Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність, наука, час. (18-20.11.13) » Тронько О. В., Дмітрієва Т. І. РОЗВИТОК БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ У ПЛАТІЖНОМУ ОБОРОТІ УКРАЇНИ

Тронько О. В., Дмітрієва Т. І. РОЗВИТОК БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ У ПЛАТІЖНОМУ ОБОРОТІ УКРАЇНИ

Категорія: Сучасність, наука, час. (18-20.11.13), Економіка

Тронько О. В., Дмітрієва Т. І.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Україна, м. Вінниця

РОЗВИТОК БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ У ПЛАТІЖНОМУ ОБОРОТІ УКРАЇНИ

 

З розвитком ринкових відносин, останнє десятиріччя характеризується появою інноваційних продуктів для здійснення платежів, чому певною мірою сприяє науково – технічний прогрес і розвиток фінансового ринку. Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми, останнім як правило надають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Поява безготівкових грошей – об’єктивний процес, викликаний новими незадоволеними потребами і підвищеними вимогами до ефективності та надійності платежів. Тому такі питання, як збільшення безготівкових розрахунків, швидкість і якість проведення таких розрахунків, взаємні гарантії оплати і поставки товарів або здійснення послуг, впровадження нових форм і видів безготівкових розрахунків, стануть, безперечно, важливим фактором грошового обігу ціноутворення, фінансового стану підприємств та установ, кредитних відносин та соціального стану населення, що і розкриває актуальність нашої теми.

Метою дослідження є аналіз основних напрямків, тенденцій та перспективи розвитку безготівкових розрахунків в Україні, систематизація міжнародного досвіду розрахунків у безготівковій формі. Порівняти систему безготівкових розрахунків з системою готівкових розрахунків та визначити основні пріоритети її функціонування .

Аналіз джерел і публікацій показує, що, незважаючи на появу систем безготівкових розрахунків в Україні, у вітчизняній науковій літературі поки що мало уваги приділяється теоретичним аспектам цієї проблеми, але все ж питання розвитку безготівкових грошей в Україні порушують у своїх роботах багато вітчизняних та зарубіжних учених: В.М. Гейц, В.М. Кравец, А.І. Кредісов, І.П. Косарєв, В.І. Міщенко, А. Мороз, М.Ф. Рибченко, М. Савлук, Н.В. Соловей та ін.

Скорочення використання паперових гривень та масовий перехід на платіжні картки дасть змогу швидко та якісно здійснювати безготівкові розрахунки між юридичними та фізичними особами. Тому, безготівкові розрахунки – це платежі, які здійснюються шляхом перерахування з рахунку платника на рахунок кредитора у банках без використання грошових купюр. Основне місце в цих розрахунках займають платежі за матеріальні цінності та послуги [2, с. 119]. Безготівкові розрахунки в своїй цілісності формують певну систему. Система безготівкових розрахунків є складовою загальної національної грошової системи. В ході становлення ринкових відносин і відповідної трансформації грошової сфери економіки посилюється значення і роль безготівкових розрахунків як важливого самостійного відособленого об’єкта економічних відносин, а відповідно й окремого дослідження економічної науки.

Основні переваги безготівкового обігу перед готівковим очевидні:

 прискорюється обіг грошових коштів господарських суб'єктів;

 значно скорочуються суспільні витрати обігу;

 збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери тощо.

Зменшуючи частку готівки на ринку, зменшуємо витрати держави на випуск готівкових грошей, тобто економимо десятки мільярдів гривень на рік. Якби рівень безготівкових розрахунків в Україні досяг європейського (80-90% загального обсягу розрахунків), держава отримала б додатково 35-50 млрд. гривень вільних грошей, які можна було б спрямувати в реальну економіку і на соціальні програми [1].

Складний стан національної економіки України супроводжується деформаціями механізмів безготівкового грошового обігу. Хронічні, а часто й безнадійні, неплатежі – характерна риса діючої системи безготівкових розрахунків в Україні. Все ж створена стратегія переходу до безготівкових розрахунків є пріоритетною для розвитку фінансової системи України, вона дозволяє вирішити ряд найважливіших завдань для підвищення ефективності функціонування реальної економіки країни.

За законом № 5284-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків» (законопроект № 10656), держава заохочує населення зменшувати готівкові розрахунки, тим збільшити частку користування пластиковими картками, за рахунок чого збільшується питома вага електронних грошей [5]. Електронні гроші - означення грошей чи фінансових зобов'язань, обмін та взаєморозрахунки з яких проводяться за допомогою інформаційних технологій. Вони завжди пов'язані з певною платіжною системою, яка виступає їх емітентом [2, с. 120].

З 1 вересня 2013 року набрали чинності норми, запроваджені постановою правління Нацбанку України від 06. 06. 2013 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Відтепер розрахунки між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, а також між фізичною особою та підприємцем (підприємством) за товари (роботи, послуги), вартість яких перевищує 150 тисяч гривень, здійснюється в безготівковому порядку. При цьому переказ може бути ініційований за допомогою, наприклад, платіжної картки. Такі розрахунки також можна здійснювати шляхом внесення готівки для подальшого зарахування коштів на поточні рахунки юридичних осіб, фізичних осіб—підприємців — отримувачів коштів [3].

Дотримання обмежень щодо суми готівкових розрахунків з фізичними особами, встановлених постановою, обов’язкові під час проведення будь яких розрахунків за участю фізичних осіб незалежно від дати укладення договору, за яким вони здійснюються. На практиці він обмежуватиме насамперед розрахунки за великими покупками – операції з нерухомістю та купівлі нових автомобілів. Звичайно, це має підвищити частку безготівкових розрахунків. Поки що населення вважає за краще тримати заощадження не в банківських установах і платити готівкою. Необхідно взяти за основу стандарти європейських країн, і створити відповідні правові механізми, які підвищать рівень безготівкових розрахунків, забезпечивши належний рівень їх надійності в Україні.

Станом на 1 липня 2013 року в готівковому обігу країни (поза банками і касами банків) знаходилося банкнот і монет на загальну суму 241,9 млрд. грн, що на 19,1 млрд. грн. більше, ніж на початок року. Сума безготівкових операцій українців становила високі 17,9% загального обсягу розрахунків - 34,1 млрд. гривень. При цьому в банкоматах громадяни зняли 155 млрд. гривень . Про це повідомляє прес-служба НБУ. Мотивувати підприємства до безготівкових розрахунків можна через надання податкових пільг на суму таких розрахунків. Таким чином можна досягти самомотивації розвитку платіжного простору: торговці, економлячи на безготівкових розрахунках, надавали б знижки клієнтам за вибору такої форми оплати [4, с. 61].

Вказати, наскільки це підвищить ліквідність банківської системи, неможливо. Будь яке обмеження буде змушувати в день проведення операції розміщувати кошти на рахунок і використовувати їх як безготівковий платіж. В деяких ситуація - це важка процедура. Установи банків здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків підприємств. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати проведення безготівкових розрахунків.

Отже, основне значення безготівкових розрахунків полягає у економії державних коштів, прискоренні обігу грошових і фінансових коштів, забезпеченні в максимально короткий час грошової компенсації виробникам – власникам поставленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Запровадження обмежень на суму готівкових операцій однозначно має поліпшити ліквідність банківської системи, підвищить частку безготівкових розрахунків, оскільки покупці повинні будуть використовувати свої карткові рахунки або здійснювати розрахунки з поточних рахунків.

Література:

1. Ахновська І.О. Регулювання платіжних відносин між суб’єктами господарювання в умовах фінансової кризи / І. О. Ахновська. // Сборник научных трудов. Том 3. 2010. - №3. С.838-842

2. Богомаз О. Ю. Організаційна складова розвитку безготівкових розрахунків в Україні / О. Ю. Богомаз // Управління розвитком. – 2011. – № 9 (106). – с. 118-120.

3. Інструкція про безготівкові розрахункив Україні в національній валюті // Постанова Правління Національного банку України від 06. 06. 2013 р.

4. Рибченко М. Ф. Оптимізація системи безготівкових розрахунків / М. Ф. Рибченко // Фінанси України. – 2012. – № 13 (86). – с. 58-64.

5. Офіційний портал Верховної Ради України: [Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^