Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність, наука, час. (18-20.11.13) » Хоменко А. Д. МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Хоменко А. Д. МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Категорія: Сучасність, наука, час. (18-20.11.13), Економіка

аспірант Хоменко А. Д.

Уманський Державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна, м. Умань

МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 

У сучасних умовах, щорічний ріст попиту на послуги вищої освіти, збільшує число вищих навчальних закладів, які надають такі послуги, і водночас загострює конкуренцію між цими установами. У таких умовах вишам необхідно шукати шляхи підвищення конкурентоспроможності, вирішувати проблеми виживання та розвитку. Нині з повною впевненістю можна говорити про становлення ринкових відносин в сфері освітніх послуг.

Маркетинг – одне з найпоширеніших понять, що безпосередньо асоціюється з ринковою економікою. Застосування маркетингу у сфері вищої освіти сприятиме поліпшенню якості та розширенню асортименту освітніх послуг, дозволить задовольняти потреби споживачів даних послуг і в результаті сприятиме підвищенню освіти в суспільстві на вищий рівень. [8]

Маркетинг (англ. marketing) – це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів. [9]

Маркетингова діяльність ґрунтується на наступних принципах:

– систематичний всебічний облік стану і динаміки потреб, попиту, споживання, а також особливостей ринку в цілях прийняття обґрунтованих комерційних рішень;

– ретельний облік і раціональне витрачання наявних ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових та ін.);

– активна дія на ринок і споживачів з метою формування бажаного рівня попиту методами реклами, товарної та цінової політики тощо.

Наведені принципи зумовлюють зміст функцій маркетингу, які в узагальненому вигляді можна сформулювати таким чином:

1. Комплексне вивчення ринку.

2. Планування товарного асортименту, виходячи з вимог ринку і своїх можливостей.

3. Ціноутворення і робота з цінами.

4. Організація руху товару.

5. Формування попиту і стимулювання збуту.

6. Планування, управління і контроль маркетингової діяльності [5].

Всі функції можуть бути зведені до двох основних: аналітичної (інформаційної) та управлінської. Перша з них припускає, насамперед, проведення маркетингових досліджень. Друга охоплює планування і практичне здійснення маркетингової діяльності, основну роль в яких відіграє створений та використаний фірмою комплекс маркетингу.

Під маркетингом у сфері вищої освіти слід розуміти такий вид діяльності, який спрямований на задоволення потреб населення в освітніх послугах.

Розвиток маркетингу в сфері вищої освіти особливо важливий, оскільки інтелектуальний потенціал стає вирішальним чинником збільшення національного багатства країни.

Для того, щоб зрозуміти сутність маркетингу та необхідність його використання в діяльності вищих навчальних закладів необхідно проаналізувати комплекс вимог, чинників та елементів, які формують маркетинг у сфері вищої освіти. До таких відносяться: предмет маркетингу, його суб’єкти та функції, сфера діяльності, об’єкти маркетингу освітніх послуг, цільова орієнтація і проблемний зміст.

«Предмет маркетингу – це філософія, стратегія та тактика розвинутого мислення і дія, фактична поведінка та взаємовідносини суб’єктів ринку» [11]. Предмет маркетингу освітніх послуг вищої школи – це стратегія і тактика вищого навчального закладу, його дії та поведінка на ринку освітніх послуг.

Суб’єктами маркетингу у сфері вищої освіти є не тільки навчальні заклади, які надають освітні послуги, але і споживачі (окремі особи, підприємства і організації), широкі кола посередників (включаючи служби зайнятості, органи реєстрації, ліцензування і акредитації освітніх установ та ін.), а також громадські інститути і структури, які мають безпосереднє відношення до поширення освітніх послуг. Особливу роль серед суб’єктів маркетингу освітніх послуг вищої школи відіграє студент, слухач, що є кінцевим споживачем, який відрізняється від решти споживачів тим, що використовує освітній потенціал не тільки для створення матеріальних благ, але й для задоволення своїх духовних потреб.

Споживачами освітніх послуг вищої освіти виступають фірми, підприємства, установи та організації, у тому числі і органи державного управління. Вони формують більш менш організований попит на дані послуги. Організації-споживачі інформують освітні установи про попит, встановлюють особливі вимоги до якості освітніх послуг і до своїх майбутніх співробітників, беруть участь в оцінці якості освітніх послуг, визначають ефективні умови майбутньої трудової діяльності випускників, а також здійснюють повне або часткове відшкодування витрат, оплату або інші форми компенсації за надані послуги. Навчальні заклади, як суб’єкти маркетингу, є найбільш активними учасниками даного процесу. До функції маркетингу вищих навчальних закладів відносять:

- формування пропозиції;

- виробництво (надання) та просування освітніх послуг на ринку;

- формування попиту і стимулювання збуту освітніх послуг;

- здійснення цінової політики на платні послуги;

- організація і проведення маркетингових досліджень;

- прогнозування, виявлення перспективних освітніх послуг та необхідності їх оновлення;

- визначення об’єму, якості, асортименту і сервісу освітніх послуг;

- аналіз та здійснення конкурентоспроможності навчального закладу;

- розробка стратегії маркетингової діяльності у ВНЗ і організація її реалізації.

Об’єкт маркетингу у сфері вищої освіти можна позначити таким терміном, як «освітні послуги та продукти». Разом з освітніми послугами до об’єктів маркетингу у сфері вищої освіти можна віднести місця розташування освітніх установ, їхній суспільний престиж, науковий потенціал, знання профілів підготовки та педагогічні ідеї, а також матеріальні товари, що необхідні в процесі освіти або є його продуктами, широкий комплекс супутніх послуг.

У сфері освіти маркетинг не можна розглядати лише як інструмент отримання найбільш високого прибутку. У таких сферах, як освіта, наука, культура, мистецтво, маркетинг носить як комерційний, так і некомерційний характер. Освітній маркетинг спрямований як на створення та успішне просування, реалізацію конкретних «товарів і послуг», так і на створення сприятливого і широкого соціального ефекту. Ефективні освітні послуги сприяють подальшому формуванню та розвитку попиту на такі послуги.

Для навчальних закладів маркетингова орієнтація означає наступне [12]:

- проводяться тільки ті освітні послуги, які користуються і матимуть попит на ринку;

- асортимент освітніх послуг достатньо широкий й інтенсивно оновлюється з урахуванням вимог суспільства;

- ціни на освітні послуги формуються під впливом попиту і пропозиції, з урахуванням конкуренції. При цьому головним компонентом цінової політики виступає не сама ціна продажу освітніх послуг, а співвідношення між величинами прогнозованого ефекту і необхідністю додаткових витрат споживачів на використання освітніх послуг, включаючи процеси їх освоєння;

- комунікаційна діяльність ведеться активно, спрямована на конкретні цільові групи споживачів освітніх послуг, на можливих посередників;

- у керівництві освітньої установи стратегічні рішення готуються і приймаються людьми, компетентними в кон’юнктурі освітніх послуг, в питаннях ринкової економіки;

- у організаційній структурі формуються підрозділи (відділ, служба, група маркетингу), що несуть відповідальність за ринкові успіхи та імідж установи і що має повноваження контролювати і ефективно забезпечувати виконання своїх рекомендацій.

І. Березін визначає ринок освітніх послуг як матеріальні взаємодії учасників освітнього процесу: студентів, організацій, що надають освітні послуги, осіб і організацій, що оплачують ці послуги [7].

Маркетинг у сфері освіти – це філософія, стратегія і тактика стосунків та взаємодії споживачів і виробників освітніх послуг і продуктів в умовах ринку, вільного вибору пріоритетів та дій з обох боків. Цільовий результат маркетингової діяльності – це забезпечення рентабельності через найбільш ефективне задоволення потреб: особи – в освіті, навчального закладу – у розвитку і добробуті співробітників, фірм – у зростанні кадрового потенціалу, суспільства – в розширеному відтворенні інтелектуального потенціалу [5].

Маркетинг у сфері освіти – це переважно маркетинг послуг. Освітні послуги створюються в процесі науково-педагогічної праці, що є у свою чергу різновидом наукової праці [3]. Основні вимоги до освітнього процесу визначенні у «Законі про освіту».

У вузах, де маркетинг став невід’ємною складовою частиною функціонування, робота будується таким чином:

1. Керівництво (ректор, проректори) знаходить розуміння і підтримку у керівників підрозділів (директорів інститутів, деканів і заступників деканів, завідувачів кафедр) основних цілей і цінностей у виконанні вищої корпоративної мети – місії ВНЗ.

2. Зважено і відверто проводиться аналіз сильних і слабких сторін основних сил і ресурсів вузу.

3. Вивчається зовнішнє середовище вузу: політичні, економічні, демографічні, культурні, соціальні, правові чинники і умови.

4. Аналізу та оцінці піддаються найближче оточення, мікросередовище: фінансові та адміністративні ресурси, зусилля адміністративного і професорсько-викладацького складу, очікування та потреби студентів.

5. Оцінюється платоспроможність основних цільових сегментів, особливості стратегії інших вузів-конкурентів, їх цінові та рекламні підходи і прийоми.

 

Література:

1. Гвозденко А.Н. Российские экономические вузы: имидж или доля рынка? // Маркетинг в России и за рубежом.-2006.-№2. с.116-119.

2. Голдобин Н.Д. Особенности маркетинга в организации дистанционного обучения // Дистанционное образование. — 1999. — № 1.

3. Концепция модернизации российского образования на период до 2010 года // Высшее образование сегодня. – 2002. - №2 . - с.3-25.

4. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ. – М.: Прогресс. – 1999.- 700 с.

5. Котлер Ф., Армсстронг Г., Сондерс., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ.- 2-е европ.изд. – М.;СПб.: Издательский дом «Вильямс», 2000.-944с.

6. Панкрухин А.П. Маркетинг подготовки специалистов в высшей школе. Москва: 1994 г.

7. Пишулин Н., Ананищев В. Образование и управление. Москва: ИПИ, 1999г.

 

 

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^