Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність, наука, час. (18-20.11.13) » к. е. н., Ривак О. С. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЕКОНОМІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ

к. е. н., Ривак О. С. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЕКОНОМІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ

Категорія: Сучасність, наука, час. (18-20.11.13), Педагогіка

к. е. н., доцент, Ривак О. С.

Львівський інститут економіки і туризму

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ЕКОНОМІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ

 

Серед усіх економічних дисциплін особливе місце посідає аналітична економія, яка виступає методологічною основою системи економічних наук і являє собою науку про те, які із рідкісних продуктивних ресурсів люди і суспільство з протягом часу з допомогою грошей чи без їх участі вибирають для виробництва різноманітних благ і розподілу їх з метою споживання тепер і в майбутньому між різними людьми і групами суспільства. Вона виявляє закони, які управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням на різних етапах розвитку людського суспільства. Метою цієї дисципліни є розкриття механізму функціонування національної економіки на основі економічної теорії, концепцій, моделей, які є обгрунтовані світовою та вітчизняною наукою й апробовані економічною практикою. Вона має два рівні аналізу, на базі яких дослідник може виводити закони: макроекономічний і мікроекономічний.

Макроекономіка досліджує чотири сфери економічного життя суспільства – сферу виробництва, зайнятості, загального рівня цін та зовнішньоекономічну сферу. Метою кожної країни у сфері виробництва є високі темпи економічного зростання; у сфері зайнятості – високий рівень зайнятості; у сфері цін – стабільні ціни на вільних ринках; у сфері зовнішньоекономічних відносин – рівновага експорту та імпорту і забезпечення стабільності валютного курсу. Мікроекономічний аналіз має справу з конкретними економічними одиницями, з детальним вивченням поведінки цих одиниць. На обох рівнях аналізу досліджується поведінка суб’єктів життєдіяльності суспільства різних рівнів економічної системи; формулюються принципи, закони, теорія, яка оперує фактами, вільна від суб’єктивних і оціночних суджень, досліджується фактичний стан економіки, визначаються конкретні умови чи аспекти економіки які є бажані чи небажані.

Особливе місце у складній системі світогосподарських відносин належить посиленню глобалізації господарського життя – формування цілісного світового господарства на основі розвитку всебічних економічних зв’язків між фірмами, країнами, регіонами. Посилюється взаємозалежність усіх основних складових глобалізації – глобальної економіки, міжнародної політики, світового інформаційного простору, соціально-економічного і гуманітарного розвитку людства.

У двадцять першому столітті глобальний технологічний спосіб виробництва – основний чинник розвитку формаційної системи глобалізму. Глобальна корпоратизація світу, притаманними рисами якої є посилення монополізації глобального виробництва, посилює дію об’єктивних економічних законів нової соціальної формації. Модифікуються усі економічні категорії [1,с.3]. Глобальна корпоратизація світу не відмінила діяння економічних законів виробництва, розподілу, обміну та споживання, але, економічні процеси набули наднаціонального, глобального характеру[1,с.3]. Формуються умови, коли держава втрачає свої монопольні функції під натиском транснаціональних корпорацій, міжнародних фінансових та інших структур, які обмежують її власний суверенітет. У сферу компетенції держави все частіше втручаються наднаціональні організації та інститути, які своїми діями підривають державний суверенітет. Зростають масштаби експлуатації відсталих країн країнами золотого мільярду, поширене неконтрольоване розповсюдження зброї масового ураження, кіберзлочинність. Проблемою світового масштабу, розв’язання якої можна досягти лише з допомогою високоінтелектуальної праці, є необхідність забезпечення стабільності функціонування інформаційної структури, захист від усілякого типу атак; забезпечення особистісної інформаційної безпеки, включаючи життя; забезпечення безпеки електронних трансакцій тощо.

В Україні статтею 4.7 указу Президента Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО на 2013 рік сказано, що на виконання статті 35 Конвенції про кіберзлочинність ратифікованої Законом України від 7 вересня 2015 року №2824-IV, у Міністерстві внутрішніх справ України функціонує контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та обміну терміновою інформацією про вчинені комп’ютерні злочини. У складі Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України утворена і функціонує Команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України, яка пройшла акредитацію у міжнародних інституціях [2].

Значну роль відіграє такий глобалізаційний чинник як боротьба за ресурси. У сучасних умовах світові ресурси завжди будуть притягуватися до багатих країн, а отже буде посилюватися диференціація багатих і бідних країн [3]. Відбувається посилення деструктивних впливів транснаціональних корпорацій та фінансових груп, конфлікту інтересів окремих країн на розвиток національних держав. Яскравим результатом таких деструктивних впливів на сьогоднішній день є негативне ставлення більшості грузинів до наслідків серії глибоких реформ здійснених у Грузії ініціатором яких був Михайло Саакашвілі, що прийшов до влади у листопаді 2003-го. Метою реформ була модернізація країни за кращими західними зразками, особливо у сферах системи реєстрації власності, податкового і митного законодавства, яке полягало передусім у значному зниженні податкового тиску. Результатом таких реформ стало збільшення у кілька разів доходів державного сектора економіки, підвищення у кілька разів середньої заробітної плати і пенсій. Сьогодні практично усі ініціативи Саакашвілі - податкове і митне законодавство, реформа середньої освіти і медицини – продовжують працювати. І хоча більшість грузинів заперечують, відхиляють його реформи, грузинський досвід реформування цінний і його беруть до уваги багато інших країн світу, у тому числі й Україна [4,с.25-27].

Вивчаючи еволюцію різних спільнот, американські економісти Дж. Робінсон та Д.Аджемоглу нещодавно опублікували дослідження “Чому нації занепадають: походження влади, багатства, та бідності”, в якому вони запропонували набір простих і чітких висновків, закономірностей, які дозволяють спрогнозувати чи зрозуміти напрям подальшого розвитку тих або інших країн. Напрям розвитку спільнот, стверджують учені, визначається типом політичних та економічних інституцій, які формують стимули і мотивацію поведінки людей. Якщо суспільні інституції захищають приватну власність і справедливість то гроші стікаються рікою. Якщо суспільні інституції дозволяють беззаконня, то витікання капіталів не зупинить навіть найкраща політична програма [5,с.5].

Пізнання законів економіки, їх діяння за умови зростаючого впливу держави, глобальних фінансово-економічних, тіньових злочинних структур, які виявляють усе більший вплив на динаміку соціально-економічних процесів на різних рівнях життєдіяльності світової спільноти, покликане виробити у майбутніх фахівців, не залежно від сфери діяльності, своєрідний імунітет та поведінку адекватну кон’юктурі ринків різного рівня, політики владних та інших структур різного рівня, і, в міру можливостей, приймати раціональні рішення щодо своєї життєдіяльності.

Знання економічних законів, принципів, моделей являє собою основу тверезої економічної поведінки суб’єктів економіки на мікро-, мега-, макро-, глобальному економічних рівнях, враховуючи взаємозалежність їхньої життєдіяльності, не залежно від того яке місце в ієрархічній структурі економіки з протягом часу займатиме будь-який фахівець як суб’єкт економічної системи. Від знання економіки, методів пізнання економічних процесів залежить кар’єрний ріст працівника будь-якої сфери діяльності. Ці знання без сумніву виявляють позитивний вплив на життєдіяльність суспільства, яка є причиною і наслідком колективного розуму людської цивілізації, поступальний рух якої має бути спрямований в русло творення, а не на руйнацію та деградацію.

З огляду на важливість оволодівання економічними знаннями, вміння застосування їх на практиці, навчальний процес будь-якого навчального закладу, у тій чи іншій мірі повинен бути зосереджений на вивченні економічної теорії і вдосконаленні таких складових цього процесу : (1)фаховість змісту навчальних програм для студентів різних напрямів підготовки у залежності від виділеної кількості годин; (2) ступінь ефективності робочих програм; (3) ознайомлення студентів з теорією і практикою економіки з урахуванням найновіших здобутків світової і вітчизняної наукової, навчальної літератури, джерел статистики та інших джерел, що висвітлюють реальний стан справ економічної системи будь-якого рівня. (4) постійне вдосконалення, використання, оновлення евристичного, практичного та наочного методів навчання; (5) використання дидактичних матеріалів, наочності, і, по можливості, технічних засобів навчання; (6) вдосконалення педагогічної майстерності професорсько-викладацького складу, зокрема, техніки мовлення та встановлення і підтримування контакту з аудиторією; (7) вдосконалення фахової обізнаності професора, доцента, аспіранта, донесення до студентів теорії, яка грунтується на фактах і тому вона реалістична, бо теорії, що не угоджуються з фактами є антинаукові; (8)забезпечення із сторони держави і навчального закладу усіх учасників навчального процесу підручниками, посібниками, періодичними, монографічними фаховими виданнями, а також сприйнятливими умовами життєдіяльності.

Важливу роль у підвищенні якості надання освітніх послуг відіграє забезпечення високої ефективності підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу, яке, залежно від цілей та можливостей вищого навчального закладу може реалізуватися за місцем праці, або ж у вигляді стажування у вітчизняних чи зарубіжних вузах різного рангу, чи то на підприємствах, в організаціях, державних структурах, чи просто надання можливості попрацювати у бібліотеці, зібрати статистику для наукової роботи, тобто дасть можливість особі , яка спрямовується навчальним закладом на підвищення кваліфікації , зосередитись на певному виді навчання чи то роботи, яка в кінцевому рахунку дасть позитивний результат у його майбутній педагогічній діяльності. Вивчення досвіду навчальних закладів світу, які готують фахівців аналогічних сфер діяльності, їхніх структур, навчальних програм, добору студентів, викладачів та інших компонентів , які покликані забезпечити ефективну діяльність навчального закладу відповідного профілю також може проходити в рамках підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу навчального закладу, яке в такому разі слід здійснювати з відривом від виробництва, і, на яке слід відшукувати джерела фінансування.

Складовою підвищення кваліфікації повинно, скажімо, стати надання послуг педагогічними працівниками кафедр комп’ютерних технологій особі, що підви- щує кваліфікацію, яким такі консультаційні послуги повинні включатися в педагогічне навантаження, або ж фінансуватися з можливих джерел фінансування додатково, оскільки комп’ютерна галузь розвивається досить динамічно і є невід’ємною допоміжною складовою діяльності усіх учасників навчального процесу.

Важливою складовою виховної роботи повинно бути прищеплення студентам духу колективізму, що притаманно, наприклад, японському стилю життєдіяльності. Надзвичайно важливе значення у досягненні мети отримання якомога вищого результату в процесі здобуття знань студентами, що забезпечать базу, фундамент для того, щоб вони змогли в майбутньому проявити себе справжніми професіоналами в тих сферах і галузях діяльності, в яких вони зможуть і повинні будуть працювати після здобуття освіти , і в майбутньому, з якомога меншими зусиллями могли б підвищувати свою кваліфікацію упродовж життя, відіграє кваліфіковане виокремлення переліку нормативних та вибіркових предметів, і дозування необхідного часу на їх вивчення, зокрема, на аудиторні заняття різних видів, на самостійну чи індивідуальну роботу учасників навчального процесу, зокрема, студентів, враховуючи при цьому матеріально-технічні та кадрові можливості навчального закладу, не перевантажуючи при цьому як студентів так і професорсько-викладацький персонал.

Посилення ролі держави у забезпеченні гідної оплати праці та стипендій і збільшення частки бюджетного фінансування на розвиток освіти і науки – важлива умова підвищення ефективності навчального процесу загалом. Будь-яка професійна підготовка повинна бути націлена на розширення світогляду усіх учасників навчального процесу, що сприяє більшій мобільності підготовлених фахівців і їхньому кар’єрному росту. Слід значну увагу також приділяти невпинному вдосконаленню менеджменту організації кожного навчального закладу з метою відшукування можливостей забезпечення продуктивної праці усіх учасників навчального процесу, невід’ємною складовою якого є економічна підготовка.

 

Література:

1. Білоус О. Г. Транзитивні країни у світосистемі постіндустріального суспільства. – Світове господарство і міжнародні економічні відносини//Економічний часопис -ХХІ. - №7-8.-2013.-С.3-6.

2. Указ Президента Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО на 2013 рік /www.president.gov,ua/documents/5898.html/

3. Парахонський Б. О., Яворська Г. М., Резнікова О. А. Міжнародне безпекове середовище : виклики і загрози національній безпеці України.-Аналітична доповідь .-Київ: Національний інститут стратегічних досліджень.-2013.-64 с.

4. Крюкова С.,Яценко В. Демократия в горных условиях. Грузия отвергла реформы Михаила Саакашвили и его самого. - Репортер. Вести. - 4-10 октября 2013 года. - С.25-27.

5. Філіпчук В. Яке майбутнє чекає Україну //DT.UA №32 (129) - 7 вересня 2013 р. - С.5.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^