ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

П’ятничук Д. В., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Г. О. ОЦІНКА ФАКТОРІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

УДК: 378+379.8+613.7+796.01/.09

 

ОЦІНКА ФАКТОРІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

П’ятничук Д. В., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Г. О.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна, Івано-Франківськ

 

В статті показано, що інтенсивна освітня діяльність є причиною різкого зниження здоров’я студентської молоді, а зростаючі навчальні навантаження призводять до зниження їх фізичної і розумової працездатності. На психофізіологічний стан студентів впливають об’єктивні (середовище життєдіяльності і навчання студентів, вік, стать, стан здоров'я, загальне навчальне навантаження, відпочинок) та суб’єктивні (рівень знань, професійні здібності, мотивацію до навчання, працездатність, нервово-психологічну стійкість, темп навчальної діяльності, стомлюваність, психофізичні можливості, особистісні якості (особливості характеру, темперамент, комунікабельність), здатність адаптуватися до соціальних умов навчання) фактори. Доведено, що для навчальної праці студентів, незалежно від її часових параметрів зміна розумової працездатності характеризується послідовною зміною періодів впрацьовування, стійкої і високої працездатності і періоду її зниження.

Ключові слова: студенти, фактори, працездатність, навчання, перевтома, стомлення.

 

Пятничук Д. В., Пятничук Г. А. Оценка факторов, определяющих работоспособность студентов в процессе обучения / Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Украина, Ивано-Франковск

В статье показано, что интенсивная образовательная деятельность является причиной резкого снижения здоровья студенческой молодежи, а растущие учебные нагрузки приводят к снижению их физической и умственной работоспособности. На психофизиологическое состояние студентов влияют объективные (среда жизнедеятельности и обучения студентов, возраст, пол, состояние здоровья, общая учебная нагрузка, отдых) и субъективные (уровень знаний, профессиональные способности, мотивация к обучению, работоспособность, нервно-психологическая устойчивость, темп учебной деятельности, утомляемость, психофизические возможности, личностные качества, способность адаптироваться к социальным условиям обучения) факторы. Доказано, что для учебной работы студентов, независимо от ее временных параметров, изменение умственной работоспособности характеризуется последовательной сменой периодов врабатывания, устойчивой и высокой работоспособности и периода ее снижения.

Ключевые слова: студенты, факторы, работоспособность, обучение, переутомление, усталость.

 

Pyatnychuk D. V., Pyatnychuk G. O. Evaluation of factors that determine the performance of students in learning / Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ukraine, Ivano-Frankivsk

The paper shows that intensive educational activity is the cause of a sharp decline in the health of students, and increasing training loads lead to a decrease in their physical and mental performance. On psychophysiological state students affect the objective (environments and student learning, age, sex, health status, overall workload, rest) and subjective (knowledge, professional skills, motivation for learning, performance, neuropsychological stability, rate of learning activities fatigue, psychophysical features, personality (personality, temperament, sociability), the ability to adapt to the social context of education) factors. Proved that, for the training of students, regardless of the timing parameters, the change of mental capacity is characterized by a succession of periods increasing efficiency, sustainable and high performance, and the period of its decline.

Key words: students, factors, performance, training, fatigue, tiredness.

 

Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Причиною різкого зниження здоров'я студентської молоді є, перш за все, інтенсивна освітня діяльність, яка характеризується високими розумовими навантаженнями і нервово-емоційним напруженням. Причому напруга має прогресуючу спрямованість через зростаючий потік інформації і комп'ютеризації навчання. Багатогодинні сидіння в навчальних аудиторіях при явній нестачі рухової активності створюють умови для порушення функціонування опорно-рухового апарату, а безперервна інтелектуальна робота підсилює стан напруженості основних функціональних систем організму. Низький рівень рухової активності, без якої людський організм не може повноцінно розвиватися, неможливо компенсувати тільки двома заняттями на тиждень [1, с. 131; 6, с. 95].

Інтенсифікація процесу навчання, впровадження комп'ютерних технологій в сучасному ВНЗ створюють підвищені навантаження на організм студентів. Ситуація ускладнюється тим, що студенти в процесі навчання страждають від гіподинамії. З'являються порушення в багатьох системах органів і найрізноманітніші захворювання. При зростаючих навчальних навантаженнях знижуються фізична і розумова працездатність, що позначається на фізичному розвитку та стані здоров'я. Це підтверджує необхідність вивчення функціональних можливостей організму при адаптації студентів до умов життя і навчання [2, с. 218].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Приблизно 50% студентів ВНЗ мають відхилення в стані здоров'я, реальний обсяг рухової активності студентів не забезпечує повноцінного їх розвитку. Раціоналізація праці студента та підвищення рівня стійкості до нервово-емоційних напружень можлива шляхом оптимізації функціонування основних систем організму з урахуванням їх функціонального стану перед початком роботи, особливостями самої роботи, її організацією, оскільки навчально-трудова діяльність і працездатність студентів зазнає змін, які чітко спостерігаються упродовж дня, тижня, упродовж кожного півріччя і навчального року в цілому [4, с. 83].

Психофізіологічний стан студентів залежить від об'єктивних і суб'єктивних факторів навчання. До об'єктивних чинників відносять середовище життєдіяльності і навчання студентів, вік, стать, стан здоров'я, загальне навчальне навантаження, відпочинок. До суб'єктивних відносять: рівень знань, професійні здібності, мотивацію до навчання, працездатність, нервово-психологічну стійкість, темп навчальної діяльності, стомлюваність, психофізичні можливості, особистісні якості (особливості характеру, темперамент, комунікабельність), здатність адаптуватися до соціальних умов навчання у ВНЗ [5, с. 306].

Мета дослідження: узагальнити сучасні наукові погляди на фактори, що визначають працездатність студентів у процесі навчання.

Методи та організація дослідження: аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, що висвітлює питання щодо встановлення рівня працездатності студентів та факторів, які її визначають.

Виклад основного матеріалу. Сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, що негативно впливають на організм студентів, за певних умов сприяють появі серцево-судинних, нервових, психічних захворювань. До факторів ризику відносять:

1) соціальні зміни, життєві труднощі, посилення значення суб'єктивного фактору в оцінці тих чи інших життєвих ситуацій, нерозуміння близькими людьми, але терпіння, постійне відчуття нестачі часу;

2) перенапруга, пов'язана з завантаженістю роботою, хронічне психоемоційне перенапруження, тривале емоційне напруження, обумовлене відповідальністю за виконувану роботу, різке обмеження фізичного компоненту в життєдіяльності, хронічна дратівливість, невпевненість у собі, хронічна тривожність і внутрішнє напруження, агресивність і невротизм, хронічне безсоння;

3) нервова і розумова перевтома, хронічна втома, хронічний депресивний синдром (негативний емоційний фон, пасивна поведінка), хронічне порушення режиму праці та відпочинку, нерегулярне і незбалансоване харчування, вживання алкоголю, паління;

4) артеріальна гіпертензія (стійке підвищення кров'яного тиску понад 100 мм рт. ст.), підвищення вмісту цукру в крові, зменшення рівня статевих гормонів, початкові порушення мозкового кровообігу [3, с. 185].

Сумарний вплив на організм декількох факторів ризику є більшим, коли вони впливають одночасно і мають хронічний (постійний) характер. Саме завдяки хронічному характеру, психоемоційне перенапруження і нервова перевтома є провідними факторами ризику, так як виникають у результаті впливу різних факторів. При нервовому перенапруженні інтенсивність нервових і пристосувально-компенсаторних механізмів різко зростає, лабільність і гіперкомпенсація підвищуються, внаслідок чого процес збудження набуває застійного характеру. Розвиток нервової перевтоми пов’язують із зниженням процесів збудження і лабільності, виникненням процесу виснаження. Кумуляція (накопичення) стомлення відбувається в результаті невідповідності між втомою і відпочинком [7, с. 56].

У процесі розумової праці основне навантаження припадає на центральну нервову систему (ЦНС), її вищий відділ – головний мозок, що забезпечує перебіг психічних процесів – сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, емоцій. У середньому маса мозку становить 2-2,5% від загальної маси тіла, однак мозок споживає до 15-20% кисню, що надходить в організм. Упродовж 1 хв мозку необхідно 40-50 см3 кисню, що свідчить про високу інтенсивність обмінних процесів у ньому. Для цього мозок повинен мати високий рівень стабільності кровообігу. Тим не менше, енергетичний баланс організму при розумовій діяльності змінюється незначно - на 500-1000 ккал вище, ніж рівень основного обміну [3, с. 188].

Виявлено негативний вплив на організм тривалого перебування в характерній для осіб розумової праці «сидячій» позі. При цьому кров накопичується в судинах, розташованих нижче серця. Зменшується об'єм циркулюючої крові, що погіршує кровопостачання ряду органів, у тому числі мозку. Погіршується венозний кровообіг. Коли м'язи не працюють, вени переповнюються кров'ю, їх рух сповільнюється. Судини швидше втрачають свою еластичність, розтягуються. Погіршується рух крові і по сонних артеріях головного мозку. Крім цього, зменшення об’єму рухів діафрагми негативно позначається на функції дихальної системи [7, с. 58].

Короткочасна інтенсивна розумова робота викликає почастішання серцевих скорочень, тривала робота - сповільнення. Всі зовнішні фактори, що визначаються як неприємності, хвилювання, нетерпіння, всі умовні рефлекси на оточуючі обставини, в яких неодноразово діють негативні емоції, напружена робота в умовах дефіциту часу, висока відповідальність за результат позначаються на циркуляторній властивості органів кровообігу.

Існують наукові повідомлення, у яких наведено результати роботи серцево-судинної системи під час розумових навантажень. Так, перед початком навчальної роботи у студентів була зафіксована частота серцевих скорочень, в середньому, 70,6 уд./хв; при виконанні відносно спокійної навчальної роботи - 77,4 уд./хв. Така ж робота середнього ступеня напруженості підвищувала ЧСС до 83,5 уд./хв, а при сильній напрузі – до 93,1 уд./хв. У перекладачів, зайнятих синхронним перекладом, зафіксована частота серцебиття до 160 уд./ хв. У наукових співробітників, під час виступу на конференціях, спостерігалося підвищення індексу напруженості серцевої діяльності від 200 до 1300%. Якщо розумова робота без різко вираженого емоційного компоненту призводила до збільшення виділення наднирковими адреналіну в кров на 20%, то при стресових ситуаціях – на 50-300% [3, с. 191].

При емоційно напруженій роботі дихання стає нерівномірним. Насичення крові киснем може знижуватися на 80%. Змінюється морфологічний склад крові (кількість лейкоцитів підвищується до 8000-9000, зменшується здатність крові до згортання, порушується терморегуляція організму, що призводить до посиленого потовиділення – більш інтенсивного при негативних емоціях [6, с. 88].

Перераховані зміни більш виразно проявлялися у студентів денних відділень, змушених поєднувати навчання з роботою, у студентів вечірніх відділень, а також у тих, кому не вдавалося поєднати час навчальної діяльності зі своїм «біоритмологічним оптимумом»; та у тих, хто мав суттєві відхилення у здоровій організації своєї життєдіяльності.

У процесі тривалої і напруженої навчальної діяльності настає стан стомлення, як нормальна реакція організму на виконувану роботу. Стомлення супроводжується суб'єктивними відчуттями – втомою. Втомою вважають психологічне явище, переживання, що викликане втомою. Ступінь втоми і стомлення може не залежати від емоційного фону діяльності. Втома може наростати при незадоволеності роботою, нерозумінні її значення, невдачах в ній. Навпаки, успішне завершення роботи або якогось її етапу – знижує відчуття втоми. Почуття втоми можна зменшити емоціями, зосередженням уваги, посиленням інтересу до роботи. Існує такий стан втоми, при якому ще можна здійснювати розумову роботу, але в ній вже не виявляється творчий підхід. Ступінь втоми у студентів рекомендують оцінювати у балах: не втомився – 0 балів, легка втома – 1, середня втома – 2, сильна втома – 3, дуже сильна втома – 4 бали. Якщо через кожні дві години роботи оцінювати ступінь втоми в балах, можна отримати картину її змін. Це дозволяє більш ефективно і раціонально розподіляти навчальне навантаження і оцінювати вплив засобів, спрямованих на компенсацію втоми [7, с. 64].

При стомленні діяльність зовнішніх органів чуття або помітно підвищується, або слабшає; знижується сила пам'яті. Настання стомлення не завжди виявляється в одночасному ослабленні всіх сторін розумової діяльності. У зв'язку з цим, рекомендують розрізняти (умовно) місцеве і загальне стомлення. Так, зниження ефективності в одному виді навчальної праці може супроводжуватися збереженням її ефективності в іншому роді занять. Наприклад, при виникненні стомлення через заняття обчислювальними операціями, можна успішно займатися читанням. Але може бути і такий стан загального стомлення, при якому необхідний відпочинок, сон [3, с. 195].

Основним фактором стомлення вважають безпосередньо навчальну діяльність. Однак стомлення, що виникає при цьому, може бути значно посилене додатковими факторами, які також викликають стомлення (наприклад, погана організація режиму життєдіяльності). Крім того, вчені рекомендують враховувати ряд факторів, які самі по собі не викликають стомлення, але сприяють його появі (хронічні захворювання, поганий фізичний розвиток, нерегулярне харчування) [5, с. 307; 7, с. 69]. Аналіз сучасних наукових джерел щодо визначення ступеня стомлення дозволив узагальнити існуючі рекомендації (табл. 1).

Таблиця 1

Ступінь розвитку стомлення у студентів при розумовій праці

Об’єкт спостереження Стомлення

Незначне Значне Виражене

Увага Рідкі відволікання Розбалансована (розсіяність), часті відволікання Ослаблена, реакція на нові подразники (словесні вказівки) відсутня

Положення тіла Непостійна, потягування ніг, випрямляння тулуба Часта зміна положення тіла, повороти голови в різні боки, спирання на лікті, підтримування голови руками Намагання покласти голову на стіл, випростатися, відхилитися на спинку стільця

Рухи Точні Невпевнені, сповільнені Неточні рухи рук та пальців (погіршення почерку)

Інтерес до нового матеріалу Жива цікавість, задавання запитань Слабка цікавість, відсутність запитань Повна відсутність цікавості, апатія

 

Висновки і перспективи подальших пошуків. Розглянутий матеріал свідчить про те, що для навчальної праці студентів, незалежно від її часових параметрів (навчальний день, тиждень, семестри навчального року) зміна розумової працездатності характеризується послідовною зміною періодів впрацьовування, стійкої і високої працездатності і періоду її зниження. Ця обставина набуває важливого значення для планування заходів щодо оптимізації умов навчально-трудової діяльності і відпочинку студентів, корекції їх психофізіологічного стану, зокрема, шляхом застосування засобів фізичної культури і спорту.

 

Література:

1. Грибан Г. П. Аналіз стану здоров'я студентів вищих навчальних закладів / Г. П. Грибан, Т. Б. Кутек // Спортивний вісник Придніпров'я. Науково-теоретичний журнал Дніпропетр. держ. ін-ту фіз. кул. i спорту. – №7. – 2004. – С. 130-132.

2. Данилин Д. А. Изучение индивидуальных особенностей студентов и их социально-психологической адаптации / Д. А. Данилин // Медико-биологические проблемы физической культуры и спорта в современных условиях: матер. межд. науч.-практ. конф., Белгород, 17-19 ноября 2003 г. – Белгород. – 2003. – С. 217-220.

3. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці: Підручник / Я. В. Крушельницька. – К. : КНЕУ, 2003. – 367 с.

4. Ровний А. С. Физическое воспитание в вузе как средство повышения умственной работоспособности студентов / А. С. Ровний // Педагогіка, психологія, методика, біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Зб. наук. праць – Х. : ХААДМ (ХХПІ), 2002. – № 27. – С. 82-86.

5. Семіянський Л. И. Динамика умственной работоспособности студентов / Л. И. Семіянський // Здоров’я та освіта, проблеми та перспективи: Матер. І Всеукр. наук.-метод. конф. – Донецьк: 2000. – С. 306-307.

6. Теория и методика физического воспитания различных групп населения / под ред. Т. Ю. Круцевич. – К. : Олимпийская литература, 2003. –209 с.

7. Физиологические принципы разработки режимов труда и отдыха / Под ред. В. И. Медведева. – Л. : Наука, 1984. – 140 с.

References:

1. Hryban H. P. Analiz stanu zdorovia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv / H. P. Hryban, T. B. Kutek // Sportyvnyi visnyk Prydniprovia. Naukovo-teoretychnyi zhurnal Dnipropetr. derzh. in-tu fiz. kul. i sportu. – №7. – 2004. – S. 130-132.

2. Danilin D. A. Izuchenie individualnyih osobennostey studentov i ih sotsialno-psihologicheskoy adaptatsii / D. A. Danilin // Mediko-biologicheskie problemyi fizicheskoy kulturyi i sporta v sovremennyih usloviyah: mater. mezhd. nauch.-prakt. konf., Belgorod, 17-19 noyabrya 2003 g. – Belgorod. – 2003. – S. 217-220.

3. Krushelnytska Ya. V. Fiziolohiia i psykholohiia pratsi: Pidruchnyk / Ya. V. Krushelnytska. – K. : KNEU, 2003. – 367 s.

4. Rovnyi A. S. Fizicheskoe vospitanie v vuze kak sredstvo povyisheniya umstvennoy rabotosposobnosti studentov / A. S. Rovnyi // Pedahohika, psykholohiia, metodyka, biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. Zb. nauk. prats – Kh. : KhAADM (KhKhPI), 2002. – № 27. – S. 82-86.

5. Semiianskyi L. Y. Dynamyka umstvennoi rabotosposobnosty studentov / L. Y. Semiianskyi // Zdorovia ta osvita, problemy ta perspektyvy: Mater. I Vseukr. nauk.-metod. konf. – Donetsk: 2000. – S. 306-307.

6. Teoriya i metodika fizicheskogo vospitaniya razlichnyih grupp naseleniya / pod red. T. Yu. Krutsevich. – K. : Olimpiyskaya literatura, 2003. –209 s.

7. Fiziologicheskie printsipyi razrabotki rezhimov truda i otdyiha / Pod red. V. I. Medvedeva. – L. : Nauka, 1984. – 140 s.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.