Наукові конференції, Научные конференции » Актуальні проблеми сучасної науки (17-19.10.2017) » кандидат мистецтвознавства, Романюк Л. Б., Сенич Х. В. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ НА ЗАНЯТТЯХ МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНОГО ЦИКЛУ

кандидат мистецтвознавства, Романюк Л. Б., Сенич Х. В. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ НА ЗАНЯТТЯХ МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНОГО ЦИКЛУ

Категорія: Актуальні проблеми сучасної науки (17-19.10.2017), Мистецтво

УДК 78.03: 7.071.5

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ НА ЗАНЯТТЯХ МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНОГО ЦИКЛУ

кандидат мистецтвознавства,  Романюк Л. Б., магістрант Сенич Х. В.

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Україна, Івано-Франківськ

У  статті розглянуто види і основні аспекти процесу інтеграції, представлено перспективні можливості використання різнобічних міжпредметних зв’язків на заняттях  музично-теоретичного циклу у системі дитячих музичних шкіл; проаналізовано особливості застосування інтегрованого навчання на уроках музичної літератури, сольфеджіо та ритміки і доведено його ефективність; запропоновано практичні поради для реалізації завдань міждисциплінарних зв’язків. 

Ключові слова: інтеграція, міжпредметні  зв’язки, музично-теоретичні дисципліни. 

кандидат искусствоведения, Романюк Л.Б., магистрант Сенич Х. В. Межпредметные связи на занятиях музыкально-теоретического цикла / ДВНЗ «Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника», Украина, Ивано-Франковск

В статье рассмотрены виды и основные аспекты процесса интеграции, представлены перспективные возможности использования разносторонних межпредметных связей на занятиях музыкально-теоретического цикла в системе детских музыкальных школ; проанализированы особенности применения интегрированного обучения на уроках музыкальной литературы, сольфеджио и ритмики и доказана его эффективность; предложены практические советы для реализации задач междисциплинарных связей. Ключевые слова: интеграция, межпредметные связи, музыкально-теоретические дисциплины.

Candidate of Art Studies, Romanyuk L. B.Senich Kh. V. Intersubject communication in the music-theoretical cycle/ State Pedagogical University "Vasyl Stefanyk Precarpathian National University", Ukraine, Ivano-Frankivsk

The article deals with the types and main aspects of the integration process, presents perspective opportunities for using multifaceted interdisciplinary connections in the musical-theoretical cycle classes in the system of children's musical schools; the peculiarities of the application of integrated learning in the lessons of musical literature, solfeggio and rhythms are analyzed and its efficiency is proved; Practical advice for the implementation of interdisciplinary communication tasks is proposed. Key words: integration, interdisciplinary connections, musical-theoretical disciplines.

Key words: integration, interdisciplinary connections, musical-theoretical disciplines.

 

Вступ. Система мистецької, зокрема музично-педагогічної освіти спрямована на розвиток особистості учня, формування його ціннісних орієнтацій, здатності до асоціацій між просторовими, часовими та словесними видами мистецтва, виховання творчого мислення, уяви, інтелекту. Взаємодія музики з іншими видами мистецтв містить в собі великі можливості для поступу музичної педагогіки, так як сама музика ніколи не існувала ізольовано від всієї художньої культури. Розвиваючи сприйняття музики в інтеграції мистецтв, дитина розвивається як особистість. Співвідносячи елементи музичної мови з подіями, вимовою, рухами, емоціями, виконанням, мисленням, учні здобувають вміння відчувати, мислити і виражати себе в музиці. Це передбачає і зумовлює комплексну побудову уроків музично-теоретичного циклу і уроків музичного мистецтва в цілому. Відтак, актуальність дослідження полягає у потребі різнобічного розкриття змісту процесу інтеграції та висвітлення його особливостей в контексті вивчення музично-теоретичних дисциплін. Головним засобом здійснення міжпредметних зв’язків виступає інтеграція [2].

Інтеграція (від лат. integrum — ціле, лат. integratio — відновлення) - у перекладі з латинської мови – відтворення, об’єднання частин у єдине ціле. 

Стосовно навчального процесу поняття „інтеграції" може набувати двох значень: по-перше - це створення у школяра цілісного уявлення про навколишній світ (тут інтеграція може розглядатися як ціль навчання); по-друге - це пошуки спільної платформи зближення предметних знань (тут інтеграція - засіб навчання). Міжпредметним зв’язкам як основі цілісного сприйняття й пізнання світу, а також методичному засобу навчально-виховного процесу присвятили свої дослідження Я. А. Коменський, Й. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський.  Розкриттю різнобічних аспектів процесу міжпредметності присвячено зміст численних наукових досліджень і сучасних вчених,  зокрема праці Максимової  В. Н., Ростовського О. Я., Рудницької О. П. [2], Стріхар О. І. [3], Холоденко В. О. Однак до цього часу немає вичерпного комплексного дослідження, присвяченого інтеграції знань саме на заняттях музично-теоретичних дисциплін. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та виявленні практичних форм впровадження у процес вивчення предметів музично-теоретичного циклу міжпредметних зв’язків.

Навчально-виховні завдання, які вирішують викладачі ДМШ, в своїй основі єдині для всіх предметів. Це виховання інтересу і любові до музики, розширення музичного кругозору, дотичність до різносторонніх знань про музику, формування активних музично – слухових уявлень і розвиток практичних музичних навиків – виконавських, слухових, аналітичних.

  Через інтеграцію музично-теоретичних дисциплін із спеціальністю (гра на інструменті, диригування чи сольний спів) можна домогтись здійснення взаємозв’язку між ними і сформувати в учнів навики грамотного розбору нотного тексту, його інтерпретації та в подальшому успішного сценічного виконання програми [2].

 Використання на уроках сольфеджіо та музичної літератури матеріалу із спеціальності (також сольного співу, диригування) вирішує наступні завдання:  збагачення музичного досвіду учнів; ілюстрація нового теоретичного матеріалу доступним, можливо, знайомим музичним матеріалом (також у виконанні самих дітей);  швидке і якісне запам’ятовування нотного тексту; розуміння елементів музичної мови у взаємозв’язку з жанром і формою; взаємодія теоретичних знань і практичних навиків; учні стають більш ініціативними та самостійними.

 Більшість питань можна побудувати так, щоб вони апелювали до уяви, фантазії, спостережливості учня і робили навіть технічну роботу над нотним текстом  цікавою і захоплюючою для учня. Наприклад: «Чи звернув ти увагу на те, як змінилось звучання?», «Як ти вважаєш, якими засобами композитор досягнув цього контрасту?», «Чому, на твою думку, композитор саме так назвав твір (вибрав такий жанр, форму?)», «Чи відповідають динамічні відтінки гармонії твору?», «Що хотів цими засобами підкреслити композитор?» і т. ін. Для розвитку тембрового слуху (особливо у поліфонічних творах) цікавим є завдання уявити фортепіанний чи хоровий твір в інструментальному виконанні [5].

Аналогічні принципи роботи застосовують при розборі вокальних, хорових та інструментальних творів на вокалі, ансамблі, диригуванні. Всі засоби музичної виразності допомагають проінтонувати мелодію. Читання з аркуша – не самоціль, а допомога у виконанні хорової, вокальної чи інструментальної музики, відчуття мелодії, її розвитку, динаміки. Тому аналіз повинен передувати виконанню. Формування навиків грамотного розбору нотного тексту буде сприяти швидкому засвоєнню фактури творів, розвитку техніки,  закріпленню тексту в пам’яті. Тонкий гармонічний слух впливає на грамотне, натхненне  виконання, сприяє утворенню багатих внутрішніх асоціацій під час слухання і розуміння тієї чи іншої композиції.

  Для здійснення внутрішньопредметної інтеграції  дисциплін теоретичного циклу і спеціальності застосовують наступні форми роботи [3]:

ССольфеджіо і ритміка:   

 - із творів по спеціальності можна вибрати зразки для слухового аналізу, музичного диктанту і читання нот з аркуша;

 - навики, здобуті на уроках спеціальності, допомагають учням на заняттях із сольфеджіо у виконанні таких завдань як: транспонування, підбір мелодій на слух, підбір акомпанементу, читання нот з аркуша [1].

- музична література:

- повідомлення про музичні інструменти, ансамблі, оркестри, хори, роздуми про виконавців, диригентів, композиторів,  їх музику, про музичне мистецтво в цілому;

-  аналіз музичної форми і засобів виразності творів, які виконують учні.

  Щодо поєднання хору і музичної літератури, можна розбирати стилістику композиторського письма хорових творів, особливості епохи, в якій жив композитор, його професійне становлення; форму та основні засоби музичної виразності композицій. Ті ж завдання можна вирішувати через вивчення та аналіз репертуару ансамблів, оркестрів. В такому випадку слід звертати увагу й на темброві особливості творів.

 Процес інтеграції бере важливу участь у формуванні національного музичного мислення учнів на інтонаційній основі українського музичного фольклору. У процесі опанування найпростіших ладових моделей найдавніших ігрових пісень, скоромовок, примовок, дражнилок тощо, наповнення емоційним змістом кожної інтонації, «проживання» кожного інтонаційного звороту у підсвідомості дитини пробуджуються (згадуються) прадавні інтонаційні та ритмічні архетипи (коди) і таким чином поступово складається чуття музичного ладу як відчуття рідної родини. Такий шлях є природним, тому що дитина відбиває у своїй свідомості багатовіковий процес становлення ладу в живій музичній практиці. «Повторюючи» історичний процес складання ладу в одноголоссі, учень опановує горизонтальні інтонаційні зв’язки музичних тонів і тим самим закладає підвалини для подальшого опанування вертикальних зв’язків між звуками (відчуття інтервалу, акорду тощо). 

 В освіті музичної школи може бути  використана й міжпредметна інтеграція, тобто поєднання різних видів мистецтва. Інтеграцію фольклору та музичної літератури з танцем можна здійснити через такі форми: використання танцювальних рухів, які підходять до того чи іншого музичного фрагменту; пластичні етюди; музично-танцювальні ігри;  інсценування [3].

  Зв'язок сольфеджіо та ритміки з танцем реалізується через наступні завдання: пластичне інтонування — рухи рук, що наслідують мелодію (при роботі над диктантом, розучуванням пісні, аналізом фрагменту, при вивченні засобів музичної виразності); ритмічно-координаційні вправи — рухи групами чи індивідуально під музику конкретними ритмічними формулами [1].  

  Зв’язок музичної літератури із образотворчим мистецтвом відображається через: вибір із запропонованих зразків живопису варіанту, який найбільш яскраво відображає образний зміст музичної композиції; або навпаки, до обраного зображення вибрати відповідний музичний фрагмент; передачу настрою музики через зображальну творчість учнів.

   Аналогічні форми роботи можна застосовувати  при вивченні музичних творів на уроках спеціальності. Це сприятиме зацікавленню репертуаром і збагатить його образне виконання [3].  

  Зв'язок  музики  і літератури не менш тісний. На уроках музичної літератури, диригування, сольного співу, хору, фольклору відбувається аналіз літературного тексту та лібрето опер і балетів, пісень та арій, аналіз тексту хорових композицій чи обрядових сцен. До них можна приєднати                   підбір епітетів, поезії до інструментальних творів (це стосується також репертуару по фаху); усне чи письмове висловлення вражень від музичних фрагментів.

Взаємозв’язок сольфеджіо, сольного співу, диригування, хору та літератури передбачає аналіз мелодичних, ритмічних, динамічних, мовних акцентів при розборі вокальних творів; відомості про сюжети опер, оперет, ораторій, романсів, написаних на літературні тексти відомих поетів та письменників [4].  

Зв’язок музичного мистецтва з історією: біографії композиторів та їх музичні творіння (серед них особливо ті, які присвячені видатним постатям та важливим історичним подіям), відомості про стилі та жанри  завжди відображають в собі історичне обличчя епохи, мораль та ідеологію тогочасного суспільства.

 Викладачі можуть об’єднати уроки диригування, хору, спеціальності, сольного співу, ансамблів, теоретичного циклу на основі інтеграції музики та іноземних мов. Адже учні повинні володіти елементарною термінологією, яка стосується темпів, особливостей звуку, штрихів, іноді назв творів та при вивченні  біографій і творчості зарубіжних композиторів.

 Очевидним є відкритий ще в давні часи зв’язок музики і математики. На заняттях ритміки, диригування, спеціальності, сольфеджіо багато елементів, які необхідно рахувати: кількість тактів, фраз, ступенів гами, октав на клавіатурі та інших інструментах, лінії на нотному стані, додаткові лінії нот, кількість тонів і ступенів у інтервалах, кількість знаків при ключі у тональностях, аплікатурні позначення і т. ін [1].

 Висновки. Отже, в сучасній системі освіти міжпредметні зв’язки стали важливим принципом навчання. Форма реалізації міжпредметних зв’язків між музичними дисциплінами — це інтегровані уроки.  

 

Література:

1. Нижник О. О. Інтеграція систем музичного виховання в загальноосвітній школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Методика викладання музики та методика музичного виховання» / О.О. Нижник. – К. – 1996. – 41 с.

2. Рудницька О. Інтегративні зв'язки у викладанні предметів художньо-естетичного циклу / О. Рудницька // Початкова школа. – 2001. – № 5. – С. 40.

3. Стріхар О. І. Застосування принципів інтеграції в освітньому процесі навчання музичному мистецтву / О.І. Стріхар // Україна наукова: матеріали Дев’ятої Міжнародної  науково-практичної інтернет-конференції. – К., 2012. –Ч. ІІІ. –  С. 57–59.

4. Ращепкина Л. Р. К вопросу об интеграции в образовательном процессе ДМШ [Текст] // Теория и практика образования в современном мире: материалы VII Междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, июль 2015 г.). — СПб.: Свое издательство, 2015. — С. 79-81.

 5.  Brainin V. Eployment of Multicultural and Interdisciplinary Ideas in Ear Training ("Microhromatic" Pitch. "Coloured" Pitch.) // Proceedings: International Society for Music Education 28th World Conference. Bologna, 2008.

References: 

1. Nyzhnyk O. O. Integhracija system muzychnogho vykhovannja v zaghaljnoosvitnij shkoli: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stup. kand. ped. nauk: spec. 13.00.02 «Metodyka vykladannja muzyky ta metodyka muzychnogho vykhovannja» / O.O. Nyzhnyk. – K. – 1996. – 41 s.

2. Rudnycjka O. Integhratyvni zv'jazky u vykladanni predmetiv khudozhnjo-estetychnogho cyklu / O. Rudnycjka // Pochatkova shkola. – 2001. – № 5. – S. 40 – 43.

3. Strikhar O. I. Zastosuvannja pryncypiv integhraciji v osvitnjomu procesi navchannja muzychnomu mystectvu / O. I. Strikhar // Ukrajina naukova: materialy Dev'jatoji Mizhnarodnoji  naukovo-praktychnoji internet-konferenciji. – K., 2012. –Ch. III. –  S. 57–59.

4. Rashhepkyna L. R. K voprosu ob ynteghracyy v obrazovateljnom processe DMSh [Tekst] // Teoryja y praktyka obrazovanyja v sovremennom myre: materyalы VII Mezhdunar. nauch. konf. (gh. Sankt-Peterburgh, yjulj 2015 gh.). — SPb.: Svoe yzdateljstvo, 2015. — S. 79-81.

 5.  Brainin V. Eployment of Multicultural and Interdisciplinary Ideas in Ear Training ("Microhromatic" Pitch. "Coloured" Pitch.) // Proceedings: International Society for Music Education 28th World Conference. Bologna, 2008.

 

Romanyuk-Senich.pdf [255,5 Kb] (cкачиваний: 0)

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^