к. п. н., доцент, Ведмедюк А. Д.

Категорія: Актуальні проблеми сучасної науки (17-19.10.13), Педагогіка

УДК: 378.937

 

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ


к. п. н., доцент, Ведмедюк А. Д.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Були розглянуті педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки майбутнього вчителя до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів. Визначена сутність, специфіка, види і функції культурно-дозвіллєвої діяльності учнів. Розкриті особливості функціональної структури та охарактеризовані етапи управлінського циклу педагогічної праці вчителя з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів. Визначені критерії, показники і рівні підготовленості майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів.

Ключові слова: культурно-дозвіллєва діяльність, етапи управлінського циклу педагогічної праці.

 

Ведмедюк А.Д. Педагогические условия, предопределяющие эффективность подготовки будущего учителя к организации культурно-досуговой деятельности учащихся / Черкасcкий национальный университет имени Богдана Хмельницкого, Украина, Черкассы

Были рассмотрены педагогические условия, обеспечивающие эффективность подготовки будущего учителя к организации культурно-досуговой деятельности учащихся. Определена сущность, специфика, виды и функции культурно-досуговой деятельности учащихся. Раскрыты особенности функциональной структуры и охарактеризованы этапы управленческого цикла педагогического труда учителя по организации культурно-досуговой деятельности учащихся. Определены критерии, показатели и уровни подготовленности будущих учителей к организации культурно-досуговой деятельности учащихся.

Ключевые слова: культурно-досуговая деятельность, этапы управленческого цикла педагогического труда.

 

Vedmedyuk A.D. Pedagogical conditions that predetermine the effectiveness of training future teachers to the organization of cultural and leisure activities of students / Cherkaska natsіonalny unіversitet іmenі Bohdan Khmelnytsky, Ukraine, Cherkasy

Were considered pedagogical conditions that ensure the effectiveness of training future teachers to the organization of cultural and leisure activities of students. Determined by the nature, specificity, types and functions of cultural and leisure activities of students. The features of the functional structure and characterized the stages of the management cycle of a teacher teaching on the organization of cultural and leisure activities of students. The criteria, indicators and levels of preparedness for future teachers to the organization of cultural and leisure activities of students.

Key words: cultural and leisure activities, stages of the management cycle of pedagogical work.

 

Введення

Сьогодні надзвичайно важливого значення набуває не тільки розробка інноваційної педагогічної системи цілеспрямованого, розрахованого на тривалий час виховання в дітей і молоді соціальних потреб, особливо пов’язаних із сприйняттям та відтворенням культурних цінностей, а й відповідної професійної підготовки майбутніх учителів до ефективної організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів, з урахуванням нових тенденцій розвитку соціокультурної сфери українського суспільства.

Мета дослідження - виявити та науково обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки майбутнього вчителя до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів.

У процесі експериментальної роботи був використаний комплекс методів дослідження: аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблем дослідження, констатувальний і формувальний педагогічні експерименти, педагогічне тестування, методи математичної статистики й порівняльного аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феномени «дозвілля» та «культурно-дозвіллєва діяльність» є предметом традиційних міждисциплінарних досліджень, виконаних у межах теорії гуманітарного знання (філософії, соціології, культурології, психології й педагогіки). Між тим, проблема дозвілля і організації культурно-дозвіллєвої діяльності, не зважаючи на наявні доробки вчених, до сьогодні залишається однією з найменш розроблених.

Враховуючи актуальність проблем організації культурно-дозвіллєвої діяльності підростаючого покоління, а також наявні виховні можливості та педагогічні перспективи щодо її удосконалення, сучасні українські науковці наголошують, що дитяче дозвілля, яке здійснюється в емоційно-розважальному середовищі неформального спілкування, виявляє свою суть як об’єкт педагогічних зусиль різноманітних соціальних інститутів, що склалися історично (сім’я, школа, культурно-дозвіллєва і спеціально позашкільні заклади, включаючи державні бібліотеки, музеї, будинки творчості, клуби при школах та за місцем проживання, громадські й приватні аматорські організації).

Культурно-дозвіллєва діяльність учнів - це любительська діяльність, що пов’язана з організацією їхнього вільного часу та відпочинку і виконує певну виховну мету через реалізацію соціально-педагогічної (забезпечення можливостей вільного обрання особистісно та суспільно спрямованих, корисних, цікавих і привабливих для них видів любительської діяльності); інформаційно-освітньої (стимулювання активного набуття дітьми знань самостійним шляхом; розвиток їхніх пошуково-творчих здібностей та вмінь; набуття ними навичок практичного застосування отриманих знань); творчо-розвивальної (актуалізація потреб учнів щодо творчого самовизначення та самовираження шляхом залучення їх до мережі дозвіллєвих науково-технічних гуртків, художніх і музичних студій, колективів ужиткового мистецтва та інших аматорських об’єднань з обов’язковою демонстрацією результатів творчої праці через організацію виставок, експозицій, концертів) та рекреаційно-розважальної (забезпечення фізичної розрядки особистості, зняття у неї інтелектуальної втоми і нервової напруги, збагачення позитивними емоціями) функцій.

Відтак, під організацією культурно-дозвіллєвої діяльності ми розуміємо двобічний процес, в якому органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив учителя з активною самодіяльністю учнів, їхньою свободою у виборі видів і форм дозвілля та способів заповнення його змісту. При цьому ми дотримувалися думки вчених, які обґрунтували необхідність і доцільність «організації» культурно-дозвіллєвої діяльності тим, що вона є наслідком конструктивного подолання наявного протиріччя між співвідношенням бажання учнів, їхнім прагненням самостійно задовольнити потреби й інтереси у вільний час та відсутністю в них життєвого досвіду, знань, умінь і навичок щодо їх повноцінної реалізації в дозвіллєвій сфері життєдіяльності. Саме тому специфіка організації культурно-дозвіллєвої діяльності зумовлена особливостями її об’єкта (який одночасно є суб’єктом вільного вибору змісту, форм і видів дозвілля) - учнів, характером їхнього дозвіллєвого спілкування (високий рівень психологічної сумісності, взаєморозуміння і поваги; чуйність; виключення безапеляційного вказівного тону) з учителем (як носія соціокультурного досвіду і посередника поміж дитиною і культурою, тобто суб’єкта педагогічного супроводу й опосередкованого керівництва), змістом («будівельний матеріал» для педагогічного проектування й засвоєння учнями) та засобами педагогічного впливу (форми, методи, прийоми).

Сутність «організації» культурно-дозвіллєвої діяльності полягає в заміні особистісної позиції учнів у сфері дозвілля з пасивної, яке потребує безпосереднього педагогічного керівництва, на активну, що є наслідком розвитку їхнього самоуправління в цій сфері шляхом опосередкованого педагогічного впливу. Призначення «організації» культурно-дозвіллєвої діяльності полягає в тому, щоб у процесі залучення учнів до засвоєння соціокультурних цінностей, а також активного відпочинку, не подавляти їхньої самостійності, ініціативи й індивідуальності в дозвільний час, а навпаки сприяти повноцінній самореалізації творчих сил і потенцій учнів, пробудженню їхньої активності, самодіяльності та інтенсивного розвитку індивідуальних здібностей. Тому роль учителя як організатора культурно-дозвіллєвої діяльності учнів полягає не у вигадуванні різних форм виховної роботи, як це нерідко трапляється в реальному педагогічному процесі, а в уважному спостереженні за тим, як спрямовуються їхні інтереси, а також у допомозі їм «самим організувати роботу, дати можливість розвернутись, не йти всупереч їхнім цілям, нав’язуючи старі форми» (В.О.Сухомлинський).

Відповідно до концепції сутності діяльності сучасного вчителя як різновиду соціального управління та теорії психологічної структури праці вчителя (Н.В.Кузьміна), в межах яких останню розуміють як саме педагогічне керування, було конкретизовано, що педагогічна праця вчителя з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів розгортає свою сутність як певна функціональна система (у складі гностичної, проектувальної, конструктивної, комунікативної й організаційної функцій) і як цілісний процес, управлінський акт якого містить чотири провідних етапи: орієнтувальний, моделювальний, виконавський і рефлексивний. В результаті цього ми дійшли висновку, що опанування вчителем кожного з означених етапів педагогічної праці у визначеному напряму передбачає, відповідно, наявності ознак його підготовленості до розробки, ухвалення, реалізації й контролю якості виконання педагогічних рішень щодо організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів.

Так, було встановлено, що на першому - орієнтувальному етапі педагогічної праці підготовленість учителя до розробки педагогічних рішень з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів виявляється через сприйняття означеного процесу як цілісної педагогічної системи; диференціації особливостей його структурних компонентів та їх взаємозв’язків (мета; суб’єкт; об’єкт; зміст, способи; засоби; результат); усвідомлення особливостей функціонального механізму кожної із підсистем (любительська діяльність учнів у вільний час і професійна діяльність учителя щодо її організації); бачення суб’єктивних й об’єктивних чинників підвищення ефективності цього процесу. На другому - моделювальному етапі підготовленість учителя до ухвалення педагогічних рішень з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів виявляється на підставі бачення ним її суперечностей і утруднень; трансформації змісту інформаційно-пізнавальних, пошуково-творчих чи рекреаційно-розважальних проблем у структуру управлінських завдань; прогнозування ймовірних реакцій учнів на педагогічні впливи, що плануються; алгоритмізації стратегії і тактики власної поведінки і дій учнів у кожному з основних видів культурно-дозвіллєвої діяльності. На третьому - виконавському етапі підготовленість учителя щодо реалізації ухвалених педагогічних рішень з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів виявляється через доведення ним основних завдань щодо раціонального використання вільного часу до учнів із зазначенням порядку і способів їх найбільш конструктивного вирішення; мотивування активної позиції й позитивного ставлення учнів до виконання функцій своєї власної інформаційно-пізнавальної, пошуково-творчої та рекреаційно-розважальної діяльності; забезпечення оптимального чергування видів культурно-дозвіллєвої діяльності учнів шляхом стимулювання їхньої творчої, емоційно-вольової і пізнавальної активності; оперативне регулювання і корекцію власних і чужих взаємин та дій. На останньому – рефлексивному етапі педагогічної праці підготовленість учителя до контролю якості виконання ухвалених педагогічних рішень з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів виявляється на підставі усвідомленого уявлення про особистісні настанови, орієнтації та індивідуальні можливості її учасників у вирішенні поставлених завдань; бачення ймовірної картини ситуації дозвілля, що потребує її аналізу з різних статусних позицій; розуміння логіки управлінських дій, сутності раціональних прийомів у своїй діяльності і культурно-дозвіллєвій діяльності учнів; бачення негативних моментів в обґрунтуванні й реалізації стратегії і тактики керування означеним процесом, їх причин і способів подолання.

У результаті дослідження специфіки бюджетного часу дітей шкільного віку студенти класифікували його, розподіляли на навчальний, позанавчальний і власне вільний час. При цьому заняття учнів у вільний час було поділено на три основні групи: ті, які залучають дітей до продуктивних й творчих видів діяльності, спрямованих на розвиток їхніх загальних і спеціальних здібностей; які задовольняють пізнавальні інтереси дітей (перегляд телепередач, відвідування кіно, театрів, концертів, виставок, музеїв, спортивних видовищ, тематичних вечорів, участь у диспутах, конкурсах і т. ін.), фізичну активність (прогулянки, поїздки за місто, походи, спортивні заняття і т. ін.) та емоційні потреби (різні ігри, відвідування атракціонів, ігрових автоматів, танцювальних вечорів і т. ін.); заняття, які гальмують розвиток особистості (бездіяльні витрати часу, розваги без мети, хуліганство, азартні ігри і т.ін.). Серед специфічних особливостей дозвіллєвої діяльності студенти виділили такі: її дійсний мотив - це потреба особистості в самому процесі цієї діяльності; вона може бути різноманітна за своїм предметом; на відміну від інших видів діяльності, мета і зміст дозвіллєвої діяльності обираються дитиною залежно від її морального розвитку і культурного рівня; дозвіллєва діяльність може носити як соціально корисний, так і нейтральний, негативний і асоціальний характер. Рушійними силами участі дітей у дозвіллєвій діяльності є їхні індивідуальні потреби та інтереси. Критерієм визначення рівнів дозвіллєвої діяльності виступає ставлення суб’єкта цієї діяльності до її процесу, яке може бути пасивним або активним: від споживання (пасивне, активне, цілеспрямоване активне) до творчості (для себе, найближчого оточення, для всіх) і екстеріоризації (соціальна віддача як демонстрація результатів, пропаганди, організації діяльності).

Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки:

1. В організації навчально-виховного процесу вищої педагогічної школи, незважаючи на кардинальні зміни в соціокультурних пріоритетах та інноватизацію шкільної практики, дотепер не відбувається перехід на підготовку нового типу фахівців - менеджерів навчально-виховного процесу, здатних до продуктивної реалізації функцій педагогічної праці з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів.

2. Культурно-дозвіллєва діяльність учнів - це любительська діяльність, яка будучи пов’язаною з організацією їхнього вільного часу та відпочинку, виконує певну виховну мету через реалізацію соціально-педагогічної (забезпечення можливостей вільного обрання особистісно та суспільно спрямованих, корисних, цікавих і привабливих для них видів любительської діяльності); інформаційно-освітньої (стимулювання активного набуття дітьми знань самостійним шляхом; розвиток їхніх пошуково-творчих здібностей та вмінь; набуття ними навичок практичного застосування отриманих знань); творчо-розвивальної (актуалізація потреб учнів щодо творчого самовизначення та самовираження шляхом залучення їх до мережі дозвіллєвих науково-технічних гуртків, художніх і музичних студій, колективів ужиткового мистецтва та інших аматорських об’єднань з обов’язковою демонстрацією результатів творчої праці через організацію виставок, експозицій, концертів і т.ін.) та рекреаційно-розважальної (забезпечення фізичної розрядки особистості, зняття у неї інтелектуальної втоми і нервової напруги, збагачення позитивними емоціями) функцій.

3. Під організацією культурно-дозвіллєвої діяльності ми розуміємо двобічний процес, де органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив учителя з активною самодіяльністю учнів, їхньою свободою при виборі видів і форм дозвілля та способів заповнення його змісту.

4. Педагогічна праця вчителя з організації культурно-дозвіллєвої діяльності реально проявляє свою сутність, з одного боку, як специфічна система, структура якої ґрунтується на єдності гностичного, проектувального, конструктивного, комунікативного й організаційного компонентів, а з іншого, - як безперервний процес, цілісний акт якого у своєму складі має чотири провідних етапи: орієнтувальний - підготовки (гностична й проектувальна функції); моделювальний - ухвалення (проектувальна та конструктивна функції); виконавський - реалізації (організаційна та комунікативна функції) й рефлексивний - контролю якості виконання ухвалених педагогічних рішень щодо організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів (гностична функція).

5. Підготовка майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів здійснюється у спеціально організованих педагогічних умовах, а саме: оновлення навчальної інформації теорією дитячого дозвіллєзнавства, застосування засобів соціального проектування модернізованих форм дитячого дозвілля і актуалізації особистісного сенсу тих, хто навчається, у набутті власного досвіду раціонального використання вільного часу й участі в культурно-масових заходах вищого закладу освіти.

6. Оптимальною для підготовки майбутнього вчителя до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів виявилася модель навчання, в якій була реалізована сукупність визначених вище педагогічних умов. Так 21% студентів досягли високого рівня, 28% - вище за середній, 34% - середнього і 17% - нижче за середній рівнів підготовленості до педагогічної праці з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів, минаючи низький рівень. Традиційна модель навчання студентів забезпечує їхню підготовленість до педагогічної праці з організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів переважно на низькому (38%) та нижче за середній (26%) рівнях. У незначної кількості з них вона виявилася на середньому (17%) рівні. Жоден студент (0%) не виявив її на високому та вище за середній рівнях. 19% з них зовсім не були підготовлені до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів.

Між тим, проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Воно відкриває перспективу для розробки професіограми сучасного вчителя як менеджера сфери культурного дозвілля учнів з урахуванням її національної специфіки та нових тенденцій розвитку інформаційного простору.

 

Література:

1.Бардашевська Ю. О. Підготовка майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності старшокласників : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Ю. О. Бардашевська. – Вінниця : ВДПУ, 2007. - 210 с.

2.Бойчев І. І. Підготовка майбутнього вчителя до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / І. І. Бойчев. - О., 2005. - 21 с.

3.Дурай-Новакова К.М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук. - М., 1983. - 22 с.4.

4.Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. -Л.: Типография ЛГУ, 1970. –114 с.5.

5.Педагогічна майстерність : підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін. ; За заг. ред. І. А. Зязюна. - 2-ге вид., допов. і переробл. - К. : Вища школа, 2004. - 422 с.

 

References:

1. Bardashevska Y. Preparation of teachers to pupils of leisure activities: dis. ... Candidate. ped. sciences specials. 13.00.04 «Theory and Methods of Professional Education» / YA Bardashevska. - Kiev: VSPU, 2007. - 210 p.

2. Boychev I. Preparing future teachers to organize cultural and recreational activity for students: Thesis. Thesis. for the sciences. degree candidate. ped. sciences specials. 13.00.04 «Theory and Methods of Professional Education» / I. Boychev. - A., 2005.

3. Duray-Novakova KM Formation professyonalnoy readiness of students of pedagogical activity k: Author. diss. on soyskanye scientific. Powers candidate. ped. Science. - M., 1983. - 22 p.4.

4. Kuzmyna NV Methods of study pedagogical activities. -L.: Printing HOUSE LSU, 1970. -114 P.5.

5.Pedahohichna skills: a textbook / IA Zyazyun, L. Kramuschenko, JF Krivonos et al. , For the Society. yet. IA Zyazyuna. - 2nd ed., Reported. and pererobl. - K.: High School, 2004. - 422 p.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^