ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Гудима О. ІНФОРМАЦІЯ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ РЕСУРС: ПАРАДОКСИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

УДК: 338.242.2

 

ІНФОРМАЦІЯ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ РЕСУРС: ПАРАДОКСИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Гудима О.

Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана, Україна, Київ

 

Визначено сутність інформації та знань як економічного ресурсу, розглянуто поняття інформаційної економіки, визначено специфічність використання інформації як однієї з конкурентних переваг підприємства у сучасному економічному середовищі, обґрунтовано необхідність переходу до економіки знань в умовах глобалізації.

Ключові слова : інформація, економічний ресурс, економіка знань

Гудима О., Информация как экономический ресурс : парадоксы постиндустриальной экономики/ Киевский национальный экономический університет им. В. Гетьмана, Украинa, г.Киев

Определена сущность информации и знаний как экономического ресурса, рассмотрено понятие информационной экономики, определены специфичность использования информации как одного из конкурентных преимуществ предприятия в современной экономической среде, обоснована необходимость перехода к экономике знаний в условиях глобализации.

Ключевые слова: информация, экономический ресурс, экономика знаний

Hudyma O. Information as an economic resource: paradoxes of postindustrial economy/ Kyiv National Economic University, Ukraine, Kyiv.

The essence of information and knowledge as an economic resource is detemined, the notion of the information economy, defined as the specificity of use of a competitive advantage in today's economic environment, the necessity of transition to a knowledge economy in the context of globalization.

Keywords: information, economic resources, knowledge economy

 

Вступ

На нинішньому етапі розвитку єдиної світової цивілізації головною детермінантою розвитку світової економіки стають знання і поява новітніх ресурсів, перш за все інформаційно-комунікаційних. У зв’язку з цими глобальними змінами у науковій літературі з кінця 80-х років ХХ ст. на зміну концепції «суспільства добробуту» приходять такі поняття, як «суперіндустріальне» і «посткапіталістичне» суспільство, «турбокапіталізм», «постмодерніті» і т.п. «XXI століття – це епоха постіндустріального устрою. Він не стане винятковим у певного кола країн, а торкнеться всього людства. Проте розвинуті країни удосконалюватимуть постіндустріальні основи свого суспільства, які було ними створене у другій половині ХХ ст. Країни «третього світу» (в минулому колонії та залежні країни) здійснюватимуть перехід до постіндустріального суспільства. Саме такі процеси відбуватимуться й у постсоціалістичних країнах, до яких належить Україна» [1,ст.159].

Місце лідера у світовій економіці XXI сторіччя буде, без сумніву, належати постіндустріальній господарській системі. Як відомо, вона складалась у західних країнах з середини 70-х років і досягла сьогодні зрілого стану. Найбільш вагомим наслідком цього стало формування нового міжнародного порядку, що характеризується передусім поглибленням і розширенням прірви, яка відділяє постіндустріальні країни від іншого світу. Фундаментальною основою цих найважливіших процесів є, на наш погляд, якісно новий тип технологічного та господарського укладу, що визріває в найбільш розвинених країнах Заходу, укладу, в якому роль головного виробничого ресурсу починають відігравати інформація та знання [2,ст.14].

 

Для позначення нового сектора економіки, що сформувався в останні десятиріччя і все більш явно домінує в житті сучасного суспільства, в західній літературі широко використовуються два терміни: knowledge economy, тобто економіка, заснована на знаннях, або – не так точно, та більш глибоко, – “економіка знань”, та іnformation economy, тобто економіка, заснована на інформації – “інформаційна економіка”.

Поняття «інформаційна економіка» мас два аспекти. По-перше, інформаційною економікою (ІЕ) називають існуючий у постіндустріальних суспільствах тип господарських відносин між людьми. У розвинених країнах він почав формуватись чотири десятиліття тому. На перший план у постіндустріальному суспільстві, в інформаційній економіці виходять людина як індивід, її інтелект, а найбільш важливими, визначальними ресурсами стають інформація та знання людини.

А з іншого боку, ІЕ є окремою економічною дисципліною, Своїм розвитком цей відносно молодий науковий напрямок зобов'язаний працям Дж. Стіглера, Дж. Стігліца, К. Ерроу, В. Іноземцева, К. Вальтуха та інших економістів і соціологів. В той же час цілісна концепція інформаційної економіки ще не сформува¬лася[3,ст.137].

Економіка, якщо розуміти її широко, як притаманний людям суспільний спосіб виробництва, завжди ґрунтувалась на знаннях. Сучасна економіка, яка ґрунтується на знаннях, характеризується в першу чергу тим, що об'єктивоване в продуктах та послугах знання формує більшу частину створюваної вартості. Цей процес розвивається через інтелектуалізацію технологій, зростання наукоємності продукції, що виготовляється, та розвиток ринку інтелектуальних товарів і послуг.

Сьогодні знання та інформація набувають матері¬ального характеру та представляють собою ресурси в прогресивному розвитку суспільства. В економічно розвинутих країнах, що відносяться до постіндустріальної групи, власне матеріальні блага та послуги розглядаються з позицій наявності в них знань та інформаційної цінності.

У широкому розумінні знання та інформація є сутністю всіх та явищ як у природі, так і в суспільстві. З точки зору якісних характеристик інформації та знання необхідно виділити їх особливості:

1. Інформація та знання не можуть бути повністю витрачені чи лишені, як будь-який інший ресурс виробництва, за винятком грошових ресурсів.

2. Інформація та знання збільшують себе кількісно та/або якісно.

3. У ході використання інформації та знань процеси їх спожи¬вання та відтворення як ресурсів стають єдиним цілим.

У сучасній економіці знання та інформація виступають у формі економічних ресурсів. А це значить, що вони здійснюють рух не лише у своїй нематеріальній формі (як об'єкти), але й у вартісній (як економічні блага). Аналізуючи їх із цієї позиції, можна виділити ще одну особливість: у процесі виробництва доданої вартості ці ресурси забезпечують свій приріст, і збільшуються відносно величини ,що вкладена на початок виробничого циклу, тобто виступають як самозростаюча вартість.

Як і будь-якій інший ресурс виробництва, інформація та знання носять потенційний характер, тобто можуть бути задіяні в процесі виробництва національного багатства. Специфіка знань та інформації полягає в тому, що вони виступають як результат інтелектуальної діяльності людини та інформаційної діяльності суспільства. Людина виступає головною продуктив¬ною силою, що має необхідні знання, та засоби виробництва, а інформаційне забезпечення виступає як спосіб передачі знань і допомагає людині у її діяльності, але не виконує її замість люди¬ни. Праця людини залишається рушієм виробництва, і з удоско¬наленням останнього цінність праці лише зростає[4, ст. 29].

Тим часом цей підхід “працює” тільки доти, поки мова йде про зіставлення всіх нематеріальних складових суспільного багатства з матеріальними; однак як тільки ми переходимо до глибшої оцінки нематеріальних складових, її адекватність виявляється більш ніж сумнівною.

Відтак можна дійти висновку, що інформація, як і будь-який інший виробничий ресурс, може бути і є об’єктом власності, й тут інформаційна економіка має схожість із індустріальною; навпаки, знання, на відміну від будь-якого іншого виробничого ресурсу, можуть бути і є лише об’єктом володіння, і так утворюють основу якісно нової господарської системи. Перетворення інформаційної економіки на економіку знань остаточно відводить господарську систему від властивої індустріальному суспільству об’єктивної основи у сферу стійко наростаючого суб’єктивізму. Саме в цьому, на мій погляд, якісна відмінність економіки знань від інформаційної економіки. Найважливішим ресурсом сучасного суспільства служить не інформація як відносно об'єктивне єство, а знання, тобто інформація, засвоєна людиною і не існуюча зовні його свідомості. Саме цей "суб'єктивний" характер сучасної економіки і визначає деякі нові тенденції, які ще недавно могли б показатися фантастичними.

Індустріальна епоха, змінивши аграрну, стала для людства гігантським кроком вперед: вперше виник значущий сектор суспільного виробництва, в якому склалися відносно незалежні від сил природи співвідношення між витратами праці і його результатами. Залучення в процес масового матеріального виробництва все наростаючого об'єму сировинних ресурсів, енергії і робочої сили приводило до пропорційного зростання суспільного багатства.

Сьогодні набирає силу інший процес: використання знань помножує результати набагато більш ефективно, ніж застосування будь-якого іншого виробничого чинника, але при цьому самі знання знаходяться зовні безпосереднього контролю з боку суспільства в цілому.

Перехід від індустріального суспільства до постіндустріального знижує дію обставин на людину, обумовлених соціальним середовищем; в той же час особливого значення набувають внутрішні сили самої особи, які у відомому значенні можна розглядати як новий вияв сил природи, і в цьому аспекті постіндустріальна соціальна система радикально відрізняється і від аграрного, і від індустріального суспільств. [4, с.25].

В умовах індустріального господарства, коли вартість благ багато в чому відображала витрати, необхідні для їх відтворювання, існувала пропорційність між витратами і результатами виробничої діяльності. Сьогодні інформаційні блага швидше копіюються, ніж відтворюються, оскільки більшість з них проведена в результаті унікальної діяльності малокваліфікованих зусиль. Тому зниження цін на продукцію високотехнологічного сектора відбувається набагато швидше, ніж в традиційних галузях промисловості.

Другий парадокс виявляється при порівнянні темпів зростання продуктивності праці і динаміки технологічних досягнень. Високі темпи інформаційної революції не тільки обумовлюють відсутність зростання цін на високотехнологічну продукцію, але і вимагають все більш підготовлених і високооплачуваних працівників, що знижує показники фондовіддачі навіть при швидкому зростанні вартості самих виробничих фундацій.

Третій, самий показовий парадокс укладений в тому, що сучасна постіндустріальна економіка може демонструвати господарський розвиток при постійному зниженні інвестицій. Останні традиційно вважалися певною частиною національного продукту, що відволікається від споживання і, що направляється на розширення виробництва; сьогодні виявляється, що найважливіший елемент економічного зростання - це накопичення людського капіталу, яке може бути по своїй суті більш "інвестиційним", ніж нарощування матеріальних чинників виробничого потенціалу.

В цьому криється як принципова відмінність постіндустріальної економічної системи від індустріальної, так і пояснення того, чому "наздоганяючий" розвиток є в сучасних умовах безперспективним, мабуть не зважаючи на відволікання гігантських фінансових коштів на інвестиції може перешкоджати підвищенню рівня життя і розвитку особи, а це є необхідною умовою для функціонування "нової економіки”.

В постіндустріальному суспільстві, - відзначає Д. Белл - "головним...стало домінування теоретичного знання, переважання теорії над емпіризмом і кодифікування знань в абстрактні зведення символів, які можуть бути використані для вивчення самих різних сфер досвіду "[2, с.14].

 

Висновки. Таким чином, сьогодні здатність створювати і використовувати знання, що, у свою чергу, знаходить прояв у впровадженні нових технологій, стає ключовим фактором при визначенні конкурентоспроможності національних економік, а також критерієм оцінки

бідності і процвітання як між країнами, так і в межах окремих країн. З поширенням інформаційно-інтелектуальних технологій саме знання та освіченість людини визначають розвиток виробництва і суспільства загалом. Слід відзначити, що в останні десятиріччя розгорнулася суперечність між поколіннями працівників і поколіннями нової техніки. З огляду на це в розвинутих країнах уже сьогодні відбуваються істотні зміни в організації освіти. Глобалізація економіки зумовлює інтернаціоналізацію освіти. Це потребує розроблення загальних стандартів кваліфікації, які б забезпечували її однаково високий рівень для всіх регіонів світового ринку. Оскільки інформаційне суспільство реально розвивається вже сьогодні, а без розуміння його принципів і механізмів функціонування ефективний економічний розвиток у XXIст. буде важкодосяжним. У цьому відно¬шенні ІЕ діє за тим же принципом, що й глобалізація: «хто не з нами, той проти нас». Або глобалізуйся і будуй у себе інформа¬ційне суспільство, або будеш винесений на периферію світового господарства без шансів на успіх.

Досягнення високого рівня техніки і технології, зосередження переважної частини працездатних у сфері послуг, що виробляють знання та інформацію, забезпечують не лише високий рівень добробуту, а й умови для розвитку творчості людини, піднесення її ролі у виробництві і житті суспільства.

 

Література:

1. Крапивний І. В. Теорії постіндустріального економічного розвитку/ І. В. Крапивний//Механізм регулювання економіки, 2010, № 4 ,169 с.

2. Іноземцев В. Парадокси постіндустріальної економіки(інвестиції, продуктивність і господарське зростання в 90-і роки)/ В. Іноземцев.// Поступ, №89(533), Л.: Брама, 2000.

3. Ніколаєв Є. Б. Інформація та знання як категорії економічної науки.//Формування ринкової економіки [Текст]: Зб. наук. праць / О. О. Бєляєв, В. М. Данюк. - К.: КНЕУ, 2004. – 600

4. Коваленко О. М. Інформація та знання у процесі створення вартості: історія та сучасність// Формування ринкової економіки [Текст]: Зб. наук. праць / О. О. Бєляєв, В. М. Данюк. - К.: КНЕУ, 2004. – 600

 

References:

1. Krapyvnyy I. V. Teoriyi postindustrial'noho ekonomichnoho rozvytku/I.V.Krapyvnyy//Mekhanizm rehulyuvannya ekonomiky, 2010, № 4 , 169 s.

2. Inozemtsev V. Paradoksy postindustrial'noyi ekonomiky(investytsiyi, produktyvnist' i hospodars'ke zrostannya v 90-i roky)/ V.Inozemtsev.// Postup, № 89(533), L.: Brama, 2000.

3. Nikolayev Ye. B. Informatsiya ta znannya yak katehoriyi ekonomichnoyi nauky.//Formuvannya rynkovoyi ekonomiky [Tekst]: Zb. nauk. prats' / O. O. Byelyayev, V. M. Danyuk. - K.: KNEU

4. Kovalenko O. M. Informatsiya ta znannya u protsesi stvorennya vartosti: istoriya ta suchasnist'// Formuvannya rynkovoyi ekonomiky [Tekst]: Zb. nauk. prats' / O. O. Byelyayev, V. M. Danyuk. - K. : KNEU, 2004. – 600

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.