Наукові конференції, Научные конференции » АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ (21-23.10.14) » Ващук Г. О. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Ващук Г. О. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Категорія: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ (21-23.10.14), Педагогіка

УДК 372

 

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Ващук Г. О.

ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського», Україна, м. Володимир-Волинський

 

Автор статті досліджує проблему формування творчо активного вчителя на заняттях з рідної мови, наголошує на важливості принципів особистісно орієнтованих технологій виховання творчої особистості. На думку автора, лише добре продумана система роботи на кожному занятті може сформувати чутливу до слова людину, спроможну творити за законами краси, використовуючи слово.У статті висвітлено роль занять з рідної мови у формуванні творчих здібностей студентів, подано оригінальні творчі завдання, здатні викликати зацікавленість та бажання працювати.

Ключові слова: творчість, творчі здібності, творча особистість.

Ващук Г. О. Развитие творческих способностей на занятиях родного языка/ ВКУЗ «Владимир-Волынский педагогический колледж имени А. Ю. Крымского», Украина, г. Владимир-Волынский

Автор статьи исследует проблему формирования творчески активного учителя на занятиях родного языка, акцентирует внимание на важности принципов личностно ориентированных технологий воспитания творческой личности. По мнению автора, лишь хорошо продуманная система работы на каждом занятии может сформировать чувствительного к слову человека, способного творить, используя слово. В статье подаются оригинальные творческие задания для студентов педагогического колледжа, способные вызвать заинтересованность и желание творить.

Ключевые слова: творчество, творческие способности, творческая личность.

Vashchuk H. O. The development of the creative abilities at the Ukrainian language classes/ Volodymyr-Volynskyi pedagogical college named after A.Y. Krymskyi, Ukraine, Volodymyr-Volynskyi

The author of the article investigates the problem of the formation of the creatively active teacher at the Ukrainian language classes and turns attention on the importance of the principles as for the person- oriented technologies in the bringing up of the creative personality. On the author’s opinion, only a well-thought system of teaching at every class can form a person, sensitive to a word and able to create, using a word. In the article the original creative assignments for the students of the pedagogical college are given. They are able to evoke interest and desire for creative work.

Key words: creativity, creative abilities, creative personality.

 

Фундамент, на якому має стояти школа,- це творчо активний вчитель. Розв'язання цієї проблеми започатковується у вищому навчальному закладі і передбачає насамперед створення системи. Обов'язковим складником цієї системи має бути формування національно-мовної особистості молоді.

Творчі можливості кожної людини величезні, тож завдання педагогів-словесників – створити належні умови для якісної реалізації їх, привчити студента до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова.

Потрібна добре продумана система роботи на кожному занятті, щоб поступово, крок за кроком формувати національно свідому мовну особистість, здатну відчувати красу і силу слова, спроможну творити за тими ж законами краси, використовуючи слово.

Слово «творчість» в останні десятиліття входить до числа найбільш уживаних слів фахівцями різних галузей. Але, як свідчить практика, використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що проблема розвитку творчих здібностей студентів не може бути розв’язана без чіткого розуміння поняття творчості.

За останні роки опубліковано велику кількість наукових праць щодо розвитку теорії творчості, досліджується творча сутність праці, суб’єкт-суб’єктні відношення в творчій діяльності та ін..

Психолого-педагогічним проблемам дослідження творчої особистості приділено значну увагу в роботах В.І.Андрєєва, М.М.Амосова, Ю.К.Бабанського, Д.Б.Богоявленської, С.М.Бондаренко, П.К.Енгельмейера, Н.В.Кічук, Н.Л.Коломенського, Д.Л.Львової, М.М.Поташкіна, Н.Роджерс, В.О.Сухомлинського, А.Г.Спіркіна, Н.Ф.Тализіної, В.А.Цапок та ін.

Діяльності педагога, спрямованій на розвиток творчих можливостей учнів у навчально-виховному процесі, присвятили свої дослідження В.І.Андрєєв. О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, М.І.Пащенко, Н.С.Савченко, С.О.Сисоєва та ін.

Таким чином, проблема формування творчої активності майбутнього вчителя знаходиться на перехресті найважливіших напрямів розвитку психолого-педагогічних наук і органічно вплітається у пошук нової освітньої парадигми, нових педагогічних технологій, за яких би самоактуалізуюча особистість майбутнього вчителя, його життєво активна творча позиція перебували в центрі уваги.

У навчальному процесі особлива роль відводиться викладачеві-філологу, на якого покладається завдання навчити молодь вільно користуватися українською мовою як засобом спілкування, духовного збагачення та формування інтелектуальної культури, формування творчих здібностей майбутніх учителів.

Подаємо цікаві, на нашу думку, творчі завдання, здатні сформувати інтелектуально розвинену творчу особистість.

Готуючись до заняття, учитель-словесник часом перебирає силу-силенну посібників, щоб наповнити зміст необхідною комунікативною темою, дібрати тексти з певною будовою речень та пунктуацією. А треба лише, на думку О. Мирона, “взяти до рук Святе Письмо й віднайти те, що повинно скласти зміст уроку. Адже саме Біблія є найдавнішим, найбільш читаним і коментованим твором. Саме під її впливом формувалися загальнолюдські моральні норми, а частина з них стала законом для більшості країн світу (“не вбивай”, “не пожадай добра ближнього свого”, “не свідчи неправдиво”)” [ 6,с.20-22 ].

Оскільки Біблія є найбільш потужним джерелом фразеологізмів, то, на нашу думку, до неї слід обов’язково звернутись при вивченні лексики і фразеології, особливо таких тем, як: «Походження слів: власне українські й запозичені слова», «Поняття про фразеологізми. Джерела українських фразеологізмів».

Біблійні афоризми теж можуть служити темами для творів-роздумів: “Що означає “нести свій хрест?”, “Моя “ахіллесова п'ята”, “Щоб не стати “блудним сином” та ін.

На нашу думку, ніщо так ненав'язливо не виховує на заняттях рідної мови, не пробуджує інтересу до власної творчості, як високохудожні твори наших майстрів слова. Художній світ наших прозаїків і поетів може зачарувати словом кожного, хто доторкнеться до їхніх творів. Зокрема, слово Михайла Стельмаха завжди подивовує читача вишуканістю уяви, філігранністю думки і слова, щирістю і ліричністю душі.

Ось приклад завдань за текстами М.Стельмаха:

Записати міні-диктант, усвідомивши його зміст, створити контекст даного уривка, виділити художні засоби, пояснити їх образність.

Вересень бив у золоті дзвони соняшників, і їм, як гобої, низинно вторували пізні гречки. Дні тепер стояли у шелестах золота, у вибухах блакиті, в потоках музики і чорнобривців, а ночі народжували печаль перелітних птахів. Ця печаль забрідала і в людське серце, і ставало жаль чи отих крил, що забирали з собою літо, чи того, що й ти не можеш злетіти, як птиця. Ось такий і є вересень: удень надійний, вночі тривожний. Таким і люби його і тоді, коли він б'є у золоті дзвони соняшників, і тоді, коли відриває літо від землі та садовить тебе за мудрість книжок...

Я люблю тебе, незрадлива мудросте книг; твої сонця чи світильники, і скорботу твою і радість твою. Я низько схиляюсь перед тобою, щоб не схилитись перед кривдою і самовдоволеним чи крикливим невіглаством.

Даний текст можна ефективно використати при опрацюванні синтаксичних тем. Можливі завдання:

*знайти складносурядні речення, визначити засоби зв'язку між частинами,охарактеризувати сполучники;

*знайти багатокомпонентні складні речення, встановити кількість складових частин, виявити характер зв'язку між частинами; на цій основі визначити тип багатокомпонентного складного речення.

*знайти речення із звертанням, пояснити розділові знаки.

Але найголовнішим є те, що на основі цих метафоричних рядків студенти можуть імпровізувати, розкривши яку завгодно тему. Можливі теми для імпровізацій: «Блакить мою душу обвіяла» ,«До сонечка я схожий», «Печаль перелітних птахів», «Коли літо відривається від землі», «Схиляюсь перед мудрістю книг».

При вивченні стилів української літературної мови студенти аналізують тексти різних стилів на одну і ту ж тему. Після аналізу мовних особливостей та визначення сфери вживання кожного тексту, на основі порівняння, зіставлення, аналізу зображальних засобів студенти приходять до висновку: про одне і те ж можна сказати по-різному. Наступний етап цієї роботи – створення власних висловлювань на задану тему в різних стилях. Пропонуємо фрагмент такого заняття.

Тема. Стилі сучасної української літературної мови.

Мета: поглибити знання студентів про особливості функціонування писемної та усної форм української літературної мови в стильових різновидах; удосконалювати уміння характеризувати тексти, написані різними мовними стилями, й складати тексти відповідно до вимог певного стилю.

I. Читання і аналіз текстів:

1.“Ідуть дощі... Холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю мокрі коси. Пливе у сірій безвісті нудьга, пливе безнадія і стиха хлипає сум... Де небо? Де сонце?

М.Коцюбинський.

2. А на воді в чиїйсь руці

Гадюки пнуться... Сон. До дна.

Війнув, дихнув, сипнув пшона –

І заскакали горобці!...

– Тікай! – шепнуло в береги.

– Лягай...хитнуло смолки.

Спустила хмарка на луги

Мережані подолки.

                                    П.Тичина

 

3. Вихопивсь дощик поміж заграв:

Чоботи сині, синя сорочка,

Сині мелодії понапинав

З неба широкого аж до лісочка.

                                 А.Малишко

4.Дощ – рідкі атмосферні опади, що випадають з хмар. Діаметр крапель – від 6-7 до 0,5мм; при меншому розмірі опади називаються мрякою.

                                                                                                                                                                 Зі словника

Запитання для аналізу:

• що об'єднує всі уривки?

• Які засоби виразності використав М.Коцюбинський, описуючи осінню негоду? Які тропи, на вашу думку, мають тут найбільшу виражальну силу?

• У якій манері написано поезію П.Тичини?

• Які образи стали для вас несподіваними? Які – незрозумілими?

• Висловте по-іншому думку, яка у Тичини вміщена у рядках: “Війнув, дихнув, сипнув пшона – І заскакали горобці!”

• До якого прийому вдався А.Малишко, описуючи дощ?

Висновок: кожен митець сказав про дощ у найприроднішій для нього стилістиці, вміло використавши все краще, добірне з джерел загальнонародної мови, не видумуючи незрозумілих слів, небачених конструкцій. Тому всі три уривки є еталоном для кожного українця.

• Чим відрізняється останній уривок від трьох попередніх?

• Зробіть висновок про сферу вживання даних зразків.

II. Написати твір-мініатюру “Руки” в художньому стилі, виписати з підручника “Анатомія” наукові відомості про руки як частину людського тіла.

Варіанти тем: “Ромашка”, “Хмарка, “За сонцем хмаронька пливе”.

Аналогічну роботу можна провести і на основі інших текстів, об'єднаних однією темою. Можливості викладача тут необмежені.

Цікавими є творчі завдання такого типу:

Написати твори-мініатюри, які складалися б: 1) лише з граматичних основ; 2) лише з дієслів; 3) лише з підметів тощо. Подаємо, для прикладу, студентський твір на тему “Ранок”, у якому використано лише називні речення:

Сонце. Фіранка. Мамина усмішка. Бовтання. Смачні випари. Вовчий апетит. Годинник. Жах! Марафон. Дзвінок. Клас. Тиша.

А ось твір-мініатюра на тему “Смачна картопля”, де використано лише дієслова:

Скопала, посадила, пополола, обгортала, викопала, раділа, зібрала, сховала, дістала, начистила, варю, пахне, обідаємо, смакуємо, наїлися!.

Вивчаючи стилістику односкладних речень, наголошуємо, що буттєві номінативні речення можуть передавати динаміку вражень, думок, що прискорено з'являються і прискорено зникають, як і реалії з поля зору мовця (наприклад, у швидкісному поїзді пасажир не має часу зосередитись і все повно сприйняти, докладно проаналізувати й оцінити спостережуване). За таких ситуацій можна назвати тільки дещо з побаченого, зафіксувати лише контури навколишніх об'єктів. Для ілюстрації наводиться уривок з “Червоної зими” В.Сосюри:

Рубіжне... Знову путь... Володіне... Кабанне... Нарешті, Сватове, і крикнув поїзд: “Стій!”. Після цього студентам пропонується зафіксувати свої враження у творі-мініатюрі “Дорога додому”, максимально використавши називні речення. Ось одна зі студентських робіт:

 

Довга дорога. Поле. Ліс.

Верба. Соловичі. Турійськ.

Городилець. Блаженик. Ковель.

Дорога. Турія. Тунель.

Ось Старовижівський район.

Ромашки, півники і льон...

Мій рідний дім, моя земля,

Барвистий край іще здаля (Лавринюк Аліна).

 

Цікавими для студентів є творчі роботи, для написання яких їм на деякий час треба стати кимось або й ...чимось. Такій роботі на заняттях з мови передують поетичні п'ятихвилинки, на які спеціально підбираються вірші, де майстри слова вдавалися до перевтілення, щоб показати світ, відтворити думки і почуття ліричного героя у несподіваному ракурсі. Наприклад:

Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

І, може, це і є моя найвища сутність...(Л.Костенко)

Студенти з задоволенням виконують таку роботу. У більшості випадків це прозові твори, але буває і поезія. Серед тем, які пропонувалися студентам, були, зокрема, такі: “Монолог класної дошки”, “Я – підсніжник”, “Я так люблю...”, “Ніколи не любив...”, “Про що співає соловейко?”, “Я – крапелька, що відірвалася від хмари”, “Симфонія дощу”, і т. ін.

У вправі “Коли б я був...” студенти моделюють можливі педагогічні ситуації, виступаючи в різних ролях – учителя, завуча, директора, студента, його батьків тощо, а також випробовують себе як автори-сценаристи етюду, режисери, виконавці, критики, що оцінюють дії учасників рольової гри. Завдання викладача – підтримувати творчу активність студентів, стимулюючи їхню фантазію, рефлексію й упевненість у власних силах, і ні в якому разі не втручатись у перебіг імпровізації. Він має з'ясовувати рівень уміння “вжитись” у запропоновані обставини та оцінити переконливість дій.

Отже, в умовах розбудови України, зміцнення державності зростає роль формування свідомості громадянина-патріота, підвищується значення виховного процесу в навчальних закладах усіх типів. Пам'ятаючи це, педагогічні працівники мають допомогти юнакам та дівчатам здобути фах і, крім того, оволодіти мистецтвом сучасного мислення, педагогічною майстерністю, спрямувати студентів на вияв ініціативності, готовності до новацій і творчості, тобто бути конкурентноздатними на ринку праці. Це, у свою чергу, потребує не лише збільшення інвестицій в освітню галузь, перш за все, постійне підвищення рівня виховної роботи як у навчальний, так і в позанавчальний час.

У своїй роботі над цією проблемою викладачеві треба обирати такі форми і методи, які викликають зацікавленість та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності.

Набуті студентом навички і розвинуті здібності на заняттях, у поза аудиторній та у науково-дослідницькій роботі – це беззаперечна основа для успішного навчання у вузах III-IY рівнів акредитації.

 

Література:

1.Волощук І., Шепотько В. Педагогічні суперечності розвитку творчих здібностей школярів // Рідна школа. – 2004. -- № 10.

2. Девдера М. Таємниці словесної творчості. Книга для вчителів і всіх охочих. – Вінниця:ПП “Видавництво “Тезис”, 2003. – 120с.

3. Драч І.І. Розвиток творчих здібностей студентів – важлива складова підготовки майбутніх фахівців: наук.-метод. збірник МОН України. – Нові технології навчання, 2006, випуск 45.

4. Зіненко Н. Через творчість – до особистості // Рідна школа. – 2005. -- №3.

5. Куцевол О. Тренінг креативних якостей учителя-словесника О.Куцевол //Дивослово. – 2008. – № 3.

6. О.Мирон (Баран).Дорогою добра і любові //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007 №7.

7. Рукасов В.Реалізуємо творчий потенціал особистості /В.Рукасов //Рідна школа. – 2006. – № 12.

8. Саєнко Т. Формування творчої активності майбутнього вчителя // Рідна школа. – 2006. -- №12, с. 5 -8.

9. Сафонова Н. Творчий педагог – фундатор формування творчої особистості // Рідна школа. – 2003. -- №2.

 

References:

1.Voloshchuk I., Shepotko V. Pedagogichni superechnosti rozvitku tvorchih zdibnostey shkolyariv // Ridna shkola. – 2004. -- № 10.

2. Devdera M. Taemnitsi slovesnoyi tvorchosti. Kniga dlya vchiteliv i vsih ohochih. – Vinnitsya:PP “Vidavnitstvo “Tezis”, 2003. – 120s.

3. Drach I.I. Rozvitok tvorchih zdibnostey studentiv – vazhliva skladova pidgotovki maybutnih fahivtsiv: nauk.-metod. zbirnik MON Ukrayini. – Novi tehnologiyi navchannya, 2006, vipusk 45.

4. Zinenko N. Cherez tvorchist – do osobistosti // Ridna shkola. – 2005. -- №3.

5. Kutsevol O. Trening kreativnih yakostey uchitelya-slovesnika O.Kutsevol //Divoslovo. – 2008. – № 3.

6. O.Miron (Baran).Dorogoyu dobra i lyubovi //Ukrayinska mova y literatura v serednih shkolah, gimnaziyah, litseyah ta kolegiumah. – 2007 №7.

7. Rukasov V.Realizuemo tvorchiy potentsial osobistosti /V.Rukasov //Ridna shkola. – 2006. – № 12.

8. Saenko T. Formuvannya tvorchoyi aktivnosti maybutnogo vchitelya // Ridna shkola. – 2006. - №12, s. 5 -8.

9. Safonova N. Tvorchiy pedagog – fundator formuvannya tvorchoyi osobistosti // Ridna shkola. – 2003. -- №2.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^