Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність, наука, час. (18-20.11.13) » Паньків О. Є. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У НЕМОВНОВУ ВНЗ

Паньків О. Є. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У НЕМОВНОВУ ВНЗ

Категорія: Сучасність, наука, час. (18-20.11.13), Філологічні науки

Паньків О. Є.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Україна, Чернівці

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У НЕМОВНОВУ ВНЗ

 

Організація самостійної роботи студентів є важливою ланкою системи управління якістю освіти у навчальному закладі. Самостійна робота є особливою формою прояву творчої активності студента, його самоосвіти, та тісно пов’язана з учбовою діяльністю студента на занятті. Вона є багатофункціональною та виховує самостійність, відповідальність і дозволяє максимально індивідуалізувати процес навчання. Під самостійною роботою розуміють різні види індивідуальної та колективної діяльності студента, які відбуваються вдома, в аудиторії або поза аудиторією, за завданнями без безпосередньої участі викладача. Основним завданням у навчанні студента є планування, організація та реалізація самостійної роботи. Важливим рішенням цієї проблеми є навчити студента мислити. Самостійна робота не повинна зводитись до виконання домашнього завдання, але має містити всі види індивідуальної роботи, як в аудиторії так і поза нею. Поза аудиторна робота сприяє поглибленню і збагаченню вмінь та навичок, допомагає підвищити інтерес до предмету, розкриває здібності людини та формує її якості як творчої особистості.

Процес навчання іноземним мовам можна поділити умовно на роботу в аудиторії на практичних заняттях та на самостійну роботу за завданням викладача. Обидві форми є досить ефективними і можуть використовуватись на різних етапах навчання іноземним мовам. Вони мають розвивати організаційні, інформативні, комунікативні, пізнавальні вміння студентів та сприяти підвищенню рівня володіння іноземною мовою. Форми самостійної роботи можуть бути різноманітними та спрямованими на поглиблений розвиток навичок, вмінь читання, техніки перекладу фахового тексту, науково-дослідної роботи та ін. Вони містять прийоми учбової роботи, такі як культуру читання, прийоми запам’ятовування матеріалу, володіння методикою роботи із словником, технологію використання аудіо-відео матеріалу.

Ефективна організація самостійної роботи студентів з боку викладача відповідно передбачає:

- дослідження та формування мотивації вивчення іноземної мови;

- цілеспрямовану діяльність на розвиток навичок самостійної роботи з читання, говоріння, аудіювання, письма;

- спрямовану діяльність на розвиток ефективної роботи із довідковою літературою та словниками;

- навчання студентів роботі з технічними засобами навчання.

Отже, метою самостійної роботи з іноземної мови у немовному вузі є формування навичок роботи з іншомовними фаховими джерелами інформації (читання, переклад, творче переосмислення інформації, її особистісна оцінка та наступне використання), а також формування навичок усного мовлення (говоріння та аудіювання). Практичне заняття є важливою формою процесу вивчення іноземної мови, де здійснюється безпосередня організація самостійної роботи студента, контроль з боку викладача, а також взаємоконтроль і самоконтроль.

В процесі організації самостійної роботи студентів з іноземної мови у немовному вузі необхідно брати до уваги наступне:

- недостатньо високий рівень володіння іноземною мовою;

- відсутність мотивації щодо засвоєння іноземної мови;

- практично повну відсутність навичок самостійної роботи.

Завдання для самостійної роботи студентів мають бути чітко визначеними, виділеними за темами та годинами, що відводяться за учбовою програмою. Результати роботи контролюються викладачем та оцінюються в процесі атестацій з предмету. Викладач контролює вміння осмислювати, обґрунтовувати, скорочувати текст, аргументувати. Особлива увага приділяється мовним та мовленнєвим помилкам, розумінню тексту та вмінню володіти даним матеріалом у мовленнєвій діяльності. Перевага надається доступним, нескладним, у мовному відношенні, текстам але з певними труднощами, що активізують самостійну діяльність студентів. Якщо студент добре розуміє текст, тоді посилюється мотивація читання. Дуже важливо який матеріал він читає. При роботі з текстом і завданнями до нього, викладач повинен мати декілька видів завдань (за об’ємом, складністю) для студентів, які успішно завершили завдання і для тих, хто ще знаходиться в процесі роботи.

На ранніх етапах самостійна робота носить більш практичний характер та містить вправи з вдосконалення мовленнєвої діяльності, а саме з читання, письма, аудіювання, розмовної мови. Завдання можуть бути індивідуальними, в парах та в групах. Індивідуальна форма передбачає декілька варіантів:

- всі студенти виконують одне спільне завдання індивідуально. Викладач контролює, спрямовує та коригує подальшу роботу;

- студенти виконують різні завдання, залежно від рівня знань. Якщо виникають труднощі, викладач допомагає за принципом індивідуалізації процесу навчання.

Робота в парах та малих групах є досить ефективною при формуванні навичок говоріння та знижує «мовний бар’єр». Але те, що викладач немає змоги проконтролювати мовленнєву діяльність, говоріння є недоліком. Для того, щоб такі форми були ефективними студенти мають володіти певними навичками самостійної роботи.

На подальших етапах самостійної роботи переважають творчі завдання (реферати, доповіді, наукові статті, рецензії, тощо), завдання ускладнюються, підвищується якість учбової діяльності, допомога викладача носить консультативний характер.

Велике значення в управлінні самостійною роботою студентів мають вправи, які розвивають навички та дозволяють студентам оперувати незнайомою лексикою. Процес роботи може мати декілька напрямків: визначення значень незнайомих слів на основі здогадів по контексту та знання правил словотворення або по двомовному словнику. Вміння роботи з двомовним словником (фаховим чи загальним) є досить важливим. Студенти повинні вміти перекладати прості та складні слова, фразеологічні звороти; навчитись вибирати з числа багатьох значень одне слово, що підходить за змістом. Робота з словником є послідовним процесом. Викладач має ознайомити студентів з різними видами словників, таблицями, скороченнями, тощо. На заняттях виконуються підготовчі вправи на розвиток навичок користування словником. З часом робота під керівництвом викладача переходить у самостійну роботу із словником. На завершальному етапі слід виконувати завдання з поза аудиторної роботи, тобто домашнє читання та переклад фахових текстів.

Розвиток навичок самостійної роботи в області читання, говоріння, письма здійснюється на основі комунікативного підходу використовуючи реальні ситуації (телефонні розмови, бесіди з конкретними людьми, ситуативні діалоги тощо). Таким чином студенти мають можливість позбавитись «мовного бар’єру» та посилити віру в особисті можливості спілкуватись іноземною мовою. Навички «живого» спілкування, розмовної лексики призводить до одночасного розвитку всіх мовних навичок – від усної та письмової мови до читання та аудіювання. Для навичок читання ефективно використовувати тексти невеликого об’єму та різного змісту (уривки з статей, енциклопедій, літературних творів, анкети, журнальні статті та ін.). Для навичок письма можна використовувати завдання комунікативного напрямку, а саме: складання особистого або ділового листа, написання рекламного тексту, проведення інтерв’ю, тощо. Граматика є важливою частиною цієї роботи. Особливості матеріалів для самостійної роботи студентів у немовному ВНЗ повинні враховуватись при складанні комплексу вправ, що формують вміння самостійної роботи.

Таким чином, самостійна робота є однією з найбільш складних та ефективних форм учбової діяльності, що дозволяє студентам набувати вміння та навичок практичного володіння мовою, дає можливість самостійно орієнтуватись у потоці наукової та іншої інформації, а також здатність до самоосвіти та накопиченню знань. Організація та зміст індивідуального самостійного навчання студента повинні бути спрямовані на вироблення комунікативних навичок, розвиток творчих здібностей, на створення потреби займатись іноземною мовою.

 

Література:

1. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам: Базовый курс лекций/ Е.Н.Соловова-М.: Просвещение, 2002.-239с.

2. Гальскова Н.Д. Современная методика обучения иностранным языкам: пособие для учителя/ Н.Д.Гальскова,-М.: АРК-ТИ, 2000.-136с.

3. Павлович Т.С. «Методические условия при организации самостоятельной работы с аутентичними текстами в неязыковом вузе»/ Материалы II Международной научно-практической конференции «Организация самостоятельной работы по иностранному языку в вузе». г. Полоцк 17-18 октября 2006.-с.90-93.

4. Андронкина Н.М. Проблемы обучения иноязычному общению в преподавании иностранного языка как специальности/ Н.М.Андронкина// Обучение иностранным языкам в школе и вузе.- СПб, 2001.-с.150-160.

5. Полат Е.С. Разноуравневое обучение // Иностранные языки в школе.-2000.-№6.-с.6-11.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^