Наукові конференції, Научные конференции » АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ (21-23.10.14) » кандидат економічних наук, Урсакій Ю. А. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ПІДТРИМКИ СУСПІЛЬСТВА ПРИ СТАГНАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

кандидат економічних наук, Урсакій Ю. А. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ПІДТРИМКИ СУСПІЛЬСТВА ПРИ СТАГНАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Категорія: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ (21-23.10.14), Економіка

УДК 338.22.021.1

 

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ПІДТРИМКИ СУСПІЛЬСТВА ПРИ СТАГНАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

кандидат економічних наук, Урсакій Ю. А.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна, м. Чернівці

 

В роботі розглядається роль держави у побудові соціально-економічних відносин. Визначено, що держава є основним каталізатором відтворення та оздоровлення суспільства у кризових ситуаціях. Досліджено шість основних напрямків прямого впливу соціальної політики на підвищення якості життя населення: розподіл та перерозподіл суспільного продукту; регулювання процесів на ринку праці; забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури; стимулювання розвитку підприємництва та ділової активності; захист та охорона навколишнього середовища; соціальне забезпечення та соціальне страхування.

Ключові слова: державна політика, доходи; ринок праці, заробітна плат, соціальна політика, соціальне забезпечення.

Урсакий Ю. А. Социальная политика государства как основной фактор поддержки общества при стагнации экономики/ Черновицкий торгово-экономический институт КНТЭУ, Украина, г. Черновцы.

В работе рассматривается роль государства в построении социально-экономических отношений. Определено, что государство является основным катализатором восстановления и оздоровления общества в кризисных ситуациях. Исследованы шесть основных направлений прямого воздействия социальной политики на повышение качества жизни населения: распределение и перераспределение общественного продукта; регулирования процессов на рынке труда; обеспечение развития элементов социальной инфраструктуры; стимулирования развития предпринимательства и деловой активности; защита и охрана окружающей среды; социальное обеспечение и социальное страхование.

Ключевые слова: государственная политика, доходы; рынок труда, заработная плата, социальная политика, социальное обеспечение.

Ursachi Y. A. Social policy as the main factor in maintaining a society in economic stagnation/ Chernivtsi Trade and Economics Institute KNTEU, Ukraine, Chernivtsi.

This paper considers the role of government in building social and economic relations. Determined that the state is the main catalyst for play and recreation society in crisis. Studied six major areas of direct impact of social policy on improving the quality of life: the distribution and redistribution of social product; adjustment processes in the labor market; provision of social infrastructure elements; incentives for business development and business activity; protection and environmental protection; social security and social insurance.

Keywords: public policy, income; labor market, wages, social policy, social security.

 

Вступ.

При падінні виробництва, інфляції, що вимірюється двохзначними цифрами та особливім статусі деяких областей, основним координатором та регулятором економічних процесів являється держава. Її основне завдання стримати падіння економіки та не допустити соціального збурення населення. Прийняття економічних реформ, що забезпечать виконання бюджету на 2015 рік на сьогоднішній день є пріоритетом урядових ініціатив. Але на нашу думку, найбільше страждає основна маса соціально-залежного населення. Саме тому метою даної статті є дослідження ролі держави у розвитку суспільства, як гаранта дотримання прав та свобод населення.

Соціальна політика будь-якої країни є основним стрижнем її внутрішньої політики. Адже, завдяки соціальному законодавству населення відчуває впевненість та захищеність своїх прав, інтересів, а це дає можливість для ефективного суспільного відтворення не тільки окремого індивіда, а й суспільства в цілому. Соціальний захист та соціальні гарантії це пріоритетні складові соціальної політики, завдяки яким охоплюються всі верстви населення: економічно активне та вразливе, - рівень добробуту яких, прямо залежить від ефективності соціальної політики.

Держава, як основний інститут здійснення всіх соціально-економічних перетворень прямолінійно формує соціальну політику в країні в цілому; у свою чергу через застосування різних методів соціальна політика визначає засоби – чим саме впливати (соціальний захист або соціальні гарантії) на напрями соціальної сфери, які прямо пропорційно впливають на рівень та якість життя суспільства, що знаходиться в прямій залежності від соціального розвитку.

Розглянемо детальніше основні напрями державної політики щодо покращення рівня та якості життя населення:

1. Розподіл та перерозподіл суспільного продукту.

Реальні доходи населення – є однією з основних характеристик рівня та якості життя населення. Саме за допомогою них, на основі економіко-математичного моделювання надається можливість зпрогнозувати загальну структуру обсягу споживання, визначити динаміку попиту та споживання на товари матеріальних благ та послуг, проаналізувати рівень диференціації доходів різних верств населення, дослідити джерела та склад доходів населення.

Варто зауважити, що чим більша диференціація доходів населення, тим скоріша вірогідність прояву такого феномену як бідність, що загрожує нормальному суспільному відтворенню. Основним показником, який характеризує бідність є прожитковий мінімум – мінімальний споживчий бюджет - мінімальна кількість життєвих засобів необхідних для підтримки фізіологічної життєдіяльності людини. Він розраховується на основі споживчого кошика: окремо для кожної країни, в конкретний час – вартість товарів (промислового та непромислового призначення) та послуг масового споживання для статево-вікових груп населення на душу населення в середньому по країні.

Мінімальний споживчий бюджет та величина вартості прожиткового мінімуму, яка виражає вартісну оцінку набору прожиткового мінімуму, в першу чергу можуть виступати як орієнтир, що регулює баланс доходів та витрат населення; дозволяють провести структурний фінансовий аналіз для реалізації соціальних програм поточного і стратегічного характеру; обґрунтовано визначають розмір оплати праці, її регулювання на міжгалузевому рівні та співвідношення в оплаті праці в різних галузях.

В залежності від розміру прожиткового мінімуму, державою визначаються: мінімальна заробітна плата, мінімальний розмір пенсій, допомога по безробіттю, розмір соціальної допомоги сім’ям з дітьми, державні соціальні гарантії, інші соціальні виплати, що дозволяють регулювати рівень та якість життя населення [1].

Тому, складовими державної політики щодо регулювання заробітної плати є: вчасна виплата заробітної плати, недопущення заборгованості по виплаті, а вразі настання заборгованості – її ліквідація; проведення всебічних реформ, які б вдосконалювали та покращували механізм оплати праці; підвищення ролі тарифних угод та колективних договорів у регулюванні доходів; створення умов, що сприяли б підвищенню продуктивності праці; періодичне проведення індексації заробітної плати відповідно до підвищення споживчих цін, а також реальне зростання заробітної плати.

Забезпечення рівності доходів у суспільстві та недопущення різкої диференціації доходів забезпечується державою через:

а) податкову політику – основною метою якої є звільнення від податків громадян доходи яких, не перевищують межу прожиткового мінімуму, та застосування високих податкових ставок для високих доходів;

б) політика держвидатків – податки, які надходять до державного бюджету перерозподіляються для громадян дохід яких складає менше прожиткового мінімуму у вигляді державних субсидій, державних коштів, соціальну допомогу непрацездатним;

в) створення державою спеціальних програм, які б дали змогу малозабезпеченим людям не тільки втриматись на певному життєвому рівні, але й могли б заощаджувати: стимулювання укладання договорів страхування життя, забезпечення в участі розподілу та перерозподілу підприємств, заохочення громадян у житловому будівництві.

2. Регулювання процесів на ринку праці.

Внаслідок важливих перетворень та економічної ситуації в країні, кваліфіковане регулювання ринку праці набуває важливого значення. Трудові ресурси, вже давно не розглядається як засіб виробництва, - це надійний інвестиційний ресурс, ефективне використання якого сприяє розвитку соціально-економічних відносин. Ринок праці виступає ключовою ланкою між роботодавцями та економічно активним населенням.

Ціленаправлене регулювання ринку праці з боку держави, вимагає відповідних коригувань у різних сферах: соціально-економічній політиці, фінансово-кредитній, бюджетно-податковій, обов’язкове врахування регіональних особливостей.

У період циклічних коливань дані заходи набувають неабиякої цінності. Адже, під час економічних криз, які характеризуються спадом виробництва, збільшення безробіття, зменшення або замороженням заробітних плат, зменшення податків, дає можливість вижити виробникам та зменшити безробіття. Трансферти у вигляді дотацій, субсидій, які отримують як фізичні так і юридичні особи, сприяють стабілізації економіки, збільшення рівня зайнятості, зниження тем пів інфляції.

Продаючи або купуючи цінні папери, центральний банк країни може здійснювати вплив на обсяг грошової маси в обігу. Продаючи комерційним банкам, населенню або фірмам цінні державні папери, він вилучає гроші з обігу, зменшуючи надлишкові резерви комерційних банків та депозити фірм і домогосподарств, що, в свою чергу, мультиплікативно впливає на зменшення пропозиції грошей. Викуповуючи державні цінні папери у тих же домогосподарств, фірм та комерційних банків, центральний банк країни збільшує надлишкові резерви вищеперерахованих суб’єктів, які в свою чергу, мультиплікативно впливають на збільшення пропозиції грошей в обігу [2, c. 55].

Що ж стосується прямого впливу, то основним інституційним регулятором ринку праці досліджуваних країн є Закон «Про зайнятість населення». Саме на його основі здійснюється діяльність та регулюються відносини стосовно купівлі-продажу робочої сили.

3. Забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури.

Соціальна інфраструктура – галузі народного господарства, сукупність яких дають можливість задовольняти інтелектуальні, духовні та соціально-культурні потреби.

У соціальній інфраструктурі виділяють два рівні: І – послуги, які гарантуються державою всім громадянам та утримуються за рахунок коштів державного бюджету (освіта, охорона здоров’я, культура, мистецтво, фізкультура, спорт); ІІ рівень – галузі, послуги яких надаються на комерційній основі (торгівля, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування).

Основна роль держави щодо покращення якості освіти проявляється у контролюванні та регулюванні таких позицій: забезпечення рівного доступу до всіх форм навчання – всіх верств населення; регулювання педагогічної кадрової політики; здійснення інвестування у сферу освіти; здійснення освітньо-інформаційної політики; контроль за якістю освіти:

Основні пріоритети національної політики у сфері охорони здоров’я – це турбота про здоров’я і довголіття людей, підвищення доступу до медичного обслуговування та структурна перебудова галузі з переміщення пріоритетів в сторону медико-санітарної допомоги.

Державна політика у сфері охорони здоров'я спрямовується на підвищення рівня здоров'я, поліпшення якості життя і збереження генофонду нації:

Розвиток національного мовно-культурного простору - запорука суспільної злагоди та порозуміння громадян будь-якої країни. Основою має стати курс на примирення та єднання нації, відродження духовних цінностей народу, захист і примноження його культурних здобутків. Досягнення зазначених цілей - один з основних обов'язків держави.

Розвиток фізичної культури і спорту реальна можливість покращити якість життя населення, зберегти та зміцнити здоров’я нації. Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.

Що ж стосується платних послуг, то держава не є їх головним постачальником. Роль держави зводиться до функцій контролю та нагляду. Під особливим наглядом перебуває житлово-комунальне господарство.

4. Стимулювання розвитку підприємництва та ділової активності.

Розвиток підприємницької діяльності та підвищення ділової активності прямо пропорційно впливає на рівень та якість життя населення. Підтримка розвитку підприємництва з боку держави дає можливість ефективно функціонувати підприємствам різних галузей. Стимулювання розвитку підприємництва, незалежно від форм власності, веде за собою позитивні зрушення в економічній системі в цілому. В першу чергу це виробництво суспільних товарів та послуг, забезпечення робочих місць населення.

Система державної підтримки має на меті розробку та реалізацію державних програм фінансового кадрового, ресурсного, науково-технічного сприяння розвитку підприємництва та підвищення ділової активності.

Державне регулювання підприємництва здійснюється через:

Нормативно-правове забезпечення; інституціональні засади державної підтримки; функціональні засади [3, c. 15]:

Тому, основними принципами підтримки розвитку підприємництва можна визначити:

- забезпечення рівних прав, умов та захист усіх суб’єктів господарювання;

- контроль за дотримання ведення підприємницької діяльності;

- забезпечення кадрового потенціалу;

- стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності;

- підтримка та заохочення перспективних галузей економіки.

5. Захист та охорона навколишнього середовища.

Екологія – один з важливіших факторів, що впливає на якість життя населення, не тільки в теперішньому часі а й для майбутніх поколінь.

Механізм регулювання навколишнього середовища складає систему адміністративних, економічних, нормативно-правових заходів, що спрямовані захист навколишнього середовища від його забруднення будь-якими засобами та збереження природно-рекреаційного потенціалу.

До адміністративних відносяться всі дії прямого екологічного регулювання, застосування яких призводить до стримування забруднення навколишнього середовища. Вони включають: санкції, екологічні експертизи, емісійні нормативи забруднення довкілля, тимчасові дозволи на вики екологічно-небезпечних речовин.

Функцією економічних заходів є забезпечення природоохоронної діяльності шляхом формування коштів на охорону навколишнього природного середовища. Гроші на фінансування таких заходів виділяються з головного бюджету країни та бюджету адміністративних одиниць, платою за використання природних ресурсів та їх погіршення, плата за забруднення тощо.

Нормативно-правові важелі передбачають визначення особливих правил з метою ефективного використання, відновлення та збереження навколишнього природного середовища. Прикладом нормативного-правового документу можуть бути постанови, декрети, укази, закони.

Інформаційно-організаційне регулювання довкілля здійснюється на базі спостереження, обліку, інформування, надання в оренду і передачу в постійне користування природоохоронних об’єктів, екологічне страхування тощо.

6. Соціальне забезпечення та соціальне страхування.

Виплати по соціальному страхуванню, як правило, становлять найбільшу частку коштів соціального забезпечення. Основна мета соціального страхування — забезпечити достатній рівень компенсації доходу трудящих у разі втрати працездатності або роботи й реабілітаційних заходів. Через систему соціального страхування здійснюються такі виплати: у зв'язку із загальним захворюванням; трудовим каліцтвом і професійним захворюванням; по вагітності й пологах; по догляду за хворою дитиною; пенсії; допомоги на поховання; компенсація вартості путівок на лікування й відпочинок та ін. [4].

До найважливіших функцій соціального страхування, як складової соціальної політики, належать:

- захисна функція, яка полягає в підтримці сформованого матеріального рівня застрахованої особи, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недоступним, а також коли на нього чекають додаткові витрати, не передбачені в його звичному бюджеті;

- компенсуюча функція, що полягає у відшкодуванні збитку, заподіяного здоров'ю в результаті втрати працездатності, за допомогою матеріального відшкодування втрати заробітку, а також оплати послуг у зв'язку з лікуванням і реабілітацією;

- відтворювальна функція, яка полягає в тому, що соціальне страхування покликане забезпечувати застрахованим особам (і членам їхніх родин) покриття всіх видатків, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу (що охоплює практично весь життєвий цикл) у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності;

- перерозподільна функція, яка визначається тим, що соціальне страхування значно впливає на суспільний розподіл і перерозподіл. Соціальні виплати збільшують частку знову створеної вартості, яка направляється на споживання застрахованим особам. Сутність функції полягає у поділі матеріальної відповідальності за соціальні ризики між всіма застрахованими, всіма роботодавцями і державою.

Соціальне страхування виходить за межі системи соціального забезпечення — воно розв'язує також завдання, пов'язані зі збереженням і відновленням здоров'я, профілактикою професійної захворюваності та виробничого травматизму, запобіганням безробіттю.

Висновок:

Отже, важливість державного регулювання рівня та якості життя є беззаперечно важливою та необхідною. Автори розробили та проаналізували схем взаємодії держави відносно рівня та якості життя населення. Впливаючи безпосередньо на соціальну політику, яка через ряд методів, через соціальний захист та соціальні гарантії спрямована на гарантоване отримання мінімальної пенсії та заробітної плати, прожиткового мінімуму; регулювання ділової активності та ринку праці, який для більшості населення є джерелом доходів; формування соціальної інфраструктури; контроль за рівнем екологічної безпеки. Кожен з цих напрямів формує підгрунття для ефективного соціального розвитку, що в свою чергу прямо пропорційно впливає на рівень та якість життя суспільства в цілому. Тому, основною метою державної політики, є забезпечення стійкого росту рівня і якості життя населення, створення умов для розвитку людського потенціалу.

 

Література:

1. Ткачев А. Н. Качество жизни населения, как интегральный критерий оценки эффективности деятельности региональной администрации: [Электронный ресурс] / А. Н. Ткачев, Е. В. Луценко // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. – Режим доступа к ресурсу: http://ej.kubagro.ru/2004/02/14/

2. Приступа Є. Якість життя населення людини: категорії, компоненти та їх вимірювання / Є. Приступа, Н. Куриш, // Фізична активність, здоров’я і спорт. - 2010. – №2. – С. 54-63.

3. Гукалова І. В. Якість життя населення України: теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук: спец. 11.00.02 «Економічна і соціальна географія» / І. В. Гукалова. – К.: НАН України, 2008. – 20 с.

4. Горбатенко В. Аналіз майбутнього та його роль в управлінні соціально-політичними процесами: [електронний ресурс] / В. Горбатенко - за даними Українського центру політичного менеджменту – Режим доступу до ресурсу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=219

 

References:

1. Tkachev A. N. Kachestvo zhy`zny` naseleny`ya, kak y`ntegral`nyj kry`tery`j ocenky` effekty`vnosty` deyatel`nosty` regy`onal`noj admy`ny`stracy`y`: [Elektronnyj resurs] / A. N. Tkachev, E.V. Lucenko // Poly`tematy`chesky`j setevoj elektronnyj nauchnyj zhurnal Kubanskogo gosudarstvennogo agrarnogo uny`versy`teta. – Rezhy`m dostupa k resursu : http://ej.kubagro.ru/2004/02/14/

2. Pry`stupa Ye. Yakist` zhy`ttya naselennya lyudy`ny`: kategoriyi, komponenty` ta yix vy`miryuvannya / Ye. Pry`stupa, N.Kury`sh, // Fizy`chna akty`vnist`, zdorov'ya i sport. - 2010. – № 2. – S. 54-63.

3. Gukalova I. V. Yakist` zhy`ttya naselennya Ukrayiny`: teorety`ko-metodologichni osnovy` suspil`no-geografichnogo doslidzhennya: avtoreferat dy`sertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya doktora geografichny`x nauk: specz. 11.00.02 «Ekonomichna i social`na geografiya» / I.V. Gukalova. – K. : NAN Ukrayiny`, 2008. – 20 s.

4. Gorbatenko V. Analiz majbutn`ogo ta jogo rol` v upravlinni social`no-polity`chny`my` procesamy`: [elektronny`j resurs] / V. Gorbatenko - za dany`my` Ukrayins`kogo centru polity`chnogo menedzhmentu – Rezhy`m dostupu do resursu: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=219

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^