Наукові конференції, Научные конференции » Актуальні проблеми сучасної науки (17-19.10.13) » к. п. н., Долинський Є. В. ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ  ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

к. п. н., Долинський Є. В. ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ  ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

Категорія: Актуальні проблеми сучасної науки (17-19.10.13), Педагогіка

УДК 371.14 (477)

 

ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ  ОСНОВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

к. п. н., доцент, Долинський Є. В.

Хмельницький національний університет, Україна, Хмельницький

В статті розглядається інформатична підготовка майбутніх перекладачів як поєднання очного та дистанційного навчання. Висвітлюється поняття дистанційного навчання, характеризуються його засоби та можливості практичного застосування на практиці. Теоретично обґрунтовується необхідність запровадження змішаної форми навчання для покращення інформатичної підготовки майбутніх перекладачів.

Ключові слова: дистанційне навчання, навчання перекладачів, професійна підготовка, інформатична компетентність.

 

Долинский Е. В. Технологии дистанционного обучения  основное средство формирования информатической компетентности будущих переводчиков / Хмельницкий нацыональний университет, Украина, Хмельницкий

В статье рассматривается информатическая подготовка будущих переводчиков как сочетание очного и дистанционного обучения. Освещается понятие дистанционного обучения, характеризуются его средства и возможности практического применения. Теоретически обосновывается необходимость введения смешанной формы обучения для улучшения информатической подготовки будущих переводчиков.

Ключевые слова: дистанционное обучение, обучение переводчиков, профессиональная подготовка, информатическая компетентность.

 

Dolynskyi Y. E. V. Distance learning technology  the main means of formation the informative competence of future translators / Khmelnytskyi national university, Ukraine, Khmelnytskyi

 

This article deals informative training of future interpreters as combination of full-time and distance teaching. The notion of distance learning is explained, also the means and possibilities of practical using are characterized. The necessity of introducing the mixed form of teaching for improvement the informative training of future translators is theoretically based.

Keywords: distance learning, translators, training, professional training, informative competence.

Постановка проблеми. Сучасна епоха висуває нові вимоги до підвищення якості підготовки фахівця. Формування готовності до професійної діяльності майбутнього перекладача вимагає систематичного вдосконалення навчального процесу, активізації самостійної творчої роботи студентів залучення їх в дослідницьку роботу. Інформатизація освіти в Україні  один з найважливіших механізмів модернізації освітньої системи. Сучасні інформаційні технології відкривають нові перспективи для підвищення ефективності навчання.

Об'єктивними умовами самореалізації особистості в професійній діяльності є доступність необхідного-інформаційного простору, озброєння майбутніх спеціалістів не стільки готовими знаннями, скільки способами здобуття осмислення та використання цих знань в нових умовах. Історично складені форми і методи навчання, орієнтовані на засвоєння готових знань, не завжди спроможні забезпечити формування основних навчальних компетенцій, справлятися з наростаючим потоком інформації[1].

Актуальність дослідження. Актуальність статті визначається постійною зростаючими професійними вимогами до сучасного перекладача, необхідністю теоретичного обґрунтування та створення методологічної бази, що включає засоби ефективної професійної підготовки майбутніх перекладачів в умовах модернізації сучасної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, вимагають суттєвих змін у підготовці фахівців в галузі перекладу. Національною програмою «Освіта. Україна ХХІ сторіччя» передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп'ютерної інформації.

В Україні була розроблена концепція розвитку дистанційного навчання, що була затверджена Постановою Міністерства освіти України і підписана В. Кременем 20 грудня 2000р. В ній визначаються дистанційна освіта, як форма освіти та технології дистанційного навчання, як допоміжні навчальні технології. Дистанційна освіта  це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання. Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання. Педагогічні технологй дистанційного навчання  це технології опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами з використанням телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи студентів із структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді. Інформаційні технологй дистанційного навчання  це технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв'язку [2].

Технології дистанційного навчання можуть використовуватись не тільки в дистанційній освіті, а й в інших формах навчання: очній, заочній, екстернаті; крім того  в окремих дисциплінах або блоках дисциплін, що призначені для підвищення освітнього рівня чи кваліфікації окремих осіб та (або) груп слухачів [2].

В.М Кухаренко один із перших дослідників дистанційного навчання в Україні, наводить таке його визначення: дистанційне навчання  сукупність інформаційних технологій, які забезпечують надання студентові основного обсягу матеріалу; інтерактивну взаємодію студентів та викладачів у процесі навчання; можливість самостійної роботи для засвоєння матеріалу; оцінку знань і навичок студентів у процесі навчання. Дистанційне навчання основане на використанні персональних комп’ютерів, електронних посібників і засобів комунікацій, що пропонують якісно нову технологію навчання. Учні віддалені від викладача в просторі і часі, але можуть підтримувати діалог за допомогою засобів телекомунікації [4, с. 53].

В організацію наукових досліджень і впровадження у педагогічну практику ідей дистанційного навчання зробили внесок А. Андрєєв, В. Тихомиров, В. Солдаткін, В. Самолов, С. Щенніков, Є. Полат, І. Роберт, В. Кухаренко, В. Олійник, О. Пічкар, О. Рибалко та інші.

Проблемам удосконалення навчально-виховного процесу, зокрема інформатизації освіти, присвячені роботи таких вчених, як Б. Гершунський, А. Довгялло, М. Жалдак, Г. Клейман, Є. Маргуліс, Є. Машбиць, Р. Нортон, С. Пайперт, І. Підласий, Й. Ривкінд, Б. Скіннер, Р. Сміт, Р. Тайлер, Є. Толман, Є. Горндайк, Дж. Хартлі та інші [1].

Постановка завдання. Новітні навчальні технології виникають і застосовуються для покращення освітнього процесу. Однією із них в наш час є дистанційне навчання. Метою статті є огляд і аналіз визначень дистанційного навчання. Дослідження дистанційне навчання, як допоміжної технології навчання перекладачів. Пошук шляхів подолання недоліків стаціонарної освіти за допомогою дистанційного навчання.

Викладення основного матеріалу. Як свідчать практика й ряд досліджень, тенденція навчання чітко розвивається в напрямку змішаного навчання. Під змішаним навчанням прийнято розуміти об'єднання, класичної очної форми навчання і дистанційного навчання, формальних засобів навчання  роботи в аудиторіях, вивчення теоретичного матеріалу  з неформальними, наприклад, обговоренням за допомогою електронної пошти й Інтернет-конференцій [5].

Застосування дистанційне навчання перекладачів при стаціонарному навчанні покликано підвищити якість підготовки студентів. Зупинимося на практичних прикладах застосування технологій дистанційного навчання. Потребує уваги такий факт, що в повсякденному житті може виникнути багато різних ситуацій, коли студент чи викладач не зможе відвідати чи провести пару. Причиною може стати хвороба, сімейні обставини, відрядженням та багато інших факторів. Не слід забувати, що в системі вищої освіти хворі діти, діти-інваліди, пільговики, навчаються зі здоровими дітьми паралельно. Відповідно до їхнього фізичного стану, вони теж не завжди є спроможними відвідувати заняття. З іншої сторони, часто навіть звичайні студенти, не залежно від рівня успішності чи відвідуваності пар, потребують додаткового пояснення, вивчення вже пройденого матеріалу. Україна інтегрується в Болонський навчальний процес, де вища освіта є самоосвіта. Дуже багато часу в навчальному процесі відводиться на самопідготовку, самостійне вивчення нового матеріалу, що може виявитись досить складним для студента і він не буде здатен добре його засвоїти без додаткової консультації з викладачем.

Начальний процес не переривається і студент є в постійному активному спілкуванні з викладачем, може отримати відповіді на свої запитання не залежно від місця перебування. Проміжна й підсумкова атестація здійснюється також за допомогою пересилання й перевірки матеріалів.

На даний час застосування дистанційне навчання в освітньому процесі є досить актуальним і потрібним. Якою б не була матеріальна база вищого навчального закладу яка звісно ж повинна покращуватись, наші вузи повинні шукати можливість для його впровадження. Дистанційне навчання здійснюється за допомогою таких технологій, як Інтернет, e-mail, телефонний і факсимільний зв'язок, відео конференції [5].

В наш час багато робиться для застосування і полегшення користуванням засобами дистанційного навчання. Розробляються і поширюються апаратно-програмне забезпечення дистанційного навчання; відбувається комп’ютеризація студентів і викладачів (комп’ютери, смартфони, мобільні телефони); інтернетизація (підключення до мережі Інтернет учбових підрозділів, наявність доступу в студентів); створення викладачами електронних навчальних посібників. У ВУЗах створюються і наповнюються віртуальні навчальні середовища. Для бажаючих запроваджувати електронне навчання існує широкий вибір систем:

− Платні (WebCT, IBM Learning software products та інші).

− Розповсюджувані за ліцензією GNU (MOODLE, Bodington, ILIAS).

− Власні розробки учбових підрозділів (NeoCad, мультимедійні курси) [4].

Специфіка дисципліни «Переклад» полягає у тому, що домінуючим компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності-навчання різних видів мовної та мовленнєвої діяльності: мовлення, аудіювання, читання, письма. Згідно з психологічною теорєюї діяльності, навчання будь-якого виду діяльності здійснюється у процесі її реалізації. В основі формування умінь з будь-якого виду іномовної мовленнєвої діяльності лежать слухомоторні навички. Тому пріоритет у підготовці майбутніх перекладачів має належати виконанню вправ усного характеру. У цьому полягає як специфіка дисципліни, так і основна складність її викладання, особливо, при формуванні навичок мовлення [3].

Для вирішення таких завдань слід орієнтуватися на вибір оптимальних засобів навчання, виходячи, передусім, з їх дидактичних особливостей та функцій. Специфіка навчальної дисципліни «Переклад»  формування інформатичної компетентності  потребує пріоритету інтерактивних засобів навчання для індивідуальної або групової роботи студентів. Дистанційне навчання із використанням комп’ютерних та телекомунікаційних технологій має забезпечувати реалізацію таких завдань, як: формування і розвиток умінь та навичок усного та письмового перекладу з безпосереднім використанням матеріалів мережі Інтернет і спілкування з викладачам через комп’ютер; удосконалення умінь аудіювання на основі адаптованих та автентичних звукових текстів; формування умінь і навичок перекладу та реферування текстів за фахом; удосконалення умінь монологічного та діалогічного мовлення; розширення активного та пасивного словників, ознайомлення з лексикою сучасної іноземної мови, яка відображає певний етап розвитку культури країни, соціального та політичного ладу суспільства [3].

Дослідження в галузі педагогічної технології підтверджують, що потенціал комп’ютерного дистанційного навчання може бути найбільш ефективно використаний при вивченні іноземних мов, яке включає обговорення, інтенсивну розумову активність та колективну діяльність.

Одним із перспективних напрямків роботи в системі дистанційного навчання перекладачів є інтегрований підхід до вирішення основних завдань, які поєднують у цій системі: комплекс технологій з високим дидактичним потенціалом і телекомунікаційну технологію; комп’ютерне навчання іноземних мов, технологію мультимедіа та методи інтенсивного навчання іноземних мов з якими працює майбутній перекладач [4].

Висновок. Розглянутий підхід до покращення підготовки майбутніх перекладачів показав, що сучасне і якісне навчання – це інтеграція, поєднання різних форм навчання. В нашому випадку стаціонарного і дистанційного навчання. Таким чином ми отримуємо змішану модель навчання. Це модель використання розподілених інформаційно-освітніх ресурсів в стаціонарному навчанні із застосуванням елементів дистанційного навчання. Практикується як елемент стаціонарного навчання при проведенні аудиторних занять, а також і в самостійній роботі студентів. Тобто змішане навчання успадковує переваги дистанційного навчання й виключає його недоліки. Цілі навчання при змішаній формі залишаються попередніми, змінюються засоби й методи їх досягнення.

Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження означеної проблеми ми вбачаємо у експериментальному дослідженні результатів впровадження дистанційного навчання іноземної мови в процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів.

 

Література:

1. Бурковська Л.Д. Дистанційна освіта в Україні / Л.Д. Бурковська // Соціально-гуманітарні та психологічні науки. - Хмельницький : ХНУ. - 2004. - С. 43 - 45.

2. Бурковська Л.Д., Бідасюк Н.В. Дистанційне навчання в системі освіти / Л.Д. Бурковська, Н.В. Бідасюк // Збірник наукових праць. – Хмельницький : ТУП. – 2003. – С. 117 – 118.

3. Гребенщикова А.В. Формирование профессиональной компетентности будущих переводчиков средствами информационно-коммуникационных технологий: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Гребенщикова Александра Вячеславовна Челябинск, 2005. - 179 с.

4. Козубовська І.В. Дистанційне навчання в системі освіти / Козубовська І.В., Сагарда В.В., Пічкур О.П. – Ужгород : УжНУ, 2002. – 364 с.

5. Технологічність як основний методичний підхід до створення курсів дистанційного навчання через Інтернет // Матеріали Другої Всеукраїнської конференції молодих науковців «Інформаційні технології в науці та освіті».  Черкаси, 2000.  С. 18.

 

References:

1. Burkovska L.D. Distance Education in Ukraine / L.D. Burkovska // Humanities and Social psychological scienceі. - Inc : KNU. - 2004. - P. 43 - 45.

2. Burkovska L.D., N.V. Bidasyuk Distance learning in education / L.D. Burkovska , N.V. Bidasyuk // Collection of scientific works. - Inc : TUP . - 2003. - P. 117 - 118.

3. Grebenshchikova A.V. Formation of professional competence of future translators by means of communicative and information technologies: Thesis. ... candidate. ped. sciences: 13.00.08 / Grebenshchikova Alexander Vyacheslavovna Chelyabinsk , 2005. - 179 p.

4. Kozubovska I.V. Distance learning in education / Kozubovska I.V., Saharda V.V. Pichkur AP - Uzhgorod: Uzhgorod National University , 2002. - 364 p.

5. Manufacturability as the main methodological approach to creating e-learning courses via the Internet // Proceedings of the Second All-Ukrainian Conference of Young Scientists «Information Technologies in Science and Education». - Cherkasy , 2000. - P. 18.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^