширилися, інколи їх наймають для того, щоб реорганізувати партійні організації на рівні окремих штатів, трапляється, що вони самі відбирають кандидатів.

       У США досі збереглася чітка розмежовувальна лінія, що співпадає з межею міжпартійного протистояння республіканців і демократів. Більшість американських консультантів продовжують позиціонувати себе як демократичні або республіканські консультанти, а ті, хто переступає цю межу, стикається з негативним сприйняттям цього факту з боку журналістів і громадян [2, с.125].

        У 1999 та 2002 році Центром конгресіональних і президенських досліджень Американських досліджень під керівництвом Дж. Торбера було проведено дослідження американських політичних консультантів щодо їх  партійної приналежності. Результати визначили, що за партійним статусом консультанти розподіляються наступним чином: демократи – 50% (в 1999 р. – 52%), республіканці – 37% (в 1999 – 35%), «незалежні» консультанти – 11% (в 1999 р. – 12%) [3, с. 74]. Більшість консультантів надає перевагу взаємодії зі своїми партіями і їх кандидатами: виключно з республіканцями – 28%, з демократами – 42%, мають справу з двома партіями – 30%. У той же час новітні дані показують, що провідні консультанти стають політично більш моногамними: 74,8% американських фахівців вищої ланки працюють тільки з демократами або тільки з республіканцями, решта працюють з кандидатами переважно однієї чи іншої партії [7, с. 48]. Політичні консультанти також стають більш розбірливими у плані своїх клієнтів. Четверо з п'яти згодні або повністю згодні з тим, що вони зазвичай працюють на клієнтів, чию позицію підтримують.

        Для американської моделі політичного консалтингу характерні певні проблеми  у взаємовідносини суб’єктів:

1)     Клієнт може відчувати дискомфорт, коли він повинен довіряти конфіденційну інформацію людині, яка на наступних виборах може опинитися в команді суперника.

2)     У консультанта можуть з’явитися власні політичні переконання, які можуть суперечити політичним позиціям клієнта, перемозі якого він взявся сприяти.

         Суттєвою проблемою є взаємовідносини політичного консультанта з постійним оточенням клієнта, особливо коли ним є державний службовець, депутат, глава адміністрації, керівник фірми. В такій ситуації консультант повинен одразу дати зрозуміти, що він не претендує на постійну роль в команді клієнта. Джозеф Неаполітан, взаємодіючи з клієнтами, з цього приводу неодноразово зауважував: «Я не хочу бути головою адміністрації губернатора. Все, що я хочу – допомогти вам виграти вибори і повернутися додому» [2, с. 126].

       У США функціонує Американська асоціація політичних консультантів, що є професійною організацією, яка покликана підвищувати стандарти практики в політичних консультаціях, тим самим підвищуючи якість політичного процесу та підвищення суспільної довіри до американської політичної системи [10].  Американська модель консультування поширюється на Латинську Америку, Європу, частково Великобританію, проте оцінюється неоднозначно, в тому числі у самих США. Так, на думку Т. Джитліна, кампанії, що проводяться за американським зразком, є «видуманим видовищем для простого народу» [4, с. 148]. В той же час, на думку Д. Свенсона і П. Манчіні, американці «набагато розумніші в проведенні виборчих кампаній» [4, с. 149]. Попри все, перевагами американського досвіду є:

- інтенсивний розвиток в країні індустрії політичного консалтингу;

-  великий обсяг літератури;

- відкритість і готовність консультантів ділитися своїми знаннями;

- різноманітність технологій і розгалуженість національного ринку ЗМІ;

- частота проведення виборчих кампаній на всіх рівнях порівняно з іншими країнами.

         Якщо в США політичні консультанти займають домінуючу позицію у взаємовідносинах з клієнтом, то у Європі політики не спішать передавати контроль над виборчими кампаніями консультантам, хоча найбільш відомі європейські спеціалісти, звичайно, приймають рішення самостійно.   Загальною тенденцією, якщо мова йде про парламентські вибори, є концентрація повноважень з управління кампанією в руках маленької групи у партійному центрі. Незалежні консультанти іноді інкорпоруються у партійні структури, які приймають рішення (Австрія). Іноді до їх послуг зовсім не вдаються, використовуючи відповідним чином підготовлені партійні кадри (ФРН, Нідерланди) [7, с. 45].

       Виняток становлять британські консерватори, які взаємодіють з професіоналами цілком по-американськи: ще у 1959 р. вони довірили проведення виборчої кампанії рекламному агентству «Colman Prentis & Varley» і перемогли. Через 20 років їх знову привело до влади інше агентство – «Saatchi & Saatchi». Лейбористи шляхом за консерваторами не пішли, але створили структуру PR та реклами в надрах власної організації.

       У Німеччині  взаємовідносини між консультантом і клієнтом більшою мірою регламентовані і активно уточнюються у процесі роботи над контрактом [4, с. 158].

       На відміну від парламентських, президентським кампаніям, зокрема у Франції, властиве рівноправне співробітництво клієнтів та професійних консультантів, які разом і становлять найближче оточення кандидата. Визначені кандидатом загальні риси електоральної стратегії приймаються консультантом як неодмінна умова майбутньої співпраці. На відміну від США, співробітництво політичних консультантів, що обслуговує конкуруючі партії є чужим для політичних традицій Франції, де нетерпимість поки що домінує над толерантністю.

         З 1996 року у Відні була створена Європейська Асоціація політичних консультантів (РЄАП), що є професійнім об'єднанням з політичних консультантів у Європі. В її межах щорічно проводяться конференції, де відбувається обговорення найважливіших питань, присвоєння нагород та обмін досвідом [11].

        На пострадянському просторі взаємовідносини політичних консультантів і клієнтів мають свої специфічні особливості, які на думку експертів, проявляються через наступні характеристики [9, с. 766]:

1)    процес неперервного розвитку;

2)    відносна «молодість» та інтенсивне «дорослішання»;

3)    більша складність, що пов’язано з нестійкими політичними традиціями, непередбачено протікаючими політичними процесами;

4)    добре знання спеціалістами місцевих умов, ширина, гнучкість і нестабільність мислення.

       Як і у США та країнах Європи,  в  Росії та Україні також існують незалежні фірми, де взаємовідносини політичних консультантів та клієнтів будуються на контрактній основі. Проте російський політичний консалтинг характеризується відсутністю диференціації на окремі напрямки. Це дозволяє у взаємовідносинах з клієнтом бачити предмет їх діяльності цілісно і об’ємно. Тому на відміну від вузькоспеціалізованих американських колег,російські політичні консультанти – спеціалісти широкого профілю [4, с. 154]. Взаємодія суб’єктів політичного консультування здійснюється за моделлю «співробітництва», де в переговорах беруть участь клієнта і консультант. 

       В Україні характерною рисою у взаємовідносинах консультанта і клієнта є велика складність політичного консультування. На відміну від країн стабільної демократії, політичні традиції в нашій країні не є стійкими, а політичні процеси протікають гучно і емоційно. Проте позитивним моментом у такій ситуації є креативність праці політичних консультантів, які залежно від непередбачуваних умов намагаються попри все реалізовувати цілі та завдання клієнта.

       Більшість дослідники вказують на те, що рівень професійної спеціалізації росіян  –  вищий, порівняно з українськими консультантами, які до недавнього часу займалися в основному електоральною соціологією. За даними дослідження, проведеного у березні-квітні 2004 фахівцями Міжнародного інституту політичної експертизи, в Україні працювало 80% російських консультантів [4, с. 156]. Однак, Д. Валер’янова, автор статті «Фонди неефективної політики», опублікованої в київській газеті «День», вважає, що «можливості російських консультантів в Україні міфологізовані. Тому вони можуть розраховувати і на великий ринок замовлень, і на високі гонорари. І не тільки розраховувати…Сьогодні практично всі відомі політичні партії і блоки працюють з російськими консультантами. В тіні росіян визрівають українські агентства політичного консалтингу, які намагаються працювати з російськими колегами якщо не на рівні, то хоча б в тандемі» [4, с. 157].

       Суттєвими недоліками у взаємовідносинах політичних консультантів і клієнтів на пострадянському просторі порівняно із зарубіжним досвідом є:

  • практично повна відсутність законодавства, що регулює цю сферу;
  • технологічна нерозвиненість і юридична неграмотність консультантів;
  • відсутність «професійного замовлення» з боку клієнтів;
  • зведення агітаційної кампанії до рекламної;
  • захоплення негативними технологіями.

Висновки.  З нашої точки зору, ідеальна модель взаємовідносин між клієнтом і політичним консультантом має базуватися на відносинах довіри та авторитету. Клієнт прислухається до політичного консультанта тому, що довіряє йому, і в певних питаннях є для нього авторитетом. Як зазначає О. Матвєйчев, на практиці, клієнти плутають різні типи відносин, і дуже часто не можуть перебудуватися з ролі «начальника» [5, с.9]. З точки результативності взаємодії, кращими є зовнішні незалежні політичні консультанти, які здатні критично поглянути на ситуацію, незважаючи на емоції, бажання та упередження клієнтів. Розглянувши моделі взаємовідносин політичного консультанта і клієнта можемо констатувати, що оптимальна взаємодія суб’єктів політичного консалтингу реалізується в рамках моделі «співробітництва», яка дозволяють поєднати зусилля клієнта та політичного консультанта на всіх етапах консультаційного процесу.

Література:

1.  Верба В. А. Організація консалтингової діяльності : навч. пос. / Верба В. А., Ретешняк Т. І. – К. : КНЕУ, 2000. – 228 с.

2. Гончаров В. Э. Современное политическое консультирование : Монография / Гончаров В. Э.  – Спб. : ИВЭСЭП, Знание, 2007. – 220 с.

3.  Марченко Г. И. Социологический портрет политических консультантов в США / Марченко Г. И. // Социологические иследования №5, 2005. – С. 71-80

4. Марченко Г. И. Политическое консультирование в контексте интернационализации  /  Марченко Г. И.  // Космополис №2 (12), 2005. – С. 146-170

5. Матвейчев О. А. Уши машут ослом.  Сумма политтехнологий /  Матвейчев О. А. – М.:Эксмо, 2008. - 512 с.

6. Мишкинене Ю. По ту сторону классического политконсалтинга // Политическое консультирование №4, 2003.  – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://soob.ru/n/2003/4/concept/7      

7. Морозова Е. Г. Политическое консультирование и избирательный процесс / Морозова Е. Г. – М., РЦОИТ, 2001. – 118 с.

8. Рожина О.  Отношения «консультант-клієнт» . –  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.consultingpr.narod.ru/ro.html

9. Файрушина М. З. Особенности становления и основные этапы развития политического консалтинга в федеральных и региональных избирательных кампаниях России / Файрушина М. З.  // Вестник Башкирского университета №3, Т. 15, 2010. – С. 763-776

10. American Association of Political Consultants. –  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.theaapc.org/

11. European Association of Political Consultants. –  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://eapc.eu/

 

References:

1.  Verba V. A. Organizaciya konsalty`ngovoyi diyal`nosti : navch. pos. / Verba V. A., Reteshnyak T. I. – K. : KNEU, 2000. – 228 s.

2. Goncharov V. Э. Sovremennoe poly`ty`cheskoe konsul`ty`rovany`e : Monografy`ya / Goncharov V. Э.  – Spb. : Y`VЭSЭP, Znany`e, 2007. – 220 s.

3.  Marchenko G. Y`. Socy`ology`chesky`j portret poly`ty`chesky`x konsul`tantov v SShA / Marchenko G. Y`. // Socy`ology`chesky`e y`sledovany`ya #5, 2005. – S. 71-80

4. Marchenko G. Y`. Poly`ty`cheskoe konsul`ty`rovany`e v kontekste y`nternacy`onaly`zacy`y`  /  Marchenko G. Y`.  // Kosmopoly`s #2 (12), 2005. – S. 146-170

5. Matvejchev O. A. Ushy` mashut oslom.  Summa poly`ttexnology`j /  Matvejchev O. A. – M.: Эksmo, 2008. - 512 s.

6. My`shky`nene Yu. Po tu storonu klassy`cheskogo poly`tkonsalty`nga // Poly`ty`cheskoe konsul`ty`rovany`e #4, 2003.  – [Elektronny`j resurs]. – Rezhy`m dostupu: http://soob.ru/n/2003/4/concept/7      

7. Morozova E. G. Poly`ty`cheskoe konsul`ty`rovany`e y` y`zby`ratel`nыj process / Morozova E. G. – M., RCzOY`T, 2001. – 118 s.

8. Rozhy`na O.  Otnosheny`ya «konsul`tant-kliyent» . –  [Elektronny`j resurs]. – Rezhy`m dostupu: http://www.consultingpr.narod.ru/ro.html

9. Fajrushy`na M. Z. Osobennosty` stanovleny`ya y` osnovnыe эtapы razvy`ty`ya poly`ty`cheskogo konsalty`nga v federal`nыx y` regy`onal`nыx y`zby`ratel`nыx kampany`yax Rossy`y` / Fajrushy`na M. Z.  // Vestny`k Bashky`rskogo uny`versy`teta #3, T. 15, 2010. – S. 763-776

10. American Association of Political Consultants. –  [Elektronny`j resurs]. – Rezhy`m dostupu:  http://www.theaapc.org/

11. European Association of Political Consultants. –  [Elektronny`j resurs]. – Rezhy`m dostupu:   http://eapc.eu/

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^