Наукові конференції, Научные конференции » АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ (21-23.10.14) » кандидат педагогічних наук, Гончарова О. А., Глушко А. В. НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ СЛУХУ ТА ЗОРУ

кандидат педагогічних наук, Гончарова О. А., Глушко А. В. НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ СЛУХУ ТА ЗОРУ

Категорія: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ НАУКИ (21-23.10.14), Педагогіка

УДК: 373.3.091.33-056.24:811.111

 

НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ СЛУХУ ТА ЗОРУ

кандидат педагогічних наук, Гончарова О. А.

студент, Глушко А. В.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна, м. Мелітополь

 

Статтю присвячено проблемі навчання англійської мови дітей молодшого шкільного віку с вадами слуху та зору. У статті розглядаються основні положення інклюзивної освіти у розрізі навчання англійської мови. Автори вказують на те, що однією із ключових проблем навчання дітей з порушенням слухової та зорової функцій є формування навичок спілкування (вербальних та невербальних). Навчання словесного мовлення не лише рідної мови, але й англійської починається не з літер, а зі слів у системі зв’язного змістового контексту. Змістовим контекстом перших слів є жести.

Ключові слова: інклюзивне навчання, англійська мова, молодший школяр, освіта.

Гончарова О.А., Глушко А. Обучение английскому языку детей младшего школьного возраста с проблемами слуха и зрения / Мелитопольский государственный педагогический университет имени Богдана Хмельницкого. Украина, г.Мелитополь

Статья посвящена проблеме обучения английскому языку детей младшего школьного возраста с нарушениями слуха и зрения. В статье рассматриваются основные положения инклюзивного образования в контексте обучения английскому языку. Авторы указывают на то, что одной из ключевых проблем обучения детей в нарушением слуховой и зрительной функций является формирование навыков общения( вербальных и невербальних). Обучение словесной речи не только родного языка, но и английского языка начинается не с букв, а из слов связного содержательного контекста. Содержательным контекстом первых слов являются жесты.

Ключевые слова: инклюзивное обучение, английский язык, младший школьник, образование.

Goncharova O.A., Glushko A.V.. Training English language young school age problems of hearing and of view/ Melitopol State Pedagogical University of Bogdan Khmelnitsky. Ukraine, g. Melitopol

Article deals with a problem of teaching English to primary school children with the hearing and eyesight disorders. The article shows the main principles of inclusive education in the context of English language teaching. The authors indicate that one of the key problems of teaching children the hearing and eyesight disorders is the formation of communication skills (verbal and nonverbal). Developing verbal speaking skill not only of mother tongue, but also of English, doesn’t begin with letters, but with the words in meaningful context.

Keywords: inclusive education, English, primary school children, education.

 

Вступ

У сучасних умовах гуманізації освіти, її відкритості та вимог забезпечення усіх верст населення високим рівнем освіченості держава особливу увагу звертає на організацію навчальної діяльності з дітьми, які мають особливі потреби. Як показує статистика, наведена у процесі проведення круглого столу в Головному управлінні освіти і науки Львівської ОДА, в Україні є 88 тис. дітей, які потребують корекції. Це ціла когорта людей, які не стільки потребують корекції, скільки повноцінної освіти, реабілітації, логопедичної підтримки і тому подібне. Було визнано, що в Україні неохоплені ніякими програмами близько 14 тис. 800 дітей з особливими потребами. Тому в державі створюються сприятливі умови, які б могли допомогти дітям з проблемами розвитку, задовольнити їх потреби, виходячи з реальних можливостей особистості та вимог суспільства. Однією із державних програм такого роду є Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами [1].

Однією з ключових проблем навчання дітей з порушенням слухової та зорової функцій є формування навичок спілкування (вербальних та невербальних) і навчання дітей словесному мовленню. Саме дослідженню проблеми навчання англійської мови дітей з вадами слуху та зору присвячена дана стаття. Актуальність даної статті визначається відсутністю в Україні належної науково-методичної основи для організації навчання дітей з порушеннями слухового та зорового аналізаторів, а також кваліфікованих педагогів, які б володіли корекційними технологіями навчання даної категорії дітей [2].

Метою даної статті є аналіз досвіду країн, у яких система навчання і виховання дітей з вадами слуху та зору перебуває на більш високому рівні, і чиї здобутки, на нашу думку, можуть виявитися корисними для розбудови вітчизняної системи корекційно-виховного впливу на дітей з такими порушеннями.

Дослідженням проблеми навчання і виховання сліпоглухих у вітчизняній корекційній педагогіці та психології, а також методики навчання сліпоглухих основам наук та розвитку мовлення займалися А. Акшоніна, Т. Басилова, О. Гончарова, Ю. Лернер, В. Лубовський, Р. Мареєва, О. Мещеряков, Л. Пашенцева, М. Певзнер, Ф. Розенфельд, І. Соколянський, Ю. Якимова І.В. Саломатіна та ін. Серед зарубіжних авторів, роботи яких присвячені питанням навчання та виховання сліпоглухих дітей: L. Alsop (2002), R. Blaha (1975), J. Bruner (1989), D. Chen (1998), P. Elliot, P. Freeman (2001), L. Jacobs (2002), C.K. Jensema (1979).

Необхідно зазначити, що за кордоном були розроблені програми «Реабілітація, що базується на безпосередньому оточенні» (ООН) і «Інклюжен» (США). Багато що свідчить про те, що в цілому соціальні стереотипи поведінки, відношення до інвалідів поступово еволюціонують, минаючи шлях від неуваги і відкидання до прийняття і визнання їх прав, достоїнства і корисності суспільству. По всій країні почали з'являтися суспільні організації і клуби для інвалідів [3].

Позитивним є приклад високорозвинених країн світу у визнанні принципу рівних можливостей у сфері початкової, середньої та вищої освіти для дітей та молоді, який позначився на створенні у багатьох із цих країн інтегрованих структур (мейстримінг) – спільного навчання дітей-інвалідів зі здоровими дітьми. Показовим є досвід Австрії, де уряд у 1993 р. ухвалив Закон, який дозволяє батькам обирати навчальний заклад [4].

Отже, інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей [5].

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі у навчально-виховному процесі. Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами організовується відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 та наказу Міністерства освіти і науки України від 23.07.2013 № 1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року».

Особливе місце серед людей з психофізичними вадами займають особи з порушеннями зору, оскільки пізнання довкілля відбувається переважно за допомогою зорового аналізатора. Школа для дітей з вадами зору покликана забезпечити становлення особистості дитини, розвиток її можливостей та задатків, корекцію відхилень, лікування, гігієну і охорону зору, формування уміння вчитися.

В початковій школі проводяться заняття з розвитку зорового сприйняття, тактильних відчуттів та дотикового сприйняття, лікувальної фізкультури, ритміки, соціально-побутової орієнтації, орієнтування в просторі, корекції мовних порушень. Учні освоюють способи наочно-образного мислення, здобувають вміння і навички колективної навчальної діяльності, читають, пишуть, рахують, вчаться елементарним прийомам особистої гігієни, самообслуговування, мобільності [5].

На думку Л. Солнцевої [6] інтегрувати дитину потрібно поступово, перевіряючи її здатність до навчання в різноманітних видах діяльності. У працях вітчизняних тифлосурдопедагогів ми знаходимо декілька подібних між собою періодизацій комунікативного розвитку сліпоглухої дитини.

І. Соколянський виділяв два періоди у розвитку сліпоглухої дитини:період накопичення та формування образів оточуючої дійсності; або добукварний період; період практичного засвоєння граматичного ладу мови, у якому вчений виділяв п’ять етапів (навчання жестам; заміна жестів дактильним словом; вивчення дактильної абетки; перекодування дактильної букви у крапкову; складання текстів) [7]. Такий ж підхід, на нашу думку можна застосувати до навчання англійської мови.

У вітчизняній дефектологічній літературі першим спеціальним засобом спілкування сліпоглухих дітей вважаються природні жести (Т. Басилова, О. Мещеряков, І. Соколянський, А. Ярмоленко). А. Апраушев вважав, що передумови формування природних жестів виникають на основі системи дотикових образів. Ми схильні вбачати у понятті «дотиковий образ» аналог терміну американської спеціальної літератури «дотикові підказки». Саме природні жести необхідні для усвідомлення сліпоглухою дитиною можливості позначення предметів, явищ і дій через символи. До першого десятка жестів, поданих у працях А. Апраушева, Т. Басилової належать жести, які позначають дії по самообслуговуванню дитини («їсти», «спати», «вмиватися», «купатися», «туалет», «гуляти», «вставати», «сідати», «пити», «одягатися» тощо).

Навчання словесному мовленню не лише рідної мови, але й англійської починається не з літер, а зі слів у системі зв’язного змістового контексту. Змістовим контекстом перших слів є жести. Словесне мовлення у дактильній формі є надбудовою над жестовим мовленням, що виникає всередині нього як його варіант, і надалі розвивається в окрему домінуючу форму мовлення. Перші дактильовані слова сприймаються дитиною як нові пальцеві жести, але складнішої конфігурації.

І. Соколянський стверджував, що першими дактильними словами при вивченні англійської мови мають бути обов’язково назви конкретних, добре знайомих дитині предметів, тобто іменників. В американській тифлосурдопедагогіці перші жести, які демонструються дитині позначають дії, оскільки за своєю природою жест має загально ситуативний характер і співвідноситься із ситуацією виконання діяльності загалом, у той час як першими дактильованими англійськими словами є назви конкретних предметів або дієслова у спонукальній формі [7].

Глобальне сприймання дактильованих англійських слів обумовлюється тим, що для сліпоглухої дитини буква може набути значення лише як елемент значущого слова, а не сама по собі. Уявлення про букву у дитини формується після практичного оволодіння мовою. Коли дитина засвоїть кілька десятків англійських слів, які позначають конкретні предмети, її знайомлять із дактильним англійським алфавітом. Після вивчення алфавіту дитині можна давати будь-яке слово, поєднавши його з відповідним жестом та предметом. Після міцного засвоєння дактильного алфавіту дитину навчають рельєфно-крапковому шрифту Брайля, поєднуючи брайлівські літери з відомими дактилемами, дактильовані англійські слова з табличками з написом шрифтом Брайля або великими друкованими літерами.

Висновки

Впровадження інклюзивної освіти в загальноосвітнє середовище передбачає максимальне врахування індивідуальних психологічних особливостей дітей з психофізичними вадами та створення сприятливих умов для повноцінного формування особистості, де кожен, незалежно від віку й статі, етнічної належності, здібностей, наявності або відсутності особливостей у розвитку, зможе брати участь у життєдіяльності суспільства. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у детальній розробці спеціальних навчальних програм відповідно до кожної окремої нозології особливої дитини та підготовці висококваліфікованих педагогічних працівників для роботи в загальноосвітньому середовищі в умовах інклюзії.

 

Література:

1. Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами. – Режим доступу : http://www2.znz.edu-ua.net/storage/195.doc

2. Глушенко К.О. З досвіду роботи зі сліпоглухими у реабілітаційному центрі Sense Scotland, м. Глазго, Шотландія [Текст] / К.О. Глушенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – №9. – С.14-18.

3. Целок Д.В. Программа «Инклюжен»: Новая модель социализации инвалидов в учебных заведениях США / Д.В. Целюк // Дефектология. – 1996. – № 5.

4. Іванова І.Б. Соціально-психологічні проблеми дітей-інвалідів / І.Б. Іванова. – К.: Логос, 2000. – 86 с.

5. Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія / Алла Анатоліївна Колупаєва. – К.: «Самміт-Книга», 2009. – 272 с.

6. Солнцева Л.И. Модели интегрированного обучения детей с нарушением зрения / Л. Солнцева // Дефектология. – 1997. – № 2. – С.8-13.

7. Соколянский И. А. Обучение слепоглухонемых детей / И. А. Соколянский // Дефектология. – 1989. – № 2. – С. 75-84.

 

References:

1. Kontseptsiya derzhavnoho standartu spetsial'noyi osvity ditey z osoblyvymy potrebamy – Rezhym dostupu : http://www2.znz.edu-ua.net/storage/195.doc

2. Hlushenko K.O. Z dosvidu roboty zi slipohlukhymy u reabilitatsiynomu tsentri Sense Scotland, m. Hlaz•ho, Shotlandiya [Tekst] / K.O. Hlushenko // Naukovyy chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriya 19. Korektsiyna pedahohika ta psykholohiya. Zb. naukovykh prats'. – K.: NPU imeni M.P. Drahomanova, 2008. – № 9. – S.14 – 18.

3. Tselok D.V. Prohramma «Ynklyuzhen» : Novaya model' sotsyalyzatsyy ynvalydov v uchebnыkh zavedenyyakh SShA / D.V. Tselyuk // Defektolohyya. – 1996. – № 5.

4. Ivanova I.B. Sotsial'no-psykholohichni problemy ditey-invalidiv. – K.: Lohos, 2000. – 86 s.

5. Kolupayeva A. A. Inklyuzyvna osvita: realiyi ta perspektyvy: Monohrafiya / Alla Anatoliyivna Kolupayeva. – K.: «Sammit-Knyha», 2009. – 272 s.

6. Solntseva L.Y. Modely yntehryrovannoho obuchenyya detey s narushenyem zrenyya / L. Solntseva // Defektolohyya. – 1997. – № 2. – S.8–¬13.

7. Sokolyanskyy Y. A. Obuchenye slepohlukhonemukh detey / Y. A. Sokolyanskyy // Defektolohyya. – 1989. – № 2. – S. 75-84.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^